ЄС розглядає варіант повної заборони на в’їзд для росіян

Країни Європейського союзу розглядають можливість введення повної заборони на в’їзд для російських туристів в рамках 19-го пакету санкцій проти РФ. Європейські дипломати вважають, що не можна допускати того, що росіяни мають можливість подорожувати та насолоджуватися життям, тим часом як їхній уряд веде війну на сході України та створює загрозу для безпеки Європи. Деякі країни, такі як Балтія, Польща і Фінляндія, пропонують цілковито заборонити в’їзд російським туристам, але інші країни, які залежать від туризму, схильні до компромісу щодо введення квот на видачу віз та інших обмежень. Польща також пропонує заборонити російським дипломатам вільне переміщення Шенгенською зоною. Рішення про це виникло через збільшення кількості російських туристів, які подають заявки на візи до ЄС. У 2024 році Росія увійшла до п’ятірки країн з найбільшою кількістю заявок на шенгенські візи, що становить понад 600 тисяч заявок.

ЄС виключив зі списку санкцій проти Росії одного фігуранта

Європейський союз вирішив продовжити санкції проти Росії на ще пів року через її агресивні дії проти України. Ці обмежувальні заходи включають заборону на в’їзд до ЄС, замороження активів та інші економічні санкції для понад 2500 осіб та організацій. Проте одну особу виключили зі списку, а іншу, яка померла, виключили зі списку санкцій.

ЄС продовжив персональні санкції проти Росії

Керівництво Євросоюзу погодило продовження персональних санкцій проти Росії через війну в Україні. Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас оголосила про це у соцмережі. Вони також працюють над новими обмеженнями на російські продажі нафти, танкери “тіньового флоту” та банки. Ці санкції мають обмежити доходи, що фінансують війну. Це пов’язано з тим, що термін попередніх санкцій закінчується 15 вересня. Під персональними санкціями ЄС перебувають понад 2 400 осіб та компаній. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, вимагають зняти шістьох російських олігархів із списку санкцій ЄС, але поки не відомо, чи було цього дотримано.

Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії

Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи ERA (Extraordinary Revenue Acceleration). Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в середу, 10 вересня.
“Цей транш профінансовано з прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ. Це більше, ніж допомога – це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації”, – написала вона.
Свириденко подякувала президентту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та єврокомісару Валдісу Домбровскіс за лідерство й непохитність.
“Ці кошти означають врятовані життя, відбудовані міста та впевнене європейське майбутнє України”, – додала очільниця уряду.

Євросоюз виділить €6 млрд на дрони для України

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Україна отримає від Євросоюзу авансом 6 мільярдів євро для масштабування виробництва безпілотників за рахунок російських активів. Це стане частиною кредиту ERA і підтримає створення Альянсу дронів між ЄС та Україною. Гроші також допоможуть українським Збройним силам і забезпечать безпеку країни. Фон дер Ляєн відзначила, що Європа надала найбільшу допомогу Україні, проте і Росія повинна внести свій внесок. Україна, за словами президента ЄК, поверне кредит лише після сплати репарацій Росією. Потенціал українського оборонного комплексу оцінюється у понад 35 мільярдів доларів, але багато продукції потребує додаткового фінансування.

Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами

Європейська комісія виділила 150 мільярдів євро для нової програми безпекової допомоги SAFE серед 19 країн-членів Євросоюзу, відповідно до інформації на сайті ЄК. Польща, Румунія, Франція та Угорщина отримають найбільші суми. Програма створена у зв’язку з російською агресією проти України та має на меті зміцнення оборони країн ЄС. Кредити за програмою SAFE дозволять закуповувати різноманітне оборонне обладнання, включаючи боєприпаси, ракети, системи штучного інтелекту та інше. Польща забронювала майже 30% від усіх коштів програми. Фінансування буде спрямовано на зміцнення східного флангу НАТО та закупівлю різних видів озброєння для захисту кордонів. Україна не може отримати прямі кредити, але може брати участь у спільних закупівлях разом з країнами-учасницями програми. Заявки на участь в програмі треба подати до 30 листопада, а перші кредити очікуються у 2026 році.

