Персидский залив – Сторінка 3

Іран атакував НПЗ та опріснювальний завод у Кувейті

Іран здійснив атаки на електростанцію та опріснювальний завод у Кувейті в п’ятницю, 3 квітня. Тегеран також утретє за час конфлікту атакував дронами один із найбільших нафтопереробних заводів країни Mina al-Ahmadi. Про це повідомляє BBC.
“Міністерство електрики та води Кувейту заявило, що електростанція та опріснювальний завод були атаковані Іраном, що призвело до матеріальних збитків та пошкодження деяких компонентів”, – ідеться в повідомленні.
На місці почали роботу технічні та аварійні бригади.
У п’ятницю зранку було повідомлено про чергову “зловмисну атаку дронів” на нафтопереробний завод Mina al-Ahmadi. Це третій удар по цьому підприємству з початку ескалації в регіоні.
Завод здатний переробляти до 346 тис. барелів нафти на добу і є одним з найбільших на Близькому Сході.
Пожежі виникли в кількох виробничих блоках. Аварійні та пожежні бригади працюють над локалізацією вогню. Внаслідок атаки ніхто не постраждав..
Раніше Іран ударив по Міжнародному аеропорту Кувейту, застосувавши дрони.
Додамо, що Іран обстріляв гігантський танкер Аль-Салмі кувейтської нафтової корпорації, який перебував у порту Дубая.

Україна розширила угоди з країнами Близького Сходу

Україна продовжує працювати з країнами, що перебувають під ударами Ірану, зокрема, є нові домовленості, за якими українська сторона ще більше буде представлена у нових безпекових форматах. Про це заявив президент Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні в четвер, 2 квітня.

“Україна бере участь у всіх форматах взаємодії з партнерами заради більшої безпеки та більшої нашої спільної сили. Ми продовжуємо працювати зараз із країнами, які перебувають під ударами іранського режиму. Є нові домовленості, Україна ще більше буде представлена у нових безпекових форматах. Це точно посилить можливості нашого експорту та український оборонний потенціал”, – сказав глава держави.
Зеленський зауважив, що секретар РНБО Рустем Умєров завтра детально доповідатиме по роботі за цей тиждень – по кожній країні: від Затоки до Туреччини.

“Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сьогодні взяв участь у спільному форматі з європейцями та іншими партнерами по ситуації в Ормузькій протоці, по тих проблемах, які є зі свободою мореплавства. Це важливо загалом для глобального стану справ і глобальної безпеки”, – зауважив президент.

Зеленський наголосив, що Україна має відповідну експертизу щодо морських шляхів, щодо захисту та відновлення руху.
“Якщо партнери будуть готові діяти, ми розглянемо, як ми можемо їх посилити, як ми зможемо додати нашої експертизи, знання і технологічного потенціалу. Зараз неможливо уявити реальну безпеку без України. Я дякую всім, хто це розуміє. Дякую всім, із ким уже працюємо ми разом”, – заявив глава держави.

Війна з Іраном виявила силу південнокорейської ППО – ЗМІ

Комплекс ППО Cheongung-II Південної Кореї ніколи не випробовувався в бою аж поки того місяця Іран не запустив балістику по ОАЕ. Про це пише американська газета The New York Times.
Випробування на полі бою показали, що за перший місяць збито 29 із 30 ракет і безпілотників, по яких цілився комплекс.
Корейська ракета-перехоплювач Cheongung-II коштує близько 1 млн доларів, що вчетверо дешевше за американську Patriot PAC-3 (4 млн доларів).
Ба більше – Сеул забезпечує значно швидші строоки поставок. І на відміну від США, які суворо оберігають інтелектуальну власність, корейські компанії готові будувати заводи на території замовника та ділитися технологіями, що робить їх привабливішими для нових союзників.
Експерти вважають, що війна з Іраном може стати моментом, коли майже монополія, яку американські компанії утримували в ППО в західному світі протягом десятиліть, буде порушена.
Американські виробники відкидали японські товари як дешеві імітації, поки ці товари не почали стабільно перевершувати свої американські аналоги у 1970-х та 1980-х роках.
Оборонна промисловість Південної Кореї перебуває в подібній точці перелому.
Західним компаніям важко зрівнятися з темпами виготовлення продукції для задоволення потреб Південної Кореї та її союзників.
Раніше стало відомо, що Пентагон готується до можливих наземних операцій у Ірані, які можуть тривати кілька тижнів, однак остаточне рішення ще має ухвалити президент Трамп.
Дедлайн Трампа: до Ормузької протоки направляються тисячі морпіхів США

Близький Схід шукає альтернативу Ормузькій протоці

Країни Перської затоки розглядають зведення нових нафтопроводів з метою транспортування нафти без використання Ормузької протоки. Про це пише Financial Times.

Нові трубопроводи можуть стати ключовим способом зменшити залежність регіону від ситуації у протоці.

Втім, нині реалізація проєктів ускладнена політичними, фінансовими та технічними обмеженнями і може зайняти кілька років, зазначив високопосадовець, пов’язаний з енергетичною галуззю.

Конфлікт на Близькому Сході акцентував стратегічну роль саудівського трубопроводу Схід-Захід у 1200 км, збудованого у 1980-х роках після побоювань закриття Ормузької протоки під час війни між Іраном та Іраком. Сьогодні він транспортує близько 7 млн барелів нафти на добу до порту Янбу на Червоному морі, повністю оминаючи Ормузьку протоку.

Саудівська Аравія розглядає можливість збільшення експорту через наявні трубопроводи, а також будівництво нових маршрутів. Раніше такі проєкти часто відтерміновували через високі витрати та складність, однак нині обговорення переходять у практичну площину.

Оптимальним рішенням вважають мережу трубопроводів, хоча це й найдорожчий та найскладніший варіант. У довгостроковій перспективі нові труби можуть стати частиною торговельних коридорів для перевезення не лише нафти, а й інших товарів.

Серед можливих рішень – відновлення транспортного коридору між Індією, країнами Перської затоки та Європою, але він постає перед політичними складнощами.

Вартість проектів оцінюють від 5 до 20 млрд доларів залежно від маршруту, тоді як безпекові ризики включають нерозірвані боєприпаси в Іраку та активність бойовиків. Трубопроводи до Оману також ускладнюють географія і вразливість портів.

Політичні питання стосуються контролю над трубопроводами та координації між країнами регіону.

Найреальнішими у короткостроковій перспективі є розширення існуючих маршрутів у Саудівській Аравії та ОАЕ, а також будівництво нових експортних терміналів на Червоному морі.

Проте, остаточні рішення будуть залежати від майбутнього статусу Ормузької протоки, а країни вже усвідомлюють потребу у нових підходах до енергетичної безпеки.

Війна з Іраном виявила силу південнокорейського ППО – ЗМІ

ОАЕ допоможуть американцям з відкриттям Ормузької протоки силою – ЗМІ

Об’єднані Арабські Емірати готуються допомогти США відкрити Ормузьку протоку силою. Про це повідомляє Wall Street Journal, посилаючись на слова арабських посадовців.
Еміратські дипломати закликали США та військові сили в Європі й Азії сформувати коаліцію для відкриття протоки силою. ОАЕ лобіюють резолюцію Ради Безпеки ООН, яка дозволила б такі дії.
Представник країни заявив, що іранський режим “бореться за своє існування і готовий задушити світову економіку через блокаду протоки”.
Він також зазначив, що країна активно вивчає можливості своєї військової участі у гарантуванні безпеки протоки, зокрема зусилля з розмінування та надання інших послуг забезпечення”.
Проте й у разі провалу голосування Емірати готові приєднатися до військових зусиль, зазначають джерела.
За словами деяких арабських посадовців, ОАЕ закликають США окупувати острови на цьому стратегічному водному шляху. Зокрема, острів Абу-Муса, який Іран утримує вже пів століття і на який претендують Емірати.
Саудівська Аравія та інші держави Затоки нині налаштовані проти іранського режиму і хочуть, щоб війна тривала поти, поки він не буде знешкоджений або повалений.
Водночас участь Еміратів у потенційній операції має значні ризики, адже загрожує довготривалою напруженістю з Іраном.
На цьому тлі Тегеран уже відреагував посиленням атак по території ОАЕ. За останні дні інтенсивність ракетних і дронових ударів зросла: було випущено близько 50 балістичних і крилатих ракет та безпілотників.
Іран раніше попередив, що знищуватиме критичну інфраструктуру будь-якої країни Перської затоки, яка підтримає силову операцію, прямо згадавши ОАЕ.

Саудівська нафта прорвалася через Ормузьку протоку

Невелика партія саудівської нафти прямує до Пакистану після проходження Ормузької протоки уздовж узбережжя Ірану. Про це свідчать дані відстеження суден, зібрані Bloomberg.

Загалом у суботу з Перської затоки вийшли сім суден: нафтовий танкер, два танкери зі скрапленим нафтовим газом та чотири балкери. Усі вони рухалися північним маршрутом через вузьку ділянку між іранськими островами Ларак і Кешм. На цьому тлі Тегеран посилює контроль над протокою та розглядає можливість запровадження збору за безпечний прохід суден.

Обсяги судноплавства через Ормузьку протоку залишаються значно нижчими за довоєнний рівень. Водночас пов’язані з Іраном танкери для перевезення нафти продовжують ходити Ормузькою протокою з вимкненими транспондерами. Середній потік перевезень становив близько 1,6 мільйона барелів за добу за перші 23 дні березня.

За оцінками Tankertrackers.com, пов’язані з Іраном танкери продовжують проходити протоку з вимкненими сигналами, тоді як середній обсяг перевезень у перші 23 дні березня становив близько 1,6 млн барелів на добу.

Найпомітнішим рейсом став вихід нафтового танкера P. Aliki, який транспортує приблизно 650 тис. барелів саудівської нафти до Пакистану. Окрім цього, два газовози прямують до Індії, чотири балкери також залишили Перську затоку.

Паралельно Іран дозволив низці іноземних суден покинути регіон. Зокрема, мова про сім малайзійських танкерів, а також ще 20 суден під пакистанським прапором, яким погоджено прохід.

