Новини бізнесу

Війна в Ірані розганяє ціни на продовольство

Світові сільськогосподарські ринки фіксують різке зростання цін на продукцію. Ціни на пальмову та соєву олію стрімко зросли, тоді як котирування пшениці наблизилися до дворічного максимуму. Про це повідомляє Bloomberg.

Головною причиною паніки стала ескалація ситуації на Близькому Сході. Бойові дії призвели до подорожчання енергоносіїв і добрив, створивши загрозу глобального дефіциту продовольства.

Перебої з постачанням сирої нафти підвищують привабливість біопалива з сільськогосподарських культур. Це закономірно стимулює попит на рослинні олії та кукурудзу.

Фактичне закриття Ормузької протоки, котра є одним із ключових маршрутів торгівлі добривами, спричинило різкий стрибок цін на поживні речовини для рослин. Фермери по всьому світу поспіхом намагаються сформувати запаси перед посівною.

Побоювання щодо продовольчої безпеки в умовах війни можуть спровокувати до активної закупівлі базових продуктів харчування, насамперед пшениці.

На цьому тлі пальмова олія подорожчала на 10%. Це найзначніший внутрішньоденний стрибок із 2022 року, коли Індонезія тимчасово зупиняла експорт.

Чиказькі ф’ючерси на соєву олію, яка є найближчим замінником пальмової, зросли на 5%. Ці котирування підвищуються вже одинадцятий день поспіль, що є найтривалішою серією безперервного зростання з 2008 року.

Ф’ючерси на пшеницю додали понад 3% після рекордного з 2024 року стрибка минулої п’ятниці. Кукурудза подорожчала більш ніж на 2%, також зросли ціни на соєві боби.

Аналітик Futures International Джо Девіс зазначає, що ринки зернових та олійних культур нині повністю слідують за динамікою цін на енергоносії. Будь-яка ескалація війни з Іраном і надалі тягнутиме за собою зростання цін на аграрну продукцію.

Паніка перекинулася і на азійські торговельні майданчики. На Далянській товарній біржі в Китаї найбільш торговані ф’ючерси на соєвий шрот злетіли на 6% – до 3066 юанів за тонну. Ціни на пальмову й ріпакову олію, а також шрот досягли максимально допустимих денних лімітів зростання.

На думку Девіса, хоча більшість фермерів уже зафіксували ціни або закупили все необхідне на 2026 рік, справжні фінансові проблеми можуть накрити галузь наступного року, якщо судноплавство в Ормузькій протоці найближчим часом не відновлять.

Нагадаємо, ціна на газ у Європі підскочила до понад 800 доларів за 1 тис. кубометрів.

Тоді як вранці нафта Brent підскочила до майже 120 доларів за барель, хоча перед початком війни в Ірані вона коштувала трохи більше 70 доларів. Таких цін не спостерігалося з початку російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Ціни на газ в Європі підкочили на 115% за тиждень

Ціна на газ у Європі підскочила до понад 800 доларів за 1 тис. кубометрів. Про це свідчать дані торгів у понеділок, 9 березня.
Так, квітневі ф’ючерси за індексом TTF (найбільшого в Європі хаба, розташованого в Нідерландах) сягнули майже 835 доларів. Це максимальний показник з січня 2023 року. Зростання ціни порівняно з кінцем лютого склало 115%.
Західні агенства пишуть, що нинішня криза поки залишається незрівнянно меншою за масштабами, ніж у 2022 році. Тоді, ще до російського вторгнення в Україну газ у Європі подорожчав до близько $3600 за 1 тис. кубометрів, бо Газпром близько півроку перед початком війни не продавав газ на спотовому ринку та притримував його у своїх європейських сховищах.
Наразі газ дорожчає через те, що Катар припинив постачання СПГ. І хоча Європа отримує не дуже багато газу, незабаром їй доведеться конкурувати з іншими покупцями за ресурси, що значно скоротилися.
І хоча через теплу погоду Європа майже перестала забирати газ із підземних сховищ, нинішній опалювальний сезон вона закінчує з дуже низькими запасами – вони нині становлять менше ніж 30% (проти приблизно 45% у середньому за останні п’ять років). Тобто до наступного сезону їй потрібно буде закупити значніші обсяги, що буде складно зробити, адже на відновлення ланцюжка почтачать з Катару потрібні будуть місяці.

