Позначка: Україна

Військовий втік з частини та повернувся працювати на СТО

Працівники ДБР повідомили про підозру військовослужбовцю, який організував собі втечу з навчального центру. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в середу, 18 лютого.

За даними слідства, до мобілізації чоловік працював на одному зі СТО у Кременчуці. Після отримання повістки його направили до навчального центру в Житомирській області, однак проходити службу він не планував. Тому звернувся до свого роботодавця з СТО із проханням допомогти залишити частину. Той залучив знайомого, який погодився вивезти військовослужбовця за межі регіону власним автомобілем.

У нічний час “перевізник” прибув до визначеного місця поблизу військової частини. Військовослужбовець непомітно залишив територію, переодягнувся в цивільний одяг і сів до автомобіля. Згодом вони дісталися до Кременчука.
Повернувшись у місто, чоловік відсвяткував повернення пляшкою горілки та пішов на роботу до того ж СТО.

Працівники ДБР встановили його місцезнаходження. Військовослужбовцю повідомлено про підозру у дезертирстві. Перевізнику – у пособництві дезертирству. Рішенням суду йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тепер військовослужбовцю загрожує до 12 років позбавлення волі.

Сенсаційний розгром: чому НАТО й Україна навчатимуть одне одного

Правда і фейки: що саме сталося? Цей сюжет швидко розлетівся мережею, викликав великий резонанс і навіть став предметом активного використання російської пропаганди для дискредитації України й послаблення довіри між Києвом та союзниками. Втім фахівці радять уникати спрощених або маніпулятивних висновків, адже тут не все так однозначно, як подають деякі новинні заголовки.
То в чому ж річ? Днями в українських та західних медіа з’явилися матеріали, котрі описують участь українських безпілотних підрозділів у міжнародних навчаннях (зокрема в Естонії під час тренування під назвою Hedgehog).
За цими повідомленнями, невелика група українських операторів із кількома десятками дронів продемонструвала високу ефективність у сценаріях бойових дій, виконуючи завдання “умовного противника” та створивши враження несподіваної для партнерів ефективності дронових засобів.
Такі сюжети часто подаються у медіа дуже яскраво, з використанням слів на кшталт “розгромили” чи “знищили”. Проте це опис тренувальних сценаріїв, а не боїв у реальних умовах бойових дій.
Оригінальна інформація про навчання походить з опублікованого матеріалу The Wall Street Journal, де описується участь українських операторів дронів у навчаннях Hedgehog 2025 в Естонії (весна 2025) як частина умовного “противника”.
За даними WSJ, у одному зі сценаріїв команда з приблизно 10 українських операторів використала безпілотні системи та систему Delta для моделювання контрдій проти сил НАТО й змогла умовно “знищити” (mock-destroy) кілька танків та техніки, що призвело до того, що за правилами тренування сили НАТО були визнані умовно неспроможними продовжити бій.
Що ж конкретно показали навчання Hedgehog 2025?
За даними відкритих джерел, навчання були великими, понад 16 000 військових з 12 країн НАТО були задіяні у різних сценаріях. Українські оператори безпілотників з допомогою бойової системи Delta моделювали дії противника та демонстрували швидкий обіг інформації (від виявлення до удару): в одному зі сценаріїв команда використовувала понад 30 дронів над відносно невеликою ділянкою поля бою, що зробило майже неможливим спроб приховати пересування сил НАТО.
За тренувальними правилами, якщо сили вважаються “умовно знищеними” або “виведеними з ладу”, вони перестають імітувати подальший бій. Саме так у цьому сценарії і сталося.
Між тим, барв цій ситуації додає те, що у січневому 2026 року рейтингу найсильніших армій світу Global Firepower Україна посіла лише “почесне” 20-е місце. Висновки, що мимоволі напрошуються То чому ж тоді так сталося?
Українські військові дійсно мають унікальний і актуальний досвід участі в бойових діях в сучасних умовах, тому вони більш адаптовані до ведення війни у порівнянні з військами НАТО, – зауважив у ефірі Radio NV військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ, Владислав Селезньов, коментуючи “розгром” українськими військовими військ НАТО під час навчань у 2025 році.
Він також зазначив: абсолютно вірним є твердження, що у військових академіях навчають війнам, котрі відбулися багато років тому, не виключенням є й європейці. Однак війни постійно змінюються. А, отже, й розуміння сучасних алгоритмів, норм та правил ведення бойових дій, притаманне тим військовим, котрі безпосередньо беруть участь у бойових діях, як от у даному випадку ЗСУ.
Тому, коли наші військові беруть участь у навчаннях з військовослужбовцями НАТО, то, звісно, тут йдеться про те, що, їхні війська нині не воюють, бо остання масштабна кампанія із залученням сухопутного “НАТОвського” контингенту відбувалась на території Афганістану. “Правда, нині є певні місії (зокрема, миротворчі), але точно не йдеться про такий масштаб бойових дій, котрий нині спостерігається на теренах нашої країни, не варто вести мову в цьому контексті. Адже війна, яка нині відбувається у нас, є найбільшою за масштабами часів завершення Другої світової війни”, – наголосив Селезньов. За його словами, українські військові закономірно мають унікальний і актуальний досвід участі в бойових діях. “І те, що вони на друзки розібрали своїх візаві разом з якими брали участь в навчаннях, це абсолютно логічна справа, бо питання війни – це питання виживання. І безумовно тут наші точно не пасуть задніх”, – підкреслив він. Додавши при цьому, що наші бійці використовують сучасні нестандартні алгоритми та рішення. А рейтинги найсильніших армій світу, що їх часто публікують відомі аналітичні центри, не завжди відповідають реаліям. Чому ця новина стала мішенню роспропаганди? Ще до того, як подібні повідомлення набрали обертів, російські пропагандистські джерела неодноразово використовували спрощені або викривлені сюжети про українських захисників для формування негативного образу України чи послаблення довіри союзників.
Зараз же дійшло до того, що російські пропагандисти… просто оголосили українських вояків “росіянами” небаченої сили, тим самим і пояснили результат навчань. Звичайно, це черговий дикий абсурд у рамках російської схибленої логіки, таке українців вже навіть не дивує.
Й подібні маніпуляції можуть бути схожі на інші фейки, котрі роспропаганда поширювала раніше: наприклад, неправдиві твердження про діяльність чи дії українців у різних сферах, попереджають фахівці.
Але при цьому варто памʼятати, що російські інформаційні кампанії мають на меті сіяти розбіжності, невпевненість і недовіру. Саме тому вони з радістю підхоплюють будь-які гучні заголовки, навіть якщо їхній фактичний зміст є значно складнішим чи менш драматичним.
Однак НАТО дійсно нині вивчає досвід України у використанні безпілотних систем та сучасних технологій. Альянс активно працює над тим, аби інтегрувати уроки, здобуті на полі бою, у свої структури навчання, планування та оперативної діяльності.
Так, у Польщі в рамках NATO Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC) створено підрозділ, що займається впровадженням українського бойового досвіду, зокрема щодо безпілотних систем, у навчання союзників.
НАТО також працює над обміном бойовими даними між Україною та Альянсом, включно зі створенням хмарної системи обміну даними, що дозволить краще узгоджувати дії та аналізувати отримані уроки.
Зокрема, представники німецького міністерства оборони визнають, що досвід українських підрозділів у реальних бойових умовах може бути цінним для підготовки Бундесверу, утом числі й в галузі дронів та електронної боротьби.
Ірина Носальська

В ГУР опублікували дані “викрадачів” дітей з окупованих територій

Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України оприлюднило дані осіб та організацій, причетних до реалізації проєкту Культурна карта 4+85. У межах цього проєкту українських дітей вивозять в РФ під виглядом так званих “культурно-освітніх екскурсій”. Про це ГУР повідомляє у Facebook.
У розділі “Викрадачі дітей” порталу War&Sanctions оприлюднені дані осіб та організацій, причетних до вивезення з тимчасово захоплених територій України під виглядом так званих “культурно-освітніх екскурсій”.
Проєкт ініційований Міністерством культури РФ і реалізується державною структурою Росконцерт. Задекларована мета – “культурне знайомство з Росією”. Та фактично йдеться про інтеграцію українських дітей у російський соціокультурний простір і формування з них лояльних до Кремля “нових громадян”.
Серед ідентифікованих на сьогодні виконавців Денис Олексійович Буянов – генеральний директор Московського агентства організації відпочинку та туризму.
Такі дії є складовою гуманітарної агресії Росії, спрямованої на стирання української національної ідентичності в поколінні дітей, що за планом росіян мають ідентифікувати себе громадянами РФ.
Виявлення та ідентифікація організаторів і виконавців цих програм є важливим кроком до притягнення винних до відповідальності, наголосили в ГУР.

