Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії Нафторинок
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
#пальне #бензин #дизель #автогаз #ціни #економіка #нафта #азс #податки #акциз #паливнакриза #імпортпального #цінинапальне #паливнийринок #економікаукраїни
Кремль планує збільшити кількість танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” країнами Європи та США. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України у четвер, 12 березня.
Також це може свідчити про взаємодію росії з Іраном в контексті координації безпечного проходу суднами “тіньового флоту” зони військового конфлікту на Близькому Сході, додали у відомстві.
У СЗРУ зауважили, що федеральна автономна установа “російський морський регістр судноплавства” (перебуває під санкціями ЄС) найближчим часом планує провести ідентифікацію та огляд близько 80 танкерів з метою їх перереєстрації.
Розподіл танкерів за країнами реєстрації судновласників є таким: Сейшельські острови – 35 суден, Китай – 23 судна, Азербайджан – 13 суден та Самоа – 8 суден. Крім того, є танкери, що належать судновласникам з реєстрацією у В’єтнамі, Індії, ОАЕ та на Маршалових островах.
Збільшення “тіньового флоту” під російським прапором автоматично полегшує РФ завдання впровадити на них агентуру російських спецслужб задля подальшого здійснення розвідувально-диверсійної діяльності проти країн Заходу.
“Особливої актуальності це набуває в Балтійському регіоні, через який забезпечується понад 40% морського експорту російської нафти”, – зауважили у повідомленні.
У відомстві наголосили, що реєстрація танкерів під російським прапором остаточно “розв’язує руки” кремлю в контексті використання таких суден як інструменту гібридних загроз для Європи та інших країн Заходу.
Національний банк України вдруге поспіль знизив курс гривні відносно долара до історичного мінімуму, а також опустив його щодо євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 12 березня.
Так, офіційний курс долара у п’ятницю становитиме 44,1636 гривень (+0,1860). Це новий історичний рекорд. Долар вперше в історії перевищив рубіж в 44 гривні. Попереднє “досягнення” було зафіксовано 11 березня.
У свою чергу курс євро на завтра теж зріс і становитиме 50,9349 гривень (0,0211).
На міжбанківському ринку американська валюта додала в ціні 10 копійок і тепер перебуває на рівні 44,29-44,32 грн/долар купівля-продаж. Це теж новий рекорд.
В обмінних пунктах середній курс долар перебуває на рівні 44,30-44,40 грн, а євро − 51,45-51,59 грн.
Російські війська аткували Запоріжжя. Осколкові поранення отримали двоє патрульних поліцейських – 39 та 37 років. Про це повідомив голова ОВА Іван Федоров у Telegram в четвер, 12 березня.
“Їхній стан стабільний, лікарі надають необхідну допомогу”, – написав він. Згодом Федоров повідомив про повторний удар росіян по Запоріжжю. Над містом здійнявся дим.
За його словами, внаслідок російського удару без електропостачання залишилися 15 958 побутових абонентів та 38 юридичних споживачів. Без теплопостачання залишаються 25 473 абоненти.
“Фахівці вже працюють над усуненням наслідків та відновленням роботи мереж. Інформація про постраждалих не надходила”, – додав очільник ОВА.
В Албанії завершили досудове розслідування щодо трьох українців, котрих підозрюють в організації мережі кол-центрів для вербування наркодилерів. За даними слідства, учасники угруповання утримували операторів проти їхньої волі та змушували шукати людей для збуту наркотиків у країнах СНД і Східної Європи. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у четвер, 12 березня.
“Схему масштабного транснаціонального наркотрафіку ліквідовано в рамках міжнародної взаємодії оперативників Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції, правоохоронних органів Албанії, Європолу та Адміністрації з питань боротьби з незаконним обігом наркотиків США в Україні (Drug Enforcement Administration – DEA). Для координації зусиль було створено спільну слідчу групу (Joint Investigation Team, JIT)”, – мовиться у повідомленні.
На території Албанії спільники налагодили діяльність злочинних кол-центрів із реалізації заборонених речовин. Майбутнім операторам обіцяли працевлаштування на офісну роботу в Польщі, а також здійснювали їх перевірку на поліграфі. Проте після успішного проходження співбесіди ошуканих громадян скеровували до Албанії.
Там людей фактично позбавляли можливості залишити “роботу” або виїхати за кордон. Крім того, з метою залякування їм постійно демонстрували відео жорстокого поводження з іншими членами групи, які не виконували встановлених “планів”.
Під час спецоперації правоохоронці виявили приміщення, де проживали та працювали завербовані особи, а також вилучили 24 паспорти іноземних громадян, які тривалий час могли працювати на наркоділків.
Утримувані виконували завдання кураторів через онлайн-додатки, де підшукували осіб для реалізації наркотиків у країнах СНД та Східної Європи.
Нині досудове розслідування відносно трьох учасників наркоугруповання з України завершили. Обвинувальний акт скерували на розгляд до суду першої інстанції.
Міжнародні партнери високо оцінюють український досвід у знищенні безпілотників, який уже застосовується на Близькому Сході. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час пресконференції з румунським колегою Нікушором Даном в Бухаресті в четвер, 12 березня.
За його словами, секретар РНБО Рустем Умєров відзначив, що партнери дуже задоволені співпрацею з українськими фахівцями.
“Якщо знадобиться ще відправити – ми будемо дивитися і на наші можливості також, тому що в нас війна, вона нікуди не ділася. Але я думаю, що весь цей досвід – він точно важливий. Я сьогодні спілкувався з нашою групою, з Рустемом Умєровим, секретарем Ради національної безпеки й оборони. Він там знаходиться разом з нашими військовими. Він сказав, що партнери дуже задоволені співпрацею”, – сказав глава держави.
Зеленський вважає, що після початку нової війни на Близькому Сході стало очевидно, що ефективний захист для будь-якої нації можливий лише через спільні дії.
“США та більше 10 держав Європи та Близького Сходу вже звернулись до України, щоб ми підтримали їхні оборонні можливості. Наші команди працюють разом, у тому числі вже в країнах Близького Сходу”, – нагадав він.
Президент також наголосив на важливості унікального досвіду України у боротьбі з атаками дронів, якого зараз ні у кого немає.
“Питання не тільки в тому, щоб мати дрони-перехоплювачі, питання в інтеграції цього в загальну систему протиповітряної оборони, питання специфічного софту. І найголовніше питання – це досвід, який мають військові. Наші військові, наші оператори дронів, і не тільки оператори дронів – всі, хто в цій системі протиповітряної оборони працює”, – резюмував президент.
Чому виникають загрози ціновій стабільності Події на Близькому Сході здатні спровокувати зміну цін на продукти харчування в Україні. Фахівці виділяють кілька ключових каналів впливу:
– енергетична сфера – стрибки вартості нафти, що неминуче веде до здорожчання пального;
– логістичні перепони – небезпека для судноплавства, затримки вантажів та підвищення страхових тарифів.
Про це сказав аналітик “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ) Максим Гопка в коментарі для видання Delo.ua.
Експерт зауважив, що поряд із глобальними загрозами існують і суто внутрішні передумови для зростання цін:
– підвищення вартості пального на вітчизняних АЗС;
– девальвація гривні (курс долара зріс на 1,4% за останній місяць).
Через ці обставини збільшуються витрати на транспортування та ціна імпортних складових – насіння, засобів живлення рослин, тари та техніки. Це критично для аграрного сектору, навіть якщо йдеться про внутрішнє виробництво. На скільки та які продукти можуть подорожчати “Найшвидше та найвідчутніше зростання цін торкнеться імпортних і тепличних овочів та фруктів (наприклад, помідорів та огірків, понад 80% яких імпортується з Туреччини)”, – сказав Гопка. За словами аналітика, оскільки ця група товарів реалізується дуже швидко (за кілька днів або тижнів), будь-яка зміна у витратах на логістику, страхування чи валютні коливання миттєво відбивається на цінниках. У цьому сегменті енергетичний та валютний фактори тиснуть одночасно.
Згідно з даними моніторингу EastFruit, у лютому вартість тепличної продукції вже сягнула рекордних позначок. Гуртові ціни на огірки трималися в діапазоні 135-165 грн/кг, тоді як за томати просили від 120 до 140 грн/кг.
Експерти прогнозують, що ціни на овочі можуть зрости приблизно на 10-12% і їх вартість стабілізується лише коли на ринку з’явиться продукція з відкритого ґрунту.
Однак, попри напружену геополітичну ситуацію, значних перебоїв з імпортом продуктів не очікується. Адже більшість харчів українці виробляють самі. А імпортуються – переважно екзотичні фрукти, які надходять з Африки або інших регіонів, а не з країн Перської затоки. Зокрема, популярні ранні томати нам продає Туреччина, де ситуація спокійна, тому конфлікт не впливає на постачання.
Загалом економічні зв’язки України з державами Перської затоки незначні: здебільшого продовольство постачаємо ми, а не отримуємо від них. Тож серйозних проблем з імпортом овочів і фруктів, за словами експерта, очікувати не варто. Але до Великодня ціни на огірки, помідори та ранню зелень можуть на святковий час підскочити на 10-14%. Як зростуть ціни на великодній кошик За словами аналітика УКАБ, ціни на м’ясо та молочні продукти також зростуть, але реагуватимуть на ситуацію з затримкою від одного до трьох місяців. Адже виробничий цикл у тваринництві довший: наявність запасів кормів та тривалі угоди з постачальниками стримують ціни.
Крім того, значна кількість м’яса на ринку наразі не сприяє різкому здорожчанню, хоча перед Великоднем ситуація може змінитися.
Водночас молочна галузь є більш вразливою через високі витрати на електрику під час переробки та необхідність постійного охолодження при перевезенні.
На Великдень очікується несуттєве подорожчання м’ясної продукції: ціни на ковбасні вироби можуть збільшитися на 10-12%. На свята можуть додати в ціні також молочні продукти: ціни на сир, вершкове масло та сметану можуть зрости на 3-5%.
А яйця, які зараз продають у супермаркетах в середньому по 75-85 грн за десяток, можуть на святковий період додати в ціні 10-15%.
Подорожчає і паска, зважаючи на збільшення ціни на борошно та сухофрукти. Порівняно з минулим роком, – десь на 5-10%, до 200-250 грн.
Тобто, окремі категорії продуктів харчування можуть подорожчати найближчим часом через сезонні чинники. Навіть хліб може подорожчати до Великодня на 1,5-2%. Прогнози та невідомі фактори “Спрогнозувати, на скільки саме відсотків зростуть ціни, наразі важко, оскільки на Близькому Сході тривають активні бойові дії із залученням багатьох країн, що робить ситуацію непередбачуваною”,- зауважив Гопка. Поки що уряд очікує на певну стабілізацію паливного ринку, що дає надію на відсутність різких стрибків у найближчі дні. “Однак у перспективі одного-двох місяців цінова динаміка на певні сегменти продуктів харчування в Україні буде залежати від подальшого розвитку подій на Близькому Сході”, – додав він. Варто також враховувати, що конфлікт навколо Ірану ставить під загрозу експорт добрив, що створює дефіцит на світовому ринку та штовхає ціни на продовольство вгору в глобальному масштабі.
Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі Фокусу також зазначив, що ключовим чинником у цій ситуації є тривалість геополітичної напруги. “Треба розуміти, наскільки довго це триватиме. Якщо конфлікт у Перській затоці завершиться за два-три тижні, українські споживачі майже не відчують його впливу на ціни. Але якщо це затягнеться на два-три місяці, наслідки будуть значно відчутнішими й вартість нафти продовжить зростати. Зараз ми бачимо, що нафта продовжує дорожчати, тому прогнозувати подальший розвиток подій поки складно”, – пояснив експерт. А заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що нинішнє відносно невелике підвищення вартості пального передусім впливає на логістичні компанії, які займаються перевезеннями. Серйозний вплив на ціни на продукти у супермаркетах був би відчутний лише у разі різкого та масштабного стрибка вартості пального.
Однак, за його словами, пальне уже впливає на формування цін на енергетику, адже зараз використовується велика кількість його для роботи генераторів. Це закладається в собівартість, яка буде призводити до зростання цін. Тож фактор енергоносіїв залишається ключовим нині і на недалеке майбутнє у формуванні ціни на продукти харчування.
Галина Гірак
За дорученням президента Кабінет міністрів готує новий пакет рішень, спрямованих на підтримку українців. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у четвер, 12 березня. За її словами, цільова підтримка у розмірі 1500 гривень буде надана вразливим категоріям населення: пенсіонерам за віком, отримувачам допомоги по інвалідності, малозабезпеченим, отримувачам базової соцдопомоги, ВПО, сімʼям з дітьми.
Цими виплатами в уряді розраховують охопити майже 13 млн людей.
“Кошти надійдуть одноразово у квітні вже наявними механізмами, якими люди отримують соціальні виплати – на спецрахунки у банках або через Укрпошту. Виплати будуть здійснені в межах чинних бюджетних програм Мінсоцполітики”, – пояснила глава уряду.
Крім того, на період до 1 травня програма кешбеку буде поширена на купівлю пального на АЗС. Українці зможуть отримати від держави 15% кешбеку при купівлі дизельного пального, 10% – бензину, 5% – автогазу.
За словами Свириденко, виплати будуть здійснені на базі програми Національний кешбек, якою вже користуються 9,4 млн громадян.
Нагадаємо, Зеленський анонсував нові програми підтримки для українців, зокрема спецдоплати для пенсіонерів та осіб, які відчувають особливий тиск через дестабілізацію паливного ринку. Стрибок цін на пальне: АМКУ назвав причини зростання
Європейський Союз 17 березня надасть Україні перелік бенчмарків (критеріїв вступу) за останніми трьома з шести переговорних кластерів. Вони будуть передані на додачу до бенчмарків за трьома іншими кластерами, переданими раніше. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка на заході Діалоги з NV, присвяченому євроінтеграції.
“17 березня нам передадуть ці бенчмарки. Далі все залежить повністю від нас – виконати ці вимоги, вони не є надзвичайними”, – повідомив чиновник.
За його словами, мова про третій (конкурентоспроможність та інклюзивне зростання), четвертий (зелений порядок денний і сталий зв’язок) та п’ятий (ресурси, сільське господарство та згуртованість) кластери.
ЄС передав Україні раніше бенчмарки за трьома іншими кластерами: першим (основи вступу до ЄС, Fundamentals), другим (внутрішній ринок) та шостим (зовнішні відносини).
Качка сказав, що передача останніх бенчмарків була запланована на 3 березня, але через обстріли Кіпру та проблеми з авіарейсами дата була відкладена на два тижні.
Віце-прем’єр пояснив, що окрім виконання всіх бенчмарків треба ще 6-7 місяців на написання самого договору про умови вступу в Європейський Союз.
“І якщо це робити послідовно, то тоді ми справді виходимо на 2028 рік на підписання договору про умови вступу.
Але якщо цю роботу робити не послідовно, а паралельно, то ми можемо зекономити рік. Ми можемо над ним працювати вже зараз. І така пропозиція від нас до Європейського Союзу”, – пояснив Качка.
За такого паралельного підходу політична амбіція в 2027 році вступити в Європейський Союз може трансформуватися в раціональне рішення, що в 2027 році Україна підпише, принаймні, угоду про умови вступу в ЄС.
Качка додав, що далі вже для завершення вступу необхідно ратифікація в 27 країнах – це близько 100 різних голосувань, які можуть зайняти ще 1,5-2 роки.
“У Франції, наприклад, це або референдум, або три п’ятих від повного складу обох палат парламенту. В Бельгії це штук 7 ратифікацій в кожній землі, в кожній палаті”, – пояснив Качка.
Санкції США щодо російської нафти не буде знято. Про це сказав міністр енергетики США Кріс Райт в ефірі телеканалу CNN в четвер, 12 березня.
За його словами, поточна криза на ринку нафти – короткострокова жертва заради довгострокової мети.
“Щоб вирішити довгострокову проблему, потрібно пережити короткострокові труднощі… Ми зосереджені на військовій операції та вирішенні проблеми”, – сказав він.
Райт додав, що “Росія не отримає пом’якшення санкцій”. Він поставив під сумнів твердження іранської сторони про те, що світові ціни на нафту можуть найближчим часом досягти позначки $200 за барель на тлі військової операції США та закриття Ормузької протоки.
Окрім того, в майбутньому США крім нафтових обмежень проти Росії планують запровадити і уранові, щоб відмовитися від постачання російського палива для АЕС.
