Держава катастрофічно недопрацьовує в питанні залучення іноземних коштів в український військово-промислового комплекс (ВПК). Про це сказав генеральний директор компанії Українська бронетехніка Владислав Бельбас в інтерв’ю для Цензор.НЕТ.
За його словами, промислові можливості вітчизняного ВПК на сьогодні значно більші, ніж здатність державного бюджету їх оплатити. Частково ситуацію можна було б покращити завдяки залученню зовнішнього фінансування, але і тут справи кепські.
“Ми всі не допрацьовуємо – не забезпечуємо в достатній мірі фронт. Держава не допрацьовує, насамперед, в питанні залучення коштів зовнішнього фінансування, катастрофічно не допрацьовує”, – зазначає Бельбас, компанія якого виробляє бронемашина, міномети, дрони і боєприпаси.
“По-перше, в питаннях залучення західних коштів неприпустимим є замикання каналів комунікації на себе, тобто на повʼязані компанії. В нинішній ситуації над розвʼязанням фінансових проблем мають працювати всі – від урядовців, політиків, дипломатів до військових та виробників. По-друге, розподіл фінансування має бути прозорим та зрозумілим як для учасників ринку, так і для представників західних інституцій. Це питання компетенції та довіри”, – зазначив керівник Української бронетехніки.
За словами Бельбаса, зараз на Заході багато коштів, а в Україні багато незавантажених підприємств.
“Але… Наведу простий приклад. Нам кажуть: “Ми вашу продукцію на експорт дати не можемо, бо є потреба в бронеавтомобілях. У всьому, що ви виробляєте, є потреба, але на це коштів немає”. На що я у відповідь кажу: “А дайте тоді мені будь ласка перелік проєктів міжнародного фінансування, куди ви нас подали, щоби профінансувати”. І тут починається мовчанка”, – обурився гендиректор Української бронетехніки.
Раніше в Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї. У компанії вважають, що творення штучних механізмів контролю призведе до відкату від європейської політики в цій сфері і створить корупційні ризики.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
В Українській бронетехніці оцінили залучення іноземних коштів у ВПК
-
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в Берліні заявив, що країни Альянсу є наступною ціллю для Росії. Він наголосив на необхідності збільшення витрат на оборону та підготовку збройних сил для забезпечення безпеки. Рютте також зазначив, що Росія стала більш агресивною щодо НАТО та України, а Китай, Північна Корея та Іран підтримують її агресивну лінію. Він похвалив Трампа за зусилля в цьому питанні та закликав всіх тиснути на Росію для припинення конфлікту.
-
Україна заморозила активи головного олігарха Придністров’я – ЗМІ
Україна заморозила частину активів Віктора Гушана, одного з головних олігархів Придністров’я і співзасновника холдингу “Шериф”. Журналісти виявили, що структури, пов’язані з Гушаном, мали зв’язки з російським військовим виробництвом через завод Молдавізоліт у Придністров’ї. Цей завод відігравав важливу роль у постачанні матеріалів для оборонної промисловості Росії під час війни. Розслідування також виявило ключових осіб, які мали причетність до цього механізму та зв’язки з холдингом “Шериф”. Україна продовжує розслідування, а заходи щодо заморожування активів залишаються чинними. Холдинг “Шериф” має монопольне становище в Придністров’ї, контролюючи різні сфери, такі як торгівля, нафтовий ринок, телекомунікації та інші. Загальна вартість активів Гушана оцінюється приблизно в два мільярди доларів.
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони. -
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО оголосили про запуск першої спільної програми з розробки оборонних інновацій під назвою UNITE – Brave NATO. Про це повідомив Михайло Федоров, перший віцепрем’єр-міністр та голова Мінцифри України. Перший конкурс стартує в 2026 році з бюджетом у 10 млн євро, який буде фінансуватися з Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Програму з України буде координувати Brave1, з НАТО – Агенція зв’язку та інформації НАТО (NCIA). Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, підвищення протиповітряної оборони та систем зв’язку та навігації на фронті. Початковий термін подання заявок – лютий 2026 року, переможців оголосять весною того ж року. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.
-
РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
За останніми заявами генерального директора Ростеху Сергія Чемезова, Росія стверджує, що тепер вона перегнала весь світ у виробництві снарядів і бомб. Він заявив, що російські підприємства постачають величезні обсяги військової техніки, включаючи літаки, танки, гаубиці та інше озброєння. Раніше ж генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначав, що щороку Росія виробляє вчетверо більше боєприпасів, ніж увесь Альянс. Однак останні аналізи показують, що Росія збільшила виробництво снарядів більш ніж у 11 разів порівняно з попереднім роком. Це може свідчити про спробу Росії зберегти свої позиції на світовому ринку озброєнь, незважаючи на втрати через війну в Україні.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна підписала угоду про участь у Європейському оборонному фонді, яка дозволить країні брати участь у спільних дослідженнях та розробках ЄС у галузі оборони. Це важливий крок для інтеграції української та європейської промисловості. Фонд отримає бюджет у розмірі майже 7,3 мільярдів євро на наступні 7 років. Це сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищенню оборонної готовності ЄС. Європейська комісія позитивно оцінила прогрес України на шляху до вступу в ЄС, але вказала на необхідність боротьби з корупцією та реформ у сфері верховенства права.
-
Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який регулює трудові відносини під час воєнного стану. Згідно з цим законом, військовозобов’язані, які працюють на підприємствах критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу, будуть бронюватися на 45 днів з моменту укладання трудового договору. Це стосується працівників, які мають проблеми з військовим обліком. Закон також встановлює, що роботодавець може звільнити працівника, якщо той не виправить порушення військового обліку вчасно. Законопроект був прийнятий парламентом і підписаний президентом у жовтні цього року.
-
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт.