Один російський шахед може містити до дюжини транзисторів, вироблених в Німеччині. Про це повідомляє Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України.
“Один російський дрон типу “шахед/ґєрань” може містити від 8 до 12 транзисторів, вироблених німецькою фірмою Infineon Technologies… З огляду на плани держави – агресора виробити 40 000 бойових дронів на рік, щорічна потреба росії в таких транзисторах може сягати до півмільйона штук” – ідеться в дописі.
Проте Німеччина є однією з провідних держав, що підтримує Україну у війні проти РФ, засуджує агресію рф та підтримує санкційний режим. Ця країна традиційно залишається у зоні посиленої уваги російських спецслужб.
Агресор використовує давні зв’язки: агентів впливу, “тіньових” лобістів своїх інтересів у Німеччині в бізнесових та політичних колах для організації схем постачання заборонених товарів в обхід санкцій.
“Схеми включають створення підставних фірм та сірих логістичних ланцюгів, які пролягають через треті країни, що дозволяє росії отримувати заборонені якісні складові для виготовлення зброї та продовження геноцидної війни в Європі”, – йдеться у ГУР.
Така ситуація вимагає посилення механізмів експортного контролю, вищого рівня координації між європейськими партнерами, щоб оперативно виявляти та блокувати російські схеми.
Як ми вже писали раніше, більш як половина підприємств провідного російського концерну з виробництва бронетехніки, “Уралвагонзаводу”, й досі не перебуває під санкціями західних партнерів та може працювати без перешкод.
Позначка: Санкції
Україна ввела санкції проти 10 спортсменів РФ
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти десяти російських спортсменів, що підтримують агресію РФ, причетні до викрадення українських дітей і незаконно відвідують тимчасово окуповані території України. Про це повідомила пресслужба глави держави в понеділок, 16 лютого.
Санкційний пакет був сформований на основі петиції, яку підготував український скелетоніст, член національної олімпійської збірної команди України Владислав Гераскевич.
Серед підсанкційних осіб – ті, хто відвідував тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької областей і тимчасово окупований півострів Крим, публічно виправдовує російську агресію проти України та окупацію українських територій, збирає кошти для російських окупантів і проводить заходи для українських дітей, яких незаконно викрала Росія.
“Цей український санкційний пакет має бути сигналом для інших у світі – сигналом, що не можна просто заплющувати очі на підтримку агресії. Коли українцям на Олімпіаді забороняють навіть згадувати жертв російської агресії, то це точно глобальний відкат від справедливості. Ми будемо відновлювати справедливість”, – заявив Зеленський. Перелік осіб, проти яких запроваджені санкції РНБО:
Росія починає “захлинатися” в нафті – ЗМІ
Місткість нафтосховищ на території Росії наближається до вичерпання у міру того, як у нафтових компаній наростають складнощі з продажами до Індії. Про це повідомляє Reuters з посиланням на даний аналітиків Kpler і Rystad Energy в понеділок, 16 лютого.
Вказано, що Індія, що стала найбільшим покупців морських партій сорту Urals, в січні скоротила імпорт на третину – до 1,1 млн барелів на добу з 1,7 млн в середньому минулого року. Наразі в морі “затрягло” близько 150 млн барелів, вже вивезених танкерами з портів РФ. А загальний експорт російської нафти почав падати – у лютому він становить близько 2,8 млн барелів на добу проти 3,4 млн у січні.
Ємності наземних сховищ дозволяють Росії зберігати лише близько 32 млн барелів – а це лише 3-4 дні поточного видобутку. При цьому близько половини цього обсягу вже задіяно, підрахували Kpler на основі супутникових знімків.
Неможливість зберігати нафту призведе до того, що нафтовики будуть змушені скорочувати видобуток приблизно на 300 тисяч барелів на добу до березня-квітня, прогнозує Rystad Energy. Частково вирішити проблему нерозпроданої нафти може велика мережа трубопроводів Транснєфті – загалом вона може вмістити близько 100 млн барелів, оцінюють у Kpler. Втім, і цей обсяг невеликий, порівняно з масштабами видобутку – близько 11 днів виробництва.
Через складнощі з продажем нафти російські нафтовики вже скорочують видобуток – на 100 тисяч барелів на добу у грудні та ще 26 тисяч – у січні, розповіли Bloomberg джерела, знайомі із засекреченою державною статистикою.
Спад видобутку в РФ фіксується, незважаючи на те, що угода ОПЕК+ дозволяє ще нарощувати: зараз російська квота становить 9,57 млн. барелів на день проти 8,97 млн. влітку, коли діяли обмеження на виробництво. Але фактично нафтова промисловість видає 9,28 млн. барелів на добу – тобто на 300 тисяч менше квоти.
Нагадаємо, за підсумками 2025 року нафтовидобуток у Росії впав до 16-річного мінімуму в 512 млн тонн. А нафтові компанії, за оцінками Газпромбанку, втратили близько $33 млрд валютних надходжень через складнощі з експортом і необхідність пропонувати гігантські знижки, що досягають майже $30 за барель.
Середня вартість сорту Urals – основної експортної марки РФ – впала до $40 за барель, хоча до бюджету закладено $59, а для його збалансування потрібні ціни ще вищі – за $93 за бочку, за оцінками Альфа-банку. Нафтогазові доходи бюджету на початку 2026 року оновили мінімуми з пандемії: у січні це було 393 млрд рублів – удвічі менше, ніж того ж місяця роком раніше.
Трильйон рублів: атаки ЗСУ завдали рекордних збитків нафтовим компаніям РФ
Зеленсьий анонсував новий пакет санкцій проти РФ
Президент Володимир Зеленський ввечері 15 лютого анонсував запровадження нового пакета санкцій проти російських осіб, котрі підтримують війну та використовують спорт у воєнних цілях.
Відповідні документи вже підготовлені, та найближчим часом буде підписано указ.
“Ми готуємо новий санкційний пакет щодо російських осіб, які працюють на війну і ставлять спорт на службу війні”.
Зеленський відзначив, що цей пакет санкцій має бути сигналом для світу, що “не можна просто заплющувати очі на підтримку агресії”.
“Коли українцям на Олімпіаді забороняють навіть згадувати жертв російської агресії, то це точно глобальний відкат від справедливості. Ми будемо відновлювати справедливість. Указ щодо санкцій – незабаром”, – додав президент.
Канада посилює санкції проти Ірану
Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд заявила, що Канада прагне зміни уряду в Ірані, втім не уточнила, чи підтримуватиме вона можливий військовий удар США. Про це пише Reuters.
“Ми не відновимо дипломатичні відносини з Іраном, поки не відбудеться зміна режиму. Крапка”, – заявила Ананд.
Відносини Канади з Іраном особливо напружені – дипломатичні зв’язки були розірвані ще у 2012 році.
У суботу Ананд оголосила про нові санкції проти семи осіб, пов’язаних з іранським урядом, та зазначила, що фокус Канади у регіоні спрямований на протидію порушенню прав людини.
Двоє посадовців США повідомили, що американські війська готуються до можливих тривалих операцій проти Ірану, якщо президент Дональд Трамп віддасть наказ про удар, що може призвести до серйознішого конфлікту між країнами, ніж раніше.
У п’ятницю Трамп підтримав ідею можливої зміни уряду в Ірані, тоді як Пентагон направив другий авіаносець до регіону. Нагадаємо, режим в Ірані оприлюднив “офіційні” дані щодо кількості загиблих під час нещодавніх масових протестів. Згідно з заявою Ради безпеки, загалом загинули 3117 осіб. У документі мовиться про “2427 невинних людей та працівників органів правопорядку і безпеки”.
Кількість жертв в Ірані може сягати 20 тисяч – ООН
Зеленський закликав вигнати росіян з Європи
Президент Володимир Зеленський закликав Євросоюз запровадити санкції проти російської атомної енергетики та держкомпанії Росатом, а також проти її співробітників і їхніх родин. Про це глава держави заявив в інтерв’ю Politico, повідомляє Цензор.НЕТ.
Він визнав, що європейці зробили багато, втім, досі не запровадили санкції проти російської атомної енергетики, зокрема, проти Росатому.
“Європейці досі не запровадили санкції проти російської атомної енергетики, проти Росатому, проти людей, проти їхніх родичів, проти їхніх дітей, які живуть в Європі, які живуть у США, які навчаються в європейських університетах, які мають нерухомість у США…. Забирайтеся до Росії. Їдьте додому. Ви не поважаєте нікого в США, ви не поважаєте правила, ви не поважаєте демократію, ви не поважаєте Україну, Європу тощо”,- наголосив президент.
Раніше Комітет Палати представників США з міжнародних відносин підтримав запровадження пакета санкцій проти російської державної корпорації Росатом та персональних санкцій проти осіб, які створюють загрозу безпеці на окупованій росіянами Запорізькій АЕС.
Україна закликала розширити санкції проти Росатому
Сибіга і Каллас обговорили посилення санкцій проти РФ
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у суботу, 14 лютого, обговорив з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас перебіг мирних переговорів і ухвалення 20 пакету санкцій проти РФ. Про це Сибіга написав у соцмережі X.
За словами Сибіги, йшлося про посилення санкційного тиску на Росію, зокрема швидке прийняття потужного 20-го пакету, заборона морських перевезень для тіньового флоту Росії та заборона на в’їзд для учасників російської агресії проти України.
Окрім того мова йшла про членство України в ЄС як “одну з ключових гарантій безпеки для нашої країни та всієї Європи”.
“Я подякував Каї за її особисті зусилля та відданість, а також ЄС за всю підтримку, особливо під час цієї важкої зими. Ми скоординували кроки напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії та наших майбутніх контактів і заходів”, – написав Сибіга на X.
