Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням
Позначка: Парламент
-
В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
-
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
Рада продовжила пільги для електромобілів ще на рік
Під час розгляду поправок до державного бюджету на 2026 рік народні депутати підтримали ідею продовження пільг для власників електромобілів на ще один рік. Ці пільги будуть діяти до 1 січня 2027 року. За це рішення проголосували 248 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів. Це означає, що продовжуються звільнення від сплати мита, ПДВ та збору до Пенсійного фонду при реєстрації електромобілів. Водночас власники таких авто додатково сплатитимуть акциз у розмірі 1 євро за кіловат-годину ємності батареї, що зазвичай не перевищує 100 євро. Ці податкові пільги для електромобілів діють з 2018 року і вже декілька разів продовжувалися.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
У Верховній Раді знову збільшили видатки на оборону на 324,7 мільярди гривень. Депутати підтримали проєкт закону, який передбачає спрямування коштів на Збройні Сили, виробництво та закупівлю зброї, Національну гвардію, Службу безпеки та інші військові потреби. Також відомо, що Україна отримає 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine. У липні цього року було прийнято рішення про збільшення видатків на оборону на 412 мільярдів гривень. Таким чином, Україна продовжує зміцнювати свою оборону та безпеку.
-
Рада призначила Бережну міністром культури
У Верховній Раді України було призначено Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики і міністра культури. Підтримку кандидатурі надали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вважає, що Тетяна Бережна має великий досвід у роботі в уряді та має здатність перетворювати візії на конкретні результати. Тетяна Бережна вже працювала в уряді на різних посадах, включаючи заступника міністра економіки, де проводила програми підтримки українського виробника та розвитку культурних проєктів. На новій посаді вона планує залучати ресурси у сферу культури, зберігати українську культурну спадщину та зміцнювати культурні інституції.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Верховна Рада вже в 17-ий раз продовжила введення воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Рішення було ухвалено під час засідання 21 жовтня. Законопроект про продовження воєнного стану підтримали 317 нардепів, а законопроект про мобілізацію – 315 голосами. Ці заходи продовжено на 90 днів, починаючи з 5 листопада 2025 року і закінчуючи 3 лютого 2026 року. Вперше в історії воєнний стан було введено в Україні 24 лютого 2022 року після агресії Росії. З тих пір термін його дії продовжували 16 разів, кожного разу на 90 днів. Останнє продовження було у липні 2025 року.
-
Жінка вперше очолила уряд Японії
Японський парламент обрав Санае Такаїчі на посаду прем’єр-міністра, зробивши її першою жінкою на цій посаді. Такаїчі отримала 237 голосів у нижній палаті парламенту, перемігши свого головного суперника. Її перемогу допоміг альянс з іншою партією. Тепер Такаїчі очікує призначення від імператора та початок роботи на посаді. Вона повинна буде швидко сформувати уряд і стикатися з різними внутрішніми та зовнішніми викликами, включаючи візит президента США Дональда Трампа до Японії.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації в країні. Згідно з цими законопроектами, запропоновано продовжити воєнний стан до 5 листопада 2025 року на 90 днів, а також провести загальну мобілізацію на той самий термін. Якщо закони будуть затверджені, вони наберуть чинності відразу після публікації. Це вже 17-те голосування парламенту за продовження воєнного стану та мобілізації з моменту вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
-
Новий уряд Франції пережив два вотуми недовіри
У французькому парламенті відхилили два вотуми недовіри новому уряду під керівництвом прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Перший відхилений вотум був внесений ультралівою Нескореною Францією, а другий – ультраправим Національним об’єднанням. Незважаючи на це, Лекорню заявив про необхідність працювати та відзначив початок дебатів у парламенті. Минулого тижня Лекорню був призначений прем’єр-міністром Франції з метою вирішення політичної кризи в країні. Для збереження уряду він згодився на ряд умов, включаючи призупинення пенсійної реформи до 2027 року.
-
Сікорський показав іранський “шахед” у парламенті Великобританії
Міністр закордонних справ Польщі, Радослав Сікорський, показав іранський безпілотник “Шахед-136” у британському парламенті, який Росія використовує у війні проти України. Він зазначив, що Росія використовує ці безпілотники для тероризування українців та використовувала дрони-приманки для вторгнення в польське небо. Сікорський також застеріг, що ці безпілотники можуть завдати шкоди критично важливій інфраструктурі. Він також заявив, що країни НАТО будуть збивати російські літаки або ракети, якщо вони порушать повітряний простір. Британія висловила готовність збивати “заблукалі” літаки РФ.