Державна компанія QatarEnergy оголосила форс-мажор на постачання скрапленого природного газу та супутніх продуктів через призупинення виробництва на тлі іранських атак на її об’єкти у Катарі. Про це пише AP у середу, 4 березня.
QatarEnergy є одним із найбільших у світі експортерів скрапленого природного газу.
Днями компанія призупинила виробництво СПГ та супутніх продуктів після іранських атак на об’єкти у промислових містах Рас-Лаффан та Месаїд. Один безпілотник потрапив у водний резервуар електростанції, а другий у промисловий об’єкт QatarEnergy. Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на світовому ринку близько 20%. Раніше Катар припинив виробництво скрапленого природного газу (СПГ), а Саудівська Аравія закрила свій найбільший нафтопереробний завод. Крім того, закриті нафтові та газові об’єкти в іракському Курдистані та Ізраїлі.
Позначка: Додобуток
Видобуток нафти в Росії скорочується другий місяць поспіль
Проблеми з реалізацією нафти через скорочення її закупівель Індією призвели до того, що видобуток у Росії у січні впав другий місяць поспіль і склав 9,28 млн барелів на день. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з цими даними.
Це майже на 300 тисяч барелів на день менше від квоти, яка передбачена для Росії в рамках ОПЕК+.
Середньодобове скорочення виробництва у січні становило 46 тисяч барелів після приблизно 100 тисяч барелів місяцем раніше.
Через неможливість реалізувати всю нафту, що вивозиться з Росії, після того як США наприкінці серпня ввели мита проти Індії, а наприкінці жовтня – санкції проти Роснефти та Лукойла, сировина накопичується у танкерах. На початок лютого у плавучих сховищах знаходилося 143 млн барелів російської нафти. Це майже вдвічі більше, ніж рік тому, і на понад чверть більше, ніж наприкінці листопада.
Раніше різке падіння видобутку в Росії спостерігалося у 2024 році, коли він знизився з 9,64 млн у березні до 8,97 млн барелів у вересні. Але тоді це пояснювалося скороченням квот ОПЕК+, коли організація намагалася підтримати ціни на нафту шляхом обмеження пропозиції. Надалі до вересня 2025 року обсяг видобутку у Росії приблизно відповідав квоті, але потім показники почали розходитися: квота зростала, а виробництво спочатку стагнувало, а потім почало скорочуватися.
Наразі квота становить 9,57 млн барелів на день.
Нагадаємо, дрони атакували Слов’янськ-на-Кубані, що в Краснодарському краї РФ. В Телеграм-каналах писали, що під ударом міг бути місцевий НПЗ.
Також в окупованому Луганську поскаржились на атаку БпЛА. В результаті атаки спалахнула підстанція Кіровська.
Трильйон рублів: атаки ЗСУ завдали рекордних збитків нафтовим компаніям РФ
Внаслідок ударів по російських нафтопереробних заводах, російські нафтовики зазнали збитків на понад 1 трлн рублів. Про це розповів заступник генерального директора страхового брокера Mains Євгеній Боровиков, передає TMT.
“За нашими оцінками, прямі збитки в нафтогазовій галузі від ударів БпЛА вже давно перевищили 100 млрд рублів, а спільно з втратою прибутку та непрямими збитками – понад 1 трлн рублів”, – повідомив він.
Згідно з підрахунками Bloomberg на основі заяв українських і російських офіційних осіб, у 2025 році Україна здійснила 120 атак на об’єкти російської нафтової галузі. Найбільше ударів припало на НПЗ – 81, морську інфраструктуру, включно з нафтовими та газовими родовищами, атакували 27 разів, тоді як трубопроводи й танкери – 8 і 4 рази відповідно. Рекордним місяцем за кількістю ударів по НПЗ став серпень (14 випадків), а за загальною кількістю атак – грудень 2025 року (24 випадки).
Минулого року трубопровідні постачання нафти на російські НПЗ знизилися до мінімуму за 15 років, за розрахунками агентства Argus. Підприємства отримали 228,34 млн тонн сировини, що на 1,6% менше порівняно з попереднім роком. Загальна переробка нафти в РФ у 2025 році скоротилася на 1,7% – до 262,3 млн тонн.
У зв’язку з цим у 2025 році збитковість страхування ризиків “терактів” та диверсій перевищила 100%, збільшившись у кілька разів, повідомили учасники ринку. Вони пов’язали це з ростом кількості страхових випадків, що призвело до значного підвищення тарифів та франшиз.
У грудні 2025 року глава Міноборони РФ Андрій Бєлоусов заявляв, що ефективність російських сил ППО становить у середньому 97%. За його даними, минулого року Україна збільшила середньомісячну кількість випущених по РФ БпЛА до 3700 одиниць.
Колишній глава Служби безпеки України Василь Малюк повідомляв, що українські військові у 2025 році завдали близько 160 результативних ударів по об’єктах нафтовидобутку та нафтопереробки на території РФ. Найбільше цілей було уражено у вересні та жовтні, зокрема шість НПЗ, два нафтотермінали, три нафтобази та дев’ять нафтоперекачувальних станцій.
