Європа може запропонувати президенту США Дональду Трампу допомогу в захисті Ормузької протоки від Ірану, якщо той погодиться забезпечити для України всю необхідну підтримку. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє Politico.
Таку ідею “торгу” з Трампом Стуббу запропонували під час сесії запитань і відповідей у лондонському аналітичному центрі Chatham House.
“Я думаю, це дуже гарна ідея”, – відреагував фінський лідер.
Він додав, що він розгляне її детальніше й обговорить варіанти зі своєю командою.
За словами президента, він побоюється, що мирні переговори щодо України швидко наближаються до вирішального моменту, що може змусити Київ ухвалити невигідну угоду й поступитися своїми територіями російському диктатору Володимиру Путіну.
Утім, переговори також можуть зірватися, не виключив Стубб.
Він заявив, що реалістично оцінює ступінь свого впливу на Трампа після того, як вони зблизилися під час семигодинної зустрічі з грою в гольф і обідом торік.
“Я не маю ілюзій щодо того, хто може переконати президента Трампа в чому-небудь. Якщо мені вдасться просунути хоча б одну ідею з десяти щодо України, я вважаю це добрим результатом”, – сказав фінський лідер.
Він висловив надію, що переговори РФ і України “не впадуть так само, як і переговори між Іраном і США”.
Позначка: Ормузский пролив
Стубб підготує для Трампа нову ідею щодо України
Європа може запропонувати президенту США Дональду Трампу допомогу в захисті Ормузької протоки від Ірану, якщо той погодиться забезпечити для України всю необхідну підтримку. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє Politico.
Таку ідею “торгу” з Трампом Стуббу запропонували під час сесії запитань і відповідей у лондонському аналітичному центрі Chatham House.
“Я думаю, це дуже гарна ідея”, – відреагував фінський лідер.
Він додав, що він розгляне її детальніше й обговорить варіанти зі своєю командою.
За словами президента, він побоюється, що мирні переговори щодо України швидко наближаються до вирішального моменту, що може змусити Київ ухвалити невигідну угоду й поступитися своїми територіями російському диктатору Володимиру Путіну.
Утім, переговори також можуть зірватися, не виключив Стубб.
Він заявив, що реалістично оцінює ступінь свого впливу на Трампа після того, як вони зблизилися під час семигодинної зустрічі з грою в гольф і обідом торік.
“Я не маю ілюзій щодо того, хто може переконати президента Трампа в чому-небудь. Якщо мені вдасться просунути хоча б одну ідею з десяти щодо України, я вважаю це добрим результатом”, – сказав фінський лідер.
Він висловив надію, що переговори РФ і України “не впадуть так само, як і переговори між Іраном і США”.
Сенатор Грем розповів про “гнівну” реакцію Трампа на європейських союзників
Небажання Європи приєднуватися до війни, розв’язаної США в Ірані, є “обурливою зарозумілістю”. Про це заявив американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем у соцмережі Х.
Він також прокоментував свою розмову з президентом США Дональдом Трампом про небажання європейських союзників надати ресурси для забезпечення функціонування Ормузької протоки.
“Ніколи у житті не чув від нього такого гніву”, – зізнався Грем.
Політик також почав розвидитися щодо “зарозумілості союзників”, які “вважають, що Іран з ядерною зброєю не є серйозною проблемою”. На його думку, європейці переконані, що “військові дії, спрямовані на те, щоб не дати аятоллам отримати ядерну бомбу, є нашою проблемою, а не їхньою”.
Він вважає, що така поведінка європейських країн нібито є “обурливою”.
“Європейський підхід до стримування ядерних амбіцій аятолл виявився жалюгідною поразкою. Наслідки недостатньої допомоги у забезпеченні функціонування Ормузької протоки будуть масштабними та глибокими для Європи та Америки”, – пригрозив Грем.
Він додав, що вважає себе великим прихильником підтримки альянсів, однак у такий час справжніх випробувань це змушує його “замислитися над цінністю цих альянсів”.
“Я впевнений, що я не єдиний сенатор, який так думає”, – підсумував політик.
Війна з Іраном: Трамп передумав просити допомогу
США не потребують допомоги країн НАТО у війні проти Ірану після того, як вони не погодились підтримати забезпечення безпеки Ормузької. Про це повідомив американський президент Дональд Трамп у власній соцмережі Truth Social у вівторок, 17 березня.
“Більшість наших “союзників” по НАТО повідомили Сполученим Штатам, що не хочуть брати участь у нашій військовій операції проти терористичного режиму Ірану на Близькому Сході, незважаючи на те, що майже кожна країна рішуче погодилася з тим, що ми робимо, і що Ірану ні в якому разі не можна дозволити мати ядерну зброю”, – написав він.
Трамп додав, що не здивований реакцією членів Альянсу, бо “завжди вважав НАТО, на яке ми витрачаємо сотні мільярдів доларів щороку, захищаючи ці самі країни, односторонньою вулицею – ми захищатимемо їх, але вони нічого не робитимуть для нас, зокрема, у час потреби”.
“На щастя, ми знищили іранські збройні сили – їхній флот зник, їхні повітряні сили зникли, їхні засоби протиповітряної оборони та радіолокаційні станції зникли, і, можливо, найголовніше, їхні лідери практично на всіх рівнях зникли, щоб ніколи більше не загрожувати нам, нашим союзникам на Близькому Сході чи світу!” – зазначив Трамп.
Американський лідер констатував, що раз досягнутий такий військовий успіх, то “ми більше не “потребуємо” і не бажаємо допомоги країн НАТО – ми ніколи її не потребували”.
“Те саме стосується Японії, Австралії чи Південної Кореї. Насправді, як президент Сполучених Штатів Америки – безперечно найпотужнішої країни у світі – ми не потребуємо допомоги ні від кого!”, – резюмував Трампа.
Зазначимо, що допис Дональд Трампа з’явився незабаром після того, як його головний керівник з питань боротьби з тероризмом Джо Кент подав у відставку через війну з Іраном. Він став першим і найвищим за рангом членом адміністрації Трампа, який це зробив, заявивши, що Іран не становив безпосередньої загрози для Америки.
Військови супровід не гарантує безпеку суден в Ормузькій протоці – ІМО
Глава Міжнародної морської організації Арсеніо Домінгес заявив, що військовий супровід суден через Ормузьку протоку не забезпечує цілковитої безпеки, а також не є довгостроковим рішенням проблеми. Про це повідомило видання Financial Times.
За словами Домінгеса, навіть із військовим супроводом ризик для торгових суден і моряків зберігається. Протока, через яку проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою, фактично закрита після початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном.
Іран вдарив щонайменше по 18 суднах у Перській затоці, тоді як новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї оголосив протоку “закритою” для судноплавства. Це спричинило зростання цін на нафту Brent вище $100 за барель.
Попри обіцянки президента США Дональда Трампа забезпечити супровід комерційних суден, захист так і не надали. Водночас Домінгес акцентував географічні обмеження протоки: її найвужча частина становить 33 км, а глибоководні смуги руху – лише близько 4 км.
Морська організація ООН також стурбована можливістю виснаження запасів продовольства та пального на суднах, які застрягли у затоці. Тож IMO закликала судноплавні компанії надати інформацію про запаси на бортах для надання допомоги найбільш уразливим суднам.
Також Міжнародна морська організація проведе позачергове засідання для обговорення операційних ризиків та заклику до деескалації конфлікту.
Країни Перської затоки попросили США не завершувати війну проти Ірану – ЗМІ
Країни Перської затоки не просили США розпочинати війну з Іраном, але наразі багато з них закликали Америку не зупинятися. Про це повідомили Reuters три урядові джерела в країнах Перської затоки. Зазначається, що зміна позиції регіональних лідерів пов’язана з тим, як Іран відповів на американо-ізраїльські удари.
Тепер країни Перської затоки побоюються, що якщо Іран матиме велику кількість зброї, то він зможе постійно загрожувати енергетичним ресурсам регіону. У країнах Перської затоки вважають, що США мають повністю послабити військовий потенціал Ірану.
Тим часом США чинять тиск на країни Перської затоки і вимагають, щоб ті приєдналися до війни проти Ірану.
Мерц про наземну операцію Ізраїлю в Лівані: Це помилка
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив застереження щодо можливих наслідків наземної операції Ізраїлю в Лівані. На пресконференції в Берліні в понеділок, 16 березня, він наголосив, що такий крок лише погіршить уже складну гуманітарну ситуацію та проблеми в сфері міграції. Про це повідомляє DW.
“Ми настійно закликаємо наших ізраїльських друзів: не йдіть цим шляхом. Це було б помилкою”, – наголосив він, визнавши, що німецький уряд “з певним занепокоєнням” стежить за розвитком наступальної операції ізраїльтян у Лівані. Канцлер зауважив, що Німеччина рішуче засуджує дії підтримуваного Іраном угруповання Хезболла, яке відновило атаки на Ізраїль після початку спільних військових ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого. Мерц закликав Хезболлу припинити атаки та скласти зброю.
“Ми також підтримуємо будь-які зусилля, які зможуть призвести до початку переговорів між Ізраїлем і Ліваном”, – додав канцлер, підкресливши, що уряд Німеччини закликає ізраїльську армію “утримуватися від атак” на цивільні об’єкти і миротворчі сили ООН в Лівані.
Як зазначалося, 16 березня Армія оборони Ізраїлю повідомила про початок обмеженої наземної операції проти Хезболли на півдні Лівану. Її метою названо знищення терористичної інфраструктури та створення більш надійних оборонних позицій, що мають надати безпеку жителям північного Ізраїлю.
До введення наземних сил ізраїльська авіація та артилерія завдали ударів по об’єктах у регіоні, які вважалися пов’язаними з Хезболлою. Тим часом саме це угруповання заявило про бойові зіткнення з ізраїльськими силами на півдні Лівану днем раніше.
Фрідріх Мерц також чітко вказав на неможливість участі Німеччини у війні США та Ізраїлю проти Ірану, посилаючись на відсутність відповідного мандата від Організації Об’єднаних Націй, Європейського Союзу чи НАТО. За словами канцлера, рішення про військову операцію було ухвалене без консультацій з Німеччиною.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також висловився категорично проти будь-якої участі німецького Бундесверу у війні або в місії забезпечення безпеки Ормузької протоки, зазначивши, що це не є конфліктом Німеччини.
Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль підтримав цю позицію, наголосивши, що питання безпечного судноплавства через Ормузьку протоку можна вирішити виключно шляхом дипломатичних переговорів.
Ізраїль заявив про загибель командирів іранської дивізії у Лівані
У США ціни на пальне злетіли до максимуму
У США зафіксовано стрімке зростання цін на пальне, яке досягло найвищого рівня з жовтня 2023 року. Це пов’язано з атаками на нафтову інфраструктуру на Близькому Сході, що продовжуються, а також із заявами Білого дому про ймовірність затяжного конфлікту з Іраном. Про це в понеділок, 16 березня, повідомило CNN.
Як зазначає видання, поточна паливна криза загрожує перерости в продовольчу і чинить серйозний тиск на внутрішню політичну ситуацію в країні, особливо на позиції адміністрації Дональда Трампа.
За інформацією Американської автомобільної асоціації, середня ціна за галон бензину (приблизно 3,78 літра) у понеділок склала 3,72 долара – це найвищий показник з 7 жовтня 2023 року. З початку ескалації конфлікту з Іраном ціна бензину збільшилася на 74 центи, що є стрибком у 26,9% всього за місяць. Таке різке зростання нагадує про економічні наслідки урагану “Катріна” у 2005 році.
Особливо складною залишається ситуація на ринку дизельного палива, яке подорожчало на 1,24 долара за час конфлікту, що досяг середньої позначки 4,99 долара за галон. Це впритул наближає до психологічно значущої позначки 5 доларів – рівень, який не спостерігався з грудня 2022 року. У відповідь транспортні компанії почали вводити значні паливні надбавки, що неминуче вплине на кінцевих споживачів.
Видання зауважує, що підвищення цін на пальне підриває один із ключових економічних аргументів Дональда Трампа. Ще в грудні 2025 року глава Білого дому ставив собі в заслугу падіння цін на бензин нижче за $3 за галон. Тепер цей козир втрачений.
Експерти звертають увагу на ймовірні глобальні наслідки кризи. Закриття Ормузької протоки може призвести до перебоїв у постачанні добрив, критично необхідних для фермерів по всьому світу. Першими жертвами інфляції стануть продукти з коротким терміном зберігання – молочні вироби, фрукти, овочі та риба, ціни на які можуть різко зрости вже найближчими тижнями.
Нагадаємо, США вирішили вивільнити 172 мільйони барелів нафти зі стратегічного резерву, щоб спробувати зменшити її вартість на світовому ринку.
У Білому домі обіцяють низькі ціни на нафту після війни в Ірані
Війна з Іраном: Ірак планує експортувати нафту напряму в Туреччину
Ірак працює над поновленням покинутого нафтопроводу, щоб транспортувати нафту з міста Кіркук безпосередньо до турецького порту Джейхан, оминаючи прохід через Курдистан. Про це заявив міністр нафти Іраку Хаян Абдель-Гані, повідомляє Reuters.
Ірак завершить перевірку 100-кілометрової ділянки трубопроводу “протягом тижня”, щоб забезпечити прямий експорт з Кіркука.
Відновлення роботи нафтопроводу Кіркук-Джейхан, який функціонував понад десять років, забезпечить альтернативний маршрут нафтопроводу з Курдистану.
Експорт нафти цим 960-кілометровим нафтопроводом, який раніше забезпечував близько 0,5% світових поставок сировини, було припинено у 2014 році після неодноразових нападів бойовиків угруповання Ісламська держава (ІДІЛ).
Міністерство нафти Іраку раніше звернулося до уряду Курдистану з проханням дозволити використовувати трубопровід Курдистану як альтернативний маршрут для транспортування нафти. Однак пізніше відомство повідомило, що курдський уряд висунув довільні умови щодо використання трубопроводу.
Чиновники Іракського Курдистану відкинули звинувачення у тому, що вони відмовляються дозволити експорт нафти через трубопровід, і заявили, що Багдад не зміг вирішити проблеми з безпекою та економічні виклики, з якими стикається нафтовий сектор регіону.
Як ми вже писали, видобуток нафти в Іраку скоротився приблизно на 60% через те, що триваюча війна з Іраном ускладнює доступ танкерів і фактично блокує експорт через Ормузську протоку.
Рух суден в Ормузькій протоці зупинився майже повністю
США свідомо дозволяють іранським танкерам проходити Ормузську протоку
Хоча Іран обстрілює чужі судна, не дозволяючи вивозити нафту та іншу продукцію з Перської затоки, сам Тегеран продовжує експортувати майже у довоєнних обсягах. І те, що американські військові кораблі цьому не перешкоджають, підтвердив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю CNBC.
“Іранські судна вже виходять (з Ормузської протоки – ред.), і ми дозволяємо це, щоб забезпечити постачання решті світу”, – зазначив Бессент. – “Ми вважаємо, що відбудеться природне відкриття, яке зараз дозволяють іранці, і поки нас це влаштовує. Ми хочемо, щоб світ був добре забезпечений”.
Він додав, що ціни впадуть “набагато нижче” $80 за барель після завершення війни, проте, не зміг уточнити, коли саме вона закінчиться.
Нині Іран вивозить нафту обсягами, близькими до торішніх. З 28 лютого по 11 березня середньодобовий обсяг експорту становив від 1,1 до 1,5 млн барелів на добу, повідомляє Reuters з посиланням на дані про пересування суден. За весь минулий рік цей показник становив 1,69 млн барелів. За оцінкою TankerTracker.com, яка спеціалізується на відстеженні суден тіньового флоту, загалом іранські танкери вивезли 13,7 млн барелів, тоді як за даними Kpler – 16,5 млн барелів.