Німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні секретні заводи з виробництва розвідувальних дронів Vector. Про це заявило американське видання Politico.
Керуючий директор Quantum Systems Ukraine, на заході з випробування дронів, що проходив цього тижня на заході України Олександр Бережний заявив, що їхня компанія є взірцем для наслідування того, як це робити. Компанія відкрила цехи в різних регіонах України, паралельно розвиваючи виробництво у Німеччині, США та Австралії.
Станом на сьогодні в Україні випускають близько 80 дронів на місяць, в Німеччині – приблизно 120.
Vector – один з перших безпілотників, які Україна одерджала у 2022 році. Нова версія оснащена штучним інтелектом та акустичним датчиком WASP, що дозволяє визначати артилерію ворога за звуком з великої відстані.
Дрони вже проходять випробування спільно з українським ракетно-артилерійським командуванням.
Представники компанії кажуть, що саме війна в Україні стала головним полігоном для розвитку дронових технологій, напівжартома заявляючи, що “розвиток індустрії дронів відбувається на Донбасі, а не в Кремнієвій долині”.
Виробництво в Україні пов’язане з ризиками, адже російські ракети регулярно намагаються вдарити по оборонних підприємствах. З огляду на це Quantum розосереджує свої потужності по країні та тісно співпрацює з європейськими заводами.
Раніше Зеленський оцінив потенціал ОПК України у понад $35 млрд. Він виробляє майже 1000 видів продукції, але 40% не має належного фінансування.
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
В Україні запрацювали секретні заводи з дронами – ЗМІ
-
Іноземні виробники подали тисячу заявок на випробування зброї в Україні
Іноземні виробники військових технологій та зброї за місяць подали тисячу заявок для проходження тестувань в Україні. Про це у п’ятницю, 29 серпня, розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає Суспільне.
“Ми декларували, що приходьте тестувати продукти в Україні, але не було структуровано. Ми місяць тому запустили цей трек. Вже тисячу заявок отримали. Незабаром 50 продуктів з різних країн приїдуть”, – зазначив Федоров.
Він також розповів про запуск програми Brave TechEU для спільних україно-європейських інвестицій в українські компанії. В рамках проєкту буде створено спільний фонд для залучення інвестицій. Також, міністр цифровізації спільно з кластером для виробників військових технологій Brave1 анонсували запуск нового полігону для тестувань.
За його словами, було знайдено місце, де майже завжди можна літати. Воно буде поруч з хорошою дорогою, з безпечними місцями, укриттями під землею. -
Норвезький експерт оцінив переваги української ракети Фламінго
Використання Україною нової ракети Фламінго залишить Росію без переваги стратегічної глибини, на яку вона відводить важливі цілі, щоб уникнути їх ураження. Про це повідомив докторант-науковий співробітник Університету Осло, експерт у сфері ракетних технологій Фабіан Хоффман в коментарі Укрінформу.
“Це важливий крок, оскільки він говорить, що Україна тепер здатна перейти від легких ракетних можливостей, далекобійних безпілотників та мініракет крилатого типу до важкого ракетного озброєння”, – пояснив експерт.
Він особливо звернув увагу на заряд Фламінго масою понад тону та дальність ураження – 3000 км. Хоффман підкреслив, що це безпрецедентно не лише для українського арсеналу, а й європейського.
“Це дозволяє Україні загрожувати практично будь-якій цілі на захід від Уралу. Це означає, що стратегічна глибина, яку РФ використовує для відведення цілей за межі досяжності, потенційно зведена нанівець”, – констатував Хоффман.
Разом із тим, він зауважив, що досі невідома ступінь живучості нової ракети проти російської протиповітряної та протиракетної оборони, оскільки Фламінго ще не досить добре перевірена в бойових умовах.
Експерт акцентував, що тепер питання в тому, чи мають росіяни достатньо систем протиповітряної та протиракетної оборони, щоб прикрити всі можливі маршрути підльоту цієї ракети. Але попри це, як зазначив експерт, все таки важливо враховувати стійкість ракети до засобів радіоелектронної боротьби.