Прооперували здорову руку дитині: у Дніпрі двоє лікарів отримали підозру

Повідомлено про підозру двом лікарям – травматологам-хірургам однієї з дитячих лікарень м. Дніпра, які під час хірургічного втручання прооперували здорову руку 8-річному хлопчику. Про це 18 лютого повідомила Дніпропетровська обласна прокуратура.
Зазначається, що у вересні 2022 року до медичного закладу звернулася мати з дитиною, у якої за результатами рентгенографічного обстеження лікарем було підтверджено перелом правого передпліччя. Малолітньому пацієнту наклали гіпсову пов’язку та призначили контрольний огляд через місяць.
Під час повторного огляду лікарі зазначили, що перелом нібито зрісся неправильно, у зв’язку з чим наполягли на необхідності оперативного втручання. 1 листопада 2022 року, двоє травматологів-хірургів, які раніше оглядали дитину, провели операцію. Внаслідок недбалого ставлення до виконання професійних обов’язків медики здійснили хірургічне втручання на іншій, здоровій руці дитини, фактично спричинивши її перелом.
Після перевезення хлопчика до післяопераційної палати мати помітила, що прооперовано не травмовану, а здорову руку. Рідні одразу перевели дитину до іншого медичного закладу, де їй надано необхідну медичну допомогу з реабілітацією.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи, об’єктивних медичних показань для проведення операції взагалі не було. Унаслідок грубого порушення стандартів надання медичної допомоги дитині заподіяно середні тілесні ушкодження.

Сибіга вказав на “амнезію” Сіярто через російські нагороди

Глава МЗС Андрій Сибіга 18 лютого прокоментував нещодавню заяву угорського міністра закордонних справ Петера Сіярто щодо захисту Європи.
Сибіга нагадав, що саме Україна виграє час для Європи, перешкоджаючи руху російських танків європейськими вулицями. Втім, зауважив, що російські нагороди призводять до “амнезії” у деяких заявників.
“Цікаво, що думають про це безсоромне твердження етнічні угорці, які захищають Україну. Україна виграє час для Європи, не даючи російським танкам роз’їжджати європейськими вулицями, як це було в 1956 році в Будапешті. Мабуть, російські нагороди та прибутки від енергетики викликають амнезію”, – додав український міністр.
Раніше Сіярто зазначив, що Угорщина нібито вважає “великою брехнею” заяви українських і європейських лідерів про те, що Україна захищає Європу.
Щобільше, він наголосив, країна-агресорка не нападала на жодну європейську країну, тоді як безпеку Європи забезпечує НАТО, а не Україна.

В Овручі доправили до ТЦК учасника бійки, розпочато розслідування

В Овручі після бійки у під’їзді 35-річного чоловіка доправили до ТЦК. Розпочато розслідування. Про це 18 лютого повідомила поліція Житомирської області.
Зазначається, що вночі до правоохоронців надійшло повідомлення про конфлікт у під’їзді багатоквартирного будинку. На місце прибули поліцейські. Попередньо встановили, що конфлікт відбувся між 26-річним ветераном та 35-річним містянином.
За даними поліції, старший із чоловіків перебував у стані сп’яніння та почав чіплятися до місцевого мешканця, який повертався додому. Розпочалася бійка.
Поліцейські доставили 35-річного чоловіка до відділу поліції для з’ясування обставин та відібрання пояснень.
“Встановлено, що він брав участь в АТО та має відповідний статус. Понад рік тому він отримав побутову травму, яка не пов’язана з бойовими діями. Водночас чоловік порушив правила військового обліку, не оновивши необхідні дані та не пройшовши ВЛК. Відтак його було доставлено до місцевого підрозділу ТЦК та СП, звідки він самовільно пішов”, – повідомили в поліції.
Зазначається, що у соцмережах водночас з’явився допис про неправомірні дії поліцейських та нібито побиття чоловіка.
“Розпочато службове розслідування щодо вказаних подій. Процес спілкування з учасниками конфлікту, доставляння чоловіка до підрозділу поліції та ТЦК, його перебування в адміністративних приміщеннях зафіксовано на бодікамерах та камерах відеоспостереження. Жодних заходів фізичного впливу поліцейські до нього не застосовували”, – заявили у поліції.

