Міністерство освіти і науки оголосило конкурси на заміщення посад ректорів ще в університетах Вінниці, Харкова, Кропивницького і Чернігова.
Йдеться про посади ректорів Вінницького національного технічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Центральноукраїнського національного технічного університету і Національного університету “Чернігівська політехніка”.
Зазначається, що у конкурсах можуть брати участь громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови (вільне володіння державною мовою першого або другого ступеня), мають вчене звання та науковий ступінь і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як десять років.
Строк подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення на офіційному вебсайті Міносвіти.
Позначка: Конкурс
ЗМІ: Україна розгорне першу у світі “стіну дронів”
Першу у світі “стіну дронів” найближчим часом мають розгорнути в Україні. Вона має знищувати ударні безпілотники, які запускає Росія. Про це повідомляє видання Business Insider.
Засновник західної компанії Atreyd у коментарі виданню зуважив, що система складається з десятків невеликих безпілотників, з яких формується “летюче мінне поле”.
За його словами, “стіну дронів” вже відправили в Україну і її мають ввести в експлуатацію.
Розгортання “стіни дронів” стане першим відомим випадком використання подібної оборонної технології в реальних бойових умовах, що дасть Україні новий рівень захисту від російських атак, зазначає ЗМІ.
Спочатку таку систему використовуватимуть для захисту міст і критично важливої інфраструктури, але потім її можуть застосовувати ближче до лінії фронту – для захисту від російських керованих авіабомб.
На додачу до цього, Північноатлантичний альянс провів конкурс для українських і західних оборонних компаній, щоб знайти рішення проти російських авіабомб. Концепція “стіни дронів” від Atreyd увійшла до числа фіналістів.
Система складається з групи дронів з управлінням від першої особи, які запускаються з платформ при виявленні загрози радарами. Кожен безпілотник працює від батареї і несе невелику вибухівку. Дрони можуть розташовуватися на різних висотах. Після зльоту дрони формують “завісу” в небі, яка покликана послабити атаку – безпілотники підриваються поруч із боєприпасами, що наближаються, і нейтралізують загрозу.
Система застосовує штучний інтелект, який дає змогу змінювати конфігурацію “стіни” в реальному часі залежно від траєкторії виявлених цілей.
У компанії Atreyd зазначили, що комплекс здатний функціонувати навіть у разі глушіння GPS, бо має заздалегідь завантажену тривимірну карту зони відповідальності.
Безпілотники можуть підніматися на висоту в кілька тисяч метрів і обладнані системою ідентифікації, що запобігає випадкам “дружнього вогню”. Оператор у будь-який момент може втрутитися і вручну активувати аварійне відключення.
Один військовослужбовець здатний керувати близько сотнею дронів, але йому не потрібна спеціальна підготовка або досвід пілотування – достатньо базового навчання роботі з системою.
Під час випробувань “стіна дронів” продемонструвала стопроцентну ефективність, однак використання системи в Україні стане її першим застосуванням в умовах реального бою, зазначають в Atreyd.
Як відомо, Польща має намір розпочати створення національної системи боротьби з дронами протягом кількох місяців, не чекаючи ініціативи Європейського Союзу щодо створення “стіни дронів”.
“Стіна дронів” захищатиме Україну – Єврокомісія
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Уряд визначив членів Комісії з відбору голови АРМА
У п’ятницю, 25 вересня, Кабінет Міністрів обрав склад Конкурсної комісії, яка буде відбирати кандидатів на посаду Голови Агентства з управління активами. Це сталося в рамках нових правил, які передбачають обрання очільника Агентства через конкурсний відбір. Серед членів комісії є представники прокуратури Німеччини, громадських організацій, наукових установ та міжнародних експертів. Завдання комісії – визначити регламент роботи, критерії відбору та провести конкурс для вибору нового Голови АРМА.
Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА
Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група висловила незадоволення роботою Агентства з управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Компанія заявила, що АРМА не розкриває ключові дані про активи груп компаній Моршинська та Юнігран, що ускладнює участь у конкурсах на управління цими активами. Геологічна інвестиційна група вважає, що подібні ситуації можуть призвести до повторення проблем з попереднім управлінням активами, зокрема з Керамбудом. Компанія також висловила занепокоєння тим, що учасники конкурсів мають обмежений час на підготовку документів, а деякі умови конкурсів можуть бути недостатньо прозорими. Геологічна інвестиційна група сподівається на проведення реформ у роботі АРМА за новим законом, який передбачає обов’язкове розкриття інформації та формування політики агентства через уряд.
Претендент на Моршинський завод мінвод поскаржився на саботаж з боку АРМА
Національне агентство України з питань виявлення та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, отримало критику від інвестиційно-консалтингової компанії Геологічна інвестиційна група. Компанія заявила, що учасники конкурсів на управління активами не отримують достатньої базової інформації від Агентства, що ускладнює їхню участь у конкурсі. Зокрема, йшлося про недостатню доступність фінансових показників і структури активів. Це може призвести до непрозорості та нерівності умов для учасників конкурсу. Крім того, у Геологічній інвестиційній групі висловили незадоволення тим, що деякі активи, які перебувають під управлінням Агентства, були заарештовані через ухилення від сплати податків. Наприкінці травня 2025 року компанія IDS Ukraine повідомила про можливе припинення діяльності через санкції, застосовані проти її бенефіціарних власників. У березні цього року суд передав управління Агентству активи групи компаній Юнігран через схеми мінімізації рентних платежів та ухилення від сплати податків.
Україна запустила грантові конкурси на виробництво ЗРК та балістики
Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України запустили нові грантові конкурси у межах оборонного кластеру Brave1. Про це повідомив голова Міноборони Денис Шмигаль у Telegram.
За його словами, нові конкурси пов’язані з розробкою тактичних балістичних ракет та зенітних ракетних комплексів для протидії БПЛА.
“Підтримка цих напрямків сприятиме розвитку приватного ринку виробництва ракет, створенню засобів дальнього ураження та надійного захисту неба”, – підкреслив урядовець.
Виробники матимуть змогу одержати на свої розробки понад 100 млн грн.
Прийом таких заявок триває до 9 вересня.
Як відомо, недавно Україна здійснила бойовий залп крилатих Фламінго. Щонайменше три ракети, ймовірно, запущені з Одеської області, перетнули західну частину Чорного моря, щоб уразити ворожі об’єкти в окупованому Криму.
Виробник ракет Фламінго взявся за балістику – ЗМІ
Українська пам’ятна монета – серед найкращих у світі
Українська пам’ятна монета Країна супергероїв. Дякуємо медикам! здобула міжнародне визнання, потрапивши до десятки найкращих монет світу за версією престижного конкурсу Монета року в номінації Найбільш надихаюча монета. Про перемогу повідомила пресслужба Національного банку України в середу, 27 серпня.
Зазначається, що оголошення результатів конкурсу відбулося 21 серпня 2025 року під час престижної Всесвітньої виставки грошей в Оклахома-Сіті, США. Пам’ятна монета була введена в обіг 26 липня 2024 року та присвячена наполегливій праці українських медиків, які щодня рятують життя дорослих і дітей, незважаючи на труднощі як на фронті, так і в тилу.
Монета є частиною серії Безсмертна моя Україно з номіналом п’ять гривень, виготовлена з нейзильберу, має масу 16,5 г і діаметр 35 мм. Її тираж складав до 50 тисяч штук. Особливості дизайну підкреслюють самовідданість медичних працівників: на аверсі зображено символічну бинтову смужку з кров’ю у формі контурів України, а на реверсі – бинти, що захищають уявну рану під рукою медика. Композиція слугує метафорою професіоналізму лікарів у екстремальних умовах. Концепцію монети розробили митці з артгрупи АртТріум – Володимир Таран, Олександр Харук і Сергій Харук, зазначає НБУ.
Конкурс Монета року організовується щороку авторитетним виданням World Coin News у співпраці з The Journal of East Asian Numismatics і вже проводився сорок другий раз. Цього разу експерти оцінювали понад 550 монет із 38 країн світу, випущених у 2024 році.
Раніше Національний банк України випустив монету під назвою Українська бавовна. БПЛА Vampire, присвячену потужному багатоцільовому дрону Vampire із серії Збройні сили України.
Також повідомлялося, що НБУ випустив пам’ятну монету до третіх роковин вторгнення під назвою Тримаймо стрій!
Відень розкрив плани облаштування фан-зони до Євробачення-2026
Відень офіційно готується до проведення 70-го ювілейного пісенного конкурсу Євробачення.Про це повідомляє суспільний мовник ORF.
Минулого тижня було оголошено, що саме австрійська столиця перемогла Інсбрук у боротьбі за право прийняти масштабне шоу.
Основним майданчиком стане Wiener Stadthalle, а серцем фан-руху – Ратушна площа, де з 10 до 17 травня працюватиме Eurovision Village. Вхід буде вільним, а гості зможуть щодня з 11:00 до 24:00 дивитися концерти, діджей-сети та світлові шоу. На великих екранах транслюватимуть півфінали 12 і 14 травня та фінал, що відбудеться 16 травня.
Урочистий старт конкурсу відбудеться в ратуші. Одним із найяскравіших моментів стане Turquoise Carpet – бірюзовий хідник, яким пройдуть делегації всіх країн-учасниць.
Організатори наголошують, що використають досвід 2015 року, коли Відень уже приймав Євробачення, приділивши особливу увагу безпеці гостей.
За підрахунками інституту EcoAustria, наступного травня до Відня приїдуть близько 90 тисяч єврофанів. Вони витратять у місті приблизно €21 млн. Загальний економічний ефект від конкурсу оцінюють у понад €52 млн, також прогнозують створення близько 550 нових робочих місць. Додатково реклама може принести ще €730 млн. Посмотреть эту публикацию в Instagram
Одеський припортовий завод виставлять на торги
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про приватизацію Одеського припортового заводу Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у вівторок, 26 серпня.
Державний пакет акцій виставлять на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд грн.
Свириденко нагадала, що ОПЗ – один із найбільших хімічних комплексів України. До війни він виробляв аміак і карбамід, експортував добрива. Втім, з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково – забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу.
“Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо лише через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – додала глава уряду.
Основними умовами продажу пакета акцій АТ Одеський припортовий завод є:
Фонд державного майна має щорічно інформувати Кабінет Міністрів України про виконання покупцем умов договору купівлі-продажу державного пакета акцій АТ ОПЗ.
Основним видом діяльності ПАТ Одеський припортовий завод є виробництво аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції.