Словацька опозиційна партія Свобода і солідарність розкритикувала прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо за погрози перекрити постачання електроенергії Україні. Про це повідомляє місцеве видання Dennik N.
“Цей крок є не тільки моральною поразкою, але й чисто економічним нонсенсом”, – йдеться в повідомленні політичної сили.
Партія закликає уряд серйозно зайнятися диверсифікацією постачання нафти.
“Роберт Фіцо знову стає продовженням руки Москви і відкрито саботує Україну в той час, коли вона стикається з найсуворішою зимою і російськими атаками на енергетику. Цей ультиматум стосується не нафти, а ганьби для Словаччини – ми втратимо гроші за електроенергію, втратимо авторитет в ЄС і знову покажемо світу, що ми на неправильній стороні історії.”, – заявив голова SaS Браніслав Грьолінг.
Він додав, що Фіцо “хоче нашкодити своїм сусідам” і назвав такі дії “живою зрадою”.
В партії називають погрози з боку голови уряду “нонсенсом”, що суперечить здоровому глузду.
“Погроза Фіцо відключити Україну від електропостачання – це логічний нонсенс. Без електроенергії пошкоджену Дружбу важко відремонтувати, а без стабільного електропостачання навіть насосні станції не можуть надійно працювати.
Прем’єр-міністр заводить себе і всю Словаччину в пастку – якщо Україна не матиме електроенергії для ремонту інфраструктури, нафта ніколи не потече. А ми продовжимо сидіти тут на запасах з аварійних резервів”, – сказав депутат партії Кароль Галек.
Позначка: Політика
“Захист суверенітету”: Путін закрив доступ до генетичних даних росіян
Російський правитель Володимир Путін підписав закон, що обмежує передачу біологічних даних громадян Росії за межі країни. Про це в суботу, 21 лютого, повідомляє РБК-Україна.
Як зазначає видання, новий закон забороняє передавати результати генетичних і імунологічних досліджень росіян іноземним компаніям та державам. Запроваджені зміни до закону “Про державне регулювання в галузі генно-інженерної діяльності” фактично роблять будь-які масові дані про російську популяцію недоступними для передачі за кордон. Заборона охоплює збір і зберігання генетичної інформації іноземними фахівцями у Росії, її передачу та розповсюдження через мережу, а також надання доступу до баз даних іноземним юридичним та фізичним особам
Офіційна позиція Москви обґрунтовує ці заходи необхідністю “захисту суверенітету”. Водночас експерти вважають це кроком, продиктованим страхами щодо потенційного створення умовної “етнічної біологічної зброї”. У результаті замість того, щоб сприяти міжнародній співпраці, російська наука віддає перевагу ізоляції і закритій роботі лабораторій, що значно уповільнює впровадження сучасних методів лікування складних захворювань всередині країни, зауважує видання.
Проте в законі залишилися винятки. Наприклад, дозволяється передача біологічного матеріалу за кордон для індивідуального лікування конкретного пацієнта, також виготовлення індивідуальних ліків або міжнародні проєкти, які прямо схвалить уряд РФ.
На думку експертів, таке рішення Кремля для багатьох виглядає як черговий крок до технологічного відставання агресора. У світовій спільноті генетичні дослідження здійснюються через відкритий обмін інформацією, і спроби Росії “закрити” доступ до своїх даних можуть лише поглибити її відставання у сфері науки та медицини на міжнародному рівні.
Нагадаємо, у Росії ухвалили закон про право ФСБ блокувати будь-який зв’язок у РФ на підставі актів російського диктатора Володимира Путіна. Документ був підтриманий Держдумою зараз же і в другому, і в третьому читаннях без обговорень.
Путін опинився в “лещатах”, які сам створив – ЗМІ
Трамп порадив, як Європі уникнути занепаду
Президент США Дональд Трамп звернувся до Європи із закликом змінити своє ставлення до питань енергетики та міграції, щоб уникнути подальших кризових наслідків. Критикуючи сучасний курс розвитку європейських країн, президент США зауважив, що Європа поступово втрачає свою ідентичність.
Одними з головних проблем він назвав неконтрольовані імміграційні процеси та помилки в енергетичній політиці. За його словами, якщо не вжити відповідних заходів найближчим часом, Європа зазнає незворотних змін.
Трамп висловив бажання, щоб континент залишався сильним і впливовим, але наголосив, що нині Європа виглядає ослабленою та “невпізнаваною” через надмірну ліберальність.
Особливу критику викликали екологічні ініціативи на кшталт масового встановлення вітрових турбін, які, на його думку, негативно впливають на зовнішній вигляд місцевості та потребують значних економічних витрат.
Разом із тим він відзначив окремі країни, які, на його переконання, дотримуються правильного курсу. Зокрема, йшлося про Угорщину, Польщу, Чехію та Словаччину як держави, що чинять опір загальним тенденціям і зберігають стабільність.
На завершення Трамп порадив європейським лідерам діяти більш раціонально й зважено, адже ситуація в багатьох країнах вже досягла критичного рівня. “Тепер Європі треба порозумнішати. Європу гублять дві речі – енергія та імміграція. І якщо вони не вирішать обидві проблеми швидко, Європа буде вже не тим місцем”, – резюмував президент США. Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп, котрий раніше заявляв про намір завершити російсько-українську війну за 24 години, за понад рік перебування при владі не досягнувши мирної угоди між сторонами, поступово втрачає ентузіазм. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
Європа розробила план протидії Трампу – ЗМІ
Верховний суд США скасував більшість мит Трампа
Верховний суд США визнав незаконними більшість мит, запроваджених президентом країни Дональдом Трампом через застосування закону про надзвичайні повноваження. Про це інформує телеканал NBC News.
Судді (шість проти трьох) постановили, що голова Білого дому перевищив свої повноваження, коли запровадив масштабні мита на імпорт в США, посилаючись на закон Про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року (IEEPA).
“Постановляємо, що IEEPA не надає президентові повноважень запроваджувати мита”, – зазначив голова суду Джон Робертс.
Рішення стосується yt всіх мит, запроваджених Трампом. Чинними будуть мита на сталь і алюміній, ухвалені на підставі інших законів. Проте скасовано дві категорії: так звані взаємні мита щодо окремих країн – від 34% для Китаю до базових 10% для решти світу, а також 25% – на частину товарів із Канади, Китаю й Мексики, які адміністрація обґрунтовувала їхньою неспроможністю “стримати потік фентанілу”.
Конституція США закріплює повноваження встановлювати мита за Конгресом. Утім, IEEPA дозволяє президентові “регулювати” імпорт і експорт у разі “незвичної та надзвичайної загрози” для держави, але не згадує тарифів.
Зокрема, до Трампа жоден президент не застосовував цей закон для їх запровадження.
Позови проти мит Трампа подали кілька компаній, зокрема імпортер вина і спиртних напоїв V.O.S. Selections, Plastic Services and Products, а також дві фірми з продажу навчальних іграшок. Окремий позов подала коаліція штатів на чолі з Орегоном.
Трамп втрачає інтерес до миру в Україні – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп, котрий раніше заявляв про намір завершити російсько-українську війну за 24 години, за понад рік перебування при владі не досягнувши мирної угоди між сторонами, поступово втрачає ентузіазм. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
За 13 місяців президентства Трампа відбулося кілька зустрічей представників України та Росії. Водночас три раунди переговорів цього року – два в Абу-Дабі та один у Женеві – не наблизили сторони до мирної домовленості. Джерела стверджують, що нині увага Трампа більше зосереджена на можливій угоді з Іраном та відновленні Гази.
Співрозмовники газети зазначають, що Трамп не чинить тиску ні на президента України Володимир Зеленський, ні на главу РФ Володимир Путін для досягнення компромісу. Раніше він публічно критикував Україну за нібито неготовність до поступок, а також запровадив нафтові санкції проти Росії, домагався скорочення закупівель її нафти Індією та посилив заходи проти танкерів так званого “тіньового флоту”. Проте, нині, за даними WSJ, адміністрація поступово втрачає інтерес до мирного процесу в Україні, приділяючи більше уваги іншим геополітичним питанням.
Основна увага Трампа зосереджена на Ірані. За даними видання, США сформували на Близькому Сході найбільше з 2003 року авіаційне угруповання, щоб посилити тиск на Тегеран у питанні збагачення урану та ракетної програми. Успіх на цьому напрямі міг би стати політичним аргументом напередодні проміжних виборів до Конгресу США в листопаді.
Тим часом Росія продовжує висувати максималістські вимоги, зокрема щодо повної передачі Донбасу. За оцінкою джерел, стратегічною метою Кремля залишається зміна влади в Києві та встановлення впливу. Тож наразі джерела скептично оцінюють перспективи досягнення миру цього року.
WSJ також повідомляє, що європейські посадовці прогнозують продовження війни ще на один-три роки.
Останні переговори відбувалися в умовах, коли обидві сторони намагалися не викликати невдоволення Трампа. Росія, як зазначається, затягує процес, намагаючись паралельно домовитися з Вашингтоном про послаблення санкцій та відновлення економічних зв’язків. Зокрема, спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв пропонував економічні проєкти на 14 трлн доларів.
Політолог Аббас Галлямов вважає, що Росія зацікавлена у підтримці США для тиску на Україну, водночас Кремль не може дозволити собі загострювати відносини з Вашингтоном через погіршення економічної ситуації та нові санкції.
У Києві, за даними WSJ, також прагнуть продемонструвати конструктивну позицію. Один із високопосадовців повідомив виданню, що цьогорічні переговори були спрямовані на те, щоб переконати главу Білого дому в тому, що саме Київ не є перешкодою для мирного врегулювання.
Нагадаємо, на переговорах між Україною, США і Росією в Женеві було досягнуто прогресу в питанні механізму припинення вогню.
Мерц вважає мирні переговори з РФ утопією
Орбан лякає угорців “вторгненням армії України”
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на тлі майбутніх виборів, що мають пройти у квітні, а також низьких рейтингів його партії вирішив іти ва-банк і побудувати свою передвиборчу кампанію на антиукраїнській риториці. Тепер голова угорського уряду лякає місцевих жителів так званим “вторгненням української армії”.
Адміністрація Орбана підготувала та випустила антиукраїнський передвиборчий ролик, де є кадри з президентом України Володимиром Зеленським і головою Єврокомісії Уруслою фон дер Ляєн.
Під блимання кадрів та тривожну, драматичну музику премʼєр-міністр звинувачує Київ у спробах “заблокувати постачання нафти”, а також “дестабілізувати Угорщину” зсередини.
“Україна хоче створити хаос в Угорщині. Хочуть дружній до України уряд, тому фінансують партію Тиса”, – заявив чиновник на своїй Facebook-сторінці.
Відомо, що парламентські вибори призначені на 12 квітня. Згідно з соціологічними опитуваннями, правляча партія Fidesz уперше за довгий час відстає від опозиційної партії Tisza, яку очолює Петер Мадяр.
Орбан заклякує угорців "вторгнення України" pic.twitter.com/ey4orUCtJh— Максим (@lipcansmaks1) February 20, 2026
Естонія долучилася до політичного бойкоту Паралімпіади
Представники Естонського паралімпійського комітету (ЕПК) та Міністерства культури не братимуть участі в офіційних церемоніях зимових Паралімпійських ігор у Мілані та Кортіні. Вони засудили допуск спортсменів країн-агресорів – Росії та Білорусі – під національними прапорами та символікою. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Офіційні представники ЕПК не братимуть участі в церемоніях відкриття та закриття Паралімпійських ігор, а також в офіційних прийомах IPC. Рішення прийнято на знак солідарності з Україною і у відповідь на рішення IPC та FIS виділити Росії та Білорусі десять квот на участь у трьох видах спорту – сноуборді, гірськолижному спорті та лижних гонках. З десяти місць шість були надані Росії і чотири – Білорусі.
ЕПК підтримує офіційне рішення України не брати участь в офіційних церемоніях і вважає важливим єдиний і принциповий підхід європейських країн. Позиція Естонії базується на розумінні того, що спорт не має бути інструментом нормалізації агресії.
Мінкульт Естонії підтримує позицію ЕПК і також засуджує допуск спортсменів країн-агресорів до Паралімпійських ігор під національною символікою.
Радник спортивного відділу міністерства Норман Пидер, що поїде на Паралімпійські ігри не буде присутній на церемонії відкриття, а підтримає естонських спортсменів на місці змагань.
Паралімпійські ігри 2026 року пройдуть з 6 по 15 березня.
Газ і нафта зреагували на загострення конфлікту США й Ірану
Оптові ціни на газ у Великій Британії та Нідерландах зросли у четвер на тлі загострення геополітичних ризиків на Близькому Сході, котрі можуть вплинути на транспортування СПГ через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters.
Ф’ючерс на газ у нідерландському хабі TTF підскочив на 11,65% до 32,88 євро за мегават-годину. У Великій Британії газ подорожчав на 10,88% до 79,0 пенсів за терм, а з “негайною поставкою” – на 6,25% до 80,8 пенсів за терм.
Іран повідомив авіаційні служби NOTAM про плановані запуски ракет у південних районах країни. Тим часом США розгорнули військові кораблі біля іранського узбережжя. За повідомленням Білого дому, позиції сторін у Женеві щодо ядерної програми Тегерана залишаються далекі одна від одної.
Аналітики зазначають, що ринок занепокоєний загрозою зриву перевезень через Ормузьку протоку, зокрема постачань газу з Катару – другого за обсягами постачальника у світі. Водночас очікуване потепління в Європі частково пом’якшує вплив геополітичного фактора. Газові сховища в ЄС заповнені на 32,5%, тоді як минулого року – близько 43,3%, повідомляє Gas Infrastructure Europe.
Ціни на нафту також прискорили зростання на тлі побоювань можливого конфлікту між США та Іраном, пише Reuters. Ф’ючерси на Brent піднялися на 1,04% до $71,08 за барель, WTI – на 1,09% до $65,9 за барель.
Аналітики відзначають, що ринок стурбований впливом можливих дій Вашингтона не лише на постачання з Ірану, а й на потоки нафти з Перської затоки в цілому через ризик перебоїв у перевезеннях через Ормузьку протоку.
У США запаси нафти, бензину та дистилятів минулого тижня знизилися, повідомляють джерела на ринку з посиланням на Американський інститут нафти.
Нагадаємо, Росія та Іран проведуть спільні військово-морські навчання в Оманській затоці та на півночі Індійського океану на тлі підготовки США до можливого удару по Тегерану. На час навчань Іран оголосив про часткове закриття Ормузької протоки, котра є важливою транспортною артерією для постачання нафти та скрапленого природного газу на світовий ринок. Через цей маршрут проходить близько 20% світового обсягу споживаної нафти.
Тим часом США, які зосередили біля берегів Ірану значну кількість військових кораблів, готуються до військової операції проти Тегерана. За даними ЗМІ, вона може розпочатися вже в суботу, 21 лютого, однак президент Дональд Трамп поки що не ухвалив остаточного рішення.
У Болгарії розпочав роботу тимчасовий уряд
У Болгарії новий тимчасовий уряд на чолі з Андреєм Гюровим 18 лютого розпочав виконання своїх повноважень, а позачергові загальні вибори призначені на 19 квітня – це восьмі вибори в Болгарії з 2021 року. Про це повідомляє Balkan Insight.
Зазначаються, що вибори відбудуться після розпаду коаліції на чолі з правоцентристською партією ГЄРБ, до якої входили Болгарська соціалістична партія та партія “Є такий народ”, і яку підтримувала партія “Новий початок” магната Деляна Пеєвського.