Щодо темпів виробництва Хоффман зазначив, що сім ракет на день це дуже оптимістично, але і випуск однієї ракети в день – це вже досягнення. Він додав, що через деякий час Україна повинна нарощувати виробництво цієї моделі та інших важких ракет.
Крім цього, Хоффман зазначив, що у повоєнний час ці ракети зможуть стати гарним стримуючим фактором. -
Україна почала випуск ракет з дальністю 3000 км
Україна почала серійне виробництво нових крилатих ракет Фламінго, що мають дальність польоту до 3000 кілометрів. Про це у неділю, 17 серпня, повідомив український фотокореспондент Єфрем Лукацький, що працює на The Associated Press.
За його словами, Україна успішно завершила випробування ракет Фламінго, що дозволило розпочати їх серійне виробництво.
Тим часом Defense Express припустив, що Фламінго – це ракета FP-5 від Milanion Group зі штаб-квартирою в ОАЕ. Компанія постачає зброю ЗСУ та вперше показувала свою розробку у лютому 2025 року на виставці IDEX-2025 в ОАЕ.
“З огляду на оголошені характеристики Фламінго та FP-5, а також зовнішній вигляд обох ракет, включно з тим, що мова йде про велику крилату ракету із фіксованим прямим крилом та розміщення двигуна над фюзеляжем, жодних альтернатив не проглядається”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що FP-5 може летіти на 3 тис км, проводити у повітрі 4 години, розвиває швидкість до 950 км на год, має розмах крила у 6 м. Її вага до 6 тон, при цьому 1 тонна – бойова частина.
Defense Express пише, що таких ракет у світі небагато і що вони потужніші, за ракети Tomahawk, який має бойову частину 450 кг. При цьому Milanion Group наголошував, що може випускати 50 ракет FP-5 на місяць.
Окрім того, у компанії декларували, що у ракеті використано супутникову навігацію, що стійка до РЕБ, а також інерціальна система. -
Дрони атакували хімзавод у Ставрополі – соцмережі
У ніч на 12 серпня українські дрони здійснили атаку на південь Росії, конкретно на місто Ставрополь. Інформація про це з’явилася в російських Telegram-каналах та інших джерелах. Атака була спрямована на підприємство АТ Монокристал, яке є провідним виробником сапфірів для оптоелектроніки. У соцмережах почали з’являтися відео з вибухами та димом у Ставрополі. Попередньо губернатор Ставропольського краю попереджав про можливу загрозу атаки безпілотників. За аналізом відеозаписів, дрони, ймовірно, атакували саме підприємство Монокристал. Це підприємство виробляє синтетичний сапфір, який є важливим матеріалом для світлодіодів, дисплеїв та інших електронних пристроїв. Також його можуть використовувати у військових технологіях. Підприємство Монокристал займає провідні позиції у виробництві сапфірів для різних галузей промисловості, включаючи світлодіодні технології та сонячну енергетику.
-
Дрони ГУР уразили в Росії завод зі структури ВПК
Силами української оборони були атаковані безпілотними літальними апаратами Оренбурзький гелієвий завод, який є частиною військово-промислового комплексу Російської Федерації. Після атаки дронів та вибухів на території заводу, місцева влада вирішила перекрити ділянку траси М-5 “Урал” у районі Переволоцького і Холодних Ключів. Проте через пів години рух на трасі було відновлено. Оренбурзький гелієвий завод є важливим виробництвом гелію у Росії, який широко використовується у ракетобудуванні, авіації та космічній індустрії. Нагадаємо, що також раніше безпілотники атакували інші об’єкти в Росії, зокрема, Арзамас у Нижегородській області та Москву.
