Росіяни викрали жителів села на Сумщині – ЗМІ

Росіяни вивезли до Брянської області близько 19 жителів прикордонного села Сопич на Сумщині, які раніше відмовилися від евакуації. Їх показали на російському пропагандистському каналі. Про це поінформував Кордон. Медіа у п’ятницю, 6 березня.

Голова громади Сергій Мінаков підтвердив, що з цими людьми був втрачений зв’язок.

“Мова про близько 19 місцевих, саме стільки відмовилися від евакуації і залишалися у прикордонному селі Есманьської громади. Інтервʼю з ними показали на російському пропагандистському каналі Вєсті”, – зазначили у повідомленні.

Там мовиться, що російські військові вивезли людей у поселення десь у Брянській області, де нині всі й перебувають.
Що на відео дійсно жителі Сопича, ЗМІ підтвердили у власних джерел.
Усього в Сопичі було близько 300 жителів, втім, поступово вони виїздили із прикордонного села. Натомість 19-теро, попри всі ризики, залишилися та написали заяви на відмову від евакуації.
“У Сопичі, як і у сусідніх селах цієї ж громади Комарівці, Бобилівці, Харківці, Сидорівці російські війська не полишали спроби інфільтруватися ще з грудня минулого року. Але якщо у всіх інших селах люди вже давно не жили, то в Сопичі – лишалися цивільні”, – додали у повідомленні.
Як зазначається, ситуація з викраденням людей на територію РФ вже відбувалась на Сумщині у грудні 2025 року, це було село Грабовське Краснопільської громади. Тоді росіяни викрали близько півсотні цивільних.
Як ми вже писали, ЗСУ в коментарях ЗМІ підтвердили, що російські війська перетнули державний кордон України поблизу села Грабовське в Сумській області на кордоні з Росією та вивезли звідти понад 50 цивільних. Згодом інформацію підтвердив омбудсмен Дмитро Лубінець.
Раніше ЗМІ писали, що людей вивезли на територію РФ для проведення так званих “фільтраційних заходів”.

Росстат заявив про максимальну нерівність у РФ і видалив дані

Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.

Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.

Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.

Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.

The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.

Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).

Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).

Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.

Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Економіка РФ на межі прірви

Росстат доповів про максимальний рівень нерівності в РФ і видалив дані

Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.

Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.

Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.

Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.

The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.

Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).

Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).

Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.

Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Економіка РФ на межі прірви

Борги українців за комуналку сягнули 113 млрд

Борги українців за житлово-комунальні послуги продовжують зростати. За результатами четвертого кварталу 2025 року загальна заборгованість збільшилася на 12,5%, сягнувши 113,4 млрд грн. Про це свідчать дані Держстату.
Загалом у жовтні-грудні минулого року за житлокомпослуги українці сплатили 64,1 млрд грн, що становить 83,1% нарахованої суми у 77,1 млрд грн. Найбільше оплачувалися централізоване водопостачання і водовідведення (105,1% від нарахованих сум), тоді як найменше – постачання тепла і гарячої води (59,3%).
Тоді як заборгованість за постачання теплової енергії та гарячої води становить 38 млрд грн, що на 14,7% більше проти попереднього кварталу. Заборгованість за постачання та розподіл природного газу – 35,4 млрд грн (+26,8%), електроенергію – 17 млрд грн (+2,7%), централізоване водопостачання та водовідведення – 10,1 млрд грн (- 2,8%), управління багатоквартирним будинком – 9,5 млрд грн (+0,7%), управління побутовими відходами – 3,2 млрд грн (+0,2%).
Найвищий рівень заборгованості зафіксували у Дніпропетровській (18,3 млрд грн), Донецькій (4,1 млрд грн), Полтавській (3,4 млрд грн), Київській (2,1 млрд грн), Харківській (1,6 млрд грн), Львівській (1,3 млрд грн), Одеській (1,1 млрд грн) областях і в Києві (2,9 млрд грн).

В Росії зафіксували найнижчу народжуваність з 2006-го

Сумарний коефіцієнт народжуваності в Росії, який показує середню кількість дітей на одну жінку дітородного віку, знизився вже десятий рік поспіль за даними Росстату. У 2025 році цей коефіцієнт опустився до 1,374, що є найнижчим показником з 2006 року. Це падіння стало найбільшим з 1990-х років. Навіть заклики президента Росії Володимира Путіна народжувати більше дітей не допомогли підвищити коефіцієнт народжуваності. У 2024 році кількість народжень впала до мінімуму з 1999 року. Уряд Росії запланував підняти сумарний коефіцієнт народжуваності до 1,6 до 2030 року та до 1,8 до 2036 року за допомогою програми “сімейноцентризму”. Попри ці зусилля, чисельність населення Росії продовжує зменшуватися.

У Китаї прискорюється скорочення населення

Населення Китаю скорочується четвертий рік поспіль на тлі рекордно низької народжуваності. Про це свідчать офіційні дані, повідомляє Reuters.

Згідно з даними Національного бюро статистики Китаю, у 2025 році чисельність населення країни зменшилася на 3,39 млн осіб – до 1,405 млрд. Це швидше скорочення, ніж у 2024 році.

Тоді як народжуваність у 2025 році знизилася до 7,92 млн, що на 17% менше, ніж 9,54 млн роком раніше. Водночас кількість смертей зросла до 11,31 млн порівняно з 10,93 млн у 2024 році. Рівень народжуваності впав до 5,63 на 1 000 осіб, а рівень смертності зріс до 8,04 на 1 000 – найвищого показника з 1968 року.

Демограф Ї Фусянь з Університету Вісконсин-Медісон зазначив, що кількість народжень у 2025 році була приблизно на рівні 1738 року, коли населення Китаю становило близько 150 млн осіб.

Населення Китаю скорочується з 2022 року та швидко старіє, що ускладнює плани Пекіна зі стимулювання внутрішнього споживання та стримування боргового навантаження. Частка осіб віком понад 60 років сягнула близько 23% загальної чисельності населення.

За прогнозами, до 2035 року кількість людей віком понад 60 років зросте до 400 млн осіб – приблизно стільки ж, скільки становить сукупне населення США та Італії. Це означає, що сотні мільйонів осіб залишатимуть ринок праці в умовах уже напружених пенсійних бюджетів.

У Китаї вже підвищили пенсійний вік: чоловіки працюватимуть до 63 років замість 60, а жінки – до 58 років замість 55.
Кількість шлюбів у Китаї скоротилася на одну п’яту у 2024 році, що є найбільшим падінням за всю історію спостережень, при цьому понад 6,1 мільйона пар зареєстрували шлюб, порівняно з 7,68 мільйонами у 2023 році.
Шлюби зазвичай є провідним показником народжуваності в Китаї.
Демографи зазначають, що рішення, ухвалене у травні 2025 року, дозволити парам одружуватися будь-де в країні, а не лише за місцем проживання, імовірно, призведе до тимчасового зростання народжуваності.

Влада намагається стимулювати народжуваність і змінити ставлення до шлюбу та народження дітей. За оцінками Reuters, цього року потенційні витрати КНР на підтримку народжуваності можуть сягнути близько 180 млрд юанів.

Китай має один із найнижчих рівнів народжуваності у світі – близько однієї дитини на жінку, що значно нижче рівня відтворення населення.

Папа Римський публічно звернувся до РФ із закликом

Папа Римський Лев XIV у неділю, 11 січня, звернувся із закликом до Росії зупинити атаки на енергетичну інфраструктуру України, наголосивши на стражданнях цивільного населення. Своє звернення понтифік опублікував у соцмережі Х.

Він зазначив, що нові атаки завдають серйозної шкоди мирним мешканцям і закликав до припинення насильства та пошуку шляхів відновлення миру.

“В Україні нові серйозні атаки на енергетичну інфраструктуру в умовах посилення холодів завдають значної шкоди цивільному населенню. Я молюся за тих, хто страждає, і знову закликаю припинити насильство та відновити зусилля для досягнення миру”.

Глава Католицької церкви неодноразово піднімав питання війни в Україні. Під час свого першого різдвяного звернення на площі Святого Петра в Римі Папа закликав до припинення конфлікту. Тоді він попросив, щоб “затих гул зброї” і Росія з Україною знайшли силу для щирого та шанобливого діалогу за підтримки міжнародної спільноти.

Раніше, 24 грудня, понтифік висловив смуток через те, що Росія відмовилася від ідеї різдвяного перемир’я у війні проти України.

Папа Римський запропонував посередника у мирних переговорах України і РФ

Китай придумав спосіб стимулювання народжуваності

Китай з 1 січня скасував звільнення від податків на протизаплідні препарати та засоби контрацепції, таким чином стимулюючи підвищення народжуваності. Про це повідомляє Reuters. Влада офіційно припинила дію пільги, яка звільняла ці товари від оподаткування протягом останніх 30 років. Відтепер презервативи та протизаплідні пігулки підпадають під загальну ставку податку на додану вартість у розмірі 13%, що фактично робить їх дорожчими для споживачів. Таке рішення ухвалили на тлі спроб влади змінити негативні демографічні тенденції. Ці заходи доповнюють стратегію, розпочату минулого року, коли уряд звільнив субсидії на догляд за дітьми від податків та запровадив щорічну фінансову допомогу родинам.

“Цей крок відбувається на тлі того, як Пекін намагається підвищити народжуваність у другій за величиною економіці світу. Населення Китаю скорочувалося третій рік поспіль у 2024 році, і експерти попереджають, що спад продовжиться”, – пише видання.

Народжуваність у Китаї знижується впродовж десятиліть через наслідки політики однієї дитини, що діяла з 1980 по 2015 рік, а також прискореної урбанізації. Зокрема, у 2024 році чисельність населення країни скоротилася третій рік поспіль, а експерти попереджають про збереження цієї динаміки в майбутньому.

Нове опитування: рейтинг Трампа стрімко падає

Рівень підтримки Дональда Трампа серед американців суттєво знизився, свідчать дані останнього опитування від NBC News, оприлюднені у понеділок, 15 грудня.

З моменту квітня 2025 року рейтинг схвалення діяльності президента США упав на 3%, і станом на тепер його підтримують лише 42% населення країни.

Схвалення серед республіканських виборців також просіло: частка підтримки зменшилася з 38% до 35%. Особливо помітне падіння зафіксовано серед прихильників руху MAGA – підтримка Трампа серед них скоротилася на 8%, досягнувши позначки у 70%.

Зниження рейтингу пояснюють такими факторами, як економічна інфляція та скандал, пов’язаний із його ймовірними контактами із Джеффрі Епштейном.

До того ж, результати іншого опитування демонструють, що значна частина американців, включно із республіканцями, припускає, що Дональд Трамп міг бути в курсі незаконних дій Епштейна, не зважаючи на відсутність прямих доказів його причетності.

Дослідження агентств Reuters-Ipsos показало: лише 18% учасників опитування вважають, що Трамп не був обізнаний про злочини Епштейна. Натомість 60% респондентів переконані, що він про них знав.

Нагадаємо, економічну політику президента США Дональда Трампа підтримують лише 31% американців. Про це свідчить опитування Associated Press. Раніше рейтинг схвалення Дональда Трампа за підсумками 1-го кварталу його другого терміну на посаді президента США становив 45%.

Путін визнав, що не може змусити росіян народжувати дітей

Глава Росії Володимир Путін заявив, що введені заходи для вирішення демографічних проблем в країні є недостатніми. Він відзначив, що народжуваність продовжує знижуватися через різні фактори, такі як загальносвітові демографічні тенденції та зовнішні виклики. Путін закликав посилити заходи на всіх рівнях для зупинення цієї тенденції. За останні роки кількість народжень в Росії значно зменшилася, а народжуваність у цьому році побила антирекорди за останні 200 років. У відповідь на цю ситуацію влада планує зміцнювати інститут сім’ї та шлюбу, просувати традиційні сімейні цінності та навіть встановити державні нагороди для бабусь і дідусів з багатьма онуками.