Процесу скринінгу законодавства України та Молдови на відповідність європейському свідчить, що є всі підстави для того, щоб Єврорада ухвалила відкриття переговорних кластерів до кінця листопада. Про це заявила європейський комісар з питань розширення Марта Кос у вівторок, 4 листопада в Брюсселі, представляючи на засідання Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ Пакет розширення.
“Процес скринінгу з Молдовою та Україною було завершено, і (Європейська) Комісія продовжить свою роботу, щоб (Європейська рада) мала змогу відкрити всі кластери до кінця листопада, і я дуже сподіваюся, що це станеться”, – зауважила чиновниця.
При цьому європейський комісар наголосила, що основний принцип у політиці розширення заснований на заслугах.
“Тому, коли ми кажемо, що якщо держави-члени виконують свої зобов’язання, і я дійсно можу довести, бо маю докази у цьому звіті, що вони виконують свої зобов’язання, то ЄС також повинен виконувати свої зобов’язання”, – переконана Кос.
Кос вважає реалістичним розширення Європейського союзу в найближчі роки.
“Розширення може бути успішним лиш тоді, коли воно зміцнить наш Союз. Для досягнення цієї мети нам потрібен більший прогрес у двох основних напрямках. Перший напрямок полягає в тому, що майбутні держави-члени повинні повністю підготуватися до відповідальності держав-членів, а другий – ми повинні підготувати наш союз до розширеного ЄС… З огляду на темпи успішного (прогресу щодо) розширення деяких країн-кандидатів… це – реалістична можливість у найближчі роки”, – пояснила вона.
Вона наголосила, що країни-кандидати мають амбітні цілі.
“Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 26-го. Албанія наприкінці 27-го. Молдова та Україна — у 2028 році. Для мене амбіції важливіші за роки чи дати, і Комісія підтримує ці амбіції. Цього року я можу сказати, що ці чотири кандидати підтвердили свої амбіції конкретними діями”, – констатувала Кос.
Вона також прокоментувала питання України. За її словами, “на тлі викликів, спричинених агресією Росії, Україна продемонструвала свою відданість шляху до ЄС, рухаючись вперед у ключових реформах”.
“Вже зроблені кроки закладають основу для відновлення та відкривають простір для більшої участі приватного сектору. Важливо підтримувати цей імпульс та запобігати будь-якому ризику регресу, зокрема, у боротьбі з корупцією”, – резюмувала Кос.
Позначка: Вступ до ЄС
-
ЄС має всі підстави відкрити переговорні кластери з Україною – єврокомісар
-
Вступ України до ЄС: в Брюсселі узгодили звіт про розширення
Україна демонструє “виняткову відданість” вступу до ЄС, але мусить змінити негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це мовиться в проєкті тексту Звіту про розширення ЄС в частині, що стосується України, опублікуваному Reuters.
Основні положення звіту ЄС
У звіті, який, як очікується, буде прийнято сьогодні, йдеться, що “попри дуже складні обставини, в яких опинилася країна через агресивну війну Росії, Україна протягом минулого року продовжувала демонструвати вражаючу відданість шляху вступу до ЄС”.
Європейські чиновники раніше висловлювали стурбованість щодо кроків, вжитих у липні для встановлення більшого контролю з боку генерального прокурора України над НАБУ та САП.
Протести змусили керівництво України швидко змінити курс, але цей епізод “привернув увагу прихильників України в Брюсселі та столицях ЄС”, ідеться в повідомленні Reuters.
“Недавні негативні тенденції, включаючи зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче змінені”, – йдеться в проєкті звіту Єврокомісії.
Хоч майже всі уряди ЄС публічно підтримують прагнення України до ЄС, сьогодні відсутні плани щодо приєднання країни до блоку найближчим часом, а багато дипломатів визнають, що вступ України зіткнеться зі значними перешкодами.
Українська влада дала зрозуміти ЄС, що має намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. У відповідь Єврокомісія заявила, що це вимагатиме активізації зусиль з боку Києва, йдеться у матеріалі.
