Український ОПК за час повномасштабної війни продемонстрував безпрецедентне зростання. Про це повідомило Міноборони в четвер, 19 лютого.
“Виробничі спроможності збільшилися у 50 разів – до $50 млрд. Завдяки цьому вітчизняні виробники вже забезпечують понад половину потреб Сил оборони в озброєнні”, – заявила радниця міністра оборони Ганна Гвоздяр під час дискусії Європейське промислове стримування: уроки та висновки безпосередньо з України та Європи на Мюнхенській безпековій конференції.
За її словами, Україна вже довела, що здатна швидко масштабувати оборонне виробництво навіть в умовах повномасштабної війни.
“Ми стаємо надійним партнером, який допомагає Європі розбудовувати новітню систему оборони, зокрема через створення спільних виробництв, щоб посилювати як власну спроможність, так і спроможність партнерів”, – зазначила Гвоздяр.
Вказано, що в межах конференції українські зброярі уклали кілька домовленостей про спільне виробництво розвідувальних БпЛА, ударних дронів середньої дальності, багатороторних БпЛА та наземних безпілотних систем.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
США так і не дали Європі ліцензії на ракети ППО – Зеленський
Якби Європа отримала від США обіцяні ліцензії на виробництво ракет, вона змогла б швидше посилити протиповітряну оборону. Однак США зрештою на це не погодилися. Про це у вечірньому відеозверненні у вівторок, 17 лютого, заявив президент Володимир Зеленський.
За словами глави держави, під час наради з міністром оборони України Михайлом Федоровим вони визначили пріоритети роботи з партнерами та питання постачання, яке має працювати стабільно. Найближчими тижнями Україна планує провести низку переговорів і зустрічей.
Окрему увагу приділятимуть розвитку оборонної промисловості в Європі, зокрема виробництву ракет для протиповітряної оборони.
“Ми будемо говорити й про те, що Європа потребує свого виробництва ракет для ППО. Усіх типів ракет, які реально потрібні. Зараз уже є певні кроки: розбудова виробництв, розширення. Але швидкість цієї роботи ще недостатня. Обсяги можливого виробництва теж заслуговують на збільшення”, – зазначив Зеленський.
Він нагадав, що Україна порушувала це питання ще кілька років тому в переговорах із США.
“Україна ще роки тому говорила про це з Америкою, зокрема про необхідність створити у Європі достатні виробництва ракет, зокрема для “петріотів”. Були обіцянки ліцензій, але Америка на це зрештою не пішла. Хоча ми пропонували виробництво і в Україні, і спільне з партнерами по НАТО в регіоні – з Румунією, з Польщею тощо”, – сказав президент.
За його словами, такі рішення, такі виробництва точно змогли б посилити всіх нас, всю Європу. Він висловив впевненість, що європейські країни все ж зможуть забезпечити себе необхідними обсягами та силою захисту.
Разом з тим, Зеленський підкреслив, що “було б значно краще для всіх, щоб такий результат був досягнутий швидше”.
Російські Мічурінськ і Брянськ атакували дрони: куди поцілили
У ніч проти четверга, 12 лютого, російський завод оборонно-промислового комлексу Прогрес, розташований у Мічурінську Тамбовської області, став ціллю для удару дронами. Також Брянська область Росії зазнала масованої атаки безпілотниками. Про це повідомили українські OSINT-канали та місцеві пабліки.
За попередніми даними моніторингових каналів, БпЛА уразили оборонний завод росіян Прогрес, розташований у Мічуринську Тамбовської області. Його продукція зокрема активно використовується у літаках, гелікоптерах та ракетних комплексах.
Офіційного підтвердження наразі немає, а в соцмережах активно публікуються кадри з місця подій.
Також повідомляють, що російська ППО влучила в місцеве училище Мічурінська.
Як інформує Telegram-канал Supernova+, у Брянську влучання відбулося в підстанцію або ТЕЦ, що спричинило проблеми з електропостачанням.
За повідомленнями місцевих жителів, на околицях Брянська, а також у містах Дятьково, Фокіно й Сельцо пролунала серія вибухів.
Мешканці зазначають, що вибухи супроводжувалися яскравими спалахами на небі. Внаслідок цього в деяких районах обласного центру виникли перебої зі світлом. Деякі вулиці залишилися без електрики взагалі, а в інших частинах міста спостерігалися різкі перепади напруги. Також повідомлялося про займання, ймовірно спричинене уламками або влучанням.
