Прикра помилка шпіона Скандал навколо зливу угорцями важливої внутрішньої інформації Євросоюзу, тобто звичайне “стукацтво” на користь РФ, навряд чи когось у ЄС здивував. Однак, схоже, це стало останньою краплею у чаші терпіння європейців.
Позначка: Вибори
Політичний проєкт за участі Гетманцева обійшов Слугу народу – опитування
Потенційний політичний проєкт за участі голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, а також Віталія Кіма, Ігоря Терехова та Олександра Вілкула, отримав вищий рівень підтримки, ніж правляча партія Слуга народу. Про це свідчать результати опитування Центру соціологічних та маркетингових досліджень СОЦИС, оприлюднені в четвер, 26 березня.
Вказано, що за умовну політичну силу Гетманцева-Кіма-Терехова-Вілкула готові проголосувати 9,4% респондентів, тоді як Слугу народу підтримують 7,9% опитаних.
Лідерами рейтингу є потенційні політичні проєкти, пов’язані з послом України у Великій Британії, ексголовнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним та головою Офісу президента Кирилом Будановим, які підтримують 14,5% та 10,6% опитаних відповідно.
У президентському рейтингу, за даними дослідження, перше місце посідає діючий глава держави Володимир Зеленський із показником 22,6%, друге – Валерій Залужний, якого підтримують 19,3% респондентів. Третю позицію займає Кирило Буданов із 10,5%. Далі йдуть Петро Порошенко – 5,7%, Ігор Терехов – 3,4%, Дмитро Разумков – 3,3%, Андрій Білецький – 3,1% та Юлія Тимошенко – 2,2%. Інфографіка СОЦИС Також СОЦИС дослідив зміну суспільних пріоритетів. Поряд із війною респонденти найчастіше називали серед ключових проблем корупцію у владі – 49,3%, зростання цін на продукти харчування – 33,4%, високі тарифи на комунальні послуги – 28,8%, низький рівень пенсій і соціальних виплат – 28,1%, низькі доходи населення – 26% та наслідки бойових дій, зокрема обстріли й перебої з базовими послугами – 25,2%. Опитування СОЦИС проходило 12-18 березня 2026 року. Дослідження було опитано 1204 респондентів за квотною стратифікованою вибіркою. Опитування проводили методом особистого інтерв’ю з використанням планшетів (СAPI). Статистична похибка вибірки становить ±2,5%.
Псевдовибори і референдуми на ТОТ України: судитимуть голову ЦВК Росії
До суду скеровано обвинувальний акт стосовно голови Центральної виборчої комісії РФ Елли Памфілової. Їй інкримінують пособництво посяганню на територіальну цілісність України, виправдовування збройної агресії РФ та незаконний перетин державного кордону. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в четвер, 26 березня.
За даними слідства, Памфілова організувала проведення на тимчасово окупованих територіях України низку політичних кампаній, спрямованих на легітимізацію їх включення до складу Росії. Йдеться про псевдореферендуми 2022 року на захоплених територіях Запорізької, Донецької, Луганської та Херсонської областей, які РФ використала як привід для оголошення про “приєднання” цих регіонів.
Надалі Памфілова координувала проведення так званих “виборів” до окупаційних органів влади, включення цих територій до “Єдиного дня голосування”, а згодом – і до виборів президента Росії. Таким чином забезпечувалося їх поетапне інтегрування у політичну систему РФ.
Слідство також встановило, що голова ЦВК РФ публічно підтримувала ці дії – під час виступів, у медіа та на зустрічах із керівництвом Росії виправдовувала збройну агресію проти України та поширювала наративи, спрямовані на легітимізацію окупації.
Окремо задокументовано її незаконне перебування на тимчасово окупованій території України 10 вересня 2023 року, де вона координувала проведення так званих “виборів” до окупаційних представницьких і федеральних органів РФ у межах “Єдиного дня голосування”.
Фактично йдеться про використання виборчої системи РФ як інструменту окупації: спочатку – для створення видимості підстав “приєднання” українських територій, а згодом – для закріплення цього через подальші псевдовибори та інтеграцію окупованих регіонів у політичний механізм Росії.
В Угорщині опозиційна Тиса переганяє партію Орбана – опитування
В Угорщині опозиційна партія Тиса Петера Мадяра на 23 відсоткові пункти збільшила свою перевагу над політсилою Фідес прем’єр-міністра Віктора Орбана. Про це свідчать результати опитування Median, проведеного на замовлення HVG більш як за три тижні перед парламентськими виборами в Угорщині.