Експерти зазначають, що реальні масштаби судноплавства можуть бути вищими, ніж показують нинішні дані, оскільки частина суден навмисно вимикає системи ідентифікації в умовах підвищеного ризику.

Іран погрожує атакувати університети США на Близькому Сході – ЗМІ

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) погрожує відплатити ударами по американських університетах, розташованих в регіоні Близького Сходу, заявивши про атаки США та Ізраїлю, що призвели до пошкодження двох іранських університетів. Про це в неділю, 29 березня, повідомляє The Times of Israel.

У заяві КВІР, яку цитують іранські ЗМІ, зазначено, що Сполученим Штатам рекомендовано офіційно засудити бомбардування іранських університетів до 12:00 понеділка, 30 березня, за тегеранським часом, аби уникнути можливих атак.

“Якщо уряд США хоче, щоб його університети в регіоні уникнули відплати… він повинен засудити бомбардування університетів в офіційній заяві до 12:00 понеділка, 30 березня, за тегеранським часом”.

У тексті заяви також йдеться про попередження місцевих мешканців та всіх осіб, пов’язаних із американськими університетами в регіоні, щоб вони уникали перебування ближче одного кілометра до університетських кампусів. Це стосується як студентів і викладачів, так і місцевих жителів.

Згідно з даними The Times of Israel, низка американських дослідницьких установ має філії в Перській затоці, серед яких, зокрема, Техаський університет A&M у Катарі та Нью-Йоркський університет в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Раніше повідомлялося, що Україна відправила на Близький Схід власних фахівців, щоб допомогти країнам у збитті іранських дронів; вже є перші результати.

Іран заявив про “знищення” в ОАЕ систем ППО з українцями: Київ відреагував

Ормузькою протокою за два дні пройшли тільки сім суден – ЗМІ

Ормузькою протокою пройшло сім комерційних суден за останні два дні – 25 та 26 березня. Про це повідомляє турецький телеканал TRT Haber, посилаючись на дані MarineTraffic.
“25 березня пройшли протокою 2 судна з активованими автоматичними системами ідентифікації, а 26 березня їхня кількість зросла до 5”, – повідомляє ЗМІ.
Судна, що пройшли протокою, такі: три нафтові танкери, два суховантажі та два СПГ-танкери.
Інформація Британської організації морської торгівлі свідчить, що в середньому через Ормузьку протоку раніше щодня проходило 138 суден.

Трамп поспішає завершити війну з Іраном – ЗМІ

США підготували план з 15 пунктів, спрямований на завершення війни з Іраном на тлі зростаючих економічних збитків. Американський лідер Дональд Трамп стверджує, що нині тривають переговори з Іраном про зупинку бойових дій. Однак ці зусилля затьмарені невизначеністю щодо структури переговорів, іранських учасників та того, як буде структурована будь-яка угода. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg.
Після погроз атакувати енергетичну інфраструктуру Ірану, Трамп раптом заявив, що відкладає їх на п’ять днів, щоб дати час для переговорів, пославшись на “основні точки дотику” з Іраном. У підсумку нафта подешевшала, акції зросли “на оптимізмі” стосовно потенційного дипломатичного поштовху до вирішення майже місячного близькосхідного конфлікту.
Brent впала на цілих 7% – майже до 97 доларів за барель, тоді як West Texas Intermediate коштувала близько 87 доларів.
Попри ініціативи Вашингтона, Іран та Ізраїль не виявили ознак ослаблення конфлікту. Ізраїльські офіційні особи наголошують, що вони продовжуватимуть завдавати ударів по Ірану, навіть незважаючи на заяви Трампа про те, що ведуться переговори щодо припинення конфлікту.
Спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також держсекретар Марко Рубіо були залучені до переговорів, не уточнюючи при цьому, з ким саме ведуть діалог США. Паралельно Пакистан запропонував себе як посередника.
При цьому адміністрація Трампа також наказала тисячам військовослужбовців армії та морської піхоти вирушити на Близький Схід.
Трамп за своєї першої каденції вивів США з міжнародної угоди щодо ядерного потенціалу Ірану, яка була укладена за президентства Барака Обами. Але нинішні переговори створюють перспективу чергового тривалого обміну думками, який може закінчитися аналогічною угодою.
Журналісти зазначають, що президент США недавно хвалився нібито вони перебувають у “добрій переговорній позиції” після кількох тижнів ударів, які, за його словами, вивели з ладу іранські ракети, пускові установки та кораблі.
Проте в США та в усьому світі конфлікт призвів до зростання цін на нафту, газ та інші товари, оскільки комерційні танкери уникають перетину Ормузької протоки.
Крім економічних проблем, затяжні бойові дії ризикують розгнівати союзників США та посилити геополітичну напруженість. Окремі країни попереджали, що війна швидко перетворюється на катастрофу, перш ніж Трамп розпорядився про п’ятиденне відтермінування загроз бомбардувати енергетичну інфраструктуру Ірану.
Зауважимо, що наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман закликав Трампа продовжувати війну, представляючи її як можливість перебудувати регіон.