Позначка: Нафта

Індія погодилася закуповувати американську нафту

Індія погодилася закуповувати у США нафту, оборонні товари, літаки та частково відкрити свій аграрний сектор у межах торговельної угоди. Про це пише Reuters з посиланням на урядового посадовця.

Угода була досягнута після місяців напружених переговорів між двома країнами.

Президент США Дональд Трамп оголосив про угоду, яка зменшує тарифи США на індійські товари з 50% до 18% в обмін на припинення закупівель російської нафти Індією та зниження торговельних бар’єрів.

У межах нових домовленостей Індія погодилася збільшити закупівлі американських товарів до $500 млрд, включно з енергетикою, вугіллям, технологіями, сільськогосподарською продукцією та іншими товарами. Також країна придбає у США товари телекомунікаційного та фармацевтичного секторів, і частково відкриє ринок для сільськогосподарської продукції. Окрім того, азійська країна знизила тарифи на імпортні автомобілі, щоб задовольнити негайні вимоги США щодо укладення першого траншу угоди, додав посадовець.

За даними уряду Індії, експорт країни до США у січні-листопаді зріс на 15,88% рік до року і становив $85,5 млрд, тоді як імпорт – $46,08 млрд.

Посадовець уточнив, що угода охоплює фармацевтику, телекомунікації, оборонну продукцію, нафту та літаки, а реалізація буде здійснюватися протягом кількох років. Розширену торговельну угоду планують обговорити протягом наступних місяців.

Своєю чергою, міністерка економіки Індії Анурадха Тхакур зазначила, що оголошення угоди знизило глобальну невизначеність та підвищило інвестиційну активність. Індекси фондового ринку Індії та курс рупії зросли.

Зменшення тарифів США на більшість індійських товарів, на думку Moody’s, підсилить експорт Індії до США та інтеграцію індійських експортерів у американські ланцюги постачання.

ЄС та Індія підписали історичну угоду про створення зони вільної торгівлі

Наприкінці січня у Нью-Делі ЄС та Індія підписали угоду про вільну торгівлю і новий договір про партнерство в галузі безпеки та оборони. Її вже назвали історичною. Що передбачає нова угода, що підштовхнуло до її підписання та чому це вигідно Україні? Наймасштабніша угода у світі Підписана в Нью-Делі угода про вільну торгівлю, укладена між ЄС та Індією, є наймасштабнішою з подібних угод у світі. Безмитна зона охопить понад 2 млрд населення. Індія, згідно з умовами торговельної угоди, скасує мита майже на 97 % європейського експорту. ЄС відповість аналогічним зниженням, яке охопить майже 99 % індійських товарів. “Ця угода відкриє великі можливості для народів Індії та Європи. Вона становить 25 % світового ВВП і третину світової торгівлі “, – зазначив прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Своєю чергою глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала угоду історичною. “ЄС та Індія сьогодні творять історію, поглиблюючи партнерство між найбільшими демократіями світу. Ми створили зону вільної торгівлі для 2 млрд людей, і обидві сторони мають намір отримати економічну вигоду”, – заявила вона. Наразі, за інформацією Брюсселя, ЄС є найбільшим торговим партнером Делі. Обсяг двосторонньої торгівлі 2024 р. сягнув 120 млрд євро, що становить 11,5 % індійського товарообігу. І після підписання угоди ці цифри стануть ще більшими.
Брюссель розглядає Індію як одного зі своїх ключових стратегічних партнерів, що швидко зростають. До 2030 р. Індія, за прогнозами, стане третьою економікою світу після Китаю і США.
Основний акцент в угоді зроблено на радикальне зниження бар’єрів, які роками стримували бізнес. Зі сторони Європи головним ударом по протекціонізму стане занулення або суттєве зменшення мит на високотехнологічну продукцію, зокрема на автомобілі та промислове обладнання. Якщо раніше європейські машини обкладалися митом понад 100 %, то тепер вони стають доступними для індійського середнього класу. Паралельно з цим Індія відкриває свої кордони для європейських продуктів харчування преміумкласу, від вина та шоколаду до оливкової олії, що створює величезний попит на якісні аграрні товари.
З іншого боку, Індія отримує безпрецедентні умови для свого експорту, насамперед у секторі легкої промисловості. Текстиль, одяг та взуття індійського виробництва тепер потраплятимуть на європейські полиці без додаткових податкових навантажень, що робить їх значно конкурентнішими за китайські аналоги.
Крім того, угода охоплює стратегічні галузі, такі як фармацевтика, ювелірна справа та сфера інформаційних технологій. Європа стає відкритішою для індійських фахівців, що дозволяє заповнити дефіцит кадрів у цифровому секторі, тоді як індійські виробники ліків отримують спрощений доступ до європейської системи сертифікації. Відповідь на американський протекціонізм Головною причиною того, що ця угода стала можливою стало протекціоністська політика президента США Дональда Трампа. “Саме через торговельну війну зі США, ЄС фіналізував історичну угоду про вільну торгівлю з Індією. Це пряма відповідь на американський протекціонізм. Брюссель прагне створити альтернативну зону торгівлі, яка охопить понад 2 млрд людей, щоб зменшити залежність від непередбачуваного ринку США”, – каже Олександр Охрименко, президент Української аналітичної компанії. Для Європи пошук нових партнерів – це не просто питання прибутку, а стратегічне виживання. Окрім Індії, ЄС активізував переговори з країнами Меркосур (Латинська Америка) та Індонезією. Мета проста: якщо один великий ринок (США) закривається митними бар’єрами, економіка Європи має вистояти завдяки багатьом іншим відкритим ринкам.
Своєю чергою для Індії угода з ЄС – це не просто чергове партнерство, а життєво необхідний “страховий поліс” в умовах економічного тиску з боку Вашингтона. Ситуація з Індією навіть складніша, ніж з Європою, через декілька критичних факторів.
Трамп обрав щодо Індії тактику “батога та пряника”. Протягом 2025 р. США запровадили проти індійських товарів каральні мита (до 50%), аргументуючи це тим, що Нью-Делі продовжує купувати російську нафту. Це поставило індійський експорт під величезний удар. Хоча буквально днями (на початку лютого 2026 р.) Трамп і Моді оголосили про нову торговельну угоду, умови для Індії там досить жорсткі: відмова від російської нафти на користь американської та закупівля товарів зі США на сотні мільярдів доларів.
ЄС, схоже, обрав інший шлях, щоб м’яко вивести Індію з орбіти Москви – залучаючи розвитком торгівлі та зміцненням оборонної співпраці. “Квиток” на індійський ринок для України Для України угода між Індією та ЄС створює низку непрямих, але надзвичайно важливих переваг. Оскільки ми синхронізуємо наше законодавство та стандарти виробництва з нормами ЄС, українські компанії автоматично отримують “квиток” на індійський ринок. Товари, виготовлені в Україні за стандартами ЄС, будуть набагато легше проходити перевірки в Індії. Також важливо враховувати географічний фактор: у міру зростання товарообігу між Брюсселем та Нью-Делі виникає гостра потреба в надійних логістичних шляхах. Україна має потенціал стати стратегічним вузлом у цьому ланцюгу, пропонуючи залізничні та морські маршрути для транзиту індійської сировини до серця Європи. Мало того, оскільки Індія в межах цієї угоди та під тиском США поступово відмовляється від енергетичної співпраці з Росією, це призводить до глобальної ізоляції агресора, що стратегічно вигідно для нашої безпеки та відновлення. “Для України це шанс капіталізувати свій статус майбутнього члена ЄС: ми можемо запропонувати Індії не лише аграрну сировину, а й стати частиною європейського промислового ланцюга, де українські заводи збиратимуть продукцію з індійських компонентів для ринку Європи”, – каже Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС). Оборонні переваги для України Не менше важливим для Брюсселя і Нью-Делі є підписання оборонного пакту. “Індія – перша країна, що має тісні політичні та військові зв’язки з Москвою, яка домовилася про тісне оборонне партнерство з ЄС”, – сказала Ліза Мюзіол, керівниця відділу у справах ЄС в ICG у Брюсселі. Експерти повідомили DW, що, хоча Індія, як і раніше, значною мірою залежить від постачань зброї з Росії, ця залежність поступово знижується, оскільки Нью-Делі диверсифікує своїх постачальників. Франція стала ключовим партнером індійців, нового імпульсу набули переговори з Німеччиною за контрактами на постачання військово-транспортних літаків і підводних човнів. Зі свого боку, Індія сподівається продавати в ЄС боєприпаси, які так необхідні Україні, що потенційно могло б дозволити європейцям відправляти свою аналогічну зброю Києву.
ЄС та Індія уклали угоди про вільну торгівлю та оборонний пакт, покликаний, за оцінками експертів, послабити тісні політичні та військові зв’язки Нью-Делі з Москвою.
Вікторія Хаджирадєва

Транзит нафти РФ через Україну впав до історичного мінімуму

Обсяги транзиту російської нафти через Україну в 2025 році впали до історичного мінімуму. Про це свідчать дані спецалізованого видання ExPro.
ExPro зазначає, що порівняно з 2024 роком обсяги транспортування нафти південною гілкою нафтопроводу Дружба скоротилися на 14%. Таким чином поставки скоротилися до 9,73 млн тонн.
ЗМІ називає два ключові фактори, що вплинули на динаміку.
Перший – відмова Чехії від нафти з РФ: у березні 2025 року країна повністю припинила закупівлі російської сировини. У підсумку транзит у Чехію за рік склав лише 0,52 млн тонн, що в п’ять разів менше показників попереднього року.
Другий – удари по інфраструктурі. Транзит був нестабільний через атаки України на нафтоперекачувальні станції на території Росії. Зокрема, у серпні обсяги впали до десятирічного мінімуму – 430 тисяч тонн.
Основними споживачами російської нафти, що йде транзитом через Україну, залишаються дві країни – Словаччина й Угорщина.
Найбільші обсяги одержала Словаччина – 4,9 млн тонн (зростання на 24%). В Угорщину було транспортовано 4,35 млн тонн (на 8% менше, ніж у 2024-му).
Замовником послуг транспортування через українські санкції проти російської компанії Лукойл виступає угорська MOL Nyrt. Вона викуповує нафту на білорусько-українському кордоні.

Ціни на нафту різко впали

Ціни на нафту у понеділок, 2 лютого, впали майже на 5% після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що Іран “демонструє серйозність до перемовин” із Вашингтоном. Про це повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 3,30 долара, або 4,8%, до 66,02 долара за барель, тоді як американська нафта марки West Texas Intermediate впала на 3,23 долара, або майже на 5%, до 61,98 долара за барель.

Падіння цін на нафту на майже 5% стало найстрімкішим зниженням ціни за одну сесію за останні понад шість місяців.

Зазначається, що контракти на обидві марки нафти різко падають з багатомісячних максимумів, оскільки ризики військового удару США по Ірану зменшилися після останніх коментарів Трампа.

Нагадаємо, 31 січня Трамп заявив, що Іран “демонструє серйозність до перемовин” зі США. Міністр закордонних справ країни Аббас Арагчі заявив, що угоди зі США ще можна досягти, і запобігти збройному протистоянню. Ультиматум Трампа. Армада США біля Ірану

Росія втратить половину доходів від енергоресурсів – ЗМІ

Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну економічні труднощі РФ стають дедалі очевиднішими. Про це мовиться у внутрішній аналітичній записці, підготовленій урядом Німеччини, передає Bild.

У документі, з яким ознайомилося видання, зазначається, що негативні тенденції в російській економіці посилюються, тоді як держава дедалі гірше справляється зі спробами їх згладити. При цьому не мовиться про прогноз економічного краху, однак наведені дані свідчать: продовжуючи війну, російська влада ставить економіку країни у вразливе становище.

Найбільше, як зазначається в документі, страждає ключова для Росії галузь – експорт нафти. Через падіння світових цін і санкції доходи від енергоресурсів різко скоротилися і цього року можуть становити лише близько 22% усіх надходжень до російського бюджету – проти колишніх 40-50%.

Водночас бюджет РФ фактично став воєнним: близько 40% усіх видатків спрямовуються на безпеку та оборону. Паралельно Росія дедалі більше залежить від Китаю, звідки, за оцінками Берліна, надходить до 87% критично важливих для військової промисловості товарів.

Своєю чергою, резервний фонд РФ скоротився приблизно до 42 млрд євро (майже вдвічі порівняно з початком війни) і може бути вичерпаний протягом року.

Додаткового удару по Москві завдала ситуація на нафтовому ринку. Індія оголосила про скорочення закупівель російської нафти на 28%. За даними Bloomberg, через це Росія змушена зберігати на танкерах близько 140 млн барелів непроданої сировини.

Трамп назвав країну, яка купуватиме нафту Венесуели

Індія купуватиме нафту у Венесуели. Про це повідомив президент США Дональд Трамп журналістам ввечері 31 січня під час польоту до Флориди. Американський лідер також закликав Китай укласти угоду про купівлю нафти у Венесуели.

“Китай може прийти та укласти чудову угоду з нафти. Знаєте, ми будемо раді бачити їх. Ми вже уклали угоду: Індія купуватиме венесуельську нафту замість того, щоб купувати її в Ірану. Тож ми вже погодили концепцію угоди. Але Китай також може це робити”, – заявив Трамп.

За словами американського президента, США ще не обговорювали з Венесуелою те, як розподілятиметься прибуток від продажу нафти.

“Вони (Венесуела – ред.) виконують чудову роботу… Вони будуть заробляти більше, ніж будь-коли. І це буде вигідно для нас. Я думаю, що Венесуела справді впорається”, – наголосив рчільник Білого дому.

На думку Трампа, угоду про купівлю нафти захоче підписати й Куба.

Нагадаємо, американський президент заявив, що Сполучені Штати розпочали переговори з керівництвом Куби. Секретна зброя США. Як оглушили охоронців Мадуро

ЄС хоче скасувати стелю цін на нафту з РФ – ЗМІ

Євросоюз розглядає можливість скасування чинної стелі цін на російську нафту, запровадивши замість неї жорсткіший механізм обмежень у межах посилення санкційного тиску на Росію. Нова ініціатива передбачає повну заборону надання морських послуг, необхідних для транспортування російської нафти. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на інформовані джерела.

Як зазначає агентство, у разі ухвалення цієї пропозиції країнами-членами ЄС, європейські компанії можуть втратити право надавати ключові морські послуги, такі як страхування й транспортування російської нафти, незалежно від її вартості.

Ключова відмінність нового підходу полягає в тому, що заборона діятиме незалежно від ціни (наразі перевезення дозволені, якщо нафта купується нижче встановленої “стелі”). Зараз цінова стеля для експорту російської нафти складає 44,1 долара за барель, і ця норма діє з початку лютого, нагадує видання.

За даними джерел, така заборона суттєво посилить поточні санкції щодо російської нафти та водночас зробить механізм контролю значно простішим.

Країни ЄС вже ознайомлені з проєктом 20-го пакета санкцій, який Брюссель планує затвердити до кінця лютого.

Однак для ухвалення цього рішення потрібна одностайна згода всіх держав-членів блоку. За даними джерел, деякі столиці вже висловилися проти заміни механізму цінової стелі на повну заборону послуг.

У новому пакеті санкцій ЄС також планує передбачити обмеження проти російських банків і нафтових компаній, криптовалютних платформ, фінансових установ третіх країн, які допомагають обходити санкції, а також суден так званого “тіньового флоту”.

Нагадаємо, новий, 20-й пакет санкцій проти Росії Євросоюз планує схвалити 24 лютого. Про це повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах 29 січня. Британія не посилила боротьбу з “тіньовим флотом” РФ, попри обіцянки – BBC

Британія не посилила боротьбу з “тіньовим флотом” РФ, попри обіцянки – BBC

Уряд Великобританії раніше пообіцяв круті заходи проти суден “тіньового флоту”, проте нині вісім підсанкційних танкерів пливуть через Ла-Манш. Про це повідомляє BBC.
“Щонайменше вісім танкерів, на які накладено санкції за незаконне транспортування російської нафти, нині рухаються Ла-Маншем, незважаючи на те, що уряд Великої Британії заявив, що припинення діяльності так званого “тіньового флоту” є пріоритетним завданням”, – мовиться в публікації.
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну Росія використовує сотні старих танкерів з невідомою власністю, відомих як “тіньовий флот”, щоб уникнути санкцій на експорт нафти.
“Уряд Великої Британії пообіцяв вжити нових “рішучих заходів” проти суден “тіньового флоту”, і, за інформацією BBC, чиновники отримали юридичну консультацію, яким чином танкери можна затримати і конфіскувати”, – говориться у повідомленні.
Однак ці повноваження ще не були застосовані, і в п’ятницю вранці сайт відстеження суден MarineTraffic показав, що вісім танкерів, на які накладено санкції Великої Британії, нині рухаються Ла-Маншем. Іще чотири танкери, судячи з усього, прямують до проходу з Північного моря.
На сайті відстеження суден MarineTraffic зазначено, що Kusto 10 днів тому забрав вантаж у російському балтійському порту Усть-Луга.
Як відомо, 22 січня президент Франції Емманюель Макрон повідомив про затримання у Середземному морі нафтового танкера, який прямував з Росії.
Європа виступила з попередженням тіньовому флоту РФ

Біля Стамбула стався вибух на НПЗ

На нафтопереробному заводі компанії Tüpraş, у місті Ізміт, що за 80 км від Стамбула, стався вибух та пожежа. Загиблих та постраждалих немає, повідомляє телеканал NTV.

“Пожежа спалахнула на резервуарному дворі нашого нафтопереробного заводу в Ізміті приблизно о 21:30 29 січня, і її швидко взяли під контроль. Жоден з наших колег не постраждав”, – повідомили в компанії.

За інформацією ЗМІ, пожежі передував сильний вибух. На місце події було направлено численні пожежні та медичні бригади.

Станом на ранок 30 січня у компанії повідомили, що робота на НПЗ в Ізміті продовжує свою роботу. Триває розслідування інциденту.

Куба на межі колапсу: нафти лишилося на 15-20 днів

У Куби запасів нафти залишилося лише на 15-20 днів після того як США заблокувала поставки з Венесуели та тисне на Мексику – останнього постачальника енергоресурсів на острів. Про це у четвер, 29 січня, повідомило Financial Times з посиланням на дані аналітичної компанії Kpler.
Зазначається, що без нових поставок Кубі доведеться ввести ще жорсткіші обмеження на споживання палива. При цьому Більша частина країни вже потерпає від майже щоденних відключень електроенергії.
Цього року Куба отримала лише 84 900 барелів нафти – від єдиної мексиканської поставки 9 січня. Це еквівалентно 3 000 барелів на день замість середніх 37 000 барелів, які острів отримував від усіх постачальників у 2025 році. Аналітики вважають, що Куба отримувала нафту зі значними знижками або безкоштовно.
“Можна сказати, що Куба протримається 15-20 днів, якщо додати січневу поставку до приблизно 460 000 барелів, що були в запасах на початок року”, – сказала аналітик Kpler Вікторія Ґрабенвеґер.
11 січня, через два дні після останньої поставки з Мексики і через тиждень після захоплення американськими військами венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, Трамп пообіцяв, що “більше жодної нафти” не піде до Куби.
“У них буде серйозна криза, якщо найближчими тижнями не надійдуть нові поставки”, – сказав експерт з нафти Техаського університету Хорхе Піньйон.
Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум 27 січня не заперечила, що її країна відклала заплановану на цей місяць поставку, назвавши це “суверенним рішенням”. Утім наступного дня вона заявила, що не казала про припинення експорту, і що поставки нафти на Кубу здійснюються за контрактами з Pemex або як гуманітарна допомога. Аналітики кажуть, що Мексику зупинила загроза захоплення її танкерів, якщо Трамп вирішить запровадити повну морську блокаду.
У грудні 2025 року Венесуела ще експортувала на Кубу в середньому майже 46 500 барелів на день, але після захоплення Мадуро 3 січня поставки припинилися повністю. Останнє пальне для електростанцій з Венесуели надійшло в листопаді. Росія та Алжир, які раніше постачали нафту на Кубу, робили це нерегулярно. Останній російський танкер прибув у жовтні, алжирський – у лютому 2025 року.
Економіка острова занепадає – падає туризм і виробництво цукру. Аналітик Teneo Ніколас Вотсон вважає, що економічна криза здатна поставити кубинський режим на межу виживання. Раніше Трамп заявив, що Куба “скоро впаде”, і додав: “Вони отримували гроші від Венесуели, отримували нафту від Венесуели, тепер вони цього не отримують”.
Раніше ЗМІ повідомляли, що адміністрація президента США Дональда Трампа шукає людей в уряді Куби, які могли б допомогти Вашингтону усунути нинішній режим до кінця 2026 року.