Чорна смерть у Європі: вчені пояснили зникнення рослин

Міжнародна група вчених з’ясувала, що після пандемії Чорна смерть у Європі відбулося несподіване скорочення різноманіття рослин. Дослідження, результати якого опублікували в журналі Ecology Letters, показало: масова загибель людей не призвела до відновлення природи так, як це довго припускали науковці, пише The Independent.

Пандемія чуми у 1347-1353 роках забрала життя майже половини населення Європи. Раніше вважалося, що таке різке скорочення людей мало позитивно вплинути на екосистеми: менше сільського господарства та господарської діяльності – більше можливостей для природного відновлення.

Дослідники тривалий час припускали, що покинуті ферми, села та орні землі перетворилися на природні території. Такий процес часто розглядають як історичний приклад явища rewilding – повернення природи на землі, де припинилася людська діяльність.

Однак новий аналіз викопного пилку з різних регіонів Європи показав іншу картину. Вчені проаналізували дані за кілька століть до та після пандемії і виявили, що протягом приблизно 150 років після чуми кількість видів рослин помітно зменшилася.

За словами одного з авторів дослідження, еколога Джонатан Гордон, після того як сільськогосподарські землі були покинуті, традиційні практики управління ландшафтами припинилися. Через це ліси почали швидко поширюватися та витісняти інші типи рослинності.

У результаті багато рослин, які залежать від відкритих ландшафтів – луків, пасовищ і оброблюваних полів – поступово зникли. Саме такі види сьогодні вважаються важливою частиною європейських екосистем.

Ще один автор роботи, біолог Кріс Томас, наголошує, що результати дослідження показують складніший зв’язок між людиною та природою, ніж вважалося раніше. За його словами, людська діяльність у багатьох випадках не лише шкодить природі, а й може підтримувати різноманіття екосистем.

Вчені пропонують застосовувати так званий patchwork approach – підхід, за якого в одному ландшафті поєднуються різні типи середовищ: поля, ліси, пасовища, водойми та інші природні ділянки. Такий баланс, як зазначають дослідники, уже існує в деяких регіонах Європи та сприяє підтриманню високого рівня біорізноманіття.

Науковці підкреслюють, що повне усунення людини з природних територій не завжди є найкращим рішенням. Історичний досвід після Чорної смерть демонструє, що у багатьох випадках саме поєднання природних процесів і традиційного землекористування допомагає зберігати багатство екосистем.

Нагадаємо, кілька років тому на північному заході Китаю виявили випадок зараження бубонною чумою.

У США виявили перший випадок бубонної чуми за 10 років

Зелений оазис у розпалі літа: як кімнатні рослини рятують від спеки та стресу

У цей час навіть найзапекліші фанати урбаністики мріють про прохолоду. І знаєте, що? Створити її можна… вдома! Без кондиціонера. Просто додавши трохи зелені.
Кімнатні рослини не лише радують око, але й реально впливають на мікроклімат приміщення, освіжають повітря, покращують настрій і навіть… допомагають зосередитися. Якщо вам здається, що вазон — це «просто декор», то ви недооцінюєте його суперсили. Як кімнатні рослини «працюють» на нас у спеку? Усі рослини, як і ми з вами, «дихають»: вони поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень, зволожують повітря і навіть здатні знижувати температуру довкола. Якщо кілька вазонів у кімнаті, особливо біля вікна, — температура повітря буде відчутно приємнішою. Не на 10 градусів, звісно, але цілком достатньо, щоб не проклинати погоду.
До того ж, багато рослин очищують повітря від шкідливих речовин — формальдегідів, бензолу, аміаку та іншого зла, що іноді живе в наших меблях, пластиках і побутовій хімії. Особливо це актуально влітку, коли провітрювати хочеться рідше, аби не впускати спеку. ТОП-5 рослин, що освіжають інтер’єр (і голову!)

  • Сансевієрія (вона ж «теща язик»): стильна, витривала, очищує повітря і не потребує особливого догляду. Ідеальна для тих, хто забуває поливати вазони.
  • Антуріум — саме той легендарний вазон Чоловіче щастя. Крім символічного значення, ця рослина очищує повітря та виділяє вологу. Ідеальна для спальні чи вітальні.
  • Папороть нефролепіс — майже як джунглі вдома. Любить вологу, затінок і дарує відчуття свіжості, як після грози.
  • Хлорофітум — справжній чемпіон з очищення повітря. Простий у догляді, дуже швидко росте, а ще виглядає симпатично.
  • Сукуленти — не тільки модний декор, але й вологозберігаючі майстри. Вони не зволожують повітря, але створюють візуальну прохолоду та зелений акцент в інтер’єрі.
  • Трюки, які посилять ефект

  • Групуйте рослини. Якщо кілька вазонів стоять разом, вони створюють мікроклімат — вологість довкола трохи вища, і температура комфортніша.
  • Використовуйте правильні горщики для квітів — керамічні або глиняні краще утримують прохолоду та виглядають стильно.
  • Не ставте рослини біля джерел спеки: комп’ютери, батареї (навіть якщо вони не ввімкнені), плитки — все це перегріває вазони.
  • Обприскуйте листя. Але не всі — сукуленти цього не люблять. Для інших — це як літній душ після важкого дня.
  • Вазон — це не тільки про красу, а й про затишок У часи, коли кожен шукає «острівець спокою» посеред божевільного ритму, кімнатні рослини стали не просто модою, а частиною домашньої терапії. Вони не вимагають багато — трохи води, світла і вашої уваги. Зате повертають у сто разів більше: спокій, естетику, комфорт.
    І якщо вам здається, що «вазони кімнатні— це не мій стиль», просто ще не було правильного вазону. 😉
    Зазирніть у Flowerpot — тут зібрано все: від стриманої класики до екзотичних варіантів. А ще — аксесуари, кашпо й навіть той самий вазон Чоловіче щастя, про який усі питають. Вибрати подарунок, що буде не лише красивим, а й функціональним — це справжній флористичний лайфхак на літо.