Мінцифри оголосило про новий етап співпраці з Microsoft

Мінцифри та Microsoft підписали Меморандум про спіпрацю для розвитку цифрової інфраструктури, впровадження інноваційних технологій та посилення екосистеми штучного інтелекту в Україні. Про це повідомила пресслужба віжомства у середу, 18 лютого.
“Для нас важливо, щоб світові технологічні лідери не лише надавали сервіси, а й ставали частиною нашої екосистеми. Продовження співпраці з Microsoft — це чіткий сигнал для інвесторів: попри війну, Україна залишається надійним партнером та місцем для інновацій. Разом ми зміцнюємо кіберстійкість, розширюємо доступ до цифрових сервісів і відкриваємо нові можливості для інноваційного майбутнього. Дякуємо партнерам за непохитну підтримку”, – зазначив т.в.о. міністра Олександр Борняков.
Серед ключових напрямів співпраці:

  • розбудова сучасної та безпечної ІТ-інфраструктури;
  • впровадження хмарних і гібридних рішень;
  • покращення цифрових навичок;
  • посилення AI-екосистеми, інфраструктури та інтеграції АІ-рішень;
  • впровадження цифрових рішень у сфері інновацій і новітніх технологій.

    • Шлях до ЄС: чи все в руках України

    Шлях України до ЄС сьогодні нагадує складне рівняння, де успішне виконання офіційних вимог є лише однією з багатьох змінних. Поки Київ активно впроваджує реформи та адаптує законодавство під стандарти ЄС, реальна швидкість інтеграції дедалі більше залежить від балансу сил усередині блоку, де запеклі противники розширення протистоять рішучим прихильникам нашого якнайшвидшого вступу. Чи достатньо нам бути відмінниками в реформах, щоб подолати ці політичні бар’єри та нарешті стати частиною спільного європейського дому? Як Україна виконує умови? Історія офіційного зближення України та ЄС розпочалася зі стрімкого політичного ривка у березні 2022 р., коли на тлі повномасштабної агресії Росії Київ подав заявку на членство. Вже за три місяці європейська спільнота відповіла безпрецедентним кроком, офіційно визнавши Україну державою-кандидатом. Цей статус не був просто жестом солідарності, він став чітким дороговказом із переліком семи ключових реформ, які необхідно було реалізувати для подальшого руху.
    Протягом наступного року країна зосередилася на виконанні цих “домашніх завдань”, що охоплювали критично важливі сфери: від перезавантаження судової системи та Конституційного Суду до розбудови антикорупційних органів. Особлива увага приділялася боротьбі з впливом олігархів, прозорості фінансових операцій, медійному законодавству та захисту прав національних спільнот. Результативність цих кроків дозволила Єврокомісії вже восени 2023 р. дати “зелене світло” для початку переговорного процесу.
    Влітку 2024 р. відносини перейшли у глибоку технічну площину із запуском офіційних перемовин та процедури скринінгу. Цей етап став справжнім іспитом для державної машини, вимагаючи детальної звірки кожного українського закону з європейськими нормами. До вересня 2025 р. українські фахівці опрацювали колосальний масив даних, підготувавши понад 9 тисяч сторінок аналітики, що охопила всі сфери життя – від екологічних стандартів до цифрових технологій.
    Фіналізація скринінгу зафіксувала готовність стосунків до переходу на наступний рівень. Це означає, що обидві сторони чітко визначили розбіжності та узгодили спільний фундамент для детальних переговорів за кожним із розділів європейського права. Тепер шлях до членства базується на конкретних технічних параметрах, які мають остаточно інтегрувати Україну в правове поле ЄС.
    Наразі високопосадовці ЄС цілком задоволені темпом, з яким просувається Україні у виконанні вимог. “Швидкість, з якою Україна впроваджує складні реформи посеред війни, є безпрецедентною. Ви не просто виконуєте технічні вимоги – ви перебудовуєте свою державу на фундаменті європейського права, демонструючи дивовижну політичну волю та відданість демократичним цінностям”, – сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Що ще треба зробити? Подальший шлях України до повноправного членства в ЄС складається з кількох стратегічних етапів, кожен з яких потребує системної роботи та політичної згоди партнерів.
