Дослідники з Університету штату Мічигана дійшли несподіваного висновку: звичайні лабораторні рукавички можуть спотворювати дані про рівень мікропластику, створюючи хибне враження про його кількість у довкіллі, повідомляє Science Daily.
У центрі дослідження – нітрилові та латексні рукавички, які широко використовуються під час аналізу зразків повітря, води та ґрунту. Виявилося, що вони здатні залишати на лабораторному обладнанні частинки стеаратів – речовин, які не є пластиком, але дуже схожі на нього за хімічними властивостями.
Через це під час аналізу такі частинки можуть помилково ідентифікуватися як мікропластик, що призводить до значного завищення результатів. За словами авторів роботи, проблема не в самому існуванні мікропластику, а в тому, що його кількість може оцінюватися неточно.
Вчені виявили проблему під час аналізу повітряних зразків, коли показники мікропластику виявилися в тисячі разів вищими за очікувані. Після тривалого пошуку джерела забруднення дослідники встановили, що причиною стали саме рукавички. Навіть звичайний дотик до лабораторних поверхонь міг переносити тисячі частинок – у середньому близько 2000 хибних сигналів на квадратний міліметр.
Окремою проблемою стало те, що стеарати практично неможливо відрізнити від справжнього пластику навіть під мікроскопом – вони виглядають майже ідентично до поліетилену. Втім, дослідникам вдалося розробити методи, які дозволяють відфільтрувати такі хибні результати та переглянути попередні дані.
Водночас науковці зауважили, що попри можливе завищення показників, проблема мікропластику залишається серйозною. Навіть якщо реальні значення нижчі, сам факт його присутності в довкіллі викликає занепокоєння.
Позначка: Вчені
Вчені виявили зв’язок між групою крові та ризиком діабету 2 типу
Міжнародна група дослідників дійшла висновку, що люди з групою крові B можуть мати дещо підвищений ризик розвитку цукровий діабет 2 типу, повідомляє Science Alert. Згідно з великим оглядом досліджень, ймовірність захворювання у них у середньому на 28% вища порівняно з людьми з іншими групами крові.
Робота, яку очолила епідеміолог Фан-Хуа Лю з Медичного Університету Китаю, базується на аналізі 51 систематичного огляду з метааналізами. Загалом вчені перевірили близько 270 можливих зв’язків між групами крові та різними захворюваннями.
Після ретельної перевірки даних – із урахуванням статистичної достовірності, обсягу вибірок і можливих похибок – лише один зв’язок отримав переконливе підтвердження: між групою крові B і підвищеним ризиком діабету 2 типу.
Причини такого зв’язку поки що не встановлені. Попередні гіпотези вказують на можливу роль мікробіому кишківника, але це питання потребує додаткових досліджень.
Втім, хоча зв’язок із групою крові є статистично значущим, його вплив значно менший, ніж у класичних факторів ризику. Наприклад, регулярне споживання обробленого м’яса може підвищити ризик діабету на 37%, малорухливий спосіб життя – більш ніж удвічі, а надмірна вага залишається одним із найсильніших чинників.
У Вінниці російский “шахед” вбив доктора наук і професора Бориса Авксентюка
У Вінниці внаслідок атаки БПЛА 24 березня загинув доктор технічних наук, професор Борис Авксентюк. Про це у четвер повідомили у Вінницькому торговельно-економічному інституті ДТЕУ.
“Трагічно загинув доктор технічних наук, професор, видатний науковець і справжній інтелігент… Він був не лише висококваліфікованим фахівцем, але й людиною великої культури, мудрості та гідності”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з 2001 по 2022 рік Авксентюк працював на посаді професора кафедри товарознавства, експертизи та торговельного підприємництва, виховавши “не одне молоде покоління”.
Церемонія прощання з Борисом Авксентюком відбудеться 27 березня в похоронному бюро “Реквієм” і на Центральному кладовищі.
Дні на Землі стають довшими через зміну клімату
Нове дослідження показало, що тривалість доби на Землі поступово збільшується – і головною причиною цього може бути діяльність людини, повідомляє BBC Sky at Night. За оцінками вчених, через глобальне потепління та танення льодовиків доба подовжується приблизно на 1,33 мілісекунди за століття.
Роботу провели науковці з Віденського університету та федеральної вищої технічної школи Цюриха. Вони дійшли висновку, що перерозподіл маси планети – зокрема переміщення води від полярних регіонів до екватора – уповільнює обертання Землі. Аналогію пояснюють просто: це схоже на фігуриста, який розводить руки в сторони і починає обертатися повільніше.
У межах дослідження вчені проаналізували викопні рештки foraminifera – мікроскопічних морських організмів, що існують сотні мільйонів років. Їхні оболонки зберігають хімічні сліди змін рівня океану, що дозволяє відтворювати кліматичні процеси минулого. На основі цих даних і спеціального алгоритму глибокого навчання дослідники змогли оцінити зміни тривалості доби за останні майже 4 мільйони років.
За словами кліматолога Мостафа Кіані Шахванді, аналіз хімічного складу цих організмів дозволяє визначити коливання рівня моря, а вже з них – обчислити зміни швидкості обертання планети. Для підвищення точності команда також застосувала нову модель машинного навчання, яка враховує фізику змін клімату навіть за умов неповних даних.
Хоча 1,33 мілісекунди здаються незначними на тлі 86400 секунд у добі, навіть такі зміни можуть впливати на точність супутникової навігації та телекомунікацій – через подібну різницю в часі NASA планує встановити окремий часовий пояс на Місяці.
Більше того, деякі моделі прогнозують прискорення цього процесу – до 2,62 мілісекунд за століття наприкінці 21 століття. У такому разі вплив клімату може перевищити навіть гравітаційний ефект Місяця, який традиційно визначає зміну тривалості доби.
На Багамах в крові акул виявили кокаїн і кофеїн
Міжнародна група дослідників виявили сліди кокаїну, кофеїну та знеболювальних препаратів у крові акул на Багамських островах, повідомляє Science Alert. Йдеться не про поведінкові зміни тварин, а про наслідок зростаючого забруднення океану, яке дедалі сильніше впливає на морські екосистеми.
Дослідження проводили науковці з Багам, Бразилії та Чилі, які проаналізували зразки крові 85 акул, виловлених поблизу острова Ельютера. У 28 із них виявили сліди різних речовин. Найчастіше фіксували кофеїн, але у двох випадках у крові було знайдено і кокаїн.
За словами біолога Наташа Восннік з Федерального університету Парани, акули можуть випадково контактувати з наркотиками, досліджуючи незнайомі об’єкти у воді. Зокрема, не виключено, що хижаки кусають пакети з кокаїном, які потрапляють у море.
Крім наркотиків, у зразках також виявили лікарські препарати – ацетамінофен і диклофенак. Це підтверджує, що океан дедалі більше накопичує фармацевтичні та хімічні забруднювачі, які потрапляють туди разом зі стічними водами.
Дослідники зазначають, що акули були виловлені поблизу популярних туристичних і дайвінг-локацій. Однією з можливих причин забруднення називають неочищені стоки з круїзних суден і загальне зростання туристичної активності. Подібні проблеми вже фіксувалися і в інших регіонах – зокрема, раніше сліди кокаїну знаходили у акул біля узбережжя Бразилії.
Вперше в історії досліджень у акул було зафіксовано кофеїн, а також уперше підтверджено наявність кокаїну саме в акул на Багамах.
Поки що науковці не можуть точно сказати, як саме ці речовини впливають на здоров’я морських хижаків. Втім, попередні дані вказують на підвищений рівень стресу та збільшення енергозатрат організму, який намагається вивести токсини.
Автори дослідження закликають посилити контроль за очищенням стічних вод і глибше вивчити вплив фармацевтичного забруднення на морське життя.
Затонулий радянський підводний човен випускає радіоактивні відходи в океан
На дні Норвезького моря виявили триваючі витоки радіоактивних матеріалів із радянського атомного підводного човна К-278 Комсомолець, який затонув ще у 1989 році після пожежі на борту, повідомляє ScienceAlert.
