Український уряд шукає додаткові гроші для фінансування бюджетних витрат. Коштів на цей рік не вистачає. Крім того, влада вже почала планувати державний бюджет на наступний рік. Де братимуть кошти? Бюджет перепишуть Кабінет Міністрів найближчим часом внесе до Верховної Ради запит збільшити видатки держбюджету напоточний рікприблизно 400 млрд грн. Ці зміни треба внести до вересня. У першому півріччі витрати на закупівлю зброї були більшими, ніж очікувалося, тому треба корегувати бюджет.
Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами першого заступника голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка,уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Своєю чергою, народна депутатка, очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа сказала, що до бюджету треба вносити зміни. “У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 млрд грн. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита”, – зазначила народна депутатка. Де братимуть кошти? За підсумками січня-травня до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,54 трлн грн податків, зборів та платежів. Перевиконання планів Податкової служби та Митної служби становило 41,4 млрд грн. Але потреба вже цього року є значно більшою.
Водночас підвищення податків наразі не планується. “Попри складні виклики війни, Мінфін робить усе можливе для того, щоб податкова політика залишалася стабільною та передбачуваною. Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться”, – відповіли в пресслужбі Міністерства фінансів на запит hromadske. В Мінфіні кажуть, що сфокусуютьсяна покращенні адміністрування доходів. Додаткові видатки держбюджету здійснюватимуться коштом внутрішніх джерел: економії видатків, перевиконання планових показників доходів, а також завдяки збільшенню внутрішніх запозичень.
Своєю чергою економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта -у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Детінізація вже відбувається. Фінансово-податковий комітет Ради вважає, що вона вже цього року дасть змогу залучити до бюджету додаткові 4 млрд дол., якщо порівнювати з 2,5 млрд дол. минулого року.
Зростають і вкладення громадян та бізнесу в ОВДП. Так, обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб в ОВДП протягом року зріс на 25%. Але це ринок, де майже все залежить від того, скільки ОВДП купують НБУ та комерційні банки.
Також деякі експерти радять почати економити на регіональних громадах, особливо це стосується тимчасово окупованих громад.
Так, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що фінансувати українські адміністрації окупованих регіонів слід вкрай ощадливо. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат. Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”,- каже він. Чи варто розраховувати на союзників Нещодавно США заявили про припинення допомоги Україні. Адміністрація президента Дональда Трампа змінює підхід до війни в Україні, і тепер Вашингтон припиняє пряму військову допомогу Києву.
Під час слухань у Конгресі, присвячених проєкту оборонного бюджету США на 2026 р., міністр оборони Піт Гегсет заявив, що команда Трампа має “принципово інше бачення” конфлікту, ніж попередній уряд. На його думку, дипломатичний підхід до врегулювання війни є вигідним як для Києва і Москви, так і для самих США.
Також відомо, що Угорщина та Словаччина відмовилися від участі у фонді 40 млрд дол. військової допомоги Україні. Своєю чергою
Італія та Іспанія утримуються та не підписуються під пропозицією, але офіційно не заблокували рішення.
Водночасвлада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми UkraineFacility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. У травні 2025 р. місія МВФ розпочала обговорення восьмого перегляду в Києві. Очікується, що рішення Рада директорів ухвалить найближчими тижнями, після чого буде виділений 9‑й транш. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів. З бюджетом-2026 буде ще складніше Ще складніше уряду буде сформувати державний бюджет на 2026 р., бо підтримка з боку Заходу слабшає. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко. За підрахунками аналітиків групи ICU, потреби у зовнішньому фінансуванні бюджетного дефіциту України у 2026 р. становитимуть 40-45 млрд дол. Відповідно до планів МВФ, який контролює параметри українського бюджету, передбачено фінансування на 2026 р. розміром до 25 млрд дол., включно з частиною коштів, які надійдуть цьогоріч і які можна буде перенести на наступний рік. Ще 15-20 млрд дол. треба знайти.
Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Налоги
-
В бюджеті утворилась “дірка”. Де шукати кошти
-
Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ
У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
“Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
“Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів. -
Новинському оголосили підозру у несплаті податків
Колишньому народному депутату від забороненої проросійської партії Опоблок повідомили про підозру в ухиленні від сплати понад 4,3 млрд грн податків. За даними слідства, він не задекларував багатомільярдні доходи. Про це інформує Офіс Генпрокурора у п’ятницю, 13 червня.
Хоч ім’я підозрюваного не називається, але судячи із заблюреного фото на заставці відео та опису мовиться про Вадима Новинського.
Йому повідомили про підозру за фактом ухилення від сплати до державного бюджету України податку на доходи фізичних осіб з інвестиційного прибутку, отриманого за кордоном за ч. 3 ст. 212 КК України.
Як з’ясувало слідство, підозрюваний після набуття громадянства України у 2012 році продовжив свою підприємницьку діяльність на території України, ставши податковим резидентом. Однак, всупереч вимогам законодавства, не задекларував отримані за кордоном доходи та не сплатив податок на доходи фізичних осіб у понад 4,3 млрд грн.
Підозрюваний отримав інвестиційний прибуток у понад 25 млрд грн, що на момент продажу становило декілька мільярдів доларів, від продажу інвестиційних активів – акцій іноземних компаній, які здійснювали діяльність на території Республіки Кіпр.
Порушення призвело до фактичного ненадходження коштів до Державного бюджету України в особливо великих розмірах.
Наразі тривають необхідні слідчі дії. -
Зеленський звільнив від мит і ПДВ оптоволокно для дронів
Президент Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість оптоволокна, волоконно-оптичних джгутів і кабелів, що використовуються для виробництва дронів. Про це повідомила пресслужба парламенту в п’ятницю, 13 червня.
