Виробництво – Антикор

Audi припинила прийом замовлень на флагманський седан A8 у Німеччині

Компанія Audi тихо припинила прийом замовлень на свій флагманський седан Audi A8 у Німеччині. Як повідомляє Motor1, модель зникла з онлайн-конфігуратора бренду, а можливість оформити замовлення на автомобіль у домашньому для марки ринку завершилася ще 18 лютого.
Як підтвердив представник компанії Марсель Бестле, замовлення на A8 у Німеччині закрили приблизно два тижні тому. Щодо доступності моделі на інших ринках, то вона тепер залежить від залишків на складах та інших факторів. Водночас у компанії поки не називають точну дату завершення виробництва седана, хоча припинення прийому замовлень на ключовому ринку фактично сигналізує про близький кінець життєвого циклу моделі.
Поточне покоління A8 з індексом D5 випускається з 2017 року. Оновлення, представлене наприкінці 2021-го, не змогло суттєво підвищити інтерес до автомобіля і не допомогло йому ефективно конкурувати з такими моделями, як BMW 7 Series та Mercedes-Benz S-Class. Під час рестайлінгу для китайського ринку також з’явилася подовжена версія з історичною назвою Horch, яка повинна була конкурувати з розкішними модифікаціями Maybach, однак і цей крок не дав очікуваного результату.
Попри це, остаточна доля флагманського седана поки не визначена. У Audi заявляють, що детальніше розкажуть про можливого наступника пізніше. Водночас ключовим словом залишається саме “можливого”, адже рішення про створення нового покоління поки що не підтверджене.
За даними німецьких медіа, виробник досі шукає відповідну платформу для потенційного спадкоємця. Ще один рестайлінг для нинішнього покоління виключили, оскільки нові екологічні вимоги, зокрема майбутній стандарт Euro 7, потребують значно чистіших силових установок.

Lexus знімає з виробництва свій перший електромобіль

Компанія Lexus поступово припиняє продажі електричного кросовера Lexus UX 300e., повідомляє Carscoops. Модель уже зникла з домашнього японського ринку, а також більше не пропонується у Великій Британії, більшості країн Європейського Союзу та Австралії.
Процес відбувається без гучних заяв: автовиробник поки що офіційно не оголосив про завершення виробництва. Водночас нове покоління електричної версії UX наразі не анонсоване.
Причини такого рішення виглядають цілком прагматичними. Представлений у 2019 році UX 300e став першим серійним електромобілем Lexus, однак так і не зміг досягти значних обсягів продажів. Наприклад, у Великій Британії реалізували лише близько 3400 таких кросоверів.
Модель критикували за високу стартову ціну, від €50000, та обмежений запас ходу. Батарея ємністю 54,3 кВт·год забезпечувала приблизно 300 км пробігу, що на тлі конкурентів виглядало скромно. Додатковим мінусом став застарілий зарядний порт стандарту CHAdeMO, який поступово витісняється сучаснішими рішеннями.
З огляду на те, що електричному UX виповнилося вже сім років, завершення його життєвого циклу виглядає закономірним. Натомість у модельній лінійці бренду залишається більш сучасний і технологічний електрокросовер Lexus RZ, який і надалі представлятиме марку в сегменті повністю електричних авто.

Один із найбільших експортерів СПГ оголосив форс-мажор

Державна компанія QatarEnergy оголосила форс-мажор на постачання скрапленого природного газу та супутніх продуктів через призупинення виробництва на тлі іранських атак на її об’єкти у Катарі. Про це пише AP у середу, 4 березня.
QatarEnergy є одним із найбільших у світі експортерів скрапленого природного газу.
Днями компанія призупинила виробництво СПГ та супутніх продуктів після іранських атак на об’єкти у промислових містах Рас-Лаффан та Месаїд. Один безпілотник потрапив у водний резервуар електростанції, а другий у промисловий об’єкт QatarEnergy. Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на світовому ринку близько 20%. Раніше Катар припинив виробництво скрапленого природного газу (СПГ), а Саудівська Аравія закрила свій найбільший нафтопереробний завод. Крім того, закриті нафтові та газові об’єкти в іракському Курдистані та Ізраїлі.

Литва вироблятиме озброєння для України

Литва вироблятиме озброєння для України на своїй території. Про це повідомив президент Литви Гітанас Науседа.
“Ми підписали угоду з президентом України Володимиром Зеленським про виробництво оборонної техніки для України в Литві. Проєкти фінансуватимуться з фонду ЄС SAFE та інших джерел”, – зазначив він.
Науседа додав, що Литва підтверджує своє зобов’язання щорічно виділяти 0,25% ВВП на потреби України. Цього року планується виділити 223 мільйони євро.
Крім того, як повідомив глава литовського Міноборони Робертас Каунас, Україні буде передана партія ракет для переносного зенітного ракетного комплексу RBS-70, призначеного для ураження низьколітаючих повітряних цілей.
“З метою забезпечення захисту критичної інфраструктури ми передаємо Україні 30 ракет RBS. Наразі це вкрай необхідна для України зброя, що сприяє зміцненню протиповітряної оборони”, – заявив Каунас, якого цитує пресслужба відомства.
За його словами, що цієї зими Литва передала Україні 90 генераторів на суму понад EUR2 млн.
“Наразі також готуються до передачі дизель-генератори, трансформатори, електродвигуни та інше енергетичне обладнання, необхідне для відновлення електропостачання та пошкодженої інфраструктури”, – зазначив глава Міноборони Литви.

Зеленський пропонує Японії започаткувати спільне оборонне виробництво

Японія виробляє ракети і системи ППО, натомість Україна може поділитися технологіями морських дронів та дронів-перехоплювачів.Про це заявив Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Kyodo News.
“Японія є однією з країн, що мають ліцензії або власне виробництво ракет і систем протиповітряної оборони, здатних протидіяти балістичним загрозам. І звісно, ми хочемо співпрацювати, мати спільне виробництво або обмінюватися знаннями. Ми готові відкрити наші технології – наприклад, морські дрони для захисту узбережжя”, – зазначив президент, нагадавши, що через морські дрони Чорноморський флот РФ не наближається до українських берегів.
За словами Зеленського, в України є й інші речі, що можуть бути корисними для Японії: кібербезпека, дрони-перехоплювачі, управління енергетикою та критичною інфраструктурою в умовах криз, ширший досвід сучасної війни тощо.
Президент відзначив, що оборонна співпраця між Україною та Японією може стати історичною.
“Вважаю, що ми могли б зробити це на рівні міністрів, урядів, на рівні пані Прем’єр-міністерки і мене або на рівні оборонних інституцій”, – заявив він.
Також Зеленський запросив прем’єр-міністерку Японії Санае Такаїчі в Україну.
“Думаю, це було б дуже важливо для наших двох країн. Я готовий зустрітися в будь-якому форматі, на будь-якому майданчику або під час будь-яких великих зустрічей чи самітів. Але, думаю, корисніше було б зустрітися напряму й зосередитися на наших двосторонніх відносинах. Ми будемо дуже раді їй. І я також готовий приїхати до Японії. Я вже мав таку можливість і дуже пишаюся тим, що відвідав вашу країну”, – сказав він.

Зеленський пропонє Японії започаткувати спільне оборонне виробництво

У Ford попередили про подорожчання авто через дефіцит комп’ютерної пам’яті

Світовий бум штучного інтелекту починає бити по автомобільній галузі. Як повідомляє The Drive, фінансова директорка Ford Motor Company Шеррі Хаус заявила, що дефіцит мікросхем пам’яті вже тисне на собівартість виробництва і може призвести до зростання цін на автомобілі.
Про це вона повідомила під час саміту Wolfe Research у Нью-Йорку, присвяченого автотехнологіям і напівпровідникам. За словами Хаус, компанія наразі контролює постачання та має достатні запаси, однак закупівельні ціни на пам’ять уже зростають.
Причина – стратегічні рішення трьох найбільших виробників пам’яті: Samsung Electronics, SK hynix та Micron Technology. Вони переорієнтували виробничі лінії на чипи для дата-центрів штучного інтелекту, навіть попри те, що частина таких центрів ще перебуває на етапі будівництва.
У результаті обсяги NAND і DRAM для інших галузей, зокрема автомобільної, скоротилисяю. Ситуацію також ускладнило рішення Micron закрити бренд Crucial, який працював на роздрібному ринку, аби звільнити ресурси для великих хмарних клієнтів – серед них Amazon, Google, Microsoft та OpenAI.
Парадоксально, але ще у 2023 році Micron зазначала, що середньостатистичний автомобіль уже використовує близько 90 ГБ пам’яті в різних електронних модулях, а до 2026 року цей показник мав потроїтися. Зростання кількості систем допомоги водієві, мультимедійних комплексів і програмного забезпечення перетворює сучасні авто на потужні обчислювальні платформи – і робить їх дедалі залежнішими від постачання пам’яті.
Аналітики Counterpoint Research вже фіксують ознаки “панічних закупівель” чипів у автосекторі. За словами представника компанії МС Хванга, виробники намагаються сформувати запаси на тлі побоювань подальшого загострення дефіциту.
Якщо тенденція збережеться, споживачам доведеться готуватися до нового витка подорожчання автомобілів – через конкуренцію з індустрією штучного інтелекту.

Румунія та США збудують завод із переробки рідкоземів

Влада Румунії та американська компанія Critical Metals Corp підписали угоду про зведення заводу з переробки рідкоземельних елементів у Брашові. Про це повідомляє NewsMaker.

За словами міністра енергетики Румунії Богдана Івана, завод перероблятиме концентрат, видобутий американською компанією в Гренландії.

Новий проєкт допоможе Румунії стати глобальним гравцем у галузі рідкоземельних металів. Міністр додав, що до середини квітня румунська влада визначить умови фінансування будівництва та перелік металів, які там перероблятимуть.

“Ініціатива охоплює весь економічний цикл – від видобутку ресурсів на родовищі Танбриз у Гренландії до переробки та кінцевого промислового використання в Європі та США”, – зазначив Іван, нагадавши про плани ЄС стати повністю незалежним від китайської переробки рідкоземельних елементів.

У компанії Critical Metals Corp підтвердили, що проєкт допоможе зменшити залежність Європи та США від постачань із Китаю. Завод буде побудовано спільними фінансовими зусиллями американської та румунської сторін на паритетних засадах (50/50).

Рідкоземельні елементи – група з 17 хімічних елементів, включених до списку 34 критично важливих сировинних матеріалів ЄС. Їх використовують у виробництві мобільних телефонів, акумуляторів, вітрових турбін та обладнання для оборонної промисловості. Запаси родовища Танбриз оцінюють у 4,7 млрд тонн, зокрема 28,2 млн тонн оксидів рідкоземельних елементів.
США створюють коаліцію для контролю рідкіскоземів

Фламінго є, на черзі Пелікан: коли в України буде своя балістика

Перші реальні наслідки 5 лютого Генеральний штаб Збройних сил України уперше офіційно підтвердив застосування найпотужнішої української ракети FP-5 Фламінго для удару по території Росії.
У повідомленні зазначається, що впродовж січня Сили оборони України провели серію результативних атак по комплексу ангарних споруд на полігоні Капустин Яр в Астраханській області РФ, розташованому орієнтовно за 600 кілометрів від українського кордону. У Генштабі підкреслили, що внаслідок удару по полігону було зруйновано частину будівель комплексу.

У кривому Розі вилучили контрафактної продукції на понад 50 млн

У Кривому Розі викрили злочинну групу, котра організувала підпільне виробництво та збут тютюнових і алкогольних виробів на понад 50 млн грн. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у вівторок, 10 лютого.
Організував діяльність 35-річний мешканець Кривого Рогу, залучивши ще 12 спільників – чоловіків та жінок віком від 22-х до 65 років. Кожен з учасників виконував чітко визначену організатором функцію – від адміністрування нелегальних цехів і контролю за виготовленням продукції до логістики, ведення “тіньової бухгалтерії” та збуту контрафакту через підконтрольні магазини й кіоски.
Фігуранти облаштували два нелегальні виробництва, а щоб уникнути викриття з боку правоохоронців, періодично змінювали їхнє місце розташування.
Готові тютюнові й алкогольні вироби, а також сировину для їх виготовлення ділки зберігали у гаражних боксах в центральній частині міста.
Контрафактні цигарки та алкоголь реалізовували гуртовими та роздрібними партіями на території Дніпропетровської області через підконтрольну мережу торгівельних точок та дрібних кіосків.
Під час обшуків правоохоронці вилучили близько 340 тис. пачок цигарок, 25 мішків з тютюном, понад 600 тис. сигаретних “гільз”, обладнання для виготовлення цигарок, рідини для електронних сигарет, майже 5 тис. літрів рідини з ознаками алкоголю, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, 5 автомобілів, чорнові записи та грошові кошти у різних валютах на понад 6,2 млн грн у гривневому еквіваленті.
Орієнтовна вартість вилученого контрафакту становить понад 50 млн грн.
Як зазначається, 13 учасникам групи оголосили підозру у виготовленні, ввезенні в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, що існують у паперовій формі, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів за ч. 2 ст. 199; незаконному виготовленні підакцизних товарів за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204; легалізації майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 ККУ.
Нині вирішується питання щодо обрання фігурантам запобіжних заходів.