Позначка: Росія

“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:

  • ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
  • вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
  • можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.

    • Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.

    В ЦПД пояснили, чому Росія лякає “наступом на Чернігів”

    Росія поширює фейки про нібито підготовку наступу на Чернігів. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО Андрій Коваленко на своєму Telegram-каналі.
    Це та інші подібні повідомлення мають посилити тиск на українське суспільство та створити ілюзію “всесильності” російської армії.
    Поширення фейків про можливий наступ прив’язане не тільки до військової ситуації, а й до ширших дипломатичних процесів.
    Росія використовує такі інформаційні кампанії як інструмент тиску на Україну та партнерів, намагаючись затягувати ухвалення рішень щодо допомоги з боку США та інших союзників.
    За даними Сил оборони України, реальних можливостей для наступу на Чернігів у російської армії нема. Українські військові повністю контролюють ситуацію на Чернігівщині, а провокації противника на прикордонних територіях оперативно зупиняються.
    Подібну інформаційну тактику раніше Росія вже застосовувала щодо Сумської та Харківської областей. Тоді Сили оборони також успішно зупинили противника, який не мав достатніх ресурсів для повноцінного наступу на великі міста.
    У ЦПД закликають українців зберігати спокій і довіряти лиш офіційній інформації.
    Раніше в ЦПД повідомляли, що Росія найближчі кілька місяців витрачатиме чимало ресурсів на психологічні операції проти України. Мета – переконати українське суспільство в “неминучості поразки” та “необхідності капітулювати”.
    Росія поширює фейк про участь французьких ПВК у війні – ЦПД

    Вихід із-під нейтрального прапора: росіяни визначаються

    Російська тенісистка Анастасія Потапова виступатиме за нову країну.

    Про зміну громадянства спортсменка повідомила в Instagram і додала, що ця країна – Австрія, яка стала для неї новим домом. Відтепер її виступи відбуватимуться не під нейтральним прапором, а під прапором Австрії.

    “Рада оголосити вам, що моя заява на отримання громадянства схвалена австрійським урядом. Австрія – це місце, яке я люблю, неймовірно гостинне, і де я почуваюся як удома.

    Мені подобається Відень, і я з нетерпінням чекаю, коли він стане моїм другим домом. У зв’язку із цим я з гордістю оголошую, що з 2026 року я представлятиму свою нову батьківщину, Австрію, у своїй професійній тенісній кар’єрі”, – написала тенісистка.

    Потапова народилася в Саратові, на дорослому рівні виступає з 2017 року, у її послужному списку три титули WTA.

    Потапова не перша, хто змінив спортивне громадянство. Так само вчинили Грачова, Касаткіна, Тимофєєва.

    Нагадаємо, нещодавно Камілла Рахімова замінила нейтральний статус на статус представниці Узбекистану.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

    Угорська компанія планує купити активи російського Лукойла – ЗМІ

    Угорська компанія MOL зацікавлена в придбанні міжнародних активів російського нафтового гіганта Лукойл, що нині перебуває під санкціями. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, цитуючи свої джерела.
    MOL планує придбати нафтопереробні заводи та АЗС Лукойла в Європі, а також частки в виробничих активах в Казахстані та Азербайджані.
    Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів на запит ЗМІ.
    Одне з джерел зазначило, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан обговорив плани MOL з президентом США Дональдом Трампом у листопаді.
    ЗМІ нагадав, що Угорщина має річне звільнення від санкцій США, щоб продовжувати використовувати російську нафту і газ. Будапешт залежить від російських енергоносіїв, і Орбан, який перебуває при владі вже 15 років, тривалий час намагається підтримувати добрі відносини як з РФ, так і з США.
    Угорська компанія MOL також прагне придбати сербську нафтопереробну компанію NIS, яка належить Росії й теж стала підсанкційною.
    Як відомо, США у п’ятницю, 21 листопада, також видали генеральну ліцензію на серію операцій російськими банками з проектом атомної електростанції Пакш II в Угорщині.

    Країни Балтії розглядають демонтаж залізничних колій на кордоні з РФ

    Президенти Естонії, Латвії та Литви після переговорів у Ризі домовились, що рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією вони ухвалюватимуть спільно. Про це повідомляє LSM у четвер, 4 грудня.

    Лідери країн Балтії обговорили можливість ухвалення спільного рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією та Білоруссю.

    “Якщо ми будемо це робити, то робитимемо разом. Звичайно, це питання є досить новим, і ми передали цю інформацію нашим міністрам, щоб вони продовжили обговорення”, – сказав президент Естонії Алар Каріс.

    Литовський президент Гітанас Науседа зазначив, що важливою є скоординована дія щодо лінії оборони Балтії, зокрема і разом із Польщею та ЄС.

    “На мою думку, це (демонтаж колії – ред.) частина заходів проти мобільності, про які ми багато говорили, і тому важко уявити, що ми залишимося при тому, як все було досі”, – сказав він.

