Зовнішня політика – Сторінка 2

В МЗС України відреагували на нову атаку росіян

Нова масована атака РФ перед переговорами у Женеві свідчить про потребу збільшити тиск на Росію, щоб вона поклала край війні. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі Х у вівторок, 17 лютого.
За словами урядовця, масований ракетний і безпілотний удар по Україні безпосередньо перед наступним раундом переговорів у Женеві свідчить про ступінь зневаги РФ до мирних зусиль.
Він зазначив, що Москва “розуміє лиш мову тиску”. Кремль не сприйматиме дипломатію серйозно, якщо та не підкріплена силою, додав посадовець.
Нові пакети санкцій мають вирішальне значення. Блокування “тіньового флоту”. Заборона морських послуг. Заборона в’їзду для учасників російської агресії. Тільки наша єдність і сила покладуть край цій війні”, – перелічив варіанти впливу на РФ Сибіга.

Пришвидшений вступ України до ЄС: Сибіга підтвердив дискусії

Дискусії про пришвидшений вступ України до ЄС нині й справді тривають. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на пресконференції із генсеком Ради Європи у Києві у понеділок, 16 лютого.
“Після Мюнхена, після зустрічей президента України, всіх зустрічей проведених командою, я можу вам підтвердити, що така дискусія триває. Ми маємо і певне розуміння, але є і певний спротив такому підходу”, – сказав він.
Урядовець окремо наголосив на тому, що “є недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі зусилля української сторони на цьому напрямку”.
Проте Європа усвідомлює, що Україна потрібна для Європейського Союзу, зауважив Сибіга.
“Наше членство в ЄС для України, і не лише для неї, є елементом безпекової майбутньої інфраструктури, безпекових гарантій, це стратегічний вибір нашого народу”, – наголосив міністр.
Україна активно і успішно просувається на шляху реформ та зауважив на необхідності і готовності Києва додержання відповідних критеріїв.
“До речі, тут нам в допомогу і Рада Європи, і ми це теж обговорили, саме допомога в досягненні відповідних критерій для України”, – сказав очільник відомства.
Сибіга додав: Європа розуміє, що “Україна принесе в Європейський Союз дуже багато переваг”.
“Тому, мені здається, що цей процес набирає практичного виміру, дискусії тривають”, – резюмував голова МЗС.
Раніше західні ЗМІ вже писали, що вступ України до Європейського Союзу закладають в майбутню угоду про припинення війни. Нині розглядаються різні варіанти членства.
ЄС не готовий назвати дату вступу України

В Європі масово втрачають довіру до США – опитування

Жителі європейських країн втрачають довіру до США як до союзника в межах НАТО. Причиною таких змін в оцінках європейців стали зазіхання президента Дональда Трампа на Гренландію, а також зростання напруженості між Вашингтоном та іншими європейськими столицями. Про це свідчать дані масштабного дослідження у 13 державах Європи, яке замовив аналітичний центр Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), повідомляє у своїй статті Європейська правда.
У більшості держав, де відбулося опитування, лишень 10–15% громадян вважають США союзником.
У трьох з 11 держав НАТО, де проводилося опитування, понад чверть респондентів бачать США союзником. Мова про Польщу, Британію й Угорщину.
Порівняно з 2024 роком довіра до США як до союзника у країнах, де проводили дослідження, впала усюди. У Данії, яка зіткнулася з претензіями президента Дональда Трампа на Гренландію, падіння є найбільшим – з 30% у 2024-му до 15% у 2025-му.
Україна з показником у 18% перебуває в лавах країн з “проамериканськими” настроями в Європі.
Дослідження також зафіксувало зростання кількості тих, хто називає США суперником, супротивником чи ворогом. Зокрема, у Німеччині, Франції та Іспанії по 28% людей назвали США суперником або супротивником.
“Напруження всередині НАТО має або владнатися в осяжному майбутньому, або, за браком довіри, Альянсу доведеться пройти через внутрішні зміни… Трамп тепер відкрито позиціонує Сполучені Штати саме як суперника решти держав НАТО та як їхнього потенційного супротивника”, – резюмується в статті.
ECFR проводила дослідження у листопаді 2025 року в 11 європейських державах НАТО: Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Данія, Естонія, Португалія, Угорщина, Болгарія, а також у двох державах поза Альянсом – в Україні та Швейцарії.

США шукають спосіб протидіяти “цензурі” в Європі – ЗМІ

Адміністрація президента США Дональда Трампа фінансуватиме зусилля щодо “просування свободи слова” в країнах. Вона таким чином спробує протидіяти правилам ЄС, які у Вашингтоні називають “цензурою”, повідомляє Reuters.
За даними журналістів, заступниця державного секретаря США з питань публічної дипломатії Сара Роджерс вирушає в турне європейськими містами (Дублін, Будапешт, Варшава, Мюнхен), щоб обговорити свободу слова з посадовцями та іншими особами.
Американський уряд виступає проти Закону ЄС про цифрові послуги та Закону Великої Британії про онлайн-безпеку, які, за словами США, “обмежують свободу слова”, зокрема критику імміграційної політики, а також нав’язують обтяжливі вимоги американським технологічним компаніям.
Роджерс заявила, що метою її роботи буде надання грантів, що просуватимуть свободу слова в європейських країнах.
На тому тижні газета Financial Times повідомила, що Роджерс обговорювала з членами британської ультраправої партії Reform UK Найджела Фараджа “план фінансування аналітичних центрів та благодійних організацій, які відповідають політиці Трампа Make America Great Again”.
У Держдепі США не підтвердили інформацію про конкретне фінансування, але назвали план адміністрації “прозорим, законним використанням ресурсів для просування інтересів та цінностей США за кордоном”.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Європа рухається в “дуже поганому напрямку”, наклавши штраф у розмірі 140 мільйонів доларів, на соцмережу X, що належить американському мільярдеру Ілону Маску.
ЄС почав розгляд проти чат-бота Grok через сексуалізований контент

США шукає спосіб протидіяти “цензурі” в Європі – ЗМІ

В Угорщині зробили скандальну заяву про мобілізацію в Україні

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто підтримує незаконне переправлення українських чоловіків через кордон. Про це угорський чиновник заявив у Facebook, а також розкритикував у своєму дописі мобілізацію в Україні.
Причиною його обурення стало затримання в Україні громадянина Угорщини, який, за даними слідства, намагався допомогти п’ятьом українським чоловікам нелегально перетнути кордон.
Угорське консульство в Берегові негайно надало затриманому консульський захист і допомагає йому під час розслідування, поспішив запевнити голова угорського МЗС.
Затримання угорця за фактом скоєння правопорушення навело угорського урядовця на думку про те, що війну “необхідно завершити якнайшвидше”, а примусову мобілізацію слід припинити.
“Цей випадок також чітко показує: війну потрібно закінчити якомога швидше, насильницький призов потрібно негайно припинити”, – стверджує Сійярто.
Чиновник також заявив, що багато українських чоловіків намагаються покинути країну, щоб уникнути призову.
Його також обурило те, що українські прикордонники вживають заходів для затримання порушників.

ЗМІ дізналися, хто стане посланником ЄС в Росії

Колишній президент Фінляндії Саулі Нійністе вважається фаворитом на посаду спецпосланця Європейського Союзу з відновлення прямого каналу зв’язку з хазяїном Кремля Володимиром Путіним. Про це повідомляє італійське видання La Repubblica.
Питання обговорювалося в четвер у Парижі під час зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона, глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти.
Основна причина такої ініціативи – занепокоєння європейських лідерів тим, що контакти з Москвою можуть стати повністю залежними від Сполучених Штатів.
У Брюсселі прагнуть мати власну фігуру з досить політичною вагою для ведення переговорів щодо припинення війни в Україні.
Фаворитом на посаду є екс-президент Фінляндії Саулі Нійністе через величезний досвід у сфері безпеки, глибоке розуміння специфіки відносин із РФ та знання російської мови.
Іншими кандидатами називали Маріо Драгі, колишнього главу уряду Італії, та колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель.
Проте Драгі нині зосереджений на розробці плану економічної конкурентоспроможності ЄС, а Меркель згадувалася в дискусіях, але її шанси оцінюють як низькі через минулу політику щодо російського газу.
Нійністе був президентом Фінляндії з 2012 по 2024 рік і брав активну участь у формуванні політики безпеки Фінляндії під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він публічно заявляв, що Європа має підтримувати прямий діалог з Росією.
Офіційного підтвердження про створення нової посади від структур ЄС поки не надходило, але обговорення в Парижі свідчить про серйозні наміри Європи активізувати власну дипломатичну лінію.
Нагадмєо, в січні Емманюель Макрон заявив, що європейцям варто відновити прямі переговори з правителем РФ, якщо останні зусилля США щодо мирного врегулювання в Україні не принесуть результату.
Раніше стало відомо, що 3 січня дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн зустрівся з російськими посадовцями в Москві.
РФ веде підпільні контакти з лідерами ЄС – Лавров

Ідеологія США суперечить цінностям Європи – президент Фінляндії

Європа і Фінляндія мають визнати: Сполучені Штати Америки змінюються. Ідеологія адміністрації США, яка лежить в основі її зовнішньої політики, “суперечить власним цінностям” ЄС. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє Reuters.
“Зовнішня політика нинішньої адміністрації США ґрунтується на ідеології, яка суперечить нашим цінностям”, – сказав Стубб у промові перед членами парламенту в середу, 4 лютого.
Прикладом таких змін для Стубба є підрив існуючого міжнародного порядку з боку США, а також діяльність поза міжнародними інституціями та применшення значення Європи. Проте Стубб визнає, що США є “важливим союзником”.
Фінляндія оновить свою доктрину зовнішньої політики та політики безпеки, щоб відобразити зміни в міжнародній ситуації, додав президент країни.
Стубб прагнув підтримувати тісні відносини з Трампом, щоб заручитися його підтримкою України в умовах російського вторгнення і посилити безпеку Фінляндії, яка є сусідом Росії.
Європейські члени НАТО, включаючи Фінляндію, переглядають свої стратегії зовнішньої політики в останні тижні після того, як у січні президент США Дональд Трамп розпалив напруженість у відносинах зі своїми європейськими союзниками через Гренландію, острів, що нині офіційно входить до складу Данії.

Трамп провів розмову з Сі Цзіньпіном

Президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у середу, 4 лютого. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Розмова відбулась перед сподіваним візитом Трампа в Китай у квітні цього року.
Утім, китайські державні ЗМІ не надали додаткових подробиць цього телефонного дзвінка.
Востаннє лідери обох країн розмовляли телефоном наприкінці листопада 2025 року.

У МЗС відповіли щодо “зупинки енергодопомоги” на $250 млн від США

Міністерство зовнішніх справ України не має інформації про “паузу у виділенні енергетичної допомоги” Україні з боку Сполучених Штатів Америки. Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий, повідомляє Укрінформ.
“Ми перевіримо ще раз повідомлення в ЗМІ, про що саме йдеться, і я думаю, зможемо дати окрему відповідь, чи вони відповідають дійсності”, – запевнив спікер.
За його словами, Україна працює на всіх рівнях, щоб активізувати всі доступні формати, в межах яких може бути надана додаткова енергодопомога для відновлення інфраструктури, зруйнованої російськими ударами.
Як відомо, недавно журналісти Reuters написали, що енергетичну допомогу Україні в розмірі близько 250 млн доларів, виділену колишнім президентом США Джо Байденом і досі не виплатили через закриття USAID, яке раніше ініціював нинішній лідер країни Дональд Трамп.
ЗМІ заявив, що ці кошти, виділені на імпорт скрапленого природного газу та відновлення енергооб’єктів, пошкоджених масованими атаками росіян, тепер “зависли”.
За версією інформагентства, Києву буцімто відомо про затримку, проте він побоюється публічно порушувати це питання через ризик дипломатичного напруження.
США оголосили про закриття 83% програм USAID