Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ

Три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскыльки занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у ​​разі нарощування російської військової міці або нападу. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані Москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу РФ на Україну, що якраз і стався після неодноразових заперечень Кремлем планів нападу.
Сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами передбачають: диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення.
В жодній з трьох країн Балтії нема детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.
Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.
“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.
Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у ​​тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів.
Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них.
За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс.

Латвія закликала НАТО боротися з дронами РФ методами України

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс закликав НАТО створити місію протиповітряної оборони у Балтиці та боротися з російськими дронами за методами, які використовує Україна. Він вважає, що збільшення витрат на оборону є важливим випробуванням для країн та Європи в цілому. Рінкевичс наголосив, що Росія є серйозною загрозою для євроатлантичної безпеки, і використовує різні способи для тиску на Європу та НАТО. Він закликав до ефективного стримування цієї загрози. Латвія також планує збільшити витрати на оборону до 5% ВВП. Рінкевичс пропонує перетворити патрулювання повітряного простору Балтії на місію протиповітряної оборони та використовувати технологічні рішення для боротьби з дронами, слідуючи прикладу України.

Трамп скоротить поміч трьом членам НАТО – ЗМІ

Сполучені Штати Америки планують припинити надання безпекової допомоги Латвії, Литві та Естонії, країнам-членам НАТО, які межують з Росією. Представник Пентагону Девід Бейкер заявив, що США переключають свою увагу на внутрішні пріоритети, і Європі слід зменшити залежність від них. Європейські дипломати висловлювали стурбованість, що це може спонукати Росію до більшої агресії. ЗМІ нагадують про інциденти з російськими винищувачами, які порушували повітряний простір Естонії та Польщі. Реакція президента США на ці події була прийнята з м’якотілим ставленням, що свідчить про нову тенденцію в американській політиці. Також розглядається можливість закінчення війни в Україні, проте допомога в рамках програми PURL все ще надходить до України. Експерти вважають, що слабка реакція США може спонукати Путіна до подальших агресивних дій. Трамп аргументує відмову від допомоги Європі тим, що країни ЄС фінансують російську воєнну машину, купуючи російську нафту. Також зазначається, що Трамп підкреслював це під час розмови з європейськими партнерами.

Російський БПЛА виявили вже у Латвії

У Латвії на пляжі у Варвській волості Вентспілського краю були знайдені уламки хвоста російського дрона. Цю інформацію у четвер оприлюднив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс у соцмережі X. Військові Латвії повідомили про знахідку уламків дрона вдень. Пізніше було підтверджено, що цей дрон належав російським військам. Міністр оборони Латвії зазначив, що це був російський безпілотник “приманка” Гербера. Фахівці Повітряних сил Латвії встановили, що уламки не становлять загрози вибуху.

Латвія передала для ЗСУ бронетранспортери Patria

Латвія передала Україні ще одну партію бронетранспортерів Patria 6×6 та іншого військового обладнання для допомоги в боротьбі проти російської агресії. Міністр оборони Латвії вважає, що ці бронетранспортери допоможуть українським Збройним силам у протистоянні агресору і сприятимуть розвитку оборонної промисловості Латвії. Латвія надалі підтримуватиме Україну у захисті своєї країни. У цілому, Латвія поставить Україні 42 бронетранспортери Patria 6×6 та інше військове обладнання. Поставка цих бронетранспортерів не вплине на оборонні можливості Латвії. Також Латвія підтримала фінансову ініціативу НАТО та США щодо підтримки України, відому як PURL. Раніше Латвія вже передала Україні іншу значну партію бронетехніки та готується до нових поставок.

“Критичні дні”. Старт навчань в Білорусі

Росія та Білорусь почали спільні військові навчання під назвою Захід 2025. Цьогоріч вони проходять у контексті зростаючої напруженості після вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі. Навчання викликали занепокоєння в НАТО, а країни, що межують з Білоруссю – Польща, Литва та Латвія, знаходяться у підвищеній готовності. Польща навіть закрила свій кордон. Москва та Мінськ стверджують, що навчання не є загрозою, але український президент висловив обурення. Навчання Захід проводяться раз у чотири роки, але цього року їх розгорнуто в контексті конфлікту з Україною. Росія відправила велику кількість військових на ці навчання, але кількість була скорочена. Навчання імітують окупацію стратегічного коридору. Вони також стали новим викликом через розміщення та військові дії в районі. Україна стежить за ситуацією і готова реагувати на будь-які можливі загрози.

Латвія закриває повітряний простір біля кордону з Білоруссю й Росією

Латвія вирішила закрити повітряний простір вздовж кордону з Росією та Білоруссю на тиждень. Міністр оборони Андріс Спрудс повідомив про це у соцмережі. Рішення було прийнято після оцінки ситуації латвійською армією. Повітряний простір буде закритий хоча б до 18 вересня. Це дозволить краще контролювати зону та виявляти несанкціоновані літаючі об’єкти. Раніше Польща також обмежила авіарух вздовж кордону з Україною та Білоруссю з міркувань безпеки до грудня. Таке рішення було у зв’язку з порушенням повітряного простору російськими дронами.

Латвія закупить в США зброю для України

Латвія прийняла рішення виділити 5 мільйонів євро на підтримку України через ініціативу НАТО та США з підтримки країни. З цієї суми 3 мільйони євро будуть виділені з бюджету Міністерства оборони, а ще 2 мільйони євро – з бюджету Міністерства закордонних справ. Це рішення підтримав кабінет міністрів Латвії. Міністри оборони та закордонних справ Латвії підкреслили важливість підтримки України в її зусиллях захисту суверенітету та територіальної цілісності. Це рішення також є сигналом готовності НАТО та його союзників задовольнити військові потреби України та зміцнити безпеку в Європі.

Латвія вимагає від понад 840 росіян покинути країну

Міграційне управління Латвії вимагає від 841 громадянина Росії покинути країну до 13 жовтня через невиконання вимоги складання іспиту з латиської мови. Це сталося через зміни в імміграційному законодавстві, введені у зв’язку з російським вторгненням в Україну. Також ще двом тисячам громадян РФ необхідно скласти іспит до кінця вересня, інакше їх також депортують. Росія нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії, що спонукає Кремль готуватися до можливого військового протистояння з НАТО. У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь.

В Латвії зник безвісти канадський військовий

Військовослужбовець з Канади зник безвісти на території Латвії. Він перебував там у межах операції зі зміцнення східного флангу НАТО. Про це у пʼятницю повідомили Національні збройні сили Латвії (NBS).
Канадська сторона підтвердила зникнення свого військового у Латвії, його пошуки тривають.
Розслідування здійснює поліція Латвії разом з військовою поліцією Канади, багатонаціональною бригадою НАТО в Латвії та Національними збройними силами “з максимальною підтримкою та використанням усіх доступних ресурсів”, йдеться в пресрелізі.
Поки що подробиці щодо особи канадського солдата, його підрозділу чи останнього відомого місця перебування, а також обставин зникнення не наводяться.
В межах операції REASSURANCE Канада розгорнула у Латвії приблизно 2000 військовослужбовців, які очолюють міжнародну бригаду для стримування російської агресії та захисту території НАТО.