Безпілотники на оптоволокні стійкі до засобів радіоелектронної розвідки та боротьби й мають критичне значення для Сил оборони України, але оптичні компоненти здебільшого імпортуються в Україну. Скасування мит дозволить зменшити їхню собівартість. У Верховній Раді порахували, що звільнення від мита призведе до невеликих втрат державного бюджету (близько 30 млн гривень), але вони будуть компенсовані економією на державних закупівлях – понад 130 млн гривень у 2025 році. -
В Україні за три роки вдвічі побільшало ФОПів із податковим боргом
Кількість ФОПів з податковим боргом в Україні зростає – від 670 тисяч у лютому 2022 року до 1,29 млн на початку травня 2025 року. Заборгованість цих підприємців перед державою становить понад 13 млрд гривень. Приріст боржників спостерігався найбільше впродовж першого року війни, коли їхня кількість зросла в 1,6 рази. Зазначається, що у березні 2022 року кількість нових боржників зросла на 31%. Наступні роки показали сповільнення приросту, але у 2024 році ситуація знову погіршилася. Згідно з аналітиками, загальний податковий борг ФОПів збільшився майже вдвічі з початку війни, до понад 6 млрд гривень. Деякі з боржників є мобілізованими та мають заборгованість щодо єдиного податку та військового збору. Наразі не можливо точно визначити кількість таких підприємців. Від початку війни Податкова закрила доступ до даних про податковий борг ФОПів, вважаючи їх критичними.
-
Рада звільнила оптоволокно для дронів від митних платежів
Верховна Рада 4 червня проголосувала в цілому два законопроєкти, котрі звільняють від ввізного мита та ПДВ товари, що імпортуються для потреб безпеки та оборони. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про законопроєкти №13305 та №13306, котрі також усувають технічні неузгодженості в законодавстві.
“Дані законодавчі ініціативи передбачають звільнення від оподаткування митними платежами оптоволокна для виробництва дронів, що дозволить забезпечити сприятливі умови для розроблення та виробництва безпілотних систем, які використовують оптичний кабель для управління та передачі відеосигналу необхідних для оборони України”, – пояснив Гетманцев. -
Трамп відтермінував нові мита для Британії
Президент США Дональд Трамп підписав указ про підвищення мит на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%. Документ набуває чинності вже усереду. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 3 червня.
У Білому домі пояснили, що цей крок необхідний для захисту національної безпеки. За словами Трампа, попередній рівень мит нібито “не дозволяв” американській промисловості “розвинути та підтримувати темпи використання виробничих потужностей, необхідні для сталого здоров’я промисловості та для прогнозованих потреб національної оборони”.
Збільшення мит має зменшити загрозу, яку створює імпорт металів і пов’язаних з ними виробів.
Водночас Велика Британія тимчасово звільнена від дії нових тарифів. Для британських металів мита залишаються на рівні 25%, щоб дозволити обом країнам укласти нові домовленості до 9 липня.
В указі Трамп заявив, що Велика Британія потребує “іншого ставлення” через Угоду про економічне процвітання між США і Британією (EPD), підписану 8 травня 2025 року.
Однак глава Білого дому попередив, що у разі невиконання Лондоном зобов’язань за угодою, тарифи можуть бути підвищені й для Британії після 9 липня.
Британський уряд уже заявив про намір домовитися про повне скасування мит “якомога швидше”. -
Україна втрачає мільярди через тіньову економіку
За даними народного депутата Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень на рік. Це означає, що від 30 до 50% економіки перебуває у секторі, що не офіційно зареєстрований, а в деяких галузях цей показник може сягати навіть 60%. Гетманцев вважає, що така ситуація гальмує розвиток країни і пропонує вивести економіку з тіні, щоб забезпечити додаткові кошти, наприклад, для армії. Він також зазначив, що заходи з детінізації можуть призвести до збільшення надходжень до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень до 2025 року. Також він відмітив, що надходження до бюджету від іноземних IT-компаній в Україні показують стабільний ріст, і за перші п’ять місяців 2025 року до бюджету надійшло майже 7 мільярдів гривень – на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році.
-
Податки при продажі нерухомості: чому не всі їх мають сплачувати
У новому законі про оподаткування нерухомості в Україні передбачено зміни, які стосуються оподаткування продажу нерухомості. Залежно від того, як довго власник майна володів ним, можуть застосовуватися різні ставки податку на прибуток та військового збору. Наприклад, перший продаж нерухомості в році, якщо власник володів нею понад три роки, може бути звільнений від оподаткування. Проте при повторних продажах чи продажах комерційної нерухомості податкове навантаження може сягнути 23%. Також у законодавстві передбачені винятки для спадщини та дарування нерухомості, визначені пільги для окремих категорій громадян. Важливою є також інформація про те, що укладення договорів за заниженою ціною може призвести до податкових ризиків. У 2025 році також планується введення електронного моніторингу ринкових цін, що ускладнить уникання податків через “сіре” оформлення угод.
-
Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ
Журналісти повідомляють, що у компаніях, які належать Роману Мілешку, виявлені підозри щодо ухилення від сплати податків. Фірми ТОВ Нзоперейшінс та ПрАТ Авіакомпанія Константа показують надзвичайно високі фінансові результати при мінімальних витратах на зарплатню. За даними, у 2024 році ці компанії витратили на зарплати великі суми, але обсяг їхньої діяльності не відповідає таким витратам. Журналісти вважають, що це може бути наслідком ухилення від сплати податків, зокрема виплати “у конвертах”. Також вказується на можливість недооплати державі понад 400 млн грн за останні три роки. Крім того, компанії Мілешка вже раніше звинувачувалися у порушеннях у сфері оборони, зокрема пов’язаних з контактами в Росії.