-
Розбився на Porsche: у Росії загинув депутат, пов’язаний із ВПК
У Володимирській області Росії сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої загинув Михайло Максюков – депутат і керівник великого підприємства, яке займається виробництвом бронескла для військової та оборонної промисловості. Аварія сталася, коли автомобіль Porsche Максюкова зіткнувся з вантажівкою на зустрічній смузі. Депутат отримав травми, від яких помер на місці, а водія фури госпіталізували. Причини аварії наразі не відомі, але можливою версією вважають, що водій не впорався з керуванням. Михайло Максюков очолював компанію Магістраль, яка співпрацює з російським військово-промисловим комплексом. Також варто відзначити, що загиблий був депутатом Законодавчих зборів Володимирської області РФ.
-
Помста за обстріли: Генштаб підтвердив атаки на РФ
Українські війська здійснили успішні удари по нафтопереробній та оборонній промисловості Російської Федерації в ніч на суботу за даними Генштабу Збройних Сил України. Ці удари були відповіддю на терористичні обстріли українських міст та агресивні дії Росії проти України. Підтверджено влучання у нафтопереробний завод у Рязані та Новокуйбишевський, а також базу пально-мастильних матеріалів у Воронезькій області. Також було пошкоджено підприємство у Пензі, що спеціалізується на виробництві засобів зв’язку для військової техніки. Атаки провели підрозділи Сил безпілотних систем, Сил спеціальних операцій та Служби безпеки України у співпраці з розвідкою. Генштаб наголосив, що Україна вживає всі необхідні заходи для захисту свого народу від агресії Росії.
-
Білорусь нарощує оборонну промисловість для потреб РФ
Попит на білоруські оборонні технології зріс останнім часом, оскільки РФ шукає альтернативні джерела постачання компонентів для дронів і ракетного озброєння на тлі нових санкцій. Про це заявляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України.
“Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотниками, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проекти з військовим потенціалом стали пріоритетними в інноваційній стратегії країни, яка раніше фокусувалася на цивільних галузях”, – зазначають у розвідці.
Інвестиції у ВПК Білорусі дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних із армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.
Мова, зокрема, про завод із виробництва композитних елементів для дронів, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність.
Аналогічна динаміка спостерігається на Зеніт-БелОМО, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.
На підприємстві “Інтеграл” також триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення: мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101.
Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва. -
Україна і ФРН на п’ятій фазі співпраці – посол
Німеччина готується до нового рівня взаємодії з Україною – п’ята фаза військової допомоги передбачає спільне виготовлення озброєння оборонними підприємствами обох країн. Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв у коментарі українським медіа, повідомляє ТСН у неділю, 27 липня.
Як зазначає видання, посол наголосив, що військова співпраця двох держав проходила кілька етапів, які з моменту повномасштабного вторгнення Росії поступово переросли з символічних жестів до масштабної підтримки сучасним озброєнням.
“Ми пройшли шлях від п’яти тисяч шоломів до фінансування безпілотників і ракет”, – заявив дипломат.
Першим етапом стала символічна допомога, за якою слідувала програма “Рінгтауш” – обмін радянської техніки на західну. Третій етап включав передачу бронетехніки, як-от Leopard і Marder, зі складів Бундесверу. Четверта фаза охопила виробництво високотехнологічної зброї, такої як системи IRIS-T, ракети й бронетехніка, а також її закупівлю для потреб України.
“А тепер Німеччина безпосередньо купує озброєння українського виробництва”, – акцентував Макеєв.
Наступним кроком стане створення спільних оборонних підприємств. Як зазначив посол, п’ятий етап передбачає організацію спільного виробництва між українськими та німецькими компаніями. Таке співробітництво планується реалізувати не лише на території України, але, можливо, і в Німеччині, відповідно до доручення президента України.
Раніше стало відомо, що німецький оборонний концерн Hensoldt уклав угоду на постачання сучасних радарних систем для України. Надалі Німеччина передасть Україні радарне обладнання загальною вартістю 340 мільйонів євро.
В Україні працюють три німецькі компанії ОПК