В РФ відбувається найбільший за десятиліття переділ власності – ЗМІ

Російські суди передали у власність держави близько 850 компаній. Про це поінформував голова Росимущества Вадим Яковенко на колегії відомства, повідомляє The Moscow Times.
За його словами, таких активів з кожним днем ​​стає дедалі більше, а протягом року планується залучити до обігу 90% націоналізованого майна.
ЗМІ зазначає, що найбільший з часів 1990-х років переділ власності в Росії вже торкнувся десятків мільярдерів зі списку Forbes і майже 20 найбільших за виручкою компаній, йдеться в дослідженні аналітичного центру Cedar.
У 2022-2024 роках вартість вилучених активів склала близько 5 трлн рублів. Головними бенефіціарами переділу власності стали найбільші держкорпорації: Газпром, Росатом, Ростех, Транснафта, ВТБ, Россельхозбанк, а також бізнес-групи, пов’язані зі старими знайомими Путіна.
Зростання націоналізації відбувається на тлі уповільнення економіки та пошуку додаткових джерел доходів бюджету.
Аналітики чекають на нульову динаміку в першому півріччі. Коштом продажу таких активів влада хоче поповнити бюджет – у планах отримати 100 млрд рублів.
Найбільші угод щодо подальшої приватизації: продаж активів компаній Макфа (22,4 млрд руб.), Кубань-Вино (19,9 млрд руб.) та Башкирської содової компанії (17,4 млрд руб.).

Сили оборони уразили військові склади на ТОТ

У ніч на 19 березня українські військові уразили склади боєприпасів і пально-мастильних матеріалів та райони зосередження живої сили росіян на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Про це повідомив Генштаб ЗСУ в четвер.
Так, уражено склади боєприпасів у Донецьку і Ялті (ТОТ Донецької область) та у населеному пункті Каланчак (ТОТ Херсонської область).
Крім того, зафіксовано ураження складу матеріально-технічного забезпечення у районі Веселого на Донеччині.
Також підрозділи Сил оборони завдали ураження по складу пально-мастильних матеріалів у районі Новотроїцького (ТОТ Херсонської область).
Окрім того, наші воїни били по районах зосередження живої сили росіян поблизу Ялти (ТОТ Донецької область) та населеного пункту Овражки (ТОТ АР Крим).
“Масштаби завданих збитків та втрати ворога уточнюються”, – додали в Генштабі.
Раніше в четвер стало відомо що в Севастополі уражено інноваційний центр виробничо-технічного підприємства Граніт, який входить до складу концерну Алмаз-Антей. Там ремонтують і обслуговують російські системи ППО.
Також вчора Генштаб ЗСУ повідомив про ураження двох авіазаводів в Росії.

Режисерка Хлої Чжао відкрила збір для порятунку тварин в Україні

Режисерка оскарівського фільму Гамнет Хлої Чжао ініціювала благодійний збір коштів для українських зооволонтерів. Вона запропонувала незвичний формат – віртуальну “чашку чаю” у форматі онлайн-зустрічі. Про це зірка повідомила в Instagram.
Щоб долучитися, охочі мають взяти участь в аукціоні. Той, хто зробить найбільшу ставку, отримає можливість поспілкуватися з режисеркою протягом години через Zoom. Аукціон триватиме до 28 березня, а всі виручені кошти передадуть громадській організації Порятунок тварин Харків.
Ця організація працює з 2016 року та займається евакуацією і порятунком тварин. Після початку повномасштабної війни волонтери значно розширили свою діяльність – рятують тварин не лише з Харкова, а й з Донеччини, Сумщини та інших прифронтових регіонів. Зокрема, вони брали участь у порятунку тварин під час затоплення після підриву Каховської ГЕС.
У Харкові організація має власну ветеринарну клініку, реабілітаційний центр для котів і приміщення для перетримки собак, а також інші об’єкти для догляду за тваринами. Волонтери регулярно звертаються по допомогу – збирають кошти на корм і медикаменти та шукають тимчасові домівки для врятованих тварин. Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Порятунок тварин Харків | Евакуація, лікування, новий дім (@animal.rescue.kharkiv)

Мерц назвав умову для “розблокування” Ормузької протоки

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц переконаний: будь-які дії щодо забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці можливі тільки після завершення бойових дій та за наявності міжнародного мандата. Про це він заявив журналістам перед початком саміту Європейської ради в Брюсселі, пише Укрінформ.
“Ми зможемо і будемо готові долучитися лише тоді, коли стихне зброя. Тоді, однак, ми також будемо в тісному обміні – не тільки з Ізраїлем, а й із країнами Перської затоки, які також дивляться на Німеччину і які я відвідав на початку року. І тоді ми зможемо зробити дуже багато, аж до відкриття морських шляхів і забезпечення їх свободи”, – наголосив канцлер.
За його словами, це має робитися “не під час продовження бойових дій, а лиш тоді, коли бойові дії будуть припинені”.
“Для цього також потрібен міжнародний мандат, якого поки що в нас немає. І тому перед нами ще багато кроків, перш ніж ми взагалі зможемо подумати про таку тему”, – наголосив Мерц.
Канцлер Німеччини також привітав сигнали з боку президента США щодо готовності до завершення операції проти Ірану, зауваживши, що це залежить від відмови Тегерану від ядерної програми, припинення підтримки тероризму та готовності до переговорів.
Зауважимо, Ормузька протока фактично закрита з моменту початку авіаударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку.
Пентагон пізніше заявив, що Ормузька протока не закрита. Однак згодом виявлось, що це не зовсім так.
Додамо, що на тлі цієї плутанини, президент США Дональд Трамп заявив, що США не потребують допомоги країн НАТО у війні проти Ірану. Утім, раніше він закликав західні країни направити військові кораблі дв Ормузьку протоку. Проте союзники прохолодно сприйняли ініціативу президента США.
Іран пропонує новий протокол для Ормузької протоки

Генштаб підтвердив ураження обʼєктів в Севастополі

У тимчасово окупованому Криму уражено об’єкти оборонного концерну Алмаз-Антей. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в четвер, 19 березня.
Вказано, що мова йде про Інноваційний центр виробничо-технічного підприємства Граніт, який входить до складу концерну Алмаз-Антей і розташований в районі Фіолентівського шосе. На його потужностях ремонтують і обслуговують російські системи протиповітряної оборони.
“Концерн обслуговує техніку, що складає основу протиповітряного “щита” тимчасово окупованого українського Криму. Серед іншого на його об’єктах ремонтують зенітні ракетні системи С-400 Тріумф, С-300ПМ2 Фаворит, радіолокаційні станції 92Н6Е та 96Л6Е, ЗРК середньої та малої дальності Бук-М2/М3 і Тор-М2”, – вказано в повідомленні.
Окрім того, в районі бухти Стрілецька, що у Севастополі, було уражено місця зосередження особового складу ворога. Втрати окупантів уточнюються.
Раніше в соцмережах повідомили, що в Криму атаковано підприємство, яке обслуговує ППО. В будівлю концерну Алмаз-Антей влучило не менше п’яти безпілотників, стверджували очевидці.
Напередодні стало відомо, що спецпризначенці ГУР уразили РЛС Валдай, катери та низку інших цілей в Криму. Було оприлюднено відео.

Україна і Франція обговорили питання російських активів – Мудра

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці розповіла про результати засідання Робочої групи OECD з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.
Вона також зустрілись з Бертраном Бухвальтером, дипломатичним радником президента Франції з питань континентальної Європи та Туреччини, та Бріс Рокфей, директором з питань континентальної Європи Міністерства Європи та закордонних справ Франції.
“Ключова тема – російські суверенні активи. Конкретні рішення для їхнього кращого використання.
Окремо зустрілася з командою П’єра Алеґре з Міністерства економіки та фінансів Франції. Обговорили конкретні практичні та юридичні механізми, які можуть наблизити рішення щодо використання російських активів”, – інформувала чиновниця.
За її словами, позиція України незмінна: російські гроші мають працювати на Україну, на її оборону, відбудову, на компенсацію людям.
Вона наголосила, що така позиція відповідає міжнародному праву.
“Наші сигнали Франції дуже конкретні: сьогодні світ переживає час великої турбулентності. Україна – щит Європи, але ми не можемо триматися самостійно. Європа має діяти разом (з нами – ред.)”, – підсумувала Мудра.
Як відомо, в грудні 2025 року ЄС ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
ЄК відреагувала на позов РФ щодо заморожених активів

Кремль заявив про “паузу” в переговорах

В переговорному процесі Москви та Києва за посередництва Вашингтона виникла “пауза”. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в коментарі російським ЗМІ в четвер, 19 березня.
“Це ситуативна пауза… Щойно будуть узгоджені графіки всіх трьох сторін, насамперед наших американських посередників, коли вони зможуть більше уваги приділити українським справам, сподіваємося, ця пауза буде перервана і ми зможемо провести черговий раунд тристоронніх переговорів”, – заявив Пєсков.
Він запевнив, що продовжується робота в межах двосторонньої російсько-американської робочої групи, присвяченої економічним аспектам.
Також, за словами Пєскова, Росія продовжить контактувати з Україною з питань обміну полоненими та тілами загиблих військовослужбовців.
“Робота в цьому напрямі буде обов’язково продовжена”, – додав він.
Як відомо, 17-18 лютого відбувся третій раунд тристоронніх перемовин між Україною, США в Женеві. Після цього наступна зустріч кілька разів відкладалася через війна на Близькому Сході, а президент Володимир Зеленський назвав поточну ситуацію з переговорами “Санта-Барбарою”.
При цьому ЗМІ повідомляли, що Росія взагалі може вийти з переговорів.

Російський рубль продовжує слабнути, попри зростання цін на нафту

Російський рубль продовжує слабшати на Московській біржі, міжбанківському ринку та форексі, попри значне зростання цін на нафту. Девальвація рубля значно прискорилася. Про це пише The Moscow Times.
У четвер, 19 березня, біржовий курс юаня сягав 12,65 рубля – максимуму з лютого 2025 року. Курс долара на позабіржовому ринку також встановив річний рекорд – 86,89 рубля, а курс євро вперше за півроку наблизився до позначки 100 рублів: він досягав 99,5 рубля на міжбанку та 99,3 рубля на форексі.
Уперше з вересня 2025 року рубль слабшає 8 днів поспіль, а з початку тижня втратив до юаня майже 6%, що може стати найгіршим тижневим результатом для російської валюти з листопада 2022 року.
Аналітики пояснюють падіння російської валюти “значним дефіцитом юаневої ліквідності”.
Валютний ринок нині “функціонує в умовах справжніх ~45 доларів за барель”, зазначають економісти.
Зміцнення рубля, яке тривало з лютого 2025 року до початку березня 2026-го, було засноване переважно на сподіваннях та надіях щодо закінчення війни Росії проти України та скасування санкцій. Але тепер стало зрозуміло, що ці надії були даремними.
Аналітики вважають, що надходження експортних потоків у країну за поточними високими цінами в перспективі наступних місяців дозволять рублю стабілізуватися, після чого відновиться планомірніший рух у напрямку 90-95 рублів за долар до кінця року.
Як ми вже писали, дефіцит федерального бюджету РФ за результатами перших двох місяців впритул наблизився до річного прогнозу, збільшившись до 3,45 трильйона рублів, або 1,5% ВВП.
В ЄС назвали можливі строки обвалу економіки Росії

У Словʼянську на вулиці вбили офіцера поліції

У прифронтовому місті Словʼянськ Донецької області невідомий відкрив вогонь по правоохоронцям і вбив офіцера поліції. Про це повідомила Нацполіції в четвер, 19 березня.
“Подія сталася сьогодні близько 11:30. Під час перевірки документів у підозрілого чоловіка той відкрив вогонь по наряду поліції. Від отриманих вогнепальних поранень на місці загинув капітан поліції Олег Захаренко, старший дільничний офіцер поліції відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції”, – йдеться в повідомленні.
Зловмисник втік. Наразі тривають заходи щодо його затримання. Працюють всі профільні служби.
Раніше стало відомо, що в Ірландії зарізали українця. Чоловік вийшов у магазин за продуктами, коли на нього напали та поранили у груди. Він зміг повернутися додому, де невдовзі помер.
Убивство українця на Балі: Інтерпол розшукує п’ятьох підозрюваних

Здорожчання енергоносіїв: Україна звернулась до ЄС

Зростання цін на енергоносії через війну в Ірані збільшує ризик подальшої російської агресії в Європі. Щоб мінімізувати цей вплив, тиск на РФ має не зменшуватися, а навпаки – посилюватися. Так заяву оприлюднив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х в четвер, 19 березня.
За його словами, танкери російського тіньового флоту повинні бути не лише зупинені, а й конфісковані, а індивідуальні санкції повинні бути розширені. Також настав час запровадити заборони на в’їзд російських бойовиків по всьому Євросоюзу.
Сибіга також наголосив, що 20 пакет санкцій ЄС слід ухвалити без зволікання, а будь-який шантаж з боку окремих держав-членів має бути припинений рішучими діями.
“Санкції проти Росії – це більше, ніж просто підтримка України чи висловлення солідарності з українцями. ЄС запроваджує санкції проти Росії заради себе, щоб протистояти агресивній військовій машині Росії, яка становить загрозу для кожної європейської родини”, – написав міністр.
Він підкреслив, що репараційний кредит ЄС для України у розмірі 90 млрд євро не є благодійністю, а інвестицією в протидію російській агресії та підтримку миру в Європі.
За словами Сибіги, “усі ці кроки є критично важливими стратегічними питаннями безпеки для всієї Європи, і вони є терміновими”.