Серед українців зросла віра в перемогу над РФ – опитування

Переважна більшість українців – 83,9% – вірять у перемогу України у війні з РФ. Про це свідчать дані соціологічного дослідження, підготовленого Центром Разумкова на замовлення Київського Безпекового Форуму (КБФ) спеціально напередодні Мюнхенської безпекової конференції, що проходить 13-15 лютого.
Опитування охоплювало питання сподівань українців стосовно завершення війни, довіри до держави, інших країн та міжнародних інституцій, а також стійкості домогосподарств в умовах атак на енергетичну інфраструктуру.
Більшість українців вірять у перемогу України. 51,8% відповіли “так”, ще 32,1% – “скоріше так”. Не вірять у перемогу 8,7% опитаних (7,0% – “скоріше ні”, 1,7% – “ні”).
Порівняно з вереснем 2025 року показник тих, хто вірить у перемогу, зріс до 73,9% (39,9% – “так”, 34% – “скоріше так”). Це також вище, ніж у лютому-березні 2025 року, коли вірили у перемогу 74,2% опитаних (42,7% – “так”, 31,5% – “скоріше так”).
Думки українців щодо термінів завершення війни розділилися. Найбільше респондентів – 35,9% – вважають, що війна закінчиться протягом найближчих 2-3 років. 17,7% опитаних вважають, що війна завершиться до кінця 2026 року; протягом найближчих п’яти років – 16,9%.
Тільки 5,5% вважають, що війна триватиме понад п’ять років, а 4,5% опитаних переконані, що війна не закінчиться в осяжному майбутньому.
Половина українців скептично оцінюють хід переговорів. 32,7% вважають, що українська влада веде переговори зі США, ЄС та РФ щодо можливої мирної угоди “скоріше не успішно”, 17,4% – “не успішно”.
Позитивно оцінюють переговорний процес 33,6% опитаних: 30,7% – “скоріше успішно”, 2,9% – “успішно”.
Соціологічне опитування проводилося Центром Разумкова на замовлення КБФ з 31 січня по 4 лютого 2026 року методом телефонного інтерв’ю.
Опитано 1003 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх підконтрольних регіонах України, які покриваються зв’язком українських телефонних операторів.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,2%.

В Україні зріс попит на дизельні авто: топ-5 моделей

Автопарк України у січні поповнили 5 тисяч легкових автомобілів із дизельними двигунами, що на 17% більше протм аналогічного періоду 2025 року. Про це повідомляє УкрАвтопром.
Із загальної кількості 1,2 тис. од. нових (+33%) та 3,8 тис. од. вживаних, ввезених з-за кордону (+12%).
До п’ятірки найпопулярніших нових дизельних моделей увійшли:

  • Renault Duster – 316 од.;
  • Toyota Land Cruiser Prado – 200 од.;
  • Peugeot Landtrek – 73 од.;
  • Volkswagen Touareg – 65 од.;
  • Skoda Kodiaq – 63 од.
  • Серед імпортованих вживаних дизельних авто лідирують:

  • Renault Megane – 282 од.;
  • Nissan Qashqai – 279 од.;
  • Skoda Octavia – 243 од.;
  • Volkswagen Passat – 195 од.;
  • Volkswagen Golf – 159 од.
  • Нагадаємо, у січні автопарк України поповнили 2336 гібридних легкових авто (HEV i PHEV). Крім того, українці придбали 17 тисяч вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону.

    В Єврокомісії зробили заяву стосовно розширення ЄС

    Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос окреслила основні виклики та завдання на шляху країн-кандидатів до вступу до блоку та закликала до повноцінного членства України лише після впровадження всіх реформ. Про це свідчить на Конференції з питань майбутнього розширення ЄС у Таллінні в п’ятницю, повідомляє Укрінформ.
    “Лишень кілька років тому загальна громадська підтримка розширення в наших державах-членах становила 37%. Сьогодні, через війну в Україні, вона зросла до 56%. Це великий стрибок. Однак це зростання приховує значні відмінності в нашому Союзі”, – сказала комісарка.
    За її словами, геополітичні зміни зробили середовище для розширення набагато більш ворожим.
    “Наша модель розширення вимагає часу, стабільності та поступових реформ. Але сьогоднішнє геополітичне середовище нестабільне та часто має примусовий характер”, — сказала Кос.
    У цьому контексті вона окреслила п’ять ключових елементів, які необхідно враховувати.
    По-перше, жодних спрощень у реформах.
    “Боротьба з корупцією та розбудова демократичних інституцій залишаються основою розширення ЄС. Повне членство в ЄС ніколи не може відбуватися на шкоду цим фундаментальним реформам”, – вважає вона.
    По-друге, вона застерегла від потенційних “троянських коней”.
    “Урок, отриманий з 2004 року, полягає в тому, що нам потрібні гарантії, які забезпечать дотримання правил новими членами та цілісність нашого Союзу, навіть через 5, 10 чи 20 років”, – сказала єврокомісарка.
    По-третє, ЄС мусить бути готовим до нових країн-членів.
    «Нам потрібно знати, яким буде вплив майбутнього розширення на ключові сфери політики, наш бюджет та наші структури управління. Наші громадяни запитують, що розширення означає для них? Для їхньої моделі соціального захисту? І як це вплине на наші демократичні принципи та верховенство права?», – сказала комісарка.
    Четвертий елемент полягає в необхідності набагато швидше здобути схвалення майбутніх громадян ЄС.
    “Ми стикаємося із зовнішніми силами, які хочуть підірвати та дестабілізувати Європу, і ми бачимо внутрішні рухи в наших країнах-кандидатах, які помилково зображують процес розширення як глухий кут”, – вважає Марта Кос.
    П’ятим елементом є справедливий та сталий мир в Україні та готовність ЄС до нього, наголосила вона.
    “Хоча ми не можемо передбачати результат поточних мирних переговорів, ми знаємо, що це створить нову реальність у Європі в цілому. Це ставить важливі питання перед усіма нами: чи готові ми зробити те, що вимагатиме така нова реальність?”, – сказала вона.
    У цих дискусіях інтеграція України до ЄС – на тлі виконання мирної угоди та, можливо, далекосяжних гарантій безпеки – безперечно, принесе нові імпульси, вважає єврокомісарка.
    Коли це станеться, каже Кос, ЄС має бути готовим подолати потребу в часі для повного впровадження цих фундаментальних реформ та необхідність рішучих дій для забезпечення сталого миру в Україні та Європі.
    Вступ до ЄС наперед. Істерика Угорщини

    США витісняє українську кукурудзу з ринку ЄС – ЗМІ

    США активно нарощують експорт кукурудзи та посилюють позиції на ключових ринках, зокрема в ЄС, витісняючи Україну. Про це заявила керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко в коментарі Latifundist.com.

    Між сезонами 2023/24 і 2024/25 США збільшили постачання кукурудзи до ЄС на 6,5 млн тонн, тоді як Україна скоротила експорт на 7,5 млн тонн. Найбільш відчутне скорочення українських постачань зафіксували в Італії, Нідерландах і Португалії.

    Тоді як у 2025-2026 роках США закріпилися на низці ринків завдяки торговельним угодам із фіксованими обсягами та зняттям бар’єрів. Мова, зокрема, про Японію, Південну Корею та країни Південно-Східної Азії. У ЄС рамкова угода про “збалансовану торгівлю” також створює кращі умови для американських постачальників.

    За словами Блажко, нинішні зміни мають ознаки структурного зсуву торговельних потоків, а не сезонних коливань.

    Єдиним великим ринком, де Україна наразі нарощує експорт і майже не постає перед конкуренцією зі США, залишається Туреччина. Нині близько 75% імпорту кукурудзи цією країною забезпечує Україна, і подальша динаміка переважно залежатиме від турецького попиту.

    Кримінальний авторитет погрожував розправою батькові загиблого воїна

    Поліція Чернігівщини затримала кримінального авторитета, який погрожував розправою батькові загиблого воїна-захисника. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в п’ятницю, 13 лютого. Напередодні, 12 лютого, до поліції звернувся 70-річний мешканець Ніжина, який повідомив, що в приміщенні продуктового магазину на нього напав невідомий. Зловмисник вдарив пенсіонера по голові, а коли потерпілий сказав, що нещодавно поховав загиблого на фронті сина, нападник нецензурно висловлювався в його бік та, тримаючи в руках ніж, став погрожувати розправою.

    Поліцейські встановили особу нападника – ним виявився 41-річний місцевий так званий кримінальний авторитет. Минулого року стосовно нього до суду було скеровано кримінальне провадження за фактами завдання тяжких тілесних ушкоджень із застосуванням ножа та хуліганства. На момент нападу на пенсіонера чоловік мав перебувати під домашнім арештом.

    Зловмисника затримали. У його помешканні провели обшук, під час якого вилучили ніж.
    Розпочато кримінальне провадження. Затриманому загрожує до семи років позбавлення волі.

    Українці висловили свої думки щодо умов мирної угоди з РФ

    Думки українців стосовно мінімально необхідних умов для укладання мирної угоди з РФ розділилися. Найбільше – 33,2% респондентів – вважають необхідним звільнення України від російських військ у кордонах 1991 року, а ще 25,5% – у межах на 24 лютого 2022 року. Про це свідчать дані дослідження Центру Разумкова, оприлюдненого Київським Безпековим Форумом (КБФ) напередодні Мюнхенської безпекової конференції.
    Але тільки 3,7% опитаних припускають повне виведення українських військ з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, причому з усієї території цих областей у межах їхніх адмінкордонів.
    Порівняно з попередніми періодами вимоги до умов миру змінилися. Підтримка повернення до кордонів 1991 року знизилася з 51,5% у червні 2024 року до 33,2% у лютому 2026 року. Проте зросла частка тих, хто припускає фіксацію кордонів по лінії фронту – з 9,4% у червні 2024 року до 23,5% у лютому 2026 року.
    Дані дослідження свідчать, що респонденти категорично не готові поступитися ключовими аспектами можливої мирної угоди. 73,1% вважають, що не можна поступитися реальними гарантіями безпеки України, 73,3% – допомогою в економічному відновленні України, 72% – відповідальністю Росії за воєнні злочини, 69,3% – стягненням з Росії репарацій на користь України.
    Стосовно територіальних питань: 62,7% переконані, що не можна поступитися контролем України над Донбасом.
    Щодо євроатлантичної інтеграції думки розділилися майже порівну. 47,9% вважають, що не можна поступитися курсом України на членство в ЄС, тоді як 40,2% допускають такий компроміс.
    Стосовно НАТО: 48,6% не готові поступитися цим курсом, 38,3% – готові розглянути такий варіант.
    Соціологічне опитування проведене Центром Разумкова на замовлення Київського Безпекового Форуму з 31 січня по 4 лютого 2026 року методом телефонного інтерв’ю.
    Опитано 1003 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх регіонах України (окрім АР Крим). Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,2%.

    Росіяни вдарили FPV-дроном по авто на Запоріжжі: є загибла та поранений

    Внаслідок удару російського FPV-дрона по автомобілю у місті Оріхів Запорізької області загинула жінка, чоловік отримав поранення. Про це повідомив голова ОВА Іван Федоров в Telegram у п’ятницю, 13 лютого.

    “FPV-дрон ударив по автівці, припаркованій біля приватного будинку. Загинула 57-річна жінка, поранений чоловік”, – написав він.

    На Дніпропетровщині батьки-вихователі били та морили голодом дітей

    У Дніпропетровській області судитимуть батьків-вихователів, які били, принижували та морили дітей голодом. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в п’ятницю, 13 лютого.

    До суду скеровано обвинувальний акт щодо батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу. Їх обвинувачують у неналежному виконанні обов’язків із догляду за дітьми.

