У НАТО шукають вихід з кризи навколо зазіхань президента США Дональда Трампа на Гренландію. Зокрема розглядається можливість проведення спеціальної спільної місії на острові, яка могла б заспокоїти главу Білого дому. Про це у четвер, 8 січня повідомило NOS із посиланням на джерела.
Видання нагадало, що цього тижня Трамп повторно заявив, що хоче отримати Гренландію. При цьому він не виключив військового втручання. У відповідь прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що у разі американської військової операції проти її країни це означатиме кінець альянсу.
Джерела в НАТО не очікують, що це станеться найближчим часом. Офіційно альянс утримується від коментарів, однак за лаштунками, за словами співрозмовників, ведеться інтенсивна робота над пошуком рішень.
У четвер вранці 32 посли альянсу зібралися на щотижневу зустріч. Вона пройшла в “спокійній атмосфері”. Данія підняла питання Гренландії в “позитивній і перспективній інтервенції”, повідомили інсайдери NOS. Посол США в НАТО Вітакер також, як повідомляється, виступив у примирливому тоні.
Як стало зрозуміло під час засідання, практично всі країни хочуть, щоб Альянс відігравав більшу роль в Арктиці. Кілька членів запропонували нову місію НАТО в цьому регіоні. Це значно посилило б оборону Арктики. І, перш за все, це були б спільні зусилля, включаючи США, найважливішого союзника, що хоча б тимчасово послабило б найгіршу напругу.
Для запуску такої місії необхідна згода всіх 32 членів альянсу. Генсек НАТО Марк Рютте повинен спочатку з’ясувати, чи підтримує Трамп спільну місію НАТО, яка може називатися Арктичний вартовий. Дві подібні місії вже були запущені в останні роки: Балтійський вартовий в Балтійському морі та Східний вартовий на східному кордоні НАТО.
Дипломати вважають, що якщо Трамп погодиться, Арктичний вартовий може бути запущений протягом декількох тижнів, і це допоможе відновити принаймні частину довіри до альянсу, на що вони сподіваються.
Позначка: НАТО
В разі нападу з РФ і Білорусі: країни Балтії готуються підривати мости
Країни Балтії посилюють підготовку до потенційних воєнних загроз з боку Росії та Білорусі. Зокрема, вже там з’явилися конструкції, призначені для підриву мостів на випадок збройного конфлікту. Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.
В Збройних силах Литви заявили, що поблизу кордону створено кілька десятків об’єктів для зберігання протитанкових та інженерних загороджень.
Військові проводять висадку дерев для прикриття ключових доріг, поглиблюють зрошувальні канави – в разі потреби вони виконуватимуть роль траншей і додаткових протитанкових бар’єрів.
Задум військових полягає в тому, що в разі загрози або початку бойових дій мости неподалік кордону можна буде швидко зруйнувати, щоб унеможливити або суттєво сповільнити пересування ворожих підрозділів.
Подібної стратегії притримується Фінляндія, що має спільний кордон з Росією довжиною понад 1340 кілометрів.
Проте в країнах Балтії не всі сприймають такі дії однозначно.
Зокрема, в Литві окремі політики та їхні прихильники раніше звинувачували владу в так званому “воєнному шовінізмі”.
Також в Естонії командувач Збройних сил Андрус Меріло застерігав від надмірної “військової істерії”. На його думку, саме підготовленість, а не паніка, дозволяє суспільству діяти раціонально в кризових ситуаціях.
В ISW розкрили умови Кремля для закінчення війни
Заяви Кремля свідчать про те, що Росія має ширші цілі у війні проти України, ніж просто захоплення територій. Москва вимагає змін у безпеці Європи та обмеження впливу НАТО. Кремль також відкидає гарантії безпеки для України, запропоновані Європою, і хоче включити свої вимоги у будь-яку мирну угоду. Аналітики вважають, що без урахування цих вимог будь-яка угода не задовольнить Росію. Такий підхід ускладнює можливість досягнення тривалого миру та нормалізації відносин між Росією, Європою та США. Після зустрічі президентів Трампа і Зеленського прогрес у мирному плані досягнуто близько на 95%, і наступний раунд перемовин заплановано на найближчий тиждень.
Кремль хизується польотом ядерних ракетоносців біля кордонів НАТО – ЦПД
Російська Федерація виконала польот стратегічних ракетоносців поруч із кордонами країн НАТО, що призвело до підняття бойової авіації Альянсу. Ці польоти були спрямовані на залякування країн НАТО та Європи, і навіть російська пропаганда не приховує цього факту. У цих польотах використовувалися стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, які можуть нести ядерне озброєння. Росія також використовує ці літаки для ударів по цивільній інфраструктурі України. Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомив, що польот відбувся 25 грудня, коли більшість європейських країн святкували Різдво. Аналітики зауважують, що хоча російські офіційні особи заперечують наміри атакувати Європу, проте Кремль продовжує використовувати погрози та провокації для впливу на громадську думку в країнах ЄС та послаблення підтримки України. У вересні президент США Дональд Трамп закликав країни НАТО збивати російські літаки, які порушують їхні повітряні кордони.
Зеленський і Рютте обговорили безпекові гарантії
Президент України Володимир Зеленський спілкувався з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте перед міжнародними зустрічами у Флориді. Вони узгодили свої позиції, щоб бути продуктивними на зустрічах. Зеленський підкреслив, що Україна завжди прагне до миру і готова оперативно працювати для забезпечення безпеки. Сторони також обговорили спільну роботу для гарантування безпеки в Європі. Генсек НАТО підтримав ідею безпекових гарантій для України, щоб відповісти на будь-який напад Росії.
Рютте пояснив, що не дасть Путіну напасти на НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що для запобігання можливій агресії російського президента Володимира Путіна необхідно максимально посилити Україну. Він закликав країни-члени НАТО збільшувати витрати на оборону, щоб стати достатньо сильними для захисту себе. Це, за словами Рютте, змусить Путіна відмовитися від ризику нападу.
Бомбардувальники РФ пролетіли над Британією: НАТО підняло літаки
Російський президент Володимир Путін відправив ядерні бомбардувальники, щоб погрожувати північній Британії, здійснивши політ на велику відстань над Норвезьким морем на Різдво. НАТО змушене було підняти у повітря винищувачі, щоб стежити за російськими літаками. Бомбардувальники супроводжувалися винищувачами іноземних держав під час польоту. Тривалість маршруту склала понад сім годин. Російські бомбардувальники Ту-95МС раніше використовувалися для ударів по Україні.
В США розсекретили стенограми розмов Путіна і Буша
Російський диктатор Володимир Путін у 2001 році заявив прездиденту Джорджу Бушу-молодшому, що вступ України до НАТО створить поле конфлікту між РФ і США та довгострокову конфронтацію. Свої примхи він вже тоді обґрунтовував фантазіями на тему “штучності” України та “третиною росіян” серед українського населення. Про це свідчить стенограма глав двох країн, яку оприлюднив прес-центр Національного архіву безпеки США.
“Я хотів би підкреслити, що вступ до НАТО такої країни, як Україна, створить у довгостроковій перспективі поле конфлікту для вас і для нас, довгострокову конфронтацію”, – сказав російський диктатор Бушу.
Путін запевняв, що Україна – “штучно створена складна держава, яка сформувалася з територій сусідніх країн”. На додачу до цього, “третину населення” України становлять росіяни (за переписом 2001 року в Україні нарахували 17,3% росіян, що не складає навіть чверть – ред.) і “значна частина її жителів сприймає НАТО як ворожу структуру”.
“Це (вступ України до НАТО – ред.) створює такі проблеми для Росії. Це створює загрозу розгортання військових баз і нових військових систем поблизу Росії. Це створює невизначеність і небезпеку для нас”, – заявляв диктатор.
Утім, Путін був не від того, щоб саму Росію взяли до Альянсу. Ба більше – він стверджував, що приєднатися до НАТО планував ще СРСР.
Під час розмови він опирався на те, що Буш нібито заявляв – Росія не є ворогом Сполучених Штатів. Саме цей аргумент використовував диктатор в ході обговорення можливого приєднання Росії до НАТО.
Путін переконував, що Росія нібито є “європейською і багатоетнічною країною, як і Сполучені Штати”, а також фантазував, що вони з США можуть бути “союзниками”.
Голова Кремля сказав, що Росія “почувається виключеною з НАТО”.
“Якщо Росія не є частиною цього, звичайно, вона відчуває себе виключеною. Чому необхідне розширення НАТО? У 1954 році Радянський Союз подав заявку на вступ до НАТО. У мене є цей документ”, – сказав диктатор..
Буш у відповідь Путіну тоді заявив, що “це цікаво”.
“НАТО дало негативну відповідь, наводячи чотири конкретні причини: відсутність угоди з Австрією, відсутність угоди з Німеччиною, тоталітарний контроль над Східною Європою та необхідність співпраці Росії з процесом роззброєння ООН. Зараз усі ці умови виконані. Можливо, Росія могла б стати союзником”, – заявляв Путін.
Кремль вимагатиме змін в узгодженому Україною і США мирному плані – ЗМІ
Росія буде вимагати суттєвих змін до проєкту “мирного плану”, узгодженого Україною і США. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на “наближений до Кремля джерело”.
Москва вважає “план з 20 пунктів”, узгоджений під час переговорів країни і США, відправною точкою для подальших переговорів, і вважають, що там “немає важливих для Росії положень” і “відповідей на багато запитань”.
У Кремлі вимагають “гарантій від подальшого розширення НАТО на схід” та обіцянки про нейтральний статус України, якщо вона вступить до ЄС.
Росія невдоволена “нестачею обмежень” на чисельність війська і типи озброєння для України, “відсутністю чітких гарантій” щодо статусу російської мови в Україні та щодо скасування західних санкцій і подальшої долі заморожених на Заході російських активів.
У Росії вважають поточний документ “досить типовим українським планом”, але “дослідять його з холодною головою”.
Зеленський зробив заяву про вступ України до НАТО
Україна не погоджується на пункт про відмову від членства в НАТО, який був у попередній, 28-пунктній версії плану завершення війни. Рішення про вступ України залежить від держав Альянсу, а не від домовленостей з Росією. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами у вівторок, 24 грудня.
Лідер країни таким чином прокоментував вимогу про відмову від членства України у НАТО, яка була у попередній версії плану завершення російсько-української війни.
“Це угода сторін: Америка, Україна, Європа і Росія. На нашу думку, це вибір членів НАТО – приймати Україну або ні. І наш вибір зроблений”, – сказав голова держави.
Україна не йде на вимогу, що вона відмовляється від членства в НАТО, яка була в плані з 28-ми пунктів, зазначив Зеленський і додав, що “Україна знайшла відповідні аргументи”.
“Вони хочуть окремо домовлятися – НАТО і Росія про майбутнє. І я думаю, що в цих окремих домовленостях вони і будуть підіймати питання українського членства в НАТО. Але все одно це домовленість когось з кимось, а не наша. І я думаю, що це дуже важливо для майбутнього України”, – зазначив Зеленський.