Наукове дослідження, проведене астрономами у Південній Кореї, під сумнівом поставило теорію про прискорене розширення Всесвіту, яка була прийнята протягом останніх трьох десятиліть. Вчені дослідили близько 300 галактик з вибухаючими зорями і прийшли до висновку, що космічне розширення може сповільнюватися, а не прискорюватися. Вони виявили, що властивості зірок у ранньому Всесвіті були іншими, ніж думалося раніше, що призвело до неточностей у вимірюваннях відстаней. Якщо ці результати підтвердяться, це може змінити уявлення про еволюцію Всесвіту, вказуючи на можливість зворотного розширення, що може призвести до “великого колапсу”.
Позначка: Вчені
-
Комета 3I/ATLAS здивувала вчених: її яскравість зросла у два рази швидше
Яскравість міжзоряної комети 3I/ATLAS, що наблизилася до Сонця, зростає значно швидше, ніж очікували дослідники. Як повідомляє Science Alert, протягом останнього місяця небесне тіло перебувало майже за Сонцем, тому спостереження велися лише за допомогою космічних апаратів.
Астрономи Кіченг Чжан із обсерваторії Ловелла (Аризона) та Карл Баттамс із Дослідницької лабораторії ВМС США зафіксували різкі зміни у зовнішньому вигляді комети, використовуючи дані з місій STEREO-A, SOHO та GOES-19.
Від середини вересня до кінця жовтня, коли 3I/ATLAS скоротила відстань до Сонця з 2 до 1,36 астрономічних одиниць, її яскравість різко зросла. Це – удвічі швидше, ніж у більшості комет, що може свідчити про незвичайні процеси на поверхні небесного тіла.
Дослідники також помітили, що комета виглядає синішою, ніж сонячне світло, що вказує на активне випромінювання газів -можливо, ціаногену або аміаку. Раніше ж пил на її поверхні мав червонуватий відтінок.
Комета пройшла перигелій -найближчу точку до Сонця -29 жовтня, і тепер повертається до темного неба, тож її можна буде спостерігати з Землі у листопаді та грудні навіть за допомогою аматорських телескопів.
Причина такої стрімкої зміни яскравості залишається загадкою. Астрономи припускають, що поведінка комети може бути пов’язана з її хімічним складом або особливостями руху крізь міжзоряний простір. -
На глибині 8,3 км: вчені зафіксували найглибшого мешканця океану
На дні Тихого океану на глибині понад 8,3 тисячі метрів науковцям вдалося виявити найглибшого мешканця планети – рибу-равлика. Це новий світовий рекорд серед глибоководних істот. Команда під керівництвом професора Алана Джеймінсона з Австралії зафіксувала цю рибу на відео у Ізду-Оґасаварському жолобі. Це свідчить про те, що життя може існувати ще глибше, ніж ми думали раніше. Риба-равлик може адаптуватися до екстремального тиску на такій глибині, де інші хребетні не виживають. Вона досягає 20–25 см у довжину і живиться ракоподібними, які осідають на дно океану.
-
Какао захищає судини від наслідків сидячого життя – дослідження
Команда науковців з Бірмінгемського університету вперше довела, що флаваноли, природні сполуки, які містяться у какао, блокують шкідливі ефекти сидячого положення на кровоносну систему, повідомляє New Atlas.
Щоб перевірити це, дослідники залучили 40 здорових чоловіків віком від 18 до 45 років і розділили їх на групи за рівнем фізичної підготовки. Половина учасників у кожній групі отримала напій із високим вмістом флаванолів (695 мг у порції), інша – напій із мінімальною кількістю цих сполук (лише 5,6 мг). Після цього всі учасники сиділи протягом двох годин.
Під час експерименту вимірювали стан судин за допомогою ультразвукового тесту, який вимірює ступінь розширення артерії у відповідь на тимчасове збільшення кровотоку. Результати показали: у тих, хто спожив напій із високим вмістом флаванолів, не було погіршення кровообігу, тоді як учасники, які отримали низькофлаванольний напій, продемонстрували зниження функції судин, вищий діастолічний тиск та гірше насичення м’язів киснем.
Дослідники зазначають, що ці сполуки можна отримати не лише з какао, а й із яблук, ягід, чаю, горіхів, червоного вина, томатів, персиків та капусти.
“Оскільки сидячий спосіб життя стає дедалі поширенішим, споживання продуктів, багатих на флаваноли, у поєднанні з короткими перервами на рух може бути простим способом покращити здоров’я судин”, – підсумувала співавторка дослідження Катаріна Рендейро. -
У Німеччині створили найменший у світі піксель
Дослідники з Університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі (Німеччина) створили найменший у світі піксель, розміром лише 300 на 300 нанометрів – у понад десять разів менше, ніж у найсучасніших microOLED-панелей, повідомляє Tom’s Hardware. Якби такі пікселі використати для створення дисплея стандартної роздільної здатності 1080p, його діагональ становила б усього 1 міліметр.
Розробка базується на новій версії органічного світлодіода (OLED). Учені створили металевий контакт, який одночасно впорскує струм і підсилює випромінювання світла, що дозволило отримати яскравість, еквівалентну звичайному OLED-пікселю 5×5 мікрометрів. Про це повідомив професор Берт Хехт, один із авторів дослідження/
Такі нанопікселі можуть революціонізувати розробку ультракомпактних дисплеїв для окулярів доповненої реальності, смарт-гаджетів і медичних пристроїв, адже вони не лише зменшують вагу та енергоспоживання, а й забезпечують небачену щільність зображення – потенційно у тисячі разів більшу, ніж у сучасних екранів.