У регіоні оголосили режим ракетної небезпеки та загрози атак безпілотників. Російські системи протиповітряної оборони намагалися відбити атаку, заявляючи про збиття кількох цілей. Наразі офіційних відомостей про масштаби руйнувань або постраждалих від місцевої влади не надходило.
Нагадаємо, російський Волгоград у ніч проти середи, 11 лютого також атакували безпілотники, після чого на нафтопереробному заводі Лукойл сталася видовищна пожежа, за якою спостерігало усе місто.
Також у Бєлгороді вранці 9 лютого внаслідок масштабного блекауту через удари по об’єктах енергетики, сталося аварійне відключення водопостачання. Без води залишилася майже третина городян – 100 000 осіб.
ВПК і “криптолазівки” РФ потрапили під санкції
Президент Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. По це повідомила пресслужба глави держави у неділю, 8 лютого.
Вказано, що під обмеження потрапили громадяни та резиденти РФ, Гонконгу, Киргизстану й ОАЕ.
“Перший указ спрямований на обмеження здатності російського ВПК. Загалом до нього увійшли 24 фізичні та 27 юридичних осіб. Це, зокрема, компанії, що постачають товари для виготовлення деталей для російських ракет і дронів, які Росія, зокрема, застосувала під час удару по Україні в ніч на суботу. Без іноземних компонентів їхнє виробництво було б неможливим. Саме тому важливо й надалі посилювати відповідний тиск”, – йдеться у повідомленні.
Другий указ стосується фінансової інфраструктури ворога й персонально тих, хто допомагає РФ обходити санкції, які запровадила Україна, Євросоюз і США. Це 42 фізичні і 35 юридичних осіб.
До цього пакета увійшла криптовалютна мережа А7, через яку оплачують поставки компонентів для виробництва російських ракет. Застосовані санкції і щодо Асоціації розробників і користувачів технологій, що забезпечують російський крипторинок та майнінг. Також це оператори розрахунків, власники криптовалют і криптообмінників.
За даними ОП, частина цих рішень увійде до 20 пакета санкцій Євросоюзу, який уже перебуває на фінальній стадії та може бути ухвалений наприкінці цього місяця.
“Ми системно ідентифікуємо та вносимо до санкційних списків усіх, хто виробляє зброю для Росії й фінансує постачання компонентів. Наші рішення є якісними й практичними – їх дедалі частіше беруть за основу партнери. В підсумку це безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК”, – зазначив радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Британія намагається сати учасником оборонної програми ЄС
Велика Британія хоче тісніших зв’язків з Євросоюзом у сфері оборони. Зокрема прагне участі в ініціативі SAFE по переозброєнню на 150 мільярдів євро. Про це заявив журналістам прем’єр-міністр країни Кір Стармер, передає AFP.
Він зазначив, що залишається відкритим для вивчення можливостей тіснішої співпраці.
“Я справді думаю, що як щодо витрат, так і щодо можливостей та співпраці… нам потрібно робити більше разом”, – сказав Стармер.
Єврокомісія розглядає можливість запуску другої версії своєї схеми позик SAFE, оскільки Європа прагне зміцнити свою оборону через зростаючі побоювання щодо Росії та сумніви щодо зобов’язань США щодо безпеки перед Європою.
На запитання, чи буде Велика Британія намагатися приєднатися до нової версії SAFE, Стармер сказав, що Європі потрібно зробити більше для переозброєння.
“Це має вимагати від нас розгляду таких схем, як SAFE та інших, щоб побачити, чи є спосіб тіснішої співпраці”, – сказав він журналістам, пише Reuters. – “Незалежно від того, чи це SAFE, чи інші ініціативи, для Європи в найширшому сенсі цього слова – тобто ЄС плюс інші європейські країни – має сенс тіснішої співпраці”.
Ці коментарі відбулися після того, як переговори щодо доступу Лондона до схеми кредитування переозброєння Євроcоюзу на суму 150 мільярдів євро завершилися невдачею минулого року через розбіжності щодо вступного внеску.
Понад 80% підприємств Білорусі виконують оборонні замовлення РФ – розвідка
Білоруська оборонна промисловість за останні чотири роки інтегрувалася в російську. Нині понад 80% білоруських підприємств залучені до виконання оборонних замовлень Росії. Про це розповів перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський в інтерв’ю Укрінформу.
“Білорусь залишається основним і єдиним союзником РФ на Західному напрямку. Продовжує виступати у ролі тилу Росії, постачаючи снаряди, безпілотні системи, а також ремонтуючи російську військову техніку”, – сказав він.