“Єврокомісія прагне підтримати цю амбітну мету, але вважає, що для її досягнення необхідне прискорення темпів реформ, зокрема щодо основоположних принципів, зокрема верховенства права”, – підкреслюється у проєкті звіту.
Єврокомісія також запропонує ліпше захищати демократичні стандарти в майбутніх раундах розширення.
Реакція в українському уряді
Водночас віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка назвав щорічний звіт про розширення, який Єврокомісія складає для всіх держав-кандидатів, “найкращим за три роки”. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
“Найкращий звіт про розширення за три роки – така оцінка зусиль України на шляху до вступу в ЄС буде оприлюднена сьогодні”, – написав він.
За його словами, Єврокомісія вперше визнала, що Україна демонструє рекордний прогрес у більшості сфер реформ.
Звіт має 36 оцінок по розділах і окремих дорожніх картах. По всіх без винятку Україна має прогрес і рухається швидше, ніж торік, наголосив Качка.
“Більша швидкість реформ (покращення прогресу) по 15 переговорних розділах. У 12 розділах цей прогрес на високому рівні (good progress). По жодному з розділів немає падіння загальної оцінки підготовки до вступу в ЄС. У 11 розділах ми маємо підвищення загальної оцінки, що є найкращою оцінкою динаміки з моменту кандидатства”, – розповів урядовець.
Він додав, що звіт не містить критики, а має рекомендації щодо подальших кроків, які збігаються зі скринінговими звітами та дорожніми картами. У судочинстві та антикорупції відзначається системна робота інституцій.
Він також відзначив той факт, що Єврокомісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів переговорів, а інші – “в непоганій динаміці для того, щоб бути готовими до відкриття до кінця року”.
Раніше вже анонсувалося, що Єврокомісія сьогодні представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС -
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.
Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.
У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.
“Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.
Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.
Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.
Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.
“Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.
Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.
-
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах. -
Вступ до ЄС: Зеленський закликав зняти “штучну блокаду”
Президент України Володимир Зеленський на саміті лідерів ЄС у Брюсселі закликав країни Європейського Союзу розпочати переговори про вступ України. Він відзначив, що блокада у відносинах між Україною та ЄС є несправедливою і недоброю, і підкреслив, що Україна готова до відкриття переговорних кластерів. Зеленський наголосив, що розширення ЄС сприятиме стабільності в Європі та підвищить безпеку. Він закликав ЄС дотримати свої обіцянки щодо вступу України, оскільки Україна виконує свою частину угоди.
-
Європарламент зажадав, щоб Сербія запровадила санкції проти РФ
Європарламент вимагає від Сербії відповідності її зовнішньої політики лінії Євросоюзу, зокрема щодо санкцій проти Росії. На пленарній сесії у Страсбурзі 22 жовтня був прийнятий документ, в якому Європарламент підтвердив підтримку можливого членства Сербії в ЄС за умови прогресу у демократії та правах людини. Також було висловлено занепокоєння щодо політичної поляризації та репресій у країні. Європарламент вимагає проведення прозорого судового розгляду у справі про трагедію на залізничному вокзалі та закликає до чесних виборів у Сербії. Також було підтримано ідею відправлення місії ЄС до країни для оцінки ситуації на місці.
-
В ЄС спробують прискорити вступ України – ЗМІ
Країни Європейського Союзу обговорюють можливість прийняття нових країн без надання повного права голосу, щоб спростити процес розширення ЄС, який наразі блокується деякими країнами, зокрема Угорщиною. Ця ініціатива передбачає, що країни-кандидати на членство зможуть приєднатися до ЄС без права вето, але отримають усі права після проведення реформ. Мета такого підходу – розблокувати процес розширення ЄС, який став стратегічним пріоритетом через загрози з боку Росії. Пропозиція наразі обговорюється між країнами-членами ЄС та Єврокомісією, а для її здійснення потрібна узгоджена позиція всіх країн-членів.
-
ЄС планує змінити правила членства, аби прискорити вступ України – ЗМІ
Євросоюз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів, що може пришвидшити інтеграцію України. Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатичні джерела.
