Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив про зустріч у Брюсселі з Єврокомісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос. Головною темою обговорення стала фінансування українського сектору оборони та можливість привлечення України до ініціативи SAFE для підтримки європейської оборонної промисловості. Також розглядалися питання використання заморожених російських активів для підтримки України, започаткування репараційного кредиту та участь у європейській ініціативі Стіна дронів. Україна виявила готовність координувати цей проєкт разом з партнерами та інтегрувати власні інновації. Країни ЄС раніше не погодилися зведенням “стіни дронів”, яка мала б захищати їх від безпілотників, запущених Росією.
Позначка: Єврокомісія
-
Колишній чоловік Sia вимагає від співачки понад $250 тисяч щомісяця
Колишній чоловік співачки Sia, Ден Бернард, подав позов до суду, вимагаючи, щоб артистка виплачувала йому понад $250 000 щомісяця після розлучення. Він стверджує, що після розлучення він залишився без доходу і повністю залежить від колишньої дружини. Бернард розповів, що після розлучення він залишив медичну практику, щоб працювати разом з Sia у клініці. Проте після того, як співачка припинила фінансування проєкту, він залишився без роботи та доходу. Він вимагає від Sia виплатити йому аліменти та покрити юридичні витрати. Сама Sia вважає ці вимоги необґрунтованими.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Колегія Європейської комісії планує представити “дорожню карту” щодо оборонної готовності Європейського Союзу. Головна речниця Єврокомісії Паула Піньо повідомила, що цей документ буде опублікований до 2030 року. Презентація “дорожньої карти” відбудеться 16 жовтня після засідання колегії, на якому виступлять висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини
Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
“Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Грузинська влада веде російську пропаганду – речниця ЄК
За останніми заявами речниці з закордонних справ Єврокомісії, грузинська влада обвинувачується у поширенні дезінформації та веденні російської пропаганди. Журналісти були проінформовані про те, що грузинські чиновники негативно висловлюються про дії Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії. Євросоюз виступив проти будь-яких форм насильства та закликав до мирних протестів, але рішуче засудив будь-які прояви насильства, наголошуючи, що це є неприпустимим.
-
Україна отримала 4 млрд євро за рахунок активів РФ
Європейський союз надав Україні дев’ятий транш макрофінансової допомоги на суму 4 мільярди євро. Це ще раз підтверджує підтримку ЄС для України у контексті конфлікту з Росією. Загалом, з початку війни загальна підтримка України від Євросоюзу складає понад 14 мільярдів євро. Частина цих коштів буде використана на виробництво безпілотників. Також важливо відзначити, що цей транш був забезпечений коштами від заморожених активів Центрального банку Росії в ЄС.
-
Єврокомісія дозволила купівлю Versace модним домом Prada
Європейська комісія схвалила угоду, за якої італійський модний будинок Prada придбає бренд Versace у компанії Capri Holdings. Комісія прийшла до висновку, що ця угода не порушує конкуренцію, оскільки обидві компанії мають обмежене становище на ринку. Угода має бути ухвалена у другому півріччі поточного року. Вартість бренду Versace оцінюється у 1,375 мільярда доларів. Capri Holdings придбала Versace у 2018 році за 1,8 мільярда євро. Акції Capri підвищилися на 0,4% під час попередніх торгів у вівторок.
-
Україна завершила процес скринінгу – Єврокомісія
Україна успішно завершила процес перевірки свого законодавства в рамках підготовки до початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Європейська Комісія підтвердила цю інформацію у вівторок, 30 вересня, наголошуючи на важливості досягнутого прогресу. Тепер держави-члени ЄС отримають відповідні звіти і можуть рекомендувати розпочати переговори з Україною у відповідних сферах політики. Переговори про можливий вступ України до ЄС можуть розпочатися вже навесні наступного року, якщо держави-члени досягнуть згоди. Україна продовжить свої реформи та зусилля у відповідність з європейськими стандартами, щоб підтвердити свою готовність до вступу до Європейського Союзу.