Міністерство зовнішніх справ України не має інформації про “паузу у виділенні енергетичної допомоги” Україні з боку Сполучених Штатів Америки. Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий, повідомляє Укрінформ.
“Ми перевіримо ще раз повідомлення в ЗМІ, про що саме йдеться, і я думаю, зможемо дати окрему відповідь, чи вони відповідають дійсності”, – запевнив спікер.
За його словами, Україна працює на всіх рівнях, щоб активізувати всі доступні формати, в межах яких може бути надана додаткова енергодопомога для відновлення інфраструктури, зруйнованої російськими ударами.
Як відомо, недавно журналісти Reuters написали, що енергетичну допомогу Україні в розмірі близько 250 млн доларів, виділену колишнім президентом США Джо Байденом і досі не виплатили через закриття USAID, яке раніше ініціював нинішній лідер країни Дональд Трамп.
ЗМІ заявив, що ці кошти, виділені на імпорт скрапленого природного газу та відновлення енергооб’єктів, пошкоджених масованими атаками росіян, тепер “зависли”.
За версією інформагентства, Києву буцімто відомо про затримку, проте він побоюється публічно порушувати це питання через ризик дипломатичного напруження.
США оголосили про закриття 83% програм USAID
Позначка: Фінансова допомога
Уряд повідомив про пакетом енергетичної підтримки
Підприємці зможуть скористатися урядовим пакетом енергетичної підтримки. Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на своєму Telegram-каналі.
“Щоб частково компенсувати витрати й продовжувати працювати в складних енергетичних умовах, малий та середній бізнес, який працює у соціально важливих сферах — аптеки, магазини, пекарні, кав’ярні, майстерні та інші послуги першої необхідності, вже може подавати заявки на державну підтримку”, – зауважила чиновниця.
Енергодопомога ФОП
ФОПи 2–3 груп, які мають щонайменше одного найманого працівника, можуть отримати одноразову безповоротну фінансову допомогу від 7 500 до 15 000 грн – залежно від кількості працівників.
Кошти можна використати на:
Програма працює за принципом грантів Власна справа. Подати заявку можна онлайн через портал Дія — у категорії Підприємництво, на сторінці послуги Допомога ФОП на енергостійкість.
Дані перевіряються автоматично, кошти зараховуються на Дія.Картку через п’ять банків, які приєдналися до програми: Приватбанк, Sense Bank, Банк Кредит Дніпро, А-банк та monobank.
Енергокредит під 0% на енергообладнання
Мікро-, малий та середній бізнес може отримати до 10 млн грн пільгового кредитування під 0% річних у межах програми Доступні кредити 5–7–9. Різницю банкам компенсує держава через Фонд розвитку підприємництва.
Кредит надається до 3 років. Кошти можна спрямувати на генераційне обладнання – когенераційні установки, дизельні, бензинові та газові генератори.
Для кредиту еобхідно відповідати критеріям програми Доступні кредити 5–7–9, подати заявку до банку-партнера програми, пройти оцінку та отримати рішення банку.
“Енергетична підтримка допоможе бізнесу продовжувати працювати, зберігати робочі місця та забезпечувати людей у містах і громадах усім необхідним в періоди тривалих відключень”, – резюмувала Свириденко.
Україна через рішення Трампа не отримала 250 млн доларів – ЗМІ
Енергетична допомога Україні у розмірі близько 250 млн доларів, виділена експрезидентом США Джо Байденом, і досі невиплачена через закриття USAID. Про це повідомляє інформаційна агенція Reuters, посилаючись на свої джерела.
Кошти, виділені на імпорт скрапленого природного газу та відновлення енергооб’єктів, пошкоджених масованими атаками росіян, “зависли”, зазначають співрозмовники ЗМІ.
USAID ще за попереднього президента США Джо Байдена повідомило Конгрес про намір виділити принаймні частину цих грошей. Проте рішення адміністрації Трампа стосовно закриття агентства залишило фінансування “у підвішеному стані”.
В адміністрації виникли суперечки щодо того, яке саме відомство має відповідати за виплату допомоги. Деякі посадовці вважають, що це має зробити Державний департамент США, якому надана частина функцій USAID, а інші заявляють, що виплачувати кошти має Корпорація фінансування розвитку.
Затримка допомоги не пов’язана з будь-яким тиском на Київ, а є наслідком бюрократичної плутанини в США, додає інформагентство.
Невиплата цих грошей викликала розчарування серед союзників України на тлі масованих ударів росіян по енергетичних об’єктах під час сильних морозів.
Український посадовець в коментарі Reuters розповів, що Києву відомо про затримку, проте він побоюється публічно порушувати це питання через ризик дипломатичного напруження.
Єврокомісія виділила 153 млн євро гуманітарної допомоги Україні й Молдові
Єврокомісія оголошує про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців. Про це повідомляє сайт Єврокомісії.
Мільйони українців стикаються з морозами без електроенергії під час тривалих російських ударів по енергетичній інфраструктурі, йдеться в повідомленні.