Країни G7 розглядають використання стратегічних резервів нафти – ЗМІ

Міністри фінансів країн “великої сімки” на засіданні в понеділок, 9 березня, обговорять спільне використання стратегічних резервів для стабілізації ситуації. Про це повідомляє американське видання Financial Times, посилаючись на людей, знайомих із ситуацією, включаючи високопосадовця одного з членів G7.
Міністри та виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол проведуть телефонну конференцію, щоб обговорити наслідки війни в Ірані. За словами людей, знайомих із перебігом переговорів, три країни G7, включаючи США, вже підтримали ідею використання стратегічних резервів.
ЗМІ зазначає, що 32 країни, що входять до МЕА, мають резерви більш ніж на 1,2 млрд барелів. За словами одного з джерел FT, деякі американські чиновники вважають за доцільне спільний продаж на ринку 300-400 млн барелів, або 25-30% від сукупних запасів.
Нафта Brent, яка перед початком війни в Ірані коштувала 72,48 доларів за барель, на торгах цього понеділка подорожчала до 118,93 доларів. Таких цін не спостерігалося з часу російського вторгнення в Україну 2022 року.
З часу свого створення у 1974 році МЕА п’ять разів виводило на ринок нафту зі стратегічних резервів, останні два – у 2022 році.
Згідно з підготовленим МЕА документом, з яким ознайомилася FT, вхідні в організацію країни мають 1,24 млрд барелів державних резервів.
У сукупності вони можуть покрити майже місячний обсяг загального попиту на нафту у країнах МЕА та понад 140 днів чистого імпорту, йдеться у документі.

В Іспанії аграрії вимагають дзеркальних мит на українську олію

Іспанська асоціація молодих фермерів (ASAJA) спільно з європейською професійною організацією Copa-Cogeca звернулися до Європейської Комісії зі скаргою на запровадження Україною 10% мита на експорт насіння соняшнику, ріпаку та сої, що призвело до недобросовісної конкуренції на європейському ринку олії. Про це повідомило профільне іспанське видання ASAJA.
Як йдеться узаяві асоціації, ця стратегія призвела до різкого зростання імпорту української олії до ЄС з 2 до понад 3 млн тонн, що наразі становить 41% усієї олії, що надходить до Союзу.
За інформацією асоціацій, Україна запровадила “виїзний” податок на насіння, щоб утримати сировину всередині країни, де вітчизняна промисловість може закуповувати її за штучно заниженими цінами, значно нижчими за ринкову вартість. У результаті Україна експортує готовий продукт до ЄС за рекордно низькими цінами, з якими не можуть конкурувати європейські виробники.
“У секторі олійних культур склалася безпрецедентна ситуація недобросовісної конкуренції. Масовий приплив дешевої олії спотворює реальні ринкові ціни, знижуючи прибутковість фермерів та призводячи до задушення місцевої промисловості”, – зазначили в ASAJA.
Іспанські олійноекстракційні заводи втрачають додану вартість, оскільки не мають можливості конкурувати з українською промисловістю, яка працює на сировині, придбаній за заниженою вартістю. Представники іспанського агросектору стверджують, що такі дії української сторони порушують оновлену Угоду про асоціацію між ЄС та Україною, яка набула чинності у жовтні 2025 року. Попри те, що Європейська Комісія вже порушувала це питання перед українською владою, Київ наразі відмовляється скасовувати мито.
ASAJA та Copa-Cogeca офіційно закликали Єврокомісію вимагати негайного скасування 10-відсоткового мита на експорт Україною насіння олійних культур. У разі відмови бізнес-об’єднання запропонували запровадити мита на імпорт ЄС української рослинної олії, щоб відновити баланс на європейському ринку та забезпечити справедливу конкуренцію у наступному сільськогосподарському сезоні.

Максимум з 2022: ціна нафти вища за $110 за барель

Ціни на нафту перевищили позначку $110 за барель через воєнний конфлікт навколо Ірану, що спричинило помітну нестабільність на ринку енергоносіїв. Цей стрибок цін став першим із 2022 року, коли вартість залишалася нижчою за цей рівень. Про це свідчать дані біржових торгів, повідомляє CNN.

Ф’ючерси на нафту північноморської марки Brent з постачанням у травні на лондонській біржі ICE у понеділок, 9 березня 2026 року, додали 19,8% і сягнули $111,04 за барель. Вище за відмітку $110 Brent не торгувалася з 5 липня 2022 року.

Згідно з публікацією, така динаміка зумовлена побоюваннями інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні нафти з регіону Близького Сходу.

Ситуація ускладнюється ризиками порушення логістики та постачання енергоносіїв через напруженість у Перській затоці, особливо в районі Ормузької протоки, де можуть виникнути обмеження руху суден. Подібні фактори також створили негативний вплив на фондові ринки США, оскільки інвестори остерігаються зростання інфляції через збільшення цін на паливо.

Агентство Reuters також зауважило значне зростання цін на нафту 8 березня: за його інформацією, під час торгів марки Brent і WTI піднімалися вище $110, що стало найвищими показниками з літа 2022 року.

За оцінкою Citigroup, через перебої ринок щодня недоотримує від 7 до 11 млн барелів.

Увечері 8 березня ми повідомляли, що ціни на нафту наближаються до позначки у $100 за барель вперше майже за чотири роки на тлі скорочення видобутку найбільшими виробниками Близького Сходу.

Нафта наближається до $100 за баррель

Ціни на нафту наближаються до позначки у $100 за барель вперше майже за чотири роки на тлі скорочення видобутку найбільшими виробниками Близького Сходу. Про це пише Financial Times у неділю, 8 березня.

Аналітики попереджають, що сектор нафти постає перед однією з найбільших криз за історію, адже атаки Ірану на танкери в Ормузькій протоці впливають на країни, котрі забезпечують близько чверті світових постачань.

Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак і Кувейт частково скорочують видобуток або закривають родовища, ризикуючи заповнити сховища. Водночас Ірану, чий видобуток вже був обмежений роками санкцій США, різко скоротив експорт протягом минулого тижня.

Додаткові атаки на нафтові родовища та енергетичну інфраструктуру протягом вихідних створюють нову загрозу для ринку, лише через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке спричинило останню енергетичну кризу.

Минулого тижня американський еталон WTI показав найбільше тижневе зростання в історії – 36% до $90,90 за барель, тоді як Brent подорожчала до $92,69. На початку січня сорти торгувалися близько $60 за барель.

Аналітики зазначають, що без швидкого покращення ситуації ціни Brent можуть перетнути трицифрову позначку вже на початку наступного тижня. Goldman Sachs прогнозує рекордні ціни на нафту та нафтопродукти, якщо обмеження проходження через Ормузьку протоку триватимуть протягом березня.

В НБУ пояснили, чи вплинуть на курс дії Угорщини

У Нацбанку заявили, що український ринок не відчує затримання владою Угорщини вантажу з готівковими доларами та євро, який інкасатори Ощадбанку везли до України. Про це мовиться у відповіді на запит ЕП.
“Валютний ринок не відчує впливу дій Угорщини. Залишки готівкової валюти в касах банків нині в рази перевищують середньомісячний чистий попит на готівкову валюту в 2025-2026 роках”, – пояснили у регуляторі.
Водночас у разі виникнення потреби НБУ готовий проводити операції з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою.
Журналісти намагалися дізнатися, скільки готівкової валюти банки завозять через територію Угорщини та Словаччини, яка також погрожувала блокувати постачання критичних товарів до України. Втім, у Нацбанку зауважили, що це інформація з обмеженим доступом.
За даними НБУ, у січні 2026 року українські банки ввезли на територію України іноземної готівкової валюти на суму, еквівалентну 808,23 млн дол. (зокрема, 515,5 млн дол., 280,85 млн євро, банківських металів на 11,29 млн дол. та інших валют на 596 тис. дол.). Для порівняння, у січні 2025 року банки ввезли готівкової валюти на 1,77 млрд дол.

Ощадбанк вимагає від Угорщини повернення майна

Український державний банк Ощадбанк вимагатиме повернення свого майна та валютних цінностей, які були незаконно затримані в Угорщині. Про це у суботу, 7 березня Ощадбанк повідомив у Facebook.
У банку зазначили, що працюватимуть на двох напрямках для поверненя коштів та захисту своїх прав:

оскарження безпідставних обмежувальних заходів щодо перебування співробітників Ощадбанку на території ЄС, накладених угорською міграційною службою;

правові кроки для повернення майна – двох інкасаторських автомобілів та цінностей на суму 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кг банківського золота.

“Ощадбанк абсолютно впевнений у законності своїх дій. Повний обсяг інформації й підтверджуючих документів переданий до Національного банку України. Для додаткового підтвердження своєї правової позиції банк звернеться до однієї з провідних міжнародних компаній щодо проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між всіма сторонами, задіяними у рамках перевезення коштів і цінностей”, – повідомили у банку.
Там наголосили, що перевезення здійснювалося у межах міжнародної угоди з Райффайзен Банком Австрії, вантаж був оформлений відповідно до європейських митних процедур, а банк має чинну ліцензію на міжнародні перевезення. Подібні рейси інкасаторських машин відбуваються щотижня, що є стандартною практикою в умовах війни.
Для підтвердження правової позиції буде залучено міжнародну компанію для проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин.

УЗ через нічну атаку змінила маршрути поїздів

Під час масованої російської атаки була пошкоджена залізнична інфраструктура через що Укрзлізниця змінює маршрути поїздів. Про це у суботу, 7 березня, повідомили у компанії.
“В результаті масованої ворожої атаки та пошкоджень залізничної інфраструктури низка поїздів Укрзалізниці на Рівненщині, Вінниччині та Житомирщині вимушено змінюють маршрути. Це означає затримки в дорозі, за якими можна слідкувати на uz-vezemo. Резервні тепловози вже виведено на всіх знеструмлених ділянках. Огляд і ремонт інфраструктури вже також розпочато”.
У компанії зазначили, що протягом ночі моніторинговим групам вдалося убезпечити десятки пасажирських поїздів від понад сотні російських дронів та ракет.
Через загрозу ударів залізничники здійснювали вимушені зупинки та провели кілька нічних евакуацій пасажирів.

Серія Samsung Galaxy S26 встановила рекорд попередніх замовлень у Кореї

Серія смартфонів Samsung Galaxy S26 від Samsung встановила новий рекорд попередніх замовлень у Південній Кореї, повідомляє Android Authority.

За перші сім днів – з 27 лютого по 5 березня – компанія отримала 1,35 млн замовлень на нові флагмани. Для порівняння, торішня лінійка Samsung Galaxy S25 досягла показника у 1,3 млн попередніх замовлень лише за 11 днів.

Найбільшою популярністю, як і очікувалося, користується флагманський Samsung Galaxy S26 Ultra. На нього припало близько 70% усіх попередніх замовлень. Торік модель Samsung Galaxy S25 Ultra забезпечила приблизно 52% замовлень, що робить нинішній результат особливо помітним.

Водночас базові моделі, Samsung Galaxy S26+ та стандартний Samsung Galaxy S26, разом отримали близько 30% замовлень. Компанія не розкриває точного розподілу між цими двома версіями. Минулого року інтерес до них був приблизно рівномірним: 26% покупців обирали стандартний Galaxy S25, а 22% – версію S25+.

Смартфони серії S26 пропонуються у чотирьох основних кольорах, а також у двох ексклюзивних варіантах, доступних лише на сайті Samsung. Покупці Samsung Galaxy S26 Ultra найчастіше обирали класичні кольори – білий та чорний. Власники Samsung Galaxy S26+ проявили трохи більше сміливості, віддаючи перевагу відтінку Cobalt Violet, хоча чорний також залишився одним із найпопулярніших варіантів.