Трильйони рублів: компанії Росії отримали рекордні збитки
Російські компанії на тлі санкцій та наростаючих проблем в економіці почали масово фіксувати збитки. За січень-листопад 2025 року 18,2 тис. організацій звітували про збитки на рекордну суму – 7,5 трлн рублів. Про це пишуть росЗМІ з посиланням на дані Росстату. Зазначається, що за той же період 2024 року втрати бізнесу оцінювалися в 7 трлн рублів, а в 2023 році – в 4 трлн рублів. Частка збиткових компаній минулого року досягла максимуму з пандемійного 2020 року та становила 28,8%.
Згідно з даними Росстату, найбільші збитки фіксуються в обробному виробництві (зокрема, у нафтопереробці та металургії), оптовій торгівлі та видобутку корисних копалин (особливо вугілля, нафти та природного газу). Також труднощі мають забудовники, підприємства транспортного машинобудування та легкої промисловості.
Велику роль у зростанні числа збиткових компаній відіграло уповільнення економіки: якщо у 2024 році ВВП Росії зріс на 4,3%, то у 2025 – на 1%. При цьому видобуток корисних копалин страждає від санкцій, а також зміцнення рубля, яке вдарило по експортерам. У сфері торгівлі спад викликаний високою інфляцією, що призвела до скорочення споживчого попиту.
Головним негативним наслідком зростання збитків підприємства стає гальмування економічного розвитку. У цьому випадку інвестиційний клімат погіршується, інноваційна активність знижується, а конкурентне середовище стає вужчим – дедалі більшу роль грають великі компанії з державною підтримкою.
За словами експерів, масова збитковість підприємств може призвести до поглиблення галузевого спаду, зростання кількості дефолтів за борговими зобов’язаннями і навіть банкрутств.
Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, економіка Росії повторює сценарій пізнього СРСР. Країну неминуче очікує затяжний період економічної турбулентності.
Україна розширила санкції проти тіньового флоту РФ
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів в дію рішення РНБО щодо запровадження санкцій проти 91 морського судна, які є частиною тіньового флоту Росії. Про це повідомила пресслужба глави держави 13 лютого.
Вказано, що Росія використовувала ці судна для транспортування нафти й нафтопродуктів із російських портів, зокрема в Новоросійську, Усть-Лузі та Приморську, до третіх країн. Це відбувалося в обхід санкцій Євросоюзу, G7 та інших держав, про що свідчать результати моніторингу в Чорному, Червоному та Балтійському морях.
Також повідомляється, що підсанкційні судна ходили під прапорами близько 20 країн. Серед них лише один російський, а решта – прапори Панами, Ліберії, Камеруну, Барбадосу, Маршаллових Островів, Гонконгу, Сьєрра-Леоне, Тонги, Палау, Гвінеї, Коморських Островів, Багамських Островів, Індонезії, Малаві, Гвінеї-Бісау, Джибуті, Гаяни та Есватіні.
“Україна передасть відповідну інформацію цим державам, а також працюватиме з партнерами над подальшою синхронізацією санкцій у їхніх юрисдикціях. 27 суден із цього списку вже перебувають під санкціями партнерів: США, Великої Британії, Швейцарії та Євросоюзу. Робота над запровадженням санкцій щодо решти 64 триватиме”, — вказано у повідомленні.
В Офісі президента наголошують, що накладення санкцій на тіньовий флот є пріоритетом, адже дає змогу тиснути на всіх, хто перевозить російську нафту й таким чином допомагає Росії отримувати кошти для фінансування війни проти України.
Раніше президент Зеленський заявив, що 20% суден російського тіньового флоту зупинилося в результаті санкцій. Росія намагається компенсувати втрати залученням нових суден. Усі вони мають бути додані в санкційні списки, зазначив президент.
США перехопили танкер в Індійському океані
Саудівська компанія вирішила викупити усі закордонні активи Лукойлу – ЗМІ
Саудівська Midad Energy може придбати усі закордонні активи російської нафтової компанії Лукойл, яка потрапила під санкції США. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела. Зазначається, що відповідну угоду про намір було підписано наприкінці січня на тлі “напруженої боротьби з конкурентами”. Компанія Midad погодилася купити активи Лукойлу за готівку та розмістити кошти на спеціальному рахунку до отримання дозволу Міністерства фінансів США на завершення угоди.
При цьому джерела агентства уточнили, що жодних гарантій того, що Вашингтон дозволить продаж активів Лукойлу саудівській компанії, немає. У Midad та Лукойлі домовленість про угоду не коментують.
Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, із них 0,5% припадає на зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. 2024 року вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.
Нагадаємо, наприкінці січня Лукойл оголосила, що попередньо домовилася про продаж із американським інвестфондом Carlyle. Після цього фонд розпочав переговори з інвесторами з ОАЕ для залучення партнерів у разі реалізації угоди. Однак конкуренти – Midad, Chevron, Quantum Energy Partners та інвестбанк Xtellus Partners – продовжили обговорювати покупку закордонних активів російської компанії.
Як відомо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтні 2025 року, щоб чинити тиск на Росію та домогтися припинення війни в Україні. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, із них 0,5% припадає на зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. 2024 року вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.