Лідери семи країн-членів Європейського союзу висловили рішучу підтримку ідеї надання Україні репараційного кредиту. У своєму листі до представників уряду ЄС вони підкреслили важливість цього кроку у контексті підтримки України в умовах вторгнення Росії. Лідери країн вважають, що репараційний кредит є найбільш фінансово доцільним та політично реалістичним рішенням, яке допоможе Україні у її боротьбі за свободу та цінності. Вони закликали прийняти рішення щодо цього на засіданні Європейської ради у грудні з метою підтримати Україну в її самозахисті та переговорах про мир.
Позначка: Фінляндія
-

Соратник Путіна зробив заяву щодо війни з Європою
У своєму інтерв’ю для сербського видання Політика російський сенатор Олексій Пушков заявив, що Росія не має підстав для військового протистояння з країнами Європи, так як не має територіальних або політичних претензій до європейських сусідів, зокрема Фінляндії та Польщі. Він підкреслив, що у Росії немає наміру вести війну з Європою. Раніше президент Росії Володимир Путін висловив негативне ставлення до Європи та навіть заявив, що Росія готова до війни з Європою у разі агресії. Генсек НАТО відмовився коментувати ці загрози з боку Путіна.
-

Стубб сумнівається в реальності справедливого миру для України
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що наврядчи буде дотримано всіх умов справедливого миру в Україні. Про це Стубб сказав в інтерв’ю фінському каналу MTV Uutiset, коментуючи мирні ініціативи США.
При цьому Стубб зазначив, що Фінляндія та Європа працюють над тим, щоб забезпечити збереження незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
“Але реальність також полягає в тому, що мир може бути хорошим, поганим або певною мірою компромісним. І реальність така, що ми, фіни, також повинні готуватися до моменту, коли мир буде досягнутий, а всі умови для справедливого миру, про які ми так багато говорили протягом останніх чотирьох років, навряд чи будуть виконані”, – зазначив президент.
Політик також вважає, що найближчі дні та тижні покажуть, чи будуть плідними мирні зусилля. Стубб скептичний стосовно того, що Росія може прийняти останню версію “мирного плану” для України.
Як відомо, 2 грудня у Кремлі відбулися переговори російського диктатора Володимира Путіна зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Сторони обговорювали мирний план США щодо України. Компромісів знайдено не було. А 4 грудня відбудеться другий тур перемовин Україна – США. -

Зеленський зробив заяву напередодні переговорів
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером Фінляндії Александром Стуббом, під час якої, зокрема, обговорив дипломатичні перспективи напередодні переговорів з партнерами у США та Європі. Про це повідомила пресслужба глави держави в неділю, 30 листопада.
Український лідер подякував за незмінну підтримку та майже щоденну координацію. Сторони обмінялися інформацією щодо різних аспектів у позиції Росії та оцінками наявних дипломатичних перспектив.
Зеленський поінформував Стубба про те, до чого українська делегація готується на переговорах у США, та про отримані від американської сторони сигнали.
Президент України зазначив, що на тижні буде багато роботи з партнерами у Європі, і важливо, щоб усі були з однаковим баченням ситуації та розумінням, що тиск на Росію, як на єдину причину цієї війни, може реально спрацювати заради миру.
-

У Фінляндії пропонують у мирній угоді обмежити чисельність амії РФ
В разі, якщо потенційна мирна угода предбачатиме обмеження на чисельність ЗСУ, ліміт потрібно встановлювати і на російську армію. Таку заяву зробила очільниця Міністерства закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен під час віртуальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу, повідомляє Yle.
За її словами, хоча в Кремлі навряд чи схвалять таку ідею, але цей крок отримав би широку підтримку міжнародної спільноти.
“Розумно, що якщо, наприклад, вимоги чи обмеження накладаються на жертву щодо чисельності сил оборони, то принаймні такі ж вимоги повинні бути накладені і на агресора… Це можна пов’язати в більш широкому сенсі з системою контролю над озброєннями для Росії”, – пояснила міністр.
Валтонен акцентувала, що історично саме Росія була загрозою для сусідніх країн, а не навпаки.
Очільниця фінського МЗС також додала, що цю вимогу – як і інші – Росія прийме лише в тому випадку, якщо інших варіантів в країни-агресорки не буде. Водночас вона зауважила, що російська загроза нікуди не зникне, навіть якщо війна в Україні завершиться вже завтра. Валтонен каже, що Європа повинна підготуватися всіма способами. -

Фінляндія приєдналася до морської коаліції
Фінляндія приєднується до морської коаліції під керівництвом Великої Британії та Норвегії з метою підтримки розвитку військово-морських сил України. Рішення про це було прийняте міністром оборони країни Антті Хяккяненом. Фінляндія долучилася до коаліції, в якій вже беруть участь 17 країн, з метою забезпечення ефективної допомоги у розвитку військових спроможностей України. Раніше Фінляндія вже брала участь в інших коаліціях, що спрямовані на підтримку оборонних потужностей різних країн, таких як артилерія, бронетехніка, розмінування та інформаційні технології.
-

Фінляндія скликає саміт семи країн Східного флангу ЄС
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо запросив лідерів семи країн-членів Європейського Союзу на саміт Східного флангу, який відбудеться в Гельсінкі 16 грудня. На зустрічі будуть обговорюватися питання оборонної готовності та загрози для європейської безпеки, зокрема на сходному кордоні ЄС. Учасниками саміту стануть прем’єри Швеції, Естонії, Латвії, Польщі, Болгарії, а також президенти Румунії та Литви. Орпо підкреслив, що ця зустріч надасть можливість для глибокого обговорення питань безпеки, а також посилить співпрацю в галузі оборони та управління кордонами серед країн, які мають спільний кордон з Росією. Прем’єр також зазначив необхідність посилення оборони на кордоні з Росією через зростання гібридних загроз та кібератак. Після саміту в Гельсінкі лідери країн візьмуть участь у засіданні Європейської ради в Брюсселі.
-

Фінляндія розпочала військові навчання неподалік кордону з РФ
У Фінляндії розпочалися військові навчання Northern Strike 225 на полігоні Роваярві в Лапландії, недалеко від кордону з Росією. Участь у них беруть близько 2,2 тисячі військовослужбовців, включаючи польський підрозділ важких реактивних систем залпового вогню та 500 одиниць техніки. Воїни виконуватимуть завдання з використання артилерії в умовах ранньої зими та співпрацюватимуть з союзниками по НАТО. Командир навчань назвав їх найбільшими у Північній Фінляндії. Тренування триватимуть до 25 листопада і є продовженням попередніх навчань Northern Spike 25, які відбувалися з 8 по 16 листопада.
-

Фінляндія повернула в Росію ексбійця Вагнера, який убивав українців
Чоловіка на ім’я Євген, який воював на боці Росії у складі ПВК Вагнер, повернули на батьківщину. Про це у суботу, 15 листопада, повідомляє Yle з посиланням на інформацію Прикордонної служби Північної Карелії. У відомстві підкреслили, що оприлюднили цей випадок через увагу до його попередньої діяльності.
Прикордонна служба підтвердила, що чоловік має військове минуле, але відмовилася розголошувати деталі. Відомо, що раніше він подавав заяву на отримання міжнародного захисту у Фінляндії.
Євген заявляв, що втік від війни: “Я хотів знайти притулок в іншій країні. Я ще перебуваю на службі, відмовився від свого підрозділу… Я просто хочу жити і не хочу більше війни”. На нього не було відкрито справу за факт незаконного перетину кордону.
Бойовика затримали 17 червня в районі Кітеї після того, як він перетнув фінсько-російський кордон через лісову зону. Його помітили завдяки системі відеоспостереження та реагування на датчики руху. Після цього прикордонний патруль затримав підозрюваного.
Наступного дня Євген з’явився до поліції в місті Йоенсуу. Він пояснив, що наважився перетнути кордон через неможливість отримати прихисток або допомогу в іншій європейській країні. Він зазначив, що саме Фінляндія була найближчою для втечі.
За словами Євгена, він сам спланував втечу. Йому допомогли два товариші, які довезли до лісистої території біля кордону. Подальший шлях до Фінляндії він долав пішки, користуючись смартфоном і додатком AlpineQuest.
Євген регулярно з’являвся в російських пропагандистських відео та розповідав про бої проти українців. Він стверджував, що добровільно долучився до лав російської армії у 2022 році, пройшов підготовку в ПВК Вагнер, а згодом брав участь у боях – зокрема за Бахмут.
Раніше він служив командиром роти 433-го мотострілецького полку ЗС РФ і воював на сході України, включно з операціями під Селидовим та у Бахмуті. В одному з пропагандистських роликів розповідав, як їхній підрозділ підірвав авто з українськими військовими біля Селидового.
Євген на відео, знятому в Україні / СкриншотПісля боїв за Селидове восени 2024 року Євген більше не з’являвся у публічному просторі.
У своїх соцмережах він критикував російське військове керівництво, звинувачуючи його в зраді та брехні. Окрім військового минулого, у Євгена була кримінальна судимість: у 2023 році його засудили за пограбування ювелірного магазину в Омську. Щоб уникнути ув’язнення, він приєднався до бойових дій.
Раніше суд у Казахстані засудив 22-річного Тимура Пралієва, колишнього найманця російської приватної військової компанії Вагнер, до п’яти років колонії середнього рівня безпеки.
Спецоперація Месники-2: викрито 654 бойовика ПВК Вагнер та Редут
-

Зеленський назвав два способи змусити Росію закінчити війну
Український лідер Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Фінляндії Александром Стуббом. Про це глава держави повідомив у Telegram у п’ятницю, 14 листопада.
“Знову жахлива атака Росії проти України, наших людей, звичайних житлових будинків. Алекс висловив співчуття всьому українському народові й засудив цей підлий удар росіян. Подякував йому за ці слова підтримки”, – написав Зеленський.
Сторони обговорили подальшу підтримку України в усіх можливих напрямах і спільні з партнерами кроки для тиску на Росію. “Тільки тиском – санкціями та силою – росіян можна змусити закінчити цю війну, яка нікому, крім них, ніколи не була потрібна. Будемо робити все можливе для цього”, – наголосив президент.