ЄС, відповідаючи на нагальні потреби, виділяє перші 145 мільйонів євро гуманітарної допомоги для України, “щоб забезпечити захист, житло, їжу, грошову допомогу, психосоціальну підтримку та доступ до води та медичних послуг”.
Іще вісім мільйонів євро підтримають розміщення українських біженців, які втекли від війни, у Молдові.
“Цього тижня було доставлено 447 електрогенераторів вартістю 3,7 мільйона євро, щоб відновити електропостачання лікарень, притулків та інших важливих служб. Ще 500 генераторів зараз розгортаються, усі – зі стратегічних резервів rescEU, щоб підтримувати роботу основних послуг”, – додали в Єврокомісії.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Єврокомісія виділила понад 1,4 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги Україні та Молдові.
В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні
У Європейському Союзі триває активне обговорення нового механізму розподілу фінансової допомоги Україні, який може змінити внутрішні баланси впливу в Союзі. Як повідомляє Euractiv, нова ініціатива Німеччини пропонує переглянути підхід до розподілу коштів.
Берлін виступив із пропозицією прив’язати витрати за майбутньою позикою у 90 мільярдів євро до рівня двосторонньої допомоги, що вже була надана Україні країнами-членами ЄС. Джерела серед дипломатів зазначили, що держави, які зробили найбільший внесок, можуть отримати переваги при поділі фінансового навантаження.
Цей підхід може суттєво зміцнити позиції Німеччини, яка є найбільшим донором України з початку повномасштабного російського вторгнення. Однак така ініціатива ризикує спровокувати невдоволення країн, які надали меншу підтримку, зокрема Італії та Франції.
Як зазначає видання, лідерам ЄС у грудні не вдалося домовитися щодо використання заморожених активів Росії для фінансування потреб України. Альтернативою стало рішення виділити Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на період до 2027 року під гарантії бюджету ЄС. Згідно з планом, 60 мільярдів піде на військову підтримку, а ще 30 мільярдів – на покриття бюджетного дефіциту, хоча вже навесні може виникнути ризик нестачі коштів.
Дані Кільського інституту свідчать про значну диспропорцію у рівнях підтримки: Німеччина надала близько 25 мільярдів євро, Франція – 7,5 мільярда, а Італія – 2,7 мільярда євро. Один із європейських дипломатів припустив, що зміни правил фінансування могли б підштовхнути країни до активнішої участі у підтримці України, що відповідає загальним інтересам союзу. Продовження обговорень цього питання заплановано на зустрічі послів ЄС у Брюсселі.
Нагадаємо, що Європейський парламент раніше схвалив застосування механізму посиленого співробітництва для запуску кредиту розміром у 90 мільярдів євро на підтримку України. Це дозволить Євросоюзу діяти без потреби одностайного погодження всіх країн-членів, використовуючи спрощену процедуру прийняття рішень.
Раніше повідомлялося, що у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів.
Надзвичайний стан в енергетиці: бізнес отримає додаткову підтримку
Кабінет міністрів запроваджує нову програму підтримки бізнесу. Частина фізичних осіб-підприємців зможе отримати одноразову виплату до 15 тисяч гривень. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 23 січня.
За її словами, ФОПи 2-3 груп, які працюють у соціально важливих сферах – заклади громадського харчування, аптеки, кав’ярні, продуктові магазини, пекарні та інші заклади і послуги першої необхідності, – зможуть отримати від 7 500 до 15 000 гривень.
“Розмір виплати залежить від кількості найманих працівників за умови наявності щонайменше одного працівника”, – пояснила глава уряду.
Подати заявку можна через портал Дія: її верифікують банки-партнери, після чого Державна служба зайнятості перераховує кошти. Отримані гроші можна витратити на придбання та ремонт енергообладнання, пальне для генераторів та оплату електроенергії.
Свириденко також розповіла, що підприємства, які відповідають критеріям програми 5-7-9%, зможуть взяти кредит на купівлю генераторів і акумуляторних батарей під 0%. Різницю за ставкою компенсуватиме держава через Фонд розвитку підприємництва.
“Кредити надають близько 50 банків-партнерів програми 5-7-9% терміном до трьох років. Максимальна сума кредиту – до 10 млн гривень”, – зазначила прем’єрка.
Деталі та дату старту програми повідомить Міністерство економіки.
МЗС: Україні надали енергетичну допомогу 17 країн
На сьогодні 17 країн надали Україні допомогу енергетичним обладнанням, щоб підтримати її в умовах надзвичайно складної ситуації з електропостачанням, спричиненої російськими атаками.
Цю інформацію повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у своєму дописі у Facebook увечері в понеділок, 19 січня.
Він розповів, що доповів президенту Володимиру Зеленському про результати дипломатичних зусиль для залучення підтримки в енергетичному секторі.
Італія вже в січні 2026 року виділила Україні промислові бойлери для систем теплопостачання. Перший етап їхньої допомоги включає поставку близько 80 бойлерів потужністю від 550 до 3000 кВт, які будуть використані в громадах, де було пошкоджено або зруйновано системи централізованого опалення.
Бельгія за посередництва Федеральної агенції розвитку Enabel надала 22 мобільні котельні та три генератори потужністю 200 і 40 кВт для Києва, Одеси та Фастова.
Чехія у межах проєкту “Тепло і світло для України” передала 36 генераторів у Львів, Тернопіль, Київ, Дніпро, Миколаїв та Херсон. Також організація Člověk v tísni у співпраці з SOS Ukraine уклала грантову угоду на суму 850 тисяч євро для додаткових постачань енергетичного обладнання.
Румунія направила до Сумської області гуманітарний вантаж вартістю близько 20 тисяч євро, включаючи акумуляторні станції EcoFlow і дизельний генератор.
Болгарія передала 17 генераторів різної потужності.
Данська організація Bevar Ukraine спрямувала на потреби Києва промислові станції безперебійного живлення, а також генератор на 22 кВт.
Хорватія забезпечила Україну двома потужними генераторами для Сумщини, плануючи додати ще два для Київської та Сумської областей.
Європейський Союз прийняв рішення передати Україні 445 генераторів із резервів rescEU.
Швейцарія готує відправку чотирьох аварійних генераторів середньої потужності від кантону Тургау.
Молдова нещодавно передала 14 генераторів для Сумщини.
Норвегія зосередила увагу на фінансовій підтримці України, виділивши 200 мільйонів доларів.
Німеччина та Австрія додатково передали по 60 мільйонів євро, а Велика Британія – 20 мільйонів фунтів.
Литва надала ще одну партію енергетичного обладнання, включаючи генератори, електрокомпоненти та засоби для аварійного ремонту інфраструктури.
Польща забезпечила поставки дизельних генераторів для об’єктів критичної інфраструктури, зокрема в межах проєкту “Тепло для Києва”, де було зібрано понад мільйон доларів.
Грузія передала дев’ять промислових генераторів для Сумщини на суму понад пів мільйона доларів. Водночас, варто зазначити, що її влада демонструє неоднозначну позицію щодо агресії Росії проти України, уникаючи прямої військової допомоги.
Вірменія оголосила про наміри надати 10 мобільних інверторних генераторів для освітніх та медичних закладів у прифронтових регіонах.
Нагадаємо, російська армія з початку повномасштабного вторгнення завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України, що призводить до серйозних перебоїв із електропостачанням. В ніч на понеділок російські агресори атакували енергетичну інфраструктуру кількох регіонів. Зафіксовано нові знеструмлення. В Укренерго повідомили, що зникло світло у споживачів на Одещині, Чернігівщині, Сумщині, Харківщині й Дніпропетровщині.
Станом на 19 січня в столиці вже понад тиждень діють екстрені відключення світла. При цьому, за словами президента України Володимира Зеленського, РФ уже підготувалася до нового масованого удару.
МВФ наполягає на запровадженні обовʼязкового ПДВ для ФОП в Україні
Голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва здійснила несподіваний візит до Києва. Вона планує винести на розгляд ради директорів МВФ нову програму кредитування України на суму 8,1 млрд доларів. Мета цієї програми – допомогти розблокувати фінансування з інших міжнародних інституцій. Під час візиту Георгієва зустрілася з українськими чиновниками, відвідала об’єкти енергетичної інфраструктури та вшанувала пам’ять загиблих українських військових. Україні потрібно виконати умови МВФ, щоб отримати новий кредит, включаючи впровадження податків та бюджетну політику. Попередня угода передбачала чотирирічну підтримку, а нову програму планують зробити заміною попередньої на суму 15,5 млрд доларів.
Британія виділяє Києву 20 млн фунтів на енергетику
Велика Британія вирішила виділити 20 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку енергетичної інфраструктури України, щоб зміцнити її енергетичну безпеку перед постійними атаками Росії. Це було оголошено у заяві британського уряду, опублікованій 16 січня. Ця допомога призначена для забезпечення опалення та електроенергії мільйонам українців, які страждають від сильних морозів та атак на енергетичний сектор. Гроші будуть використані на ремонт, відновлення та захист енергоресурсів по всій країні. Також розширюється програма “побратимства шкіл”, яка сприятиме освітній співпраці між Великою Британією та Україною. Україна і Велика Британія також підписали “дорожню карту” в рамках угоди про столітнє партнерство в оборонній сфері.
Глава МВФ прибула з візитом у Київ – ЗМІ
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва прибула до Києва для проведення високорівневих переговорів. Під час візиту вона планує зустрітися з президентом України, прем’єр-міністром, головою центрального банку та керівниками підприємств. Деталі візиту трималися в секреті через проблеми безпеки. Глава МВФ має родинні зв’язки з Україною, а останній раз вона відвідала країну у лютому 2023 року. У листопаді 2025 року Україна та МВФ уклали попередню угоду про кредитування на $8,2 мільярдів доларів, проте фінансування залежить від виконання ряду умов, включаючи ухвалення бюджету та підтримку фінансування від донорів.