На Хмельниччині викрили схему незаконного видобутку вапняку
У Кам’янець-Подільському районі директор кар’єру протягом двох років незаконно видобував вапняк на суму понад 50 мільйонів гривень. Він витягнув майже 237 тисяч тонн вапняку, коли мав дозвіл лише на 50 тисяч тонн. Після цього продав його як легально видобутий продукт, отримавши близько 57 мільйонів гривень прибутку. Йому пред’явили підозру у незаконному видобутку корисних копалин та легалізації злочинно отриманого майна. Шкода навколишньому середовищу від таких дій оцінюється майже у 240 мільйонів гривень. Нині розглядається питання про обрання запобіжного заходу.
Саудівська Аравія наполягає на збільшенні видобутку ОПЕК+
Ключові країни ОПЕК+ у неділю проведуть відеоконференцію, на якій розглянуть питання щодо відновлення постачань нафти обсягом 1,66 млн барелів на добу. Дискусія відбуватиметься з урахуванням прискореного відновлення попередніх обсягів протягом минулих п’яти місяців. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 5 вересня.
Саудівська Аравія, котра ініціювала процес, планує додатково збільшити видобуток, щоб компенсувати падіння цін зростанням обсягів. Водночас частина членів альянсу може виступити проти такого кроку, прагнучи підтримати вищий рівень цін.
За інформацією делегатів, Ер-Ріяд прагне повернути частку ринку, яку країна втратила на користь конкурентів, зокрема американських виробників сланцевої нафти. У листопаді принц Мухаммед бін Салман планує відвідати Вашингтон для зустрічі з Дональдом Трампом, який закликає до зниження цін на паливо.
Збільшення видобутку може призвести до надлишкової пропозиції у четвертому кварталі та подальшого тиску на ціни. Водночас ринок зберіг відносну стабільність після того, як ОПЕК+ відновила постачання у 2,2 млн барелів на добу, попри побоювання щодо готовності споживачів до таких обсягів.
Експерти зазначають, що додаткові поставки вигідні споживачам і відповідають закликам США, але водночас становлять фінансові ризики для сланцевих виробників у США та самих членів альянсу. Ситуація відображає зміну пріоритетів ОПЕК+ на користь збереження частки ринку, а не цінової стабільності.
Тим часом, світові ціни на нафту продовжили падіння та завершують тиждень у “червоній зоні”.
Листопадові ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures подешевшали на $1,5 (-2,24%), до $65,49 за барель.
Жовтневі контракти на WTI на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) втратили $1,53 (-2,41%), знизившись до $61,95 за барель.
Раніше під час торгів Brent опускалася до $65,35, а WTI – до $61,77 за барель.
Передбачається, що трейдери очікують на засідання ОПЕК+ 7 вересня.
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте втроє – ЗМІ
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте майже втроє – з 32,2 млрд доларів в 2024 до майже 90 млрд доларів. Уже в 2025 році комерційні безпілотники обженуть військові та стануть найбільшим сегментом ринку. Про це заявило галузеве видання Offshore Technology, посилаючись на дослідження Global Data.
“Нафтогазова галузь є однією з ключових галузей, що визначають це зростання, оскільки оператори все частіше використовують БпЛА для інспекцій, контролю викидів і морської логістики…”, – пояснили аналітики.
Такі гравці, як Saudi Aramco, BP, Chevron, Shell та TotalEnergies, розширюють свій парк БпЛА для планових перевірок трубопроводів, факельних установок, резервуарів та морських платформ, зазначають експерти.
Існуючі обмеження корисного навантаження, термін служби акумуляторів і відмінності в нормативно-правовій базі, які стримують масштаби використання дронів.
Питання, пов’язані з безпекою повітряного простору та керування даними, створюють перешкоди для більш широкого впровадження БпЛА.
Експерти впевнені, що роль дронів у перетворенні нафтогазової галузі зростатиме.
Рідкоземи ТОТ: обговорено недопущення видобутку РФ
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч зі спеціальним представником президента США Кітом Келлогом, під час якої обговорювались безпекові гарантії для України та зазіхання Росії на критичні мінерали на тимчасово окупованих українських територіях. Про це Юлія Свириденко у неділю, 24 серпня, повідомила у Facebook.
За даними допису Юлії Свириденко, однією з центральних тем розмови стали реальні безпекові гарантії для України, засновані на Статуті ООН із повагою до суверенітету країни. Прем’єрка наголосила, що ключем до забезпечення безпеки є сильна армія та економіка, закликавши зберегти потенціал Збройних сил України та активно розвивати промисловість.
Крім того, Юлія Свириденко підкреслила важливість повернення всіх українських громадян, включаючи військовополонених, цивільних осіб і дітей, депортованих до Росії.
Серед інших тем увага була приділена питанню критичних мінералів і промислових активів на окупованих територіях. За її словами, недопустимим є будь-яка легалізація їхнього використання або торгівлі.
Раніше Кабінет Міністрів затвердив оновлений перелік стратегічно та критично важливих корисних копалин і родовищ, що надаватимуться у користування через