Нове опитування показало зростання підтримки Тиси, порівняно з минулим місяцем – тоді відрив опозиційної партії від Фідес становив 20 відсоткових пунктів.
Серед виборців, які точно вирішили проголосувати, політсилу Петера Мадяра підтримують 58% опитаних, тоді як для партії Орбана цей показник становить 35%.
Зазначається, що якщо результати опитування відобразили б реальні результати голосування 12 квітня, Тиса могла б забезпечити собі парламентську більшість у дві третини голосів.
Згідно з опитуванням Median, проведеним між 17 і 20 березня, у розрізі всього населення, яке має право голосу, партію Тиса підтримали 46%, тоді як партію Фідес – 30%.
Прем’єр Данії подала заяву про відставку після виборів
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зустрілася у середу з королем країни Фредеріком X та подала йому заяву про відставку уряду. Про це повідомив королівський палац 25 березня.
“Його величність король прийняв прем’єр-міністра Метте Фредеріксен. Після викладення результатів виборів та парламентської ситуації прем’єр-міністр подала прохання про відставку уряду та запропонувала, щоб представники політичних партій, які пройшли до Фолькетингу (парламент Данії – ред.), отримали можливість висловитися щодо майбутнього формування уряду”, – йдеться у повідомленні.
За інформацією палацу, представникам політичних партій буде запропоновано з’явитися в палаці Амалієнборг сьогодні вдень.
Оголошено результати виборів у Данії
У Данії завершився підрахунок голосів на дострокових виборах в міцевий парламент – Фолькетинг. Зафіксовано невизначений результат, що залишив майбутнє прем’єр-міністра Метте Фредеріксен під питанням, повідомляє Associated Press у середу, 25 березня.
Так, лівоцентристська Соціал-демократична партія Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року, як і її два партнери в уряді, що йде у відставку.
Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів – що помітно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.
При цьому ні лівий, ні правий блок не отримали більшості в парламенті. В результаті “золоту акцію” отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен.
Його центристська партія Помірковані, що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.
Сама Метте Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді глави данського уряду.
“Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас дмуть сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе лідерство”, – сказала вона.
Фредеріксен додала, що сподівалася на кращий результат, але для партії, яка прагне до третього терміну, втрата позицій – це нормально. Вона порівняла нинішній результат з 25,9% голосів, які її партія отримала у 2019 році, коли вона стала прем’єром.
“Я очолюю цю чудову країну вже майже сім років. Ми пережили пандемію; нам довелося мати справу з війною. Нам погрожував американський президент, і за ці майже сім років ми спостерігали падіння на чотири відсотки”, – зазначила вона.
Своєю чергою Льокке Расмуссен закликав суперників зліва і справа відмовитися від деяких позицій, які вони займали під час передвиборчої кампанії, і “приєднатися до нас”.
За його словами, Данія – “це маленька країна з населенням 6 млн людей у світі з населенням 8 млрд, який переживає потрясіння”.
“Ми – одне плем’я. Ми повинні об’єднатися. Ми не повинні бути розділені”, – підкреслив він.
Однак міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найсильніший правоцентристський суперник Фредеріксен, дав зрозуміти, що він і його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду разом із соціал-демократами.
Фіцо прокоментував домовленість Лаврова та Сіярто щодо словацьких виборів
Премєэр-мыныстр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не бачить причин коментувати візит Петра Пеллегріні до Кремля у 2020 році, організований угорським міністром Пітером Сіярто.
За словами Фіцо, він не знайомий із стратегією, яку обрав тодішній лідер партії, і не вважає цей візит втручанням у вибори.
Фіцо додав, що у 2020 році він “практично політично не існував”, не очолював список партії Курс – соціальна демократія і не брав участі у виборчій кампанії.
Водночас він також прокоментував заяви щодо порушень правил
“Порушення правил – це коли британське Міністерство закордонних справ наймає фірму, і ця фірма платить інфлюенсерам, акторам у Словаччині, щоб вони допомагали “Прогресивній Словаччині”, – зазначив Фіцо.
Глава уряду також додав, що не бачив жодних доказів телефонних переговорів Сіярто із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим щодо переговорів ЄС.
“Нехай кожен телефонує кому хоче. Я таких телефонних дзвінків не робив і не збираюся”,- акцентував політик.
Раніше ЗМІ повідомили, що Сіярто регулярно інформував Москву про перебіг засідань ЄС. Він звітував росіянам безпосередньо в перервах між зустрічами.
Остання така поїздка відбулася 4 березня 2026 року, під час якої Сійярто провів зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Останній передав угорському міністру полонених українців угорського походження в обхід України, що спровокувало політичний скандал.
ЄК вимагає пояснень від Угорщини щодо “зливу” інформації Росії
В Данії проходять вибори в парламент
У Данії проходять дострокові вибори у місцевий парламент – Фолькетинг. Про це повідомляє Associated Press у вівторок, 24 березня.
У голосуванні можуть взяти учать понад 4,3 млн осіб. Однопалатний парламент Данії обирається на чотирирічний термін. До його складу входять 179 депутатів – 175 із самої Данії, ще по два – для представників малонаселеної Гренландії та іншої напівавтономної території – Фарерських островів.
Вибори у Данії проходять на тлі небаченого геополітичного тиску з боку США, зокрема погроз американського президента Дональда Трампа захопити Гренландію. Ця тема досі залишається актуальною в Данії, попри війну на Близькому Сході.
Останні опитування громадської думки напередодні парламентських виборів у Данії показали, що соціал-демократи прем’єр-міністра Метте Фредеріксен наближаються до більшості з лівими партіями.
Вибори у Словенії: ліберали та популісти набрали рівну кількість голосів
На парламентських виборах у Словенії 22 березня Права Словенська демократична партія (СДП) та ліберальний Рух Свобода набрали рівну кількість голосів, згідно з попередніми даними державної виборчої комісії, заснованими на більшості підрахованих голосів. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що жодна з партій, навіть разом із своїми нинішніми коаліційними партнерами, не отримає 46 мандатів, необхідних для більшості у 90-місцевому парламенті. Це робить менші партії, що подолали 4-відсотковий поріг, потенційними ключовими учасниками у формуванні коаліції.
За даними підрахунку 99,45% бюлетенів, Рух Свобода отримав 29 місць, а СДП – 28 місць. Разом із партіями-союзниками Рух Свобода на чолі з чинним прем’єр-міністром Робертом Голобом мав би 40 місць у парламенті, тоді як СДП під керівництвом колишнього прем’єра-популіста Янеза Янші – 43 місцями. При Голобі Словенія дотримувалася курсу ліберальної, проєвропейської демократії, орієнтованої на соціальні реформи, тоді як Янша – союзник угорського прем’єра-націоналіста Віктора Орбана і прихильник президента США Дональда Трампа – має намір змінити міжнародний курс балка.
Як відомо, передвиборна кампанія загострилася на початку весни, коли на анонімному сайті було опубліковано зроблені прихованою камерою записи, які нібито викривають корупцію в уряді.
Янша, який балотувався на посаду прем’єра вчетверте, звинуватив виборчу комісію в махінаціях за підрахунком і стверджує, що його команда спостерігачів зафіксувала розбіжність у 50.000 голосів, поданих за СДП.
Політичний аналітик Ал’яж Пенгов Бітенц сумнівається в тому, що вдасться сформувати стабільний уряд, однак вважає, що Голоб перебуває в більш вигідному становищі, ніж Янша.
У Болгарії затримали 30 людей за купівлю голосів перед виборами
Болгарські правоохоронці затримали 30 осіб, підозрюваних у скуповуванні голосів перед майбутніми виборами. Заступник міністра внутрішніх справ Іван Анчев на брифінгу, присвяченому підготовці до дострокових парламентських виборів заявив, що на території країни відбулося 51 втручання поліції за підозрами у скуповуванні голосів. Про це повідомляє місцеве інформагентство БГНЕС.
За словами міністра, відомство продовжує активну роботу для того, щоб гарантування чесних і вільних виборів.
Позачергові загальні вибори у Болгарії призначені на 19 квітня. Таким чином, це вже восьмі вибори з 2021 року.
Вибори відбудуться після розпаду коаліції на чолі з правоцентристською партією ГЄРБ, до якої входили Болгарська соціалістична партія та партія Є такий народ, і яку підтримувала партія Новий початок підприємця та медіа-магната Деляна Пеєвського.
Уряд пішов у відставку в грудні 2025 року під тиском найбільших за останні десятиліття протестів, спричинених непопулярним проєктом річного бюджету.
З метою участі в парламентських виборах достроково пішов з посади і президент країни Румен Радев.
Як ми вже писали, 18 лютого в Болгарії почав виконання своїх повноважень новий тимчасовий уряд на чолі з Андреєм Гюровим.