Американський президент Дональд Трамп пригрозив запровадженням 100% мита на всі канадські товари у відповідь на можливу торговельну угоду Оттави та Пекіна. ВІдповідну заяву він зробив в суботу, 24 січня у своїй соцмережі Truth Social. Хазяїн Білого дому згадав у своєму дописі прем’єр-міністра Канади Марка Карні, якого він назвав “губернатором”. “Якщо губернатор Карні думає, що він перетворить Канаду на “порт розвантаження” для товарів і продукції, які Китай відправляє до США, він глибоко помиляється”, – запевнив Трамп.
Китай “з’їсть Канаду живцем, повністю поглине її”, переконаний американський лідер.
На його думку, така угода призведе до знищення канадського бізнесу, соціальної структури та звичного способу життя.
У разі укладення угоди Канада “негайно матиме 100% мито на всі канадські товари та продукцію, що ввозяться в США”, пригрозив Трамп.
Позначка: Китай
У Китаї розпочали розслідування проти двох генералів
У Китаї розпочали розслідування за підозрою у серйозних порушеннях дисципліни та закону щодо двох високопоставлених генералів зі складу Центральної військової ради, яка є найвищим органом військового управління КНР. Про це повідомило Міноборони КНР у суботу, 24 січня.
Так, під слідство потрапив 75-річний генерал-полковник Чжан Юся. Він член Політбюро ЦК КПК, найвищого органу партійного керівництва у складі 24 осіб, та одночасно заступник голови Центральної військової ради (ЦВР), яким є лідер країни Сі Цзіньпін і до якої входить лише шість генералів.
Чжан вважається однією з ключових фігур у китайському військовому керівництві та одним із небагатьох чинних генералів із реальним бойовим досвідом під час китайсько-в’єтнамської війни 1979 року і низки інших військових конфліктів.
Його також вважають найближчим військовим союзником Сі. Він обіймає свої високі партійні і військові пости вже дев’ять років.
Другим є 61-річний генерал Лю Чженьлі. Він також член ЦВР і начальник апарату її Об’єднаного штабу. Він також ветеран війни і був наймолодшим генералом НВАК на найвищому рівні, коли у 2022 році очолив апарат Об’єднаного штабу ЦВР.
Рішення про початок розслідування їхньої діяльності ухвалено Центральним комітетом КПК після розгляду попередніх даних, зібраних партійною дисциплінарною комісією. Якщо в ході партійного слідства буде зібрано достатньо доказів неправомірної діяльності підозрюваних їхні справи будуть передані до кримінальної прокуратури для державного розслідування і суду.
Китайське авто поставило рекорд з найдовшого стрибка на крижаному трампліні
Бензиновий кросовер Changan CS75 Plus четвертого покоління встановив світовий рекорд Гіннеса, виконавши найдовший стрибок з льодової рампи. Як повідомляє CarNewsChina, автомобіль подолав дистанцію 20,9 метра в умовах екстремального холоду – за температури -30°C.
Досягнення стало демонстрацією можливостей фірмової системи безпеки Tianshu Intelligent All-Domain Safety System, якою оснащений CS75 Plus. Вона включає електронну систему стабілізації та протибуксувальну систему, здатну в реальному часі відстежувати поведінку коліс і втручатися для збереження керованості автомобіля.
Четверте покоління Changan CS75 Plus пропонується з двома бензиновими турбодвигунами. Базова версія 1.5T оснащена мотором Blue Whale з безпосереднім упорскуванням під тиском 500 бар, який розвиває 189 к.с. і 310 Нм крутного моменту та працює в парі з 8-ступеневим автоматом Aisin. Середня витрата пального за циклом WLTC становить 6,89 л на 100 км, а розгін до 100 км/год займає від 7,9 до 8,9 секунди залежно від комплектації.
Потужніша версія 2.0T видає 229 к.с. і 390 Нм крутного моменту, також комплектується 8-ступеневою автоматичною коробкою передач Aisin і прискорюється до 100 км/год за 7,3 секунди.
Габарити кросовера становлять 4770 мм у довжину, 1910 мм у ширину та 1695 або 1705 мм у висоту, колісна база – 2800 мм. У салоні встановлено 37-дюймову інтегровану “плаваючу” систему з трьох екранів: 10,25-дюймової цифрової панелі приладів, 14,6-дюймового центрального дисплея та 12,3-дюймового екрана для переднього пасажира. Голосовий асистент працює на базі ШІ.
Автомобіль також оснащений системами допомоги водієві другого рівня, має 21 відсік для зберігання речей і багажник об’ємом 725 літрів, який можна збільшити до 1620 літрів.
Модель Changan CS75 Plus вперше з’явилася на ринку у вересні 2019 року. Відтоді кросовер пережив кілька оновлень: друге покоління було представлене у 2022 році, третє- у 2023-му, а актуальне четверте покоління дебютувало у 2024 році.
У Чехії затримали підозрюваного у співпраці з КНР
У Чехії затримали підозрюваного у співпраці з китайськими спецслужбами, проти нього порушили кримінальну справу. Підозрюваного затримали 17 січня, він є громадянином Китаю. Раніше громадянина Китаю, що вів розвідувальну діяльність, видворили з України. Китайському шпигунові за це дістався ув’язнення на 20 років у США.
Китай збільшив закупівлю російського газу – ЗМІ
Китай нарощує закупівлі російського скрапленого природного газу з кінця 2025 року. Про це повідомляє Bloomberg.
Дані китайської митниці показали, що імпорт російського ЗПГ у грудні зріс до рекордних 1,9 млн тонн. Це більш як удвоє перевищує 850 тисяч тонн, що були оцінені у даних відстеження суден, зібраних Bloomberg.
Митна статистика за листопад також була на 90% вищою за дані про судноплавство.
Невідповідність вказує на те, що китайський попит за останні два місяці перевищив низькі сподівання ринку після приблизно року зниження імпорту. Розбіжність у даних могла виникнути через те, що Росія використовує більше танкерів “тіньового флоту”, які маскують своє місцезнаходження, для перевезення санкціонованого газу.
Аналітики припустили, що розбіжність може свідчити про доставку більшої кількості санкціонованих США вантажів, які фальсифікують своє місцезнаходження.
Китай торік придбав 9,8 млн тон російського ЗПГ, що є історичним максимумом. Тим часом загальний імпорт минулого року скоротився на 11% через низький попит, збільшення запасів та значний імпорт трубопроводами.
Раніше Bloomberg російський експортний завод зрідженого природного газу доставив свою першу партію Китаю з моменту запровадження санкцій США у січні.
Росія продає Китаю газ зі знижкою у 40%
Уряд Британії погодив будівництво Китаєм найбільшого посольства в Європі
Уряд Великої Британії затвердив будівництво найбільшого посольства Китаю в Європі у Лондоні, незважаючи на побоювання щодо можливого використання його для шпигунства. Плани Китаю збудувати нове посольство на місці Королівського монетного двору були заморожені на три роки через опір місцевих жителів та активістів. Рішення про будівництво було ухвалено перед візитом прем’єр-міністра Кіра Стармера до Китаю, який став першим візитом британського лідера з 2018 року. Розвідувальні служби брали участь у процесі затвердження планів і розробили заходи безпеки. Нове посольство буде одним з найбільших у світі з площею близько 55 тисяч квадратних метрів. Китай купив Royal Mint Court у 2018 році, але його запити на будівництво були відхилені місцевою радою у 2022 році. Лідер Китаю Сі Цзіньпін звертався до Стармера з проханням втрутитися. Уряд Великої Британії взяв під контроль рішення щодо будівництва після проведення розслідування щодо цього питання.
Пекін закликав США не маніпулювати “китайською загрозою” Гренландії
Представник МЗС Китаю Го Цзякунь на брифінгу в Пекіні в понеділок, 19 січня, заявив, що звинувачення Вашингтона у нібито загрозі з боку КНР є необґрунтованими, і закликав США припинити використовувати маніпулятивне твердження “китайська загроза” для досягнення власних геополітичних цілей. Про це повідомляє видання CNN.
Така критична відповідь з боку Китаю прозвучала після заяви Дональда Трампа, поширеної в соціальних мережах. Трамп повторив свою ідею про необхідність передання Гренландії під контроль США, аргументуючи це можливістю більш ефективно протистояти впливу Китаю та Росії в арктичному регіоні. Президент також вказав на стратегічну важливість острова для розміщення оборонних систем, таких як протиракетний комплекс “Золотий купол”, який повинен забезпечити захист Північної Америки.
Го Цзякунь підкреслив, що позиція Китаю щодо Гренландії залишається незмінною. Він нагадав, що основою сучасного світового порядку є міжнародне право та принципи Статуту ООН, які повинні безумовно виконуватися всіма країнами.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що збирається “щось зробити з Гренландією”, інакше її захоплять Росія або Китай, а Вашингтон не хоче мати таких сусідів.
Раніше повідомлялося, що США навіть не виключають застосування військової сили в разі невдалих переговорів щодо купівлі території.
В США пояснили бажання Трампа здобути Гренландію
Китай розпочав будівництво мегаелектростанції в пустелі
Китай залишається світовим лідером у впровадженні технологій відновлюваної енергетики, зокрема у використанні сонячних ресурсів. Наразі країна розпочала масштабний проєкт, відомий як “Велика сонячна стіна”. Про це повідомляє видання Energiesmedia.
У пустелі Кузупчі, що на півночі Китаю, заплановано зведення гігантської сонячної електростанції, яка складатиметься з восьми мільйонів панелей загальною потужністю 100 гігават.
Як зазначає видання, Китай активно розвиває сонячну енергетику, додаючи щороку до своєї енергосистеми близько 200–300 гігават сонячної потужності. Новий проєкт став ще одним важливим кроком у рамках цієї ініціативи.
За попередніми даними, комплекс сонячних панелей охоплюватиме територію завдовжки майже 133 км і завширшки 25 км. Китай вже має успішний досвід будівництва подібних масштабних об’єктів у пустелях. Наприклад, раніше було реалізовано проєкт із загальною потужністю 455 гігават в іншому пустельному регіоні.
За інформацією компанії Ordos Energy, яка розробляла новий проєкт, нова мегаелектростанція забезпечуватиме значно більше енергії, ніж необхідно для задоволення потреб Пекіна.
Згідно з планом, до 2030 року “Велика сонячна стіна” вироблятиме близько 180 мільярдів кіловат-годин щороку, що становитиме 20% від потенційної потужності проєкту.
Окрім забезпечення енергетичних потреб, очікується і екологічний ефект від реалізації цього масштабного проєкту. Згідно з останніми дослідженнями, встановлення сонячних панелей у пустельних регіонах може позитивно впливати на стан ґрунту.
Раніше полвідомлялося, що Китай будує найпотужнішу у світі гірську ГЕС. У Тибеті стартував масштабний інфраструктурний проєкт вартістю 168 мільярдів доларів. Нова гідросистема, розташована на річці Ярлунг Цангпо (нижче за течією річка відома як Брахмапутра), планується виробляти до 300 мільярдів кВт-год на рік.
Китай встановив найбільшу у світі морську вітрову турбіну
Китай роздратований відмовою Росії підтримати Мадуро – ЗМІ
Відмова Кремля підтримати президента Венесуели Ніколаса Мадуро, з яким глава РФ Володимир Путін підписав угоду про стратегічну та військово-технічну співпрацю, викликала здивування у Китаї і змусила Пекін замислитися над перспективами співпраці з Москвою. Про це повідомляє The Times з посиланням на обізнане китайське джерело.
За словами співрозмовника видання, російська влада не поділилася з китайцями своєю оцінкою ситуації у Венесуелі та рішенням вивезти наприкінці грудня з Каракаса дипломатів та їхні родини.
У результаті Китай був не готовий до операціъ американських спецпризначенцыв, під час якої Мадуро був захоплений і перевезений до США, де йому загрожує довічне ув’язнення за звинуваченнями в організації наркоторгівлі. За кілька годин до арешту Мадуро зустрічався в Каракасі з Цю Сяоци, спецпосланцем США з Латинської Америки, а трохи раніше міністр закордонних справ Китаю телефонував венесуельському колезі, обіцяючи “тверду підтримку” у “захисті суверенітету та стабільності країни”.
Ці події спричинили в Пекіні роздратування, активні дискусії щодо відносин Китаю та Росії, водночас деякі експерти припускають, що “мовчання” російських систем ППО у Венесуелі під час рейду США могло бути не випадковим, а свідченням співпраці Москви та Вашингтона.
Операція США показала обмежені можливості Пекіна, попри гучні дипломатичні заяви. Як зазначає професор Оксфордського університету Пітер Френкопан, у китайській культурі втрата обличчя має особливе значення.
У Китаї дедалі частіше звучать думки, що співпраця з Росією приносить більше шкоди, ніж користі. Пекін опинився пов’язаний із партнером, чиї дії суперечать його власним уявленням про порядок, передбачуваність і контроль, підриваючи образ стабілізуючої сили на світовій арені, що відстоює міжнародні правила.
Хоча ізоляція Росії через війну принесла Китаю економічну вигоду, очевидні й втрати від зближення двох країн. Серед них експерти називають погіршення нинішніх і майбутніх відносин із Європою та наголошують, що зупинення росыйсько-украънськоъ выйни буде вигідним для Китаю.
Через повалення Мадуро Китай може зазнати й значних економічних втрат. Країна виділила Венесуелі мільярдні кредити, які частково погашали нафтою. Проте після захоплення диктатора 3 січня з Венесуели до Китаю не вийшло жодного танкера, пише The Wall Street Journal з посиланням на дані Kpler. Вашингтон заявив, що контролюватиме експорт венесуельської нафти, і зараз танкери з нею прямують лише до США.
У Пекіні зростають підозри, що Москва могла домовитися з нинішньою адміністрацією США про “обмін” Венесуели на Україну, тобто про поділ сфер впливу. Після американського рейду багато ЗМІ пригадали виступ Фіони Хілл у Конгресі США у 2019 році. Вона повідомляла, що російські посадовцы пропонували “дуже дивний обмін”: Москва могла зменшити підтримку Мадуро в обмін на більшу свободу дій в Україні.
Нагадаємо, Китай був шокований і рішуче засудив “відверте застосування Сполученими Штатами сили проти Венесуели та її президента”.
Росія також засудила військову операцію США проти Венесуели і висловили “глибоку стурбованість”.
Китай наростив закупівлі російської нафти
Китай різко наростив імпорт російської нафти Urals наприкінці минулого – на початку нинішнього року на тлі скорочення попиту в Індії, а також падіння цін на цей сорт. Про це повідомляє Reuters з посиланням на галузеві джерела.
Посилення західних санкцій щодо Москви змусило індійські нафтопереробні заводи скоротити закупівлі Urals, тоді як пропозиція дешевої російської нафти для Китаю зросла, що дало змогу незалежним НПЗ країни отримувати підвищену маржу.
Згідно з даними Kpler, в останньому кварталі 2025 року постачання Urals до Китаю в середньому становили 259 тис. барелів на добу, що більш ніж утричі перевищує рівні перших трьох кварталів року. У січні 2026 року відвантаження зросли приблизно до 447 тис. барелів на добу – максимуму з квітня 2023 року.
З кінця січня Європейський Союз заборонить імпорт пального, виробленого з нафти російського походження.
Китай, на відміну від Індії, постачає небагато нафтопродуктів до Європи і не постає перед такими обмеженнями.
Постачання Urals до Індії у грудні скоротилися до 929 тис. барелів на добу – це найменший обсяг з грудня 2022 року, свідчать дані Kpler. У середньому Індія імпортувала 1,36 млн барелів Urals на добу у 2024 році та 1,27 млн барелів – у 2025 році.
Незалежні переробники в провінції Шаньдун на сході Китаю – основні покупці російської нафти – збільшили закупівлі після отримання нових імпортних квот на 2026 рік і на тлі зниження цін.
Згідно з даними Vortexa, морські постачання російської нафти до Китаю в грудні перевищили 1,5 млн барелів на добу порівняно із середнім показником близько 1,2 млн барелів на добу за перші 11 місяців 2025 року.
За оцінками джерел у галузі, нафта Urals пропонувалася китайським покупцям зі знижкою близько $10 за барель до ICE Brent для поставок у березні.
Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