Зазначається, що одна з пропозицій передбачає, що нові країни спершу приєднуватимуться до ЄС без права голосу. Це, зокрема, може зробити позицію таких лідерів, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, більш гнучкою щодо розширення блоку.
Як пише видання, ініціатива перебуває на початковому етапі обговорення і потребує схвалення всіх держав-членів.
Основна ідея полягає в тому, що нові члени зможуть користуватися більшістю переваг ЄС, але отримають повні права лише після проведення ключових інституційних реформ, зокрема – переходу до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю.
“Майбутні члени зобов’язані відмовитися від права вето доти, доки не буде реалізовано ключові інституційні реформи, як-от запровадження кваліфікованої більшості в більшості сфер політики. Розширення не повинно сповільнюватися блокуванням реформ окремими державами-членами ЄС”, – заявив голова комітету з європейських справ Бундестагу Німеччини Антон Гофрайтер.
За його словами, ініціатива дозволить державам-кандидатам – Україні, Молдові, Чорногорії та іншим – отримати доступ до європейських переваг раніше, не чекаючи завершення всіх внутрішніх реформ у ЄС.
Гофрайтер наголосив, що подібний підхід уже отримує позитивні відгуки серед західнобалканських країн.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія може запропонувати пришвидшити процес розширення, ухвалюючи проміжні рішення без необхідності схвалення всіх 27 членів. Це дало б змогу уникнути блокування з боку урядів, подібних до угорського. -
Вірменія заявила про намір подати заявку на вступ до ЄС
Вірменія може подати заявку на вступ до Європейського Союзу вже в листопаді. Про це повідомив міністр закордонних справ країни Арарат Мірзоян в інтерв’ю Deutsche Welle.
“Можливо, наступного місяця, а може, наступного року…”, – заявив Мірзоян.
Глава МЗС прокоментував перспективи безвізового режиму з ЄС, зауваживши, що цей процес може тривати від одного до двох років. Переговори про лібералізацію візового режиму стартували у вересні 2024 року після рішення Брюсселя розширити співпрацю з Вірменією. Тоді ЄС висловив готовність скасувати візи для короткострокових поїздок за умови, що Єреван проведе суттєві реформи у сферах контролю кордонів, міграції та боротьби з корупцією.
У квітні 2025 року президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав схвалений парламентом закон про намір країни вступити до ЄС. Наприкінці серпня прем’єр-міністр Нікол Пашинян допустив можливість виходу Вірменії з Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) у межах курсу на євроінтеграцію.
У червні глава європейської дипломатії Кая Каллас, високо оцінивши відданість уряду Вірменії демократичним реформам, заявила про готовність ЄС до поглиблення партнерства з республікою “в усіх напрямках”, зокрема у сфері оборони та безпеки. Нагадаємо, у 2024 році Євросоюз узгодив початок діалогу про безвіз з Вірменією. Окрім того, вперше в історії ЄС погодив виділення військової допомоги Єревану з Європейського фонду миру.Євросоюз надасть Вірменії 270 млн євро у вигляді грантів
-
Окуповані території України не завадять вступу до ЄС – євродепутат
Євродепутат Міхаель Галер заявив, що Україна може стати членом ЄС навіть за умови наявності окупованих територій. Він порівняв ситуацію з українськими землями з прикладами Західної Німеччини та Кіпру. Галер зазначив, що вступ України до ЄС під час конфлікту означав би вступ ЄС у цю війну, що неможливо з урахуванням потреби одностайності рішень. Проте, він вважає можливим вступ України до ЄС після припинення війни і встановлення миру, навіть якщо не всі території будуть звільнені. Галер додав, що уряд всієї України буде партнером у переговорах про вступ до ЄС, а непідконтрольні території приєднаються до ЄС після їх повернення під контроль українського уряду. Також він наголосив, що окуповані території не завадять Україні стати членом ЄС, оскільки через перехідні періоди їх можна буде інтегрувати в ЄС після повернення під контроль України.