Казахстан – Сторінка 2

РФ не змогла запустити космічну ракету через технічні проблеми

Запланований на 15 грудня запуск ракети-носія Протон-М з космодрому Байконур у Казахстані перенесли. Це вже другий схожий інцидент для Росії під час запусків космічних апаратів з цього майданчика. Про це напередодні повідомила російська державна корпорація Роскосмос.

Як зазначається, ракета мала доставити на орбіту гідрометеорологічний супутник. Проте під час стандартних передстартових перевірок було виявлено локальну проблему в роботі розгінного блоку.

З метою її усунення старт ракети відклали.

Заступник генерального директора корпорації Іван Данилов заявив, що “фронт роботи вже визначено, після проведення необхідних заходів продовжиться підготовка ракети-носія у штатному режимі”.

Ракета Протон, яка перебуває в експлуатації ще з середини 1960-х років, невдовзі повинна бути замінена сучаснішими ракетами Ангара.

Як повідомлялося раніше, 27 листопада на Байконурі під час запуску корабля Союз МС-28 до Міжнародної космічної станції було пошкоджено єдиний стартовий стіл для російських пілотованих місій.

Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка

Казахстан посилив експортний контроль для постачань Росії – СЗР

У Казахстані вирішили вжити нові заходи контролю за експортом, зокрема відносно Росії. Країна хоче запобігти спробам РФ обійти санкції шляхом імпорту товарів подвійного призначення. Тепер експорт цих товарів потребуватиме обов’язкової ліцензії, особливо якщо на них поширюються західні санкції. Також буде посилений контроль за продукцією, що імпортується з країн Європейського Союзу, США та Великої Британії. Казахстан намірено обмежить реекспорт цих товарів до країн СНД, особливо до Росії, яка через Казахстан намагається уникнути санкцій. Крім того, Казахстан посилює співпрацю з ЄС у сфері запобігання транзиту санкційних товарів. Таким чином, Казахстан намагається зберегти баланс між заходами та Кремлем, показуючи готовність обмежити доступ РФ до важливих для військово-промислового комплексу товарів.

Казахстан ризикує вторинними санкціями через транзит російської нафти

Постачання російської нафти до Китаю через територію Казахстану опинилися під загрозою через санкції США проти Роснафти. Про це повідомляє RTVI з посиланням на джерела у нафтовій галузі Казахстану.

Щороку Роснафта транспортує до Китаю 10 млн тонн нафти з родовищ Західного Сибіру нафтопроводом Атасу-Алашанькоу. Оператор трубопровідної системи Казтрансойл отримує 15 доларів за тонну транзиту за контрактом, укладеним у 2023 році.

Подальша доля цих постачань залежить від рішення Мінфіну США, котрий у жовтні запровадив блокувальні санкції проти Роснафти та заборонив будь-які операції з російською компанією.

Міністерство енергетики Казахстану вже звернулося до Вашингтона по роз’яснення щодо роботи в нових умовах.

За даними джерел, якщо Мінфін США видасть генеральну ліцензію і виведе цей маршрут з-під санкцій, постачання продовжаться у звичному обсязі. Якщо ж ліцензію не отримають, Казахстан стоятиме перед вибором: або зупиняти транзит, або ризикувати вторинними санкціями проти Казтрансойлу.

Казахстан наголошує, що країна повинна виконувати раніше взяті міжнародні зобов’язання. За інформацією RTVI, західні партнери ставляться до цього з розумінням. У разі видачі ліцензії платежі між Казахстаном і Роснафтою на суму 150 млн доларів доведеться проводити у національних валютах.

Раніше ми повідомляли, що найбільша нафтова компанія Росії різко скоротила дивіденди на тлі падіння прибутку та санкцій США.
Рекордний обсяг російської нафти “застряг” у морі через санкції США

Удар по Новоросійську: у МЗС відповіли Казахстану

Жодні дії української сторони не спрямовані проти Казахстану. Усі зусилля нашої держави покладені на відсіч повномасштабної російської агресії. Про це йдеться у заяві речника МЗС України Георгія Тихого, яку відомство оприлюднило увечері в неділю, 30 листопада.
Вказано, що Україна взяла до уваги занепокоєння Казахстану щодо інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).
“Підкреслюємо, що жодні дії української сторони не спрямовані проти Республіки Казахстан чи інших третіх сторін – усі зусилля України покладені на відсіч повномасштабної російської агресії в межах реалізації гарантованого 51 статтею Статуту ООН права на самооборону”, – йдетья у заяві.
Тихий нагадав, що у межах вивірених і стратегічно обґрунтованих оборонних операцій ЗСУ системно послаблюють військово-промисловий потенціал РФ та позбавляють його засобів для ведення злочинної загарбницької війни та вбивства українців.
“Україна бʼє у відповідь на удари та атаки агресора. Вкотре наголошуємо, що єдиним фактором дестабілізації та причиною безпекових викликів у Чорноморському регіоні та за його межами залишається російська агресія”, – наголосив він.
У МЗС окремо звернули увагу на відсутність попередніх заяв Казахстану на засудження ударів Росії по цивільних людях в Україні, житлових будинках, цивільній інфраструктурі та енергетичній системі нашої держави, зокрема підстанціях українських АЕС.
“Лише позавчора Росія здійснила дев’ятигодинну комбіновану ракетно-дронову атаку проти України, внаслідок чого були вбиті та поранені цивільні люди, а без світла залишилися щонайменше 500 тисяч мешканців Києва та понад 100 тисяч мешканців Київської області”, – нагадав Тихий.
У МЗС закликали всі сторони спрямувати зусилля на примус агресора до якнайшвидшого припинення злочинної війни проти України та українців.
“Насамкінець підтверджуємо незмінну повагу до казахського народу та налаштованість на розвиток дружніх і прагматичних відносин із Республікою Казахстан, які відповідають рівню історично міцних звʼязків між нашими народами”, – резюмував Тихий.

Казахстан відреагував на удар ЗСУ по Новоросійську

Казахстан закликав Україну припинити атаки на Чорноморський нафтовий термінал у Новоросійську після того, як серія дронових атак зупинила експорт і серйозно пошкодила інфраструктуру завантаження. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Казахстану в неділю, 30 листопада.

Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), до складу якого входять акціонери з Росії, Казахстану та США, заявив, що призупинив свою діяльність після того, як одне з причалів на його російському терміналі на Чорному морі було значно пошкоджене атакою морського дрона.

МЗС Казахстану стверджує, що ці дронові атаки стали вже третіми на об’єкт, який є “виключно цивільним об’єктом, робота якого охороняється нормами міжнародного права”.

У відомстві заявили, що Казахстан “висловлює свій протест щодо чергового навмисного нападу на критично важливу інфраструктуру міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму в акваторії порту Новоросійськ”.

“Ми розглядаємо те, що сталося, як дію, що завдає шкоди двостороннім відносинам Республіки Казахстан та України, і очікуємо, що українська сторона вживе ефективних заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому”, – зазначили у міністерстві.

Нагадаємо, вранці 29 листопада морські дрони повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму у Новоросійську, внаслідок чого було зупинено відвантаження нафти. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що морськими дронами вдалося знищити один із трьох нафтоналивних причалів Каспійського трубопровідного консорціуму.

Удари по Новоросійську: Казахстан почав переспрямовувати експорт нафти

Після чергового удару Сил оборони України по російському місту Новоросійську Казахстан почав екстрено шукати шляхи переспрямування експорту нафти, повідомляє пресслужба міністерства енергетики Казахстану.
У повідомленні йдеться про те, що вночі 29 листопада об’єкти морської інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму в районі порту Новоросійськ зазнали атаки безекіпажними плавзасобами, внаслідок чого швартовий пристрій ВПУ-2 був значно пошкоджений і виведений з ладу.
“З метою мінімізації негативних наслідків та збереження темпів видобутку на великих родовищах, міністерством в екстреному порядку активізовано план перенаправлення експортних обсягів нафти на альтернативні маршрути”, – повідомляють у міністерстві енергетики Казахстану.

Копенгаген і Монако забивають двічі: одна перемога – одна нічия

У матчі Ліги чемпіонів Чемпіон Данії зустрівся з однією з найкращих команд Казахстану. Господарі відкрили рахунок на 26-й хвилині після рикошету, а потім подвоїли перевагу з пенальті та ще одного голу. Проте казахський клуб зміг забити два голи і майже догнав суперника, але підсумковий рахунок був 3:2 на користь Данії. У другому матчі на Кіпрі команда Монако зіграла з Пафосом. Монако відкрило рахунок на 5-й хвилині, а потім подвоїло перевагу. Проте Пафос зміг відновити рівновагу, і матч завершився внічию 2:2.

У Казахстані знайшли місто бронзової епохи

На північному сході Казахстану археологи виявили велике давнє місто пізньої бронзової доби, яке було засноване близько 1600 років до нашої ери. Це місто отримало назву Семиярка і займало до 140 гектарів, що робить його найбільшим відомим на сьогодні давнім містом у регіоні. Дослідники встановили, що Семиярка була важливим виробничим центром та першим поселенням у Казахському степу з розвиненою інфраструктурою для виробництва бронзи. Місто отримало назву через своє розташування на місцевості з видимими долинами, тому його також називали “Містом семи ущелин”. Семиярка розвинулася у період, коли кочівницькі громади почали переходити до осілого або напівосілого способу життя. Нові археологічні дані вказують на те, що місто могло бути ключовим торговим вузлом та масштабним промисловим центром. Це відкриття дозволяє краще зрозуміти соціальну організацію та технологічні процеси регіону в бронзову добу. Археологи вважають, що Семиярка є важливим відкриттям, яке змінює уявлення про степові суспільства того часу, демонструючи, що мобільні громади могли створювати великі організовані поселення навколо виробництва. Археологи вперше виявили Семиярку ще на початку 2000-х років, але систематичні розкопки розпочалися лише у 2018 році, що дозволило виявити масштаби та важливість цього давнього міста.

Казахстан підписав стратегічне партнерство з РФ

Казахстан та Росія підписали Декларацію про перехід двосторонніх відносин на рівень “всеосяжного стратегічного партнерства та союзництва”. Про це повідомила пресслужба глави Казахстану.

Переговори Токаєва та Путіна відбулися у Кремлі у розширеному складі за участю делегацій обох країн. Під час зустрічі обговорювали політичну, торгівельно-економічну, інвестиційну та гуманітарну взаємодію.

“Казахстан та Росія – найближчі партнери, друзі й надійні союзники одне для одного. Це підтверджується конкретними справами. Росія – один із провідних торгово-економічних партнерів Казахстану, займає перше місце з інвестицій. Минулого року в нас торговельний оборот становив понад 27 мільярдів. За 9 місяців цього року вже 20 мільярдів”, – заявив Путін.

Токаєв додав, що “між Казахстаном і Росією не існує нерозв’язних питань” та зауважив, що країни близькі до підписання важливих угод, котрі відкриють шлях до будівництва АЕС у Казахстані.

Путін зазначив, що нині розглядається можливість розширення постачання російського газу до Казахстану, особливо в північні та східні регіони.

На зустрічі обговорювали безперебійну роботу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).

Крім того, сторони планують активізувати співробітництво у видобутку рідкісноземельних металів та запустити до кінця 2025 року перший ракетний комплекс у рамках спільного проєкту “Байтерек”.

Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що Казахстан стане новим учасником “Авраамових угод”, які передбачають нормалізацію відносин між Ізраїлем і мусульманськими державами.
Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан

Трамп: Казахстан приєднається до “Авраамових угод”

Президент США Дональд Трамп оголосив, що Казахстан приєднається до “Авраамових угод”, спрямованих на нормалізацію відносин між Ізраїлем і мусульманськими державами. Трамп провів розмови з прем’єр-міністром Ізраїлю та президентом Казахстану, після чого оголосив про це рішення. Цей крок вважається символічним, але може стимулювати розвиток “Авраамових угод”. Трамп також висловив надію на приєднання інших країн до цього проекту. У минулому уже долучилися Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн та Марокко. Трамп прагне розширити угоди й має сподівання на участь Саудівської Аравії, але ті вимагають прогресу в створенні палестинської держави.