Субмарина лежить на глибині близько 1680 метрів і досі становить потенційну загрозу: на її борту залишилися ядерний реактор і дві ядерні торпеди. Хоча торпеди залишаються герметичними, корпус реактора поступово руйнується, що призводить до періодичних викидів радіоактивних речовин у воду.
Дослідження показало, що витоки відбуваються не постійно, а у вигляді окремих “викидів” із конкретних точок корпусу, зокрема з вентиляційної труби та району реакторного відсіку. Під час обстеження за допомогою підводного апарата зафіксували видимі хмари забрудненої води.
Аналіз проб виявив підвищені концентрації ізотопів стронцію, цезію, урану та плутонію. Безпосередньо біля субмарини рівень деяких речовин перевищує норму в сотні тисяч разів. Водночас уже за кілька метрів від корпусу концентрація різко знижується – радіоактивні елементи швидко розбавляються морською водою.
Попри це, вчені поки не зафіксували серйозного накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі. Морські організми, що мешкають на уламках судна, мають лише незначно підвищений рівень радіоактивного цезію і не демонструють явних ознак ушкоджень. Однак, хоч нинішній вплив на довкілля обмежений, ситуація може змінитися. З часом корпус човна продовжить руйнуватися, що може призвести до серйозніших витоків.
Субмарина затонула під час пожежі на борті, внаслідок чого загинула більшість екіпажу. З того часу вона залишається одним із найглибших і найскладніших для дослідження радіоактивних об’єктів у світовому океані.
Сінгапурські вчені створили тарганів-кіборгів
У Наньянському технологічному університеті розробили новий підхід до перевірки трубопроводів і підземних комунікацій – за допомогою кіборгів-тарганів. Як повідомляє TechSpot, дослідники адаптували технологію, яка раніше використовувалася для пошуку людей під завалами, до більш повсякденних завдань, зокрема моніторингу інфраструктури.
Проєкт очолює професор Хіротака Сато, один із піонерів у сфері біогібридних систем. Його команда оснащує мадагаскарських шиплячих тарганів мініатюрними електронними модулями, які дозволяють дистанційно керувати їх рухами. Фото: TechSpot Завдяки природній здатності проникати у вузькі щілини, такі “кіборги” можуть працювати там, де звичайні роботи безсилі – наприклад, у каналізаційних системах або старих трубопроводах. Інженери лише доповнили ці можливості технологіями керування: слабкі електричні сигнали спрямовують комах у потрібний бік, не завдаючи їм шкоди.
Останні версії таких систем отримали ще одну особливість – невеликі “візки”, які таргани тягнуть за собою. На них встановлені камера, ліхтар і батарея, що дозволяє збирати дані про пошкодження або витоки прямо всередині труб.
Раніше подібні кіборги вже тестувалися в екстремальних умовах – після землетрусу у М’янмі 2025 року, де їх використовували для пошуку постраждалих під завалами. Хоча тоді їм не вдалося знайти виживших, експеримент довів, що технологія працює в реальних умовах.
Тепер команда робить ставку на масштабування: новий процес встановлення модулів займає трохи більше хвилини замість години раніше. Найближчим часом кіборгів планують протестувати вже у транспортній інфраструктурі Сінгапуру.
Китайські вчені створили найхолодніший сплав у світі
Китайські дослідники представили новий рідкісноземельний сплав, здатний досягати температур, близьких до абсолютного нуля, без використання дефіцитного гелію-3. Як повідомляє South China Morning Post, відкриття вже називають потенційним проривом у галузі квантових технологій і надчутливих сенсорів.
Розробку здійснили науковці Chinese Academy of Sciences спільно з іншими інститутами. Їм вдалося створити компактну систему охолодження без рухомих частин, яка працює на основі нового матеріалу – сплаву EuCo₂Al₉.
Особливість технології полягає в тому, що вона використовує метод адіабатичного розмагнічування – фізичний процес, при якому матеріал спочатку нагрівається під впливом магнітного поля, а потім різко охолоджується після його зняття. На відміну від традиційних систем, тут не потрібен гелій-3 – рідкісний ізотоп, який є ключовимресурсом для сучасних кріогенних установок.
За даними дослідження, опублікованого в журналі Nature, новий матеріал дозволив досягти температури на рівні 106 мілікельвінів, що є одним із найкращих показників для металевих систем. Крім того, сплав має значно вищу теплопровідність, ніж традиційні матеріали, що вирішує головну проблему таких технологій – ефективне відведення холоду.
Нова технологія може мати широкий спектр використання – від охолодження квантових чипів до застосування у космічних місіях. Завдяки компактності та відсутності залежності від рідкісних ресурсів, такі системи здатні зробити квантові комп’ютери меншими, дешевшими та доступнішими.
Крім того, подібні рішення відкривають перспективи для створення автономних охолоджувальних модулів у космосі, де традиційні системи є занадто громіздкими або складними в експлуатації.
Реп чи класика: вчені заявили, що тексти пісень свідчать про рівень IQ
Дослідження, опубліковане в Journal of Intelligence, показало, що музичні вподобання людини можуть давати невидимі підказки про її когнітивні здібності, пише РsyРost.
Вчені відстежували слухання музики 185 учасників протягом п’яти місяців за допомогою спеціального додатку на смартфоні. Було зібрано дані про 58 247 пісень, включно з аудіо-характеристиками та ліричним змістом. Учасники також проходили короткий тест на когнітивні здібності, що включав вербальні, логічні та математичні завдання.
Результати показали невеликий, але надійний зв’язок між музичними вподобаннями та когнітивними показниками. Найінформативнішими виявилися тексти пісень: меланхолійні або сумні композиції, теми “тут і зараз”, чесність та домашнє життя корелювали з вищим рівнем інтелекту. Натомість перевага соціальних слів або невпевнених виразів, які використовуються у репі, передбачала нижчі показники.
Аудіо-характеристики мали мінімальний вплив, окрім одного: перевага студійних записів над живими виступами асоціювалася з вищим інтелектом. Також ті, хто слухав більше музики загалом або композиції іншими мовами, мали кращі результати тесту.
Дослідники наголошують, що результати кореляційні і не означають причинно-наслідкового зв’язку. Однак вони демонструють, що повсякденна цифрова поведінка, така як музичні вподобання, може давати невеликі, але помітні сигнали про когнітивні відмінності.
Китайські вчені навчили робота грати в теніс
Китайські дослідники представили новий підхід до навчання роботів, завдяки якому гуманоїд зміг опанувати гру в теніс. Як повідомляє New Atlas, розробка може стати проривом у сфері машинного навчання та прикладного штучного інтелекту.
Замість складних систем аналізу рухів, які потребують великої кількості камер і точних даних, вчені створили метод під назвою LATENT. Він працює навіть із неповною інформацією, фокусуючись лише на базових елементах техніки – таких як удари справа і зліва, а також переміщення по корту.
🎾Introducing LATENT: Learning Athletic Humanoid Tennis Skills from Imperfect Human Motion DataDynamic movements, agile whole-body coordination, and rapid reactions. A step toward athletic humanoid sports skills.Project: https://t.co/MFy2NIOsrnCode: https://t.co/A7B5H8PIBh pic.twitter.com/vOnEzkCHXC— Zhikai Zhang (@Zhikai273) March 15, 2026
Для навчання використали лише п’ять годин записів рухів спортсменів. На їх основі сформували набір базових “моторних навичок”, які потім завантажили у гуманоїдного робота Unitree G1.
Після цього робот самостійно вчився адаптувати рухи до реальних умов: визначати траєкторію м’яча, підбирати момент удару та коригувати положення ракетки. Основна частина тренувань проходила у симуляції, що значно пришвидшило процес.
У результаті робот продемонстрував вражаючу ефективність: близько 90% успішних ударів справа і майже 80% – зліва. При цьому його рухи виглядають природно та плавно, наближаючись до людської манери гри.
Попри те, що до повноцінних матчів із людьми робот ще не готовий, дослідники вважають досягнення важливим кроком уперед. Технологія може знайти застосування не лише у спорті, а й у більш практичних сферах там, де потрібна швидка адаптація до складних і динамічних умов.
Крім того, програмне забезпечення LATENT вже опубліковане у відкритому доступі, що дозволить іншим розробникам використовувати та вдосконалювати цю технологію.