Щоб досягти стабільності роботи, команда внесла зміни в структуру OLED: навколо золотої антени, яка є серцем кожного діода, дослідники додали спеціальний ізолюючий шар. Це дозволило уникнути витікання металу в органічний матеріал і запобігти коротким замиканням. У такому вигляді нанодіоди стабільно працювали протягом двох тижнів експериментів.
Наступним кроком стане розширення кольорової гами до повного спектра RGB і підвищення ефективності – наразі вона становить лише 1%, що робить технологію занадто енергоємною для практичного використання.
Втім, якщо науковцям вдасться вдосконалити технологію, це може стати проривом у створенні надлегких дисплеїв з надщільним зображенням, які можна буде вбудовувати буквально в будь-які пристрої. -
Вчені створили унікальні самозарядні імплантати для хребта
Науковці з кафедр цивільного будівництва та нейрохірургії Піттсбурзького університету представили інноваційний імплантатдля спини, який здатен самостійно виробляти енергію та передавати дані про загоєння хребта після операції без використання батарей чи електроніки, повідомляє Interesting Engineering.
Щороку мільйони людей проходять через операцію спондилодезу – процедуру, під час якої суміжні хребці з’єднуються для стабілізації хребта. Зазвичай лікарі контролюють процес загоєння за допомогою рентгенівських знімків і фізичних оглядів, однак нові сенсори можуть суттєво спростити цей процес.
Ідея пристрою належить доценту Амiру Алаві, який раніше створював датчики для моніторингу стану мостів. Ті пристрої працювали автономно, надсилали сигнали при виявленні пошкоджень і не потребували зовнішнього живлення. Вчений зрозумів, що подібний принцип можна застосувати й до медичних імплантатів.
Нові метаматеріальні імплантати одночасно стабілізують хребет і контролюють його стан під час відновлення. Вони складаються з чергуючих провідних і непровідних шарів, які збирають енергію та генерують сигнали під тиском – без будь-яких батарей чи електронних компонентів.
Сигнали з імплантата передаються на електрод, розташований на спині пацієнта, а звідти -у хмарне сховище, де лікарі можуть аналізувати дані у реальному часі. Під час загоєння сила сигналу знижується, що дозволяє фахівцям спостерігати динаміку процесу без рентгенівського опромінення.
Наразі імплантати успішно пройшли лабораторні випробування, а наступним етапом стане тестування на тваринах. Якщо результати будуть позитивними, вчені планують розпочати клінічні випробування на людях, відкриваючи нову еру у відновленні після операцій на хребті. -
Вчені створили суперсплав, який майже неможливо розплавити
Німецькі вчені створили новий металевий сплав, який може витримувати дуже високі температури та практично не піддається окисленню. Цей винахід може бути використаний для розробки нових авіаційних двигунів та турбін, які працюватимуть ефективніше і з меншими викидами CO2. Досі використовувані метали з високою температурою плавлення, такі як вольфрам, молібден і хром, були крихкими при звичайних температурах і швидко окислювалися, тому застосовувалися лише в певних умовах. Новий сплав, розроблений командою вчених з Інституту прикладних матеріалів KIT, поєднує в собі термостійкість і гнучкість, що дозволить підвищити температуру роботи турбіни та зменшити споживання палива. Це може мати велике значення для авіації та енергетики, де зменшення викидів CO2 є важливим завданням.
-
Науковці вперше створили “універсальну” нирку для трансплантації
Науковці створили “універсальну” нирку, яку можна успішно пересаджувати пацієнтам будь-якої групи крові. Цей орган спочатку мав другу групу крові, але за допомогою модифікацій був змінений на першу та успішно пересаджений людині. Це значний крок у трансплантології, оскільки знижує ризик відторгнення органу імунною системою. Вчені виявили ферменти, що дозволяють змінювати групу крові в органах, і вже успішно випробували цю методику на людській моделі. Результати дослідження відкривають шлях до створення універсальних органів для трансплантації, що може значно полегшити процес та підвищити успішність операцій.
-
Вчені створили кібер-око для людей із вадами зору
Група вчених створила новий очний імплантат, який може допомогти людям з важкою формою вікової макулодистрофії відновити частковий центральний зір. Імплантат вшивається безпосередньо в сітківку ока та отримує сигнали від зовнішньої камери, вбудованої в окуляри, перетворює їх на електричні імпульси та передає у мозок. У дослідженні взяли участь 32 пацієнти з найважчою формою ВМД, і 81% з них продемонстрували значне покращення, яке дозволило їм знову виконувати повсякденні завдання, такі як читання тексту чи розпізнавання облич. Це вважається важливим проривом у лікуванні цієї хвороби. Компанія Science Corporation, яка займається виробництвом імплантату, вже подала заявки на отримання дозволів для його використання у США та Європі.
-
В Ісландії вперше виявили комарів
В Ісландії вперше виявили трьох комарів, що може свідчити про появу цілої популяції. Вони здатні пережити зиму у підвалах і господарських будівлях, де температура не опускається нижче нуля, і можуть активізуватися навесні. Цей вид комарів поширений у Європі, живиться кров’ю людей, птахів і тварин і відомий своєю стійкістю до холоду. Етимолог припускає, що поява цих комарів свідчить про наявність більшої кількості комах поблизу. Вчені передбачали, що комарі рано чи пізно дістануться до Ісландії, особливо після того, як у 2015 році у країні вперше з’явилися мошки. Також зазначено, що кількість вуглекислого газу в атмосфері побила рекорд, а кількість тварин у лісах за останні 50 років скоротилася вдвічі. Липень цього року став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.