Україна і ЄС вийшли на фініш у скринінгу кластерів

Україна приступила до останнього етапу перевірки свого законодавства на відповідність стандартам Євросоюзу. Цю новину оголосив Тарас Качка, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, у соціальній мережі. Зараз проводяться обговорення щодо аграрної політики, підтримки фермерів, розвитку сільських територій та систем контролю. Це є однією з найбільш важливих тем у переговорах з Європейським союзом. Технічні питання пов’язані з політикою, яка впливає на українських та європейських фермерів. У цьому процесі важливе взаєморозуміння всіх сторін та участь усіх зацікавлених сторін.

У Путіна назвали “винних” у затягуванні війни

Речник Кремля, Дмитро Пєсков, заявив, що країни Євросоюзу ускладнюють мирний діалог щодо України та затягують завершення війни. Він критикує слова президента Єврокомісії про необхідність перетворення України на “сталевого дикобраза”. Пєсков вважає, що ця позиція Європи ускладнює процес врегулювання конфлікту. Він також стверджує, що у світі все більше країн розуміють позицію Росії стосовно України. Росія негативно ставиться до можливого розміщення військових Європи в Україні, вважаючи, що європейські війська є частиною НАТО. ЗМІ також повідомили про готовність Заходу до захисту України з використанням європейських і американських ресурсів.

ЄС відправив переговірників у Вашингтон – Кошта

Необхідно більше санкцій, щоб змусити Росію зупинити війну в Україні. Європейська команда прямує до столиці США, щоб працювати над цим з американцями. Про це у п’ятницю. 5 вересня, повідомив президент Європейської Ради Антоніу Кошта на спільній пресконфренції з президентом України Володимиром Зеленським в Ужгороді.
“Ми працюємо з США та іншими партнерами, щоб посилити наш тиск за допомогою подальших санкцій, прямих санкцій і вторинних санкцій. Більше економічних заходів, щоб змусити Росію зупинити цю війну, припинити вбивати людей, зупинити цю війну в Україні. В Брюсселі розпочинається робота над новим санкційним пакетом, і наша європейська команда направляється у Вашингтон, щоб працювати з нашими американськими друзями”, – заявив Кошта.
Він зазначив, що Європа працює разом з Україною над спільним майбутнім, підтримуючи відбудову України і її шлях до вступу до ЄС.
“Ми вас підтримуємо у вашій боротьбі у цій війні, оскільки вона продовжується. Ми вас підтримуємо у зусиллях, спрямованих на досягнення миру, у мирних переговорах. І ми також підтримуємо ваше майбутнє як повноправного члена у Європейському Союзі”, – заявив президент Євроради.
Напередодні стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами, а також президентом України Володимиром Зеленським. Трамп був дуже незадоволений тим, що Європа досі купує російську нафту.
Зеленський закликав Орбана почути сигнали від Трампа

Сі Цзіньпін доручив Фіцо просувати інтереси Китаю в ЄС

Лідер КНР Сі Цзіньпін подякував Словаччині за “прихильність”до Китаю, а також висловив надію, що Братислава й надалі помагатиме Пекіну в “зміцненні відносин” з Євросоюзом. Про це він заявив словацькому прем’єр-міністру Роберту Фіцо, який був присутній на військовому параді в Пекіні, повідомляє Reuters.
Китай покладає надії, що окремі країни ЄС відстоюватимуть його інтереси на тлі введених Брюсселем мит на китайські електромобілі. Слід зауважити, що Словаччина виявилася однією з п’яти країн Євросоюзу, які виступили проти цих заходів.
Сі Цзіньпін гадає, що Словаччина справить “позитивну” роль у просуванні діалогу між Китаєм і ЄС.
Слід зазначити, що Фіцо раніше заявляв про плани щодо переведення відносин з Китаєм у “швидкісний режим”.
Словаччина, як і Угорщина, прагне залучити інвестиції китайських компаній, орієнтованих на європейський ринок. Проте на відміну від Будапешта, Братислава поки що не змогла здобути значні вигоди від співпраці з КНР. Лиш торік відносини вдалося вивести на рівень стратегічного партнерства.
Як відомо, Роберт Фіцо підтвердив, що вже у п’ятницю, 5 вересня, зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським.
Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні