Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Росія посилює інформаційну війну проти України. Про це інформує пресслужба МЗС у неділю, 19 жовтня.
Попри певне скорочення військових витрат у бюджеті на 2026 рік, фінансування пропаганди зросте на безпрецедентні 54%.
“Це чітко свідчить про пріоритети держави-агресора: не можуть перемогти на полі бою, тому роблять основну ставку на дезінформацію”, – заявив Сибіга.
Глава МЗС зауважив, що зміцнення інформаційної стійкості залишається одним із пріоритетів України для ефективного захисту своїх інтересів і протидії російській агресії в інформаційній сфері.
Додамо, раніше у СЗР акцентували, що уряд Російської Федерації планує значне скорочення фінансування державних програм у 2026 році, зменшивши бюджет для 18 із 51 програми, що дозволить зекономити понад 207 мільярдів рублів. Водночас витрати на державні органи та пропаганду істотно зростають. Так, на програму Росія у світі, яка займається популяризацією “традиційних цінностей” за кордоном, виділять майже 12 мільярдів рублів – удвічі більше, ніж минулого року. Державний фонд “Защитники отечества”, очолюваний племінницею Володимира Путіна Анною Цивілєвою, отримає 35 мільярдів рублів, що перевищує витрати попереднього року в 2,5 разу. Крім того, фінансування державних телеканалів у 2026 році становитиме 106,4 мільярда рублів. Також повідомлялося, що заплановані витрати Росії на оборону в 2026 році збільшилися ще на 325 мільярдів рублів. Разом з витратами на “Національну безпеку” загальні витрати на армію, поліцію та спецслужби наступного року становитимуть 16,84 трильйона рублів, або 38% усіх витрат.
Позначка: Фінансування
-
РФ збільшила фінансування пропаганди на 54% – МЗС
-
Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що країні потрібно близько 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування у 2026-2027 роках для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Він подякував партнерам за підтримку, яка вже перевищила 152 мільярди доларів з лютого 2022 року. Марченко наголосив на необхідності запуску нових форматів співпраці та механізмів залучення російських активів, щоб забезпечити баланс бюджету у майбутньому. Також триває підготовка нової програми співпраці з МВФ, яка врахує середньострокові пріоритети України, зокрема підтримку стабільності та критично важливих видатків.
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія виділить Україні 1,1 мільярда крон (171 мільйон доларів) на підсилення обороноздатності. Ці кошти підуть на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що цей пакет включає фінансування різних ініціатив по всіх напрямках оборони, від морського забезпечення до тренувань для військовослужбовців. Ці заходи сприятимуть зміцненню бойового потенціалу України. Частина грошей буде витрачена на навчальне та тренувальне обладнання для українських сил, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. У цьому пакеті також передбачено фінансування програми НАТО з реабілітації та постачання пального. Данія також планує інвестувати ще 1,6 мільярда крон у безпілотники, боєприпаси та ракети, які будуть закуплені через українську оборонну промисловість. Загалом, пакет допомоги від Данії на 2025-2028 роки складає майже 2,7 мільярда крон. Також варто відзначити, що з 2022 року Данія вже ухвалила рішення про військову підтримку України на суму близько 70,3 мільярда крон через Фонд допомоги Україні.
-
Британія та Канада використають заморожені активи РФ – ЗМІ
Велика Британія та Канада приєдналися до плану ЄС, який передбачає використання заморожених російських активів для підтримки України. Це дозволить Києву отримати близько 50 мільярдів доларів додатково на закупівлю озброєння та підтримку економіки. Європейські країни також планують надати Україні репараційний кредит, уникнувши прямого арешту активів Росії. Україна планує використовувати ці кошти для закупівлі озброєння, підтримки економіки та розвитку власної оборонної промисловості. Заморожені російські активи в Британії та Канаді становлять велику суму, яка може бути використана для цих цілей. Усього ЄС планує передати Україні понад 140 мільярдів євро, враховуючи попередні виплати від країн G7. Також планується укладення гарантій з іншими країнами ЄС для уникнення прямих конфіскацій активів Росії.
-
В Іспанії відповіли на нову погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено відповів на погрози президента США Дональда Трампа щодо можливості введення нових мит на Іспанію через нестачу витрат на оборону. Він наголосив, що Іспанія є вірним союзником в НАТО, а її відданість безпеці Євроатлантики є невідомою. Міністр підкреслив, що країна виконує свої зобов’язання стосовно військових витрат на рівні 2% ВВП, який був визначений на саміті НАТО в Уельсі у 2014 році. Також він зазначив, що Іспанія має приблизно 3000 військових, які беруть участь у забезпеченні безпеки на східному фланзі НАТО. Відповідно до Трампа, Іспанія має збільшити військові витрати до 5% ВВП, а також виконувати нові вимоги НАТО. Трамп навіть висловив думку щодо можливості виключення Іспанії з НАТО через це.
-
Трамп пригрозив “єдиній відстаючій” країні НАТО за неповагу до Альянсу
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести торгові тарифи проти Іспанії через те, що Мадрид не погодився з підвищенням оборонних витрат до рівня 5% від ВВП, який був рекомендований НАТО. Іспанія домовилася про фінансування на рівні близько 2,1% ВВП. Трамп назвав такий підхід “нечесним” та загрожує введенням митних тарифів на іспанські товари. Мадрид вважає, що його внесок у спільні місії НАТО є адекватним. Європейські політики та дипломати відреагували на це різними способами, виражаючи або занепокоєння, або нагадуючи про складність узгодження бюджетів Альянсу.
-
Швеція витратить на свої субмарини додаткові 900 млн євро
Шведська оборонна компанія Saab отримала контракт на майже 900 млн євро на закупівлю обладнання та послуг для будівництва двох субмарин класу Blekinge. Це додаткове замовлення пов’язане з будівництвом субмарин, які будуть поставлені Швеції протягом 2026-2032 років. Керівник компанії наголосив на тому, що Saab створює для Швеції передові у світі конвенційні субмарини, які допоможуть забезпечити безпеку у шведських водах на наступні десятиліття.
-
ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро на допомогу Україні на зиму, а також планує надати ще 100 млн євро. Цю інформацію оголосила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час пресконференції в Києві разом із українським колегою Андрієм Сибігою. Крім того, ЄС також відділить 10 млн євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії, а також 6 млн євро на підтримку депортованих українських дітей та жертв сексуального насильства. Каллас наголосила, що відповідальність за війну несуть російські лідери і ніхто не повинен залишитися без покарання за скоєні злочини.
-
Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.“Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.
-
ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів
Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.
Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
“Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.
Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.
Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.
Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.
Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини.