У військовій операції на сході України українські війська продовжують контролювати північну частину міста Покровськ. Проводяться пошуково-штурмові дії і ліквідація противника в міській забудові. За останню добу українські війська відбили 90 нападів російських сил. Бої тривають в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. На Покровському напрямку українські захисники відбили 46 нападів населених пунктів, ліквідували багато ворожих одиниць техніки та особового складу. У Мирнограді ведуться бої на околицях міста, зазначаються труднощі з логістикою, але вживаються заходи для підсилення постачання військ. За добу противник зазнав великих втрат – близько 555 окупантів було ліквідовано. Українські сили оборони активно діють як проти ворожої піхоти, так і проти операторів дронів, знищивши значну кількість ворожої техніки.
Позначка: Оборона
-
Трамп планує створити “військо мрії”
Президент США Дональд Трамп оголосив про плани збільшення військового бюджету на 2027 рік до 1,5 трлн доларів, що значно перевищує попередні річні видатки на оборону. Трамп зазначив, що це рішення було прийнято після складних переговорів з політичними лідерами та обіцяв створити “військо мрії”. Він також критикував оборонні компанії за повільне виробництво зброї і обіцяв заборонити їм виплачувати дивіденди, поки вони не прискорять виробництво. Трамп також заявив, що додаткові витрати на оборону будуть покриті доходами від тарифів, які він запровадив. Будь-яке збільшення військового бюджету потребує схвалення Конгресу.
-
НБУ за рік перерахував на оборону понад 88 млрд грн
За даними Національного банку, у грудні 2025 року на спецрахунок для підтримки сил оборони надійшло майже 20 млрд гривень, а загалом за рік – майже 97 млрд гривень. З цих коштів понад 88 млрд гривень було перераховано на потреби оборони. Загалом з початку вторгнення Росії в Україну на спецрахунок надійшло майже 146,8 млрд гривень. Кошти надходили як від громадян та підприємств України, так і від міжнародної спільноти з багатьох країн світу. Нацбанк перерахував понад 88 млрд гривень на потреби оборони, з них у грудні 2025 року – майже 26 млрд гривень. Найбільші суми були спрямовані на Агенцію оборонних закупівель, Міністерство оборони, Держспецзв’язок, Національну гвардію та Нацполіцію. На початок 2026 року залишок коштів на спецрахунку становить понад 24,7 млрд гривень.
-
Фінляндія укріплює лікарні на випадок воєнних дій
Фінляндія укріплює будівлі лікарень, щоб убезпечити від можливих атак. Про це повідомляє Yle.
Зазначається, що діяльність лікарень у країні роблять більш мобільною, будівлі укріплюються від нападів, а запаси ліків розширюються. З цією метою у додатковому бюджеті Фінляндії на благоустрій округів виділяють близько 100 мільйонів євро.
Як повідомляється, реформи, спричинені уроками війни Росії проти України, мають на меті зробити лікарні та критично важливі медичні служби більш стійкими. На практиці це може означати перенесення діяльності лікарень під землю.
Війна показала, що лікарні та інші медичні служби не захищені від ударів – вони можуть стати цілями, – зазначив керівник відділу з надзвичайних ситуацій при Міністерстві соціальних справ і охорони здоров’я Фінляндії Пекка Тулокас.
У майбутньому в країні більша увага буде приділятися ударостійкості будівель, особливо під час будівництва нових лікарень.
Тулокас зауважив, що подробиці цього процесу залишаються засекреченими.
Від служб соціального забезпечення очікують, що вони спрямують додаткові ресурси на надання невідкладної допомоги і підготують персонал до роботи в умовах воєнного часу.
Наша система охорони здоров’я готується до надання підтримки збройним силам, прикордонній службі та військам союзників. Членство Фінляндії у НАТО поставило нові вимоги до медичних можливостей за виняткових обставин, – заявив Тулокас.
Як відомо, Фінляндія більше не має мережі військових лікарень, оскільки останній заклад, Tilkka в Гельсінкі, закрився 20 років тому. Як результат, у разі війни догляд за пораненими доведеться забезпечувати в 21 медичному окрузі, крім лікарняного округу Гельсінкі та Уусімаа (HUS). -
Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ
Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
Оновлена стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
Оновлена стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%. -
В разі нападу з РФ і Білорусі: країни Балтії готуються підривати мости
Країни Балтії посилюють підготовку до потенційних воєнних загроз з боку Росії та Білорусі. Зокрема, вже там з’явилися конструкції, призначені для підриву мостів на випадок збройного конфлікту. Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.
В Збройних силах Литви заявили, що поблизу кордону створено кілька десятків об’єктів для зберігання протитанкових та інженерних загороджень.
Військові проводять висадку дерев для прикриття ключових доріг, поглиблюють зрошувальні канави – в разі потреби вони виконуватимуть роль траншей і додаткових протитанкових бар’єрів.
Задум військових полягає в тому, що в разі загрози або початку бойових дій мости неподалік кордону можна буде швидко зруйнувати, щоб унеможливити або суттєво сповільнити пересування ворожих підрозділів.
Подібної стратегії притримується Фінляндія, що має спільний кордон з Росією довжиною понад 1340 кілометрів.
Проте в країнах Балтії не всі сприймають такі дії однозначно.
Зокрема, в Литві окремі політики та їхні прихильники раніше звинувачували владу в так званому “воєнному шовінізмі”.
Також в Естонії командувач Збройних сил Андрус Меріло застерігав від надмірної “військової істерії”. На його думку, саме підготовленість, а не паніка, дозволяє суспільству діяти раціонально в кризових ситуаціях. -
У ЗСУ оцінили ситуацію у Костянтинівці
Збройні сили України спростували заяви Росії про контроль над частиною міста Костянтинівка на Донеччині. Українські війська заявили, що російська пропаганда намагається поширювати дезінформацію про перемоги російської армії на полі бою. ЗСУ підкреслили, що вони надалі утримують оборону та ведуть бої з окупантами. Вони закликали громадян перевіряти інформацію та не вірити пропаганді. Також було зазначено, що ЗСУ знищили 1200 окупантів за останню добу, а загалом втрати російської армії складають більше мільйона військових.
-
Японія затвердила рекордний оборонний бюджет
Кабінет міністрів Японії затвердив рекордний оборонний бюджет на наступний рік, який перевищує 9 трильйонів єн (близько 58 млрд доларів). Цей бюджет передбачає збільшення витрат на оборону на 9,4% порівняно з попереднім роком. Японія також планує змінити свою політику безпеки та оборони до грудня 2026 року, щоб посилити свої збройні сили. У рамках цього бюджету планується виділити кошти на посилення ракетного потенціалу країни, включаючи закупівлю ракет земля-корабельного класу та розгортання безпілотних літальних апаратів для оборони узбережжя. Японія також планує спільну розробку нового винищувача з Великою Британією та Італією. Всі ці заходи призначені для посилення оборонної потужності країни в умовах зростання геополітичних загроз.
-
Росія кинула під Мирноград 10 підрозділів – ЗСУ
Російські окупанти посилили тиск на Мирноград, адже взяти під свій контроль Покровськ їм не вдається. Проте українські воїни зміцнили там оборону. Про це повідомляє 7-й корпус Десантно-штурмових військ у Telegram.
“Через неможливість встановити контроль над Покровськом ворог посилює тиск на Мирноград. Для окупантів захоплення цього населеного пункту важливе для подальшого просування на напрямку”, – йдеться в повідомленні.
Росіяни зосередили в районі Мирнограда близько 10 підрозділів (точна кількість окупнтів не уточнюється). З метою стримання ворога, оборону Мирнограда поповнили додатковими силами та засобами.
Над виявленням і ліквідацією ворога в районі Мирнограда працюють підрозділи 38 окремої бригади морської піхоти та 79 ОДШБр. Їхній фокус зосереджений на тих ділянках, де росіяни намагаються проникнути в місто.
Морпіхам і десантникам в районі Мирнограда від початку грудня вдалося ліквідувати та “вивести з ладу”:- 207 окупантів;
- один танк;
- три бойові броньовані машини;
- одну гармату;
- один Град;
- шість одиниць автотранспорту;
- 34 дрони різних типів.
-
Зеленський: Є кандидати на командувача ПК Південь
Кілька кандидатур на посаду командувача повітряного командування (ПК) Південь уже подано, і нині готується відповідне рішення. Про це заявив президент України Володимир Зеленський після проведеної Ставки головнокомандувача на своєму каналі в Telegram.
Під час наради детально обговорили ситуацію на фронті на всіх напрямках, а також стан протиповітряної оборони та прикриття українських регіонів, зокрема Одещини, зазначив український лідер.
“Вже представлені й кілька кандидатур на посаду командувача ПК Південь. Готуємо рішення”, – наголосив він.
Він додав, що останніми тижнями Росія суттєво збільшила інтенсивність атак, що призвело до зростання втрат окупантів.
“Будемо й надалі підтримувати саме таку динаміку: якщо росіяни не вкладаються в процес перемовин на сто відсотків серйозно та спрямовують свої ресурси на затягування і розширення війни, ми будемо на це реагувати цілком логічно – нашими діями у відповідь”, – наголосив президент.
На Ставці окремо заслухали доповіді про далекобійні удари, а також потреби й забезпечення Сил оборони України.
Особливу увагу приділили питанням ППО та ефективності захисту фронту і тилових регіонів.
Як відомо, в п’ятницю, 19 грудня, росіяни атакували міст у Маяках Одеської області. Після атаки міст тимчасово закрили. Також призупинено рух трасою Одеса – Рені.
Увечері росіяни завдали масованого удару балістикою по портовій інфраструктурі Одеської області.
Зеленський: можливі рішення щодо відповідальних за ППО на Одещині