Гривня зміцнюється в обмінниках після вихідних

Курс гривні продовжив зростаннявідносно долара і євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 30 березня.
Так, середній курс продажу долара знизився до 43,95 гривні (-5 копійок). Курс продажу євро впав на 10 копійок – 51,00 гривні, свідчать дані порталу Minfin.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 43,80 (-5 копійок) гривні, а євро – по 50,80 гривні (-5 копійок).
Тим часом на міжбанку американська валюта зросла на 5 копійок і перебуває на рівні 43,81-43,85 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницюНацбанк знизив офіційний курс долара на 4 копійки – до 43,84 гривень. Курс євро впав на 12 копійок – до 50,48 гривень.

Уряд погодив три “податкових” законопроєкти

Кабінет Міністрів 30 березня схвалив три законопроєкти, щодо продовження військового збору, оподаткування міжнародних посилок та цифрових платформ. Про це поінформував міністр фінансів Сергій Марченко.
Мова про:
– врегулювання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та запровадження міжнародного обміну інформацією (DAC7);
– оподаткування міжнародних посилок починаючи з 0 євро;
– продовження дії військового збору після завершення воєнного стану.
“Це частина системної роботи Уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період”, – пояснив очільник відомства.
Марченко додав, що питання оподаткування цифрових платформ і міжнародних посилок опрацьовували у тісному діалозі з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами. І відзначив, що такі зміни є частиною виконання Україною власних зобов’язань у межах євроінтеграційного курсу.
Зміни до Податкового кодексу та закон про банки щодо цифрових платформ
Законопроєкти передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.
Пропонується запровадити простий і зрозумілий механізм оподаткування для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи. Ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5% (замість 18%, яка діє наразі).
Водночас податковим агентом виступатиме сама платформа, що значно спрощує адміністрування для громадян. Тоді як разові, некомерційні продажі особистих речей не підлягатимуть оподаткуванню, якщо річний дохід від таких операцій не перевищує 2 тисячі євро.
Запропоновані зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
Зниження ліміту оподатування міжнародних відправлень
Марченко зазначив, що нині імпорт товарів у посилках до 150 євро не оподатковується ПДВ, що створює нерівні конкурентні умови: українські виробники та ритейл працюють з податковим навантаженням, тоді як іноземні продавці фактично отримують цінову перевагу. Запропоновані зміни передбачають застосування ПДВ до таких товарів незалежно від їх вартості за моделлю, яка вже діє в країнах ЄС.
ПДВ нараховуватиметься автоматично і включатиметься у вартість товару ще на етапі покупки на електронній платформі. Водночас зберігається звільнення від оподаткування для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро (особисті речі та подарунки). Реалізація цих змін дозволить вирівняти умови конкуренції, зменшити обсяги “сірого” імпорту.
Зміни також мають вступити в дію з 2027 року.
Продовження військового збору
За словами міністра, продовження дії військового збору після завершення воєнного стану є “вимушеним кроком, зумовленим війною”. Потреби сектору безпеки і оборони залишатимуться значними, а також необхідністю фінансування відновлення країни. Згідно з оцінками, потреба у відбудові України становить близько $588 млрд.
“Законопроєкти спрямовані на формування справедливого податкового середовища, зменшення “сірого” сектору економіки та гармонізацію українського законодавства з ЄС. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів щодо послідовності України у проведенні реформ та забезпеченні макрофінансової стабільності”, – наголосив глава Мінфіну.
Також він висловив сподівання на підтримку важливих рішень народними депутатами.
Тим часом, законопроєкт про ПДВ для частини ФОПів нині перебуває на стадії узгодження та доопрацювання з ЦОВВ і буде винесено на схвалення вже найближчим часом, заевнив Марченко.
Раніше Міністерство фінансів оприлюднило великий податковий законопроєкт.
Якщо Україна не підвищить податки, то може лишитись без кредиту МВФ

Перед Великоднем на кордоні України спостерігаються великі черги

Черги на кордоні України та Польщі суттєво збільшуються перед великодніми святами. Про це повідомила Державна митна служба України в Telegram та назвала найменш завантажені пункти пропуску.
“Останніми днями спостерігається збільшення транспортних засобів на українсько-польському кордоні.
У зв’язку з наближенням Великодня зросла кількість громадян, які повертаються в Україну”, – йдеться повідомленні.
Найбільш завантаженими залишаються пункти пропуску Краківець – Корчова та Шегині – Медика.
З метою зекономити час, водіям і громадянам митна служба радить обирати альтернативні пункти пропуску:

  • Угринів – Долгобичув,
  • Рава-Руська – Хребенне,
  • Грушів – Будомєж,
  • Нижанковичі – Мальховіце,
  • Смільниця – Кросценко.
  • Санкції і удари по нафті: системне виснаження росії | Павло Лакійчук

    Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
    https://whatsapp.com/channel/0029VaW9N0DCXC3HcKf2d23p

    #безпілотники #атакадронів #УстьЛуга #НПЗ #економікаРФ #ППОросії #дрони #нафтобаза #війнавУкраїні #стратегія #санкції #тіньовийфлот #Чорнеморе #СБУ #ударпоРФ

    Латвія надасть Україні €6,8 млн на енергетику та дрони

    Уряд Латвії ухвалив рішення про виділення Україні нового пакета допомоги на 6,8 млн євро. Кошти спрямують на зміцнення енергетики, інфраструктури, укриттів, а також розвиток спроможностей у сфері дронів. Про це повідомила міністерка закордонних справ країни Байба Браже на платформі Х у понеділок, 30 березня.
    Новий пакет допомоги в обсязі 6,8 млн євро сприятиме зміцненню енергетичної мережі України, укриттів, інфраструктури, соціальної та громадянської стійкості, а також потенціалу у галузі використання дронів.
    “Латвія завжди буде на боці України”, – наголосила глава відомства.

    Через російський обстріл частина Конотопа залишилася без газу

    У місті Конотоп Сумської області після вибуху внаслідок російського обстрілу пошкоджена інфраструктура, частина міста залишилася без газопостачання. Про це повідомив мер Артем Семеніхін у Telegram у понеділок, 30 березня.

    “Маємо пошкодження інфраструктури. Без газу залишилася частина мешканців”, – написав він.

    Міський голова зазначив, що вибух пролунав близько 11-ї години.

    Зеленський оцінив домовленості на Близькому Сході

    Президент Володимир Зеленський назвав історичними десятирічні угоди про оборонне співробітництво з Саудівською Аравією та Катаром. Про це він сказав під час онлайн-спілкування з журналістами в понеділок, 30 березня.
    “Вважаю, що це історичні домовленості. Ми домовились про стратегічне співробітництво в напрямку MilТech і в інших напрямках. Ми говоримо про десятирічні договори”, – заявив він.
    Зеленський відкреслив, що мова йде про взаємну допомогу. Так, Україну цікавить захист від балістичних ракет.
    “Також у нас є виклики пов’язані з енергетикою, з дизелем, тощо. Тому, на мій погляд, всі наші домовленості, які будуть закріплюватися юридично, є дуже важливими для нашої держави. Таких домовленостей в цьому регіоні в України ще ніколи не було”, – нагадав президент.
    Він повідомив, що на Близькому Сході залишається секретар РНБО Рустем Умєров, який проведе низку зустрічей.

    Посадовиця Мінкульту пропагувала рашизм

    Служба безпеки викрила очільницю одного з відділів Міністерства культури, котра вихваляла путіна та виправдовувала збройну агресію РФ проти України. Про це повідомила пресслужба СБУ у понеділок, 30 березня.
    Підозрювана, обіймаючи посаду керівника одного з відділів Міністерства, усвоїх розмовах виправдовувала дії РФ, а повномасштабне вторгнення російських військових до України подавала не як агресію, а законні дії.
    Серед іншого, вона також:

  • схвально цитувала публічні виступи глави Кремля;
  • виправдовувала російські обстріли критичної інфраструктури України, зокрема столичних об’єктів енергетики;
  • розповсюджувала фейки про Сили оборони;
  • поширювала дезінформацію стосовно оперативної ситуації на фронті.
  • Як зазначається, лінгвістична експертиза підтвердила факти інформаційно-підривної діяльності фігурантки на користь рф.
    Під час обшуків у підозрюваної вилучили чотири смартфони, два ноутбуки, жорсткий диск та інші матеріали із доказами.
    Посадовиці оголосили підозру у виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні агресії РФ, глорифікації її учасників за ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України.
    Нині зловмисниці загрожує до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна.

    В Росії вперше за 25 років почали масово закриватися магазини – ЗМІ

    Кількість магазинів в Росії вперше з 2000 року скоротилася. Така зміна сталася на тлі погіршення стану економіки та переходу росіян у режим економії. Про це свідчать дані консалтингової компанії INFOLine, повідомляє російська редакція Forbes.
    У Москві станом на початок 2026-го працювало 82,5 тис. торгових точок, що на 4,5 тис. менше, ніж роком раніше.
    У Санкт-Петербурзі за рік їхня кількість зменшилася з 44 тис. до 42,2 тис.
    В інших російських містах аналогічна ситуація, і “це стосується всіх торгових точок”, зазначають аналітики.
    Причина закриттів – загострення проблем у бізнесу, які на тлі зниження споживання та високої продуктової інфляції стикаються з конкуренцією з боку маркетплейсів, зростанням собівартості торгівлі, посиленням міграційного законодавства та підвищенням податків.
    Після початку війни у ​​2022 році з країни масового йшли західні бренди, але російські рітейлери зайняли їхні місця. Проте в 2025-му, “коли особливих потрясінь ми не спостерігали, раптом зафіксували значне зниження (числа торгових точок)”.
    Фахіці вважають, що 2026 рік стане ще гіршим за 2025-й, а закриття магазинів торкнуться як преміального, так і бюджетного сегменту. При цьому консолідація ринку, коли великі мережі поглинали середні, добігла кінця.
    Як ми вже писали, дефіцит федерального бюджету РФ за результатами перших двох місяців впритул наблизився до річного прогнозу, збільшившись до 3,45 трильйона рублів, або 1,5% ВВП.
    В РФ відбувається найбільший за десятиліття переділ власності – ЗМІ

    Команда НКЕК взяла участь у семінарі TAIEX у Варшаві

    Протягом двох днів учасники ознайомилися з найкращими практиками держав-членів ЄС щодо забезпечення рівного доступу до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю. Було представлено досвід національних регуляторних органів Ірландії, Литви, Румунії, Польщі та Швеції, а також обговорено виклики впровадження політик доступності та практичні рішення.

    Окрему увагу приділено:

    положенням Акту ЄС про доступність (EAA);
    Європейському кодексу електронних комунікацій (EECC);
    рекомендаціям BEREC у сфері доступності.

    У межах заходу представники НКЕК презентували власний досвід розвитку цифрової доступності та долучилися до професійних дискусій із ключових питань галузевого порядку денного.
    #нкек #україна #news #регулятор #TAIEX #електроннікомунікації #доступність