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс додав, що рішення з цього питання ще не ухвалене.
    Раніше повідомлялося, що уряд Латвії розглядає можливість повного демонтажу ділянок залізничної лінії, що ведуть до Росії. Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ

    Індія візьме в Росії в оренду атомну субмарину – ЗМІ

    Індія візьме в Росії в оренду атомний ударний підводний човен на 10 років і заплатить за нього два мільярди доларів. Про це повідомляє Bloomberg, цитуючи свої джерела.
    Обговорення оренди російської субмарини тривало протягом кількох років, але сторонам не вдавалося дійти згоди щодо ціни. Тепер угоду погоджено. В листопаді індійські моряки вже відвідали один з суднобудівних заводів РФ.
    Індія матиме цю субмарину вже протягом найближчих двох років. Проте є ймовірність, що терміни постачання будуть зміщені через складність проєкту.
    Згідно з умовами оренди, субмарину не можна використовувати у військових цілях, а тільки – для навчання.
    Індія планує навчати на підводному човні своїх моряків, поки будує дві власні атомні субмарини, стверджують джерела.

    Росія попросила в Індії їжу, одяг та техніку

    Росія закликала індійських виробників збільшити постачання товарів на свій ринок. Зокрема Москва зацікавлена в продуктах харчування, товарах для дому, електроніці, одязі, взутті, телекомобладнанні та лікарських препаратах і планує наростити імпорт з Індії до $40 млрд на рік. Про це заявив заступник голови адміністрації глави РФ Максим Орєшкін, який супроводжує Володимира Путіна під час візиту до Нью-Делі, інформують росЗМІ.
    “Російська делегація та бізнес приїхали сьогодні з цілком конкретною метою. А саме ми приїхали за індійськими товарами”, – заявив Орєшнік.
    Після початку повномасштабної війни російсько-індійська торгівля зросла на 430% – з $13 млрд на рік до $69 млрд. Однак майже весь приріст припав на закупівлю нафти, обсяг якої в Індії поступається лише Китаю. Відповідного потоку товарів з Індії російська економіка так і не отримала, попри заяви Кремля про “стратегічне партнерство”.
    За словами російського посадовця, індійські товари чекають на російських маркетплейсах, де їм відкриється “прямий доступ до мільйонів споживачів”.
    Орєшкін відзначив, що “великий інтерес” Москви викликає також індійське телекомунікаційне обладнання, комплектуючі для промисловості та лікарські препарати. Росія хотіла б закуповувати товарів в Індії на $40 млрд на рік – саме на таку суму, за його словами, має зрости товарообіг “шляхом збільшення постачання індійських товарів і послуг на російський ринок”.
    Ще у 2022 році російські посадовці зверталися до Індії з проханням про постачання. До Нью-Делі направили список із 500 товарів, серед яких автозапчастини, комплектуючі для літаків, системи зв’язку, рятувальні жилети, нитки та фарби, а також засоби для виробництва паперу. Проте за три роки зрушити торгівлю з місця так і не вдалося.
    Раніше ми повідомляли, що російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше.
    Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ

    Зеленський: Делегація України поїхала в США на зустріч щодо мирного плану

    Секретар РНБО Рустем Умєров та начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов поїхали в США на переговори з американською делегацією. Про це поінформував президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.
    “Був ряд зустрічей у нашої делегації в Флориді з американською стороною. Ми підготували деякі рішення, пропозиції на наше бачення спільно з американською стороною”, – сказав Зеленський.
    Він також підтвердив, що після консультацій американська делегація зараз же вирушила в РФ.
    “Про що там були розмови, в якому конструктивному форматі або ні, я, чесно кажучи, не можу відповісти…
    Ми домовилися, що ми проговоримо деякі речі сенсативні, із 3+ країни в ширшому форматі в Брюсселі… І після американської сторони, після зустрічі в Росії, наші дві делегації зустрінуться в США”, – зазначив президент.
    Він підтвердив, що Умєров та Гнатов уже вилетіли в США, як анонсувалося раніше.
    “Я буду знати більше, ширшу інформацію, після того, як вони зустрінуться, і вони мені подзвонять”, – заявив президент.
    Щодо строків наступного контакту з американською делегацією Зеленський відповів, що це буде “сьогодні, напевно… може, завтра”.

    Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ

    Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
    “Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
    З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
    План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
    Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.

    Коригувала удари по Краматорську: затримали продавчиню мілітарі-магазину

    На Донеччині контррозвідка Служби безпеки затримала ще одну російську агентку – 35-річну продавчиню мілітарі-магазину в Краматорську, котра коригувала ворожі атаки по місту. Про це інформує СБУ у четвер, 4 грудня.
    Щоб зібрати координати для обстрілів, жінка намагалася “втемну” використовувати військових, які відвідували торговельний заклад. Для цього вона налагоджувала з ними довірливі стосунки, після чого випитувала потрібну інформацію.
    У такий спосіб агентка мала дізнатися для ворога дані про дислокацію та чисельність підрозділів Сил оборони поблизу Краматорська. Серед іншого, зловмисницю цікавили, зокрема, координати укріпрайонів, мобільних блокпостів та бойових позицій української артилерії.
    Також жінка обходила прифронтову місцевість і на гугл-карті позначала координати захисників Донеччини, по яких рашисти готували удари.
    З’ясувалося, що жінку дистанційно завербували через її знайомого – бойовика збройних угруповань РФ, який воює проти України на східному фронті.
    Слідчі повідомили затриманій про підозру у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
    Нині зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.