    Першочерговим завданням є офіційне затвердження Національної програми адаптації законодавства. Цей масштабний документ стане дорожньою картою для впровадження близько 1,6 тисячі європейських правових актів, що передбачає виконання майже 2,8 тисячі конкретних кроків для гармонізації українських норм із правилами ЄС.
    Наступний ключовий етап – безпосередня робота над переговорними кластерами. Протягом 2026 р. Україна розраховує на відкриття шести таких тематичних блоків. Саме в межах цих кластерів відбуватимуться детальні дискусії щодо інтеграції у внутрішній ринок, реформування сільського господарства, енергетики та інших життєво важливих галузей. Тільки після того, як переговори за всіма напрямками будуть успішно завершені, ЄК зможе винести остаточний вердикт щодо повної готовності країни до вступу.
    В Україні впевнені, у своїй здатності виконувати вимоги, що залишилися, якісно та вчасно. “До кінця 2026 р. ми прагнемо закрити всі переговорні кластери, і це вже питання не лише технічне, а суто політичне. Це величезне зобов’язання та титанічна робота уряду й парламенту, адже попереду – найскладніші дискусії у сферах, де перетинаються економічні інтереси, зокрема в агросекторі. Але ми готові до цієї динаміки, бо мета – бути повністю готовими до членства вже у 2027 р.”, – каже віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішина. Не все залежить від України Водночас не все залежить від зусиль України. Президент Володимир Зеленський у своїх нещодавніх виступах наголошував на тому, що технічна готовність України часто випереджає політичні рішення всередині ЄС. “Україна зробила все, щоб бути технічно готовою до відкриття всіх шести кластерів. Ми хочемо пройти цей шлях максимально швидко, але розуміємо: чим ближче ми до мети, тим більше зусиль знадобиться для того, щоб кожна з 27 країн-членів сказала “так” нашому спільному майбутньому”, – сказав він. Політичне рішення про вступ – це не просто оцінка за іспит, а складний консенсус усіх 27 держав-членів. Усередині ЄС існують різні табори: від беззастережних прихильників нашого членства до скептиків, які побоюються економічної конкуренції або інституційного дисбалансу всередині самого блоку. Наприклад, питання аграрних дотацій або вільного руху робочої сили стають предметом запеклих внутрішніх дискусій у Європі. У таких умовах навіть бездоганно виконане “домашнє завдання” може наштовхнутися на “політичну паузу”.
    Крім того, ЄС сам перебуває в стані трансформації. Деякі лідери наполягають на тому, що перед великим розширенням Союз має змінити власну систему прийняття рішень, щоб не стати паралізованим після вступу нових членів. Це означає, що терміни нашої інтеграції стають заручниками внутрішніх європейських реформ. Таким чином, доля української заявки вирішується не лише в кабінетах українських міністерств, а й у кулуарах Брюсселя, де стратегічні інтереси безпеки континенту часом стикаються з прагматичними побоюваннями окремих національних урядів. Україна робить свою частину роботи на “відмінно”, але фінальний акорд вимагає від ЄС сміливості, яка виходить за межі суто технічних процедур. Ідея пришвидшеного вступу: розуміння та спротив Окрім стандартного шляху, на міжнародній арені активно обговорюється сценарій пришвидшеного вступу України до ЄС. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що після стратегічних зустрічей на Мюнхенській конференції з питань безпеки ця дискусія отримала новий імпульс. За його словами, попри очевидне розуміння необхідності такого кроку, Україна стикається з певним спротивом, зокрема через “недалекоглядну позицію Угорщини”, яка наразі блокує спільні зусилля. “Ми маємо і певне розуміння, але є і певний спротив такому підходу” – сказав він. За його словами, Європа також усвідомлює, що Україна потрібна для ЄС “Так, ми потребуємо визначення часових рамок, чітких термінів прискореного вступу України до ЄС. Наше членство в ЄС для України, і не лише для неї, є елементом безпекової майбутньої інфраструктури, безпекових гарантій, це стратегічний вибір нашого народу”, – наголосив міністр. Вікторія Хаджирадєва

    Імпорт люксових автомобілів в Україну впав утричі

    В Україну торік ввезли 504 автомобілі, що підпадають під так званий “податок на розкіш”. Це в 3,2 раза менше, ніж у 2024 році, і водночас найнижчий показник за останні п’ять років, повідомляє Опендатабот.
    Зазначається, що кожен другий автомобіль у списку “розкішних” – Porsche Taycan: таких завезли 232 одиниці. Загалом марка Porsche стала беззаперечним лідером у сегменті з додатковим оподаткуванням – на її авто припадає 64% від загальної кількості.
    Ще чверть ринку посідає Mercedes-Benz із 126 автомобілями. На всі інші преміальні бренди разом (Audi, Rolls-Royce, Aston Martin, Lamborghini, Maserati тощо) припадає лише 11%.
    Повідомляється, що у 2025 році в Україну завезли 21 Rolls-Royce, з яких 15 – електрична модель Spectre вартістю близько $600 тис. Також зареєстровано 7 Aston Martin та 2 Lamborghini.
    На відміну від загальної структури імпорту, у преміум-сегменті домінують електромобілі – вони становлять 65% від усіх завезених розкішних авто. Ще 18% – це гібриди з можливістю зарядки від мережі (plug-in hybrid). Чисто бензинові автомобілі, які лідирують у загальному імпорті, тут опинилися в меншості – лише 17%. На дизельні моделі припадає символічні 0,4%.
    Майже половина всіх люксових автомобілів зареєстрована в Києві та Київській області – 236 одиниць. На Львівщині – 52 авто, на Одещині – 49, на Дніпропетровщині – 37. 82% таких автомобілів (413 одиниць) оформлені на фізичних осіб. На балансі юридичних осіб – 18%.
    Як відомо, під “податок на розкіш” потрапляють автомобілі вартістю понад 3,2 млн грн і віком до 5 років. Щорічна сума податку за один такий автомобіль становить 25 тис. грн.

    У Польщі диверсант спробував пустити під укіс потяг з паливом для України

    Польські правоохоронці затримали громадянина Молдови, що намагався зірвати стратегічні поставки палива для України. Про це повідомляє польське радіо RMF24.
    Інцидент стався напередодні на поїзді, що складався з 37 вагонів-цистерн і прямував зі Щецина в напрямку українського кордону.
    Затриманий чоловік – 25-річний громадянин Молдови, який потрапив до локомотива після того, як попросив машиніста підвезти його до прикордонного населеного пункту Дорогуськ. Під час руху чоловік активував систему аварійної зупинки на трьох вагонах.
    Машиніст вчасно помітив часткове блокування коліс і зупинив потяг, що дозволило уникнути можливого сходження вагонів з рейок. У правоохоронних органах зазначили, що подібне раптове гальмування вантажного складу могло призвести до серйозної аварії.
    Під час обшуків у підозрюваного виявили кілька мобільних пристроїв, набір сім-карт і документи, зокрема сертифікати, що підтверджують вільне володіння російською мовою.
    За інформацією слідства, чоловік міг діяти за завданням іноземних спецслужб.
    Підозрюваний тепер перебуває під вартою. Правоохоронці перевіряють його зв’язки та обставини перебування в країні, на територію якої він в’їхав за добу до інциденту.
    Раніше в Польщі оголосили в розшук двох громадян України, яких підозрюють у причетності до диверсії на залізниці.
    У Польщі чотирьох українців звинуватили в диверсії