За словами представника СЗР, білоруський ВПК з початку війни повністю інтегрувався в російську систему.
“Понад 80% білоруських підприємств залучені до виконання російського держоборонзамовлення і держпрограми озброєнь Росії на 2025−2034 роки. Територія Білорусі активно використовується для постачання технологій і продукції для підприємств російського ВПК з метою обходу санкцій”, – сказав він.
Луговський також підкреслив, що білоруські підприємства займаються ремонтом бронетехніки, ракетно-артилерійського озброєння, засобів зв’язку, автоматизованих систем управління і авіаційної техніки.
Також Луговський заявив, що зараз Росія має не більше трьох-чотирьох ракет Орєшнік, але у 2026 році збирається запустити їх у серійне виробництво і виготовляти на рік п’ять одиниць або більше.
Раніше ЗМІ дізналися, що санаторії Білорусі проводять реабілітацію поранених солдатів РФ.
Як ми вже писали, білоруський диктатор Олександр Лукашенко заявив, що РБ може отримати від РФ “максимум десяток” ракетних комплексів Орешник.
В Українській бронетехніці оцінили залучення іноземних коштів у ВПК
Держава катастрофічно недопрацьовує в питанні залучення іноземних коштів в український військово-промислового комплекс (ВПК). Про це сказав генеральний директор компанії Українська бронетехніка Владислав Бельбас в інтерв’ю для Цензор.НЕТ.
За його словами, промислові можливості вітчизняного ВПК на сьогодні значно більші, ніж здатність державного бюджету їх оплатити. Частково ситуацію можна було б покращити завдяки залученню зовнішнього фінансування, але і тут справи кепські.
“Ми всі не допрацьовуємо – не забезпечуємо в достатній мірі фронт. Держава не допрацьовує, насамперед, в питанні залучення коштів зовнішнього фінансування, катастрофічно не допрацьовує”, – зазначає Бельбас, компанія якого виробляє бронемашина, міномети, дрони і боєприпаси.
“По-перше, в питаннях залучення західних коштів неприпустимим є замикання каналів комунікації на себе, тобто на повʼязані компанії. В нинішній ситуації над розвʼязанням фінансових проблем мають працювати всі – від урядовців, політиків, дипломатів до військових та виробників. По-друге, розподіл фінансування має бути прозорим та зрозумілим як для учасників ринку, так і для представників західних інституцій. Це питання компетенції та довіри”, – зазначив керівник Української бронетехніки.
За словами Бельбаса, зараз на Заході багато коштів, а в Україні багато незавантажених підприємств.
“Але… Наведу простий приклад. Нам кажуть: “Ми вашу продукцію на експорт дати не можемо, бо є потреба в бронеавтомобілях. У всьому, що ви виробляєте, є потреба, але на це коштів немає”. На що я у відповідь кажу: “А дайте тоді мені будь ласка перелік проєктів міжнародного фінансування, куди ви нас подали, щоби профінансувати”. І тут починається мовчанка”, – обурився гендиректор Української бронетехніки.
Раніше в Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї. У компанії вважають, що творення штучних механізмів контролю призведе до відкату від європейської політики в цій сфері і створить корупційні ризики.
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”.
Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в Берліні заявив, що країни Альянсу є наступною ціллю для Росії. Він наголосив на необхідності збільшення витрат на оборону та підготовку збройних сил для забезпечення безпеки. Рютте також зазначив, що Росія стала більш агресивною щодо НАТО та України, а Китай, Північна Корея та Іран підтримують її агресивну лінію. Він похвалив Трампа за зусилля в цьому питанні та закликав всіх тиснути на Росію для припинення конфлікту.
Україна заморозила активи головного олігарха Придністров’я – ЗМІ
Україна заморозила частину активів Віктора Гушана, одного з головних олігархів Придністров’я і співзасновника холдингу “Шериф”. Журналісти виявили, що структури, пов’язані з Гушаном, мали зв’язки з російським військовим виробництвом через завод Молдавізоліт у Придністров’ї. Цей завод відігравав важливу роль у постачанні матеріалів для оборонної промисловості Росії під час війни. Розслідування також виявило ключових осіб, які мали причетність до цього механізму та зв’язки з холдингом “Шериф”. Україна продовжує розслідування, а заходи щодо заморожування активів залишаються чинними. Холдинг “Шериф” має монопольне становище в Придністров’ї, контролюючи різні сфери, такі як торгівля, нафтовий ринок, телекомунікації та інші. Загальна вартість активів Гушана оцінюється приблизно в два мільярди доларів.