Як відомо, уряд пішов у відставку в грудні під тиском найбільших за останні десятиліття протестів, спричинених непопулярним проєктом річного бюджету.
Гюров заявив ЗМІ, що очікує, що новий тимчасовий міністр юстиції Андрій Янкулов вимагатиме відставки в.о. генерального прокурора Борислава Сарафова, якого вважають захисником нещодавно розпущеної коаліції на чолі з ГЄРБ і критикують за нещодавні спекуляції та нечітку інформацію про дві потрійні смерті на північному заході Болгарії, які розслідуються як групове самогубство в першому випадку та вбивство і самогубство в другому.
Тимчасовий кабінет міністрів ознаменувався політичним поверненням Надії Нейнської – міністра закордонних справ у 1997-2001 роках, депутата Європарламенту у 2009-2014 роках та посла в Туреччині у 2015-2021 роках. Вона була обрана для того, щоб знову очолити Міністерство закордонних справ.
Гюров також зробив нетиповий крок, призначивши віцепрем’єр-міністра, відповідального за “справедливість голосування”, – Стоїла Цицелкова, активіста і представника платформи “Союз за чесні вибори”.
Як прогнозують опитування, успішний дебют майбутньої партії колишнього президента Румена Радева, який пішов у відставку 19 січня, незважаючи на те, що його партія ще не має назви, політичної програми та офіційно підтверджених членів. Минулої неділі Радев підтвердив свій намір балотуватися на виборах під час розмови з прихильниками в Берліні.
В опитуванні громадської думки, проведеному 16 лютого агентством Market Links, безіменна партія Радева посіла перше місце з 25,6%, випередивши ГЄРБ (15,4%), “Ми продовжуємо зміни/Демократична Болгарія” (12,5%), “Рух за права і свободи – Новий початок” (10,5%), а до нового парламенту, ймовірно, увійде проросійська партія “Відродження” (4,5%).
Згідно з опитуванням, проведеним агентством Myara 17 лютого, альянс Радева може набрати навіть 33,3%.
Як очікується, участь Радева у виборах практично знищить націоналістичний і проросійський голос за “Відродження”, яке втрачає довіру виборців. Вперше в історії країни промосковська Болгарська соціалістична партія, наступниця Комуністичної партії, може не досягти 4-відсоткового порогу.
Сенатор Грем зчепився з лідерами Данії та Гренландії в Мюнхені – ЗМІ
Впливовий сенатор США Ліндсі Грем на тому тижні вступив у суперечку з лідерами Данії та Гренландії на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки. Такими діями він вчергове підгарячили побоювання європейців, що апетит США до острова нікуди не зник. Про це йдеться в статті видання Euractiv, яке посилається на свої джерела.
Напруження в американо-данських відносинах трохи спало після того, як президент Дональд Трамп відмовився від погроз застосувати військову силу для отримання Гренландії та запровадити мита проти восьми європейських країн.
Але під час зустрічі з двома лідерами – прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен та гренландським прем’єром Єнсом-Фредеріком Нільсеном – сенатор Грем попередив, що якщо Трамп захоче Гренландію, то Вашингтон “може просто її забрати”.
Джерела ЗМІ в Данії, що були присутні на зустрічі, розповіли, що Грем звернувся до Фредеріксен словами “little lady” (“маленька леді”). Вона ж на ці слова відповіла так: “Коли ви з цим закінчите, зустріч зможе продовжуватися”.
Учасники описали поведінку Грема як “абсолютно неприйнятну”. Один з присутніх згадав безліч нецензурних слів, а другий охарактеризував сенатора як “агресивну” людину.
Американські законодавці були здивовані, дізнавшись, наскільки кампанія Трампа щодо Гренландії вплинула на сприйняття європейцями США та рівень довіри до американських партнерів, зазначає видання Puck. Грем, впливовий діяч Республіканської партії та давній прихильник крутої зовнішньої політики, раніше був голосним критиком Трампа після спроби заколоту 6 січня 2021 року. Проте після переобрання Трампа у 2024 році він став одним із його найвідданіших союзників.