    Упродовж двох років 11 дітей віком від 9 до 17 років у дитячому будинку сімейного типу в Нікополі жили в умовах системного приниження. Під приводом “економії” дорослі позбавляли їх базових потреб: їжі, води, тепла та елементарного людського ставлення.
    Дітей свідомо обмежували в харчуванні та навіть питті. Воду не дозволяли пити, щоб вони “не просилися в туалет” уночі. Митися можна було лише раз на тиждень – незалежно від погоди чи стану здоров’я.

    Хлопців і дівчат навмисно ізолювали один від одного: забороняли їсти за одним столом, спілкуватися, перебувати в одній кімнаті. Будь-яка спроба порушити ці “правила” каралася побиттям.

    Про знущання стало відомо зі слів двох вихованців. Діти неодноразово тікали, а згодом наважилися звернутися до правоохоронців і розповіли про нелюдське поводження.

    Ювенальні прокурори разом із поліцією виїхали на місце та зафіксували умови, які становили загрозу фізичному й психічному здоров’ю дітей.

    Діяльність дитячого будинку припинено, 11 вихованців влаштовано у безпечні умови.

    Україна розширила санкції проти тіньового флоту РФ

    Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів в дію рішення РНБО щодо запровадження санкцій проти 91 морського судна, які є частиною тіньового флоту Росії. Про це повідомила пресслужба глави держави 13 лютого.
    Вказано, що Росія використовувала ці судна для транспортування нафти й нафтопродуктів із російських портів, зокрема в Новоросійську, Усть-Лузі та Приморську, до третіх країн. Це відбувалося в обхід санкцій Євросоюзу, G7 та інших держав, про що свідчать результати моніторингу в Чорному, Червоному та Балтійському морях.
    Також повідомляється, що підсанкційні судна ходили під прапорами близько 20 країн. Серед них лише один російський, а решта – прапори Панами, Ліберії, Камеруну, Барбадосу, Маршаллових Островів, Гонконгу, Сьєрра-Леоне, Тонги, Палау, Гвінеї, Коморських Островів, Багамських Островів, Індонезії, Малаві, Гвінеї-Бісау, Джибуті, Гаяни та Есватіні.
    “Україна передасть відповідну інформацію цим державам, а також працюватиме з партнерами над подальшою синхронізацією санкцій у їхніх юрисдикціях. 27 суден із цього списку вже перебувають під санкціями партнерів: США, Великої Британії, Швейцарії та Євросоюзу. Робота над запровадженням санкцій щодо решти 64 триватиме”, — вказано у повідомленні.
    В Офісі президента наголошують, що накладення санкцій на тіньовий флот є пріоритетом, адже дає змогу тиснути на всіх, хто перевозить російську нафту й таким чином допомагає Росії отримувати кошти для фінансування війни проти України.
    Раніше президент Зеленський заявив, що 20% суден російського тіньового флоту зупинилося в результаті санкцій. Росія намагається компенсувати втрати залученням нових суден. Усі вони мають бути додані в санкційні списки, зазначив президент.
    США перехопили танкер в Індійському океані

    Встановлено особу військового РФ, який розстріляв беззбройного бійця ЗСУ

    Ідентифіковано російського військового, який розстріляв беззбройного захисника України на Сумщині. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в п’ятницю, 13 лютого.

    “24 лютого 2022 року підрозділи 1-ї танкової армії ЗС Росії незаконно перетнули кордон та увірвалися до Сумської області. Українські військові уразили техніку ворога, після чого близько 15 окупантів утекли в лісовий масив поблизу Охтирки.

    Під час переслідування один із українських військових, командир стрілецької роти, потрапив у засідку й був узятий у полон. Він склав зброю та не чинив опору. Попри це, російський військовий тричі вистрілив у беззбройного полоненого зі снайперської гвинтівки ВСС. Захисник загинув на місці”, – розповіли в ОГП.
    Слідство встановило, що смертельні постріли зробив заступник командира 1-ї роти спецпризначення розвідувального батальйону 96-ї окремої розвідувальної бригади РФ, капітан.

    Сумська обласна прокуратура повідомила йому про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством, вчинене групою осіб. Встановлюються спільники, вирішується питання про оголошення його в розшук.