Європейська комісія готує нову пропозицію щодо майбутнього тимчасового захисту для українців, які втекли від війни. Передбачається, що Директива про тимчасовий захист може бути подовжена або згорнута поступово. Ця директива надала мільйонам біженців правовий захист у ЄС з березня 2022 року. Єврокомісія вже продовжила дію цієї директиви до березня 2026 року. Запропоновано різні варіанти виходу з режиму тимчасового захисту, включаючи можливість поступового згортання захисту. Деякі дипломати вважають, що потрібно розробити стратегію, яка врахує і тих, хто хоче залишитися в країнах ЄС, і тих, хто планує повернутися до України. Розглядаються також інші варіанти, які можуть вплинути на майбутнє тимчасового захисту, такі як виключення з програми тих, хто вже повернувся до України або обмеження прав новим прибулим.
Позначка: ЄС
-
Трамп відклав мита на імпорт з ЄС
Президент США Дональд Трамп заявив, що відкладе запровадження 50% тарифів на увесь імпорт з Євросоюзу до липня, щоб дати більше часу для торговельних переговорів. Про це він у неділю, 25 травня, написав у соцмережі Truth Social.
“Сьогодні мені зателефонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн з проханням продовжити термін дії 50% тарифу на торгівлю та Європейський Союз, який був 1 червня. Я погодився на продовження до 9 липня 2025 року. Для мене це було честю”, – написав Трамп, додавши, що перемовини мають розпочатися найближчим часом.
Тим часом глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X підтвердила розмову з Трампом та заявила, що ЄС потрібен додатковий час для досягнення торговельної угоди. За її словами, переговори будуть “швидкими та рішучими”.
“ЄС та США мають найважливіші та найтісніші торговельні відносини у світі… Щоб досягти хорошої угоди, нам знадобиться час до 9 липня”, – написала вона.
Раніше Трамп анонсував 50% мита на товари з ЄС, заявивши, що “наші переговори з ними ні до чого не призведуть”. Наступного дня він заявив, що “не шукає угоди з ЄС” і що тепер планує “грати в гру так, як він вміє”. -
ЄС має план Б забезпечення Києва зброєю – ЗМІ
Європейські країни розглядають можливість купувати американську зброю для передачі її Україні у разі, якщо США припинять надавати військову допомогу. Відомо, що Європа не має достатньо запасів або можливостей для виробництва зброї, щоб задовольнити потреби України. Стало відомо, що Білий дім відмовляється надавати Україні зброю та відкидає заклики Європи посилити тиск на Путіна через санкції. Є пропозиція закупити більше американських збройних систем для України та надати їх, якщо США відмовляться. Експерти вважають, що це може допомогти стримати Росію та вимушити її припинити війну.
-
Трамп про 50% мита проти ЄС: Я не шукаю угоди
Президент США Дональд Трамп відмовляється шукати компроміс під час перемовин з Європейським Союзом після того, як оголосив про введення 50% мита на товари з ЄС. Трамп заявив, що перемови не дають результатів, тому він пропонує ввести мито з 1 червня 2025 року. Він заявив, що “час грати в гру так, як він вміє”, і підкреслив, що вже прийнято рішення – мито 50%.
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз прийняв рішення відновити тимчасові квоти на імпорт певних сільськогосподарських товарів з України. Це рішення було ухвалено після повномасштабного вторгнення Росії. Квоти знову набудуть чинності з 6 червня 2025 року і діятимуть до кінця цього року. Україна зможе експортувати лише частину свого річного обсягу продукції під цим обмеженням. ЄС також працює над переглядом угоди про вільну торгівлю з Україною. Незважаючи на те, що жодна країна-член ЄС не виступила проти цього рішення, деякі країни утрималися від голосування.
-
Трамп пообіцяв 50% мито на європейські товари
Президент США Дональд Трамп заявив про свій намір ввести 50% мито на всі товари з Європейського Союзу, що призвело до різкого падіння європейських фондових ринків. Інвестори розчаровані, оскільки сподівалися на перемовини щодо мит. Це призвело до зниження індексу Stoxx 600 на 1,5%, а також до втрат у акціях автомобільних та люксових компаній. Німецький DAX втратив 2,3%, а ф’ючерси на S&P 500 також просіли на 1,5%. Це призвело до збільшення невизначеності, що вплинуло на доходність державних облігацій єврозони та курс євро та єни. Трамп також наголосив, що його метою є зменшення торговельного дефіциту США, а не призвести до різкого падіння ринку.
-
Європейські ринки обвалилися після заяви Трампа про 50% мито
Європейські фондові ринки стрімко впали у п’ятницю через заяву Дональда Трампа про можливість введення 50% мита на всі товари з Європейського Союзу. Трамп вважає, що ЄС використовує торгівлю для отримання вигоди від США. Це заявлення розчарувало інвесторів, які сподівалися на перемир’я у торгівлі. Це викликало падіння індексів на фондовому ринку, включаючи індекс Stoxx 600, що втратив 1,5%. Німецький DAX знизився на 2,3%. Крім того, дохідність державних облігацій єврозони також знизилася. Це призвело до зміцнення єни та зниження євро відносно долара. Трамп стверджує, що його дії спрямовані на зменшення торговельного дефіциту США, але це може викликати серйозні наслідки для світової економіки.
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію. -
Стефанішина: ЄС не закриває ринок для українських товарів
Про жодне припинення торгівлі України та ЄС не йдеться. Про це увечері в четвер, 22 травня, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у Facebook.
За словами Стефанішиної, Україна та ЄС розпочали діалог щодо довгострокового рішення у сфері торгівлі.
“Про жодне припинення вільної торгівлі не йдеться: ринок ЄС залишається відкритим для українських товарів. Ми домовилися швидко й конструктивно працювати над досягненням довгострокового рішення”, – написала Стефанішина.
Вона наголосила, що рішення Європейської Комісії ухвалити перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності з 6 червня 2025 року після того, як завершиться термін дії автономних торгівельних заходів для України, є проміжним.
“Це дозволить уникнути найгіршого сценарію та досягти стійкого рішення в межах угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС”, – зазначила Стефанішина.
Як відомо, у травні 2022 року Рада ЄС вперше ухвалила рішення скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України для підтримки у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії. Цей режим було продовжено у 2023 роціта у 2024 році. Але він закінчиться 5 червня 2025 року.
Україна та ЄС торгуватимуть по-іншому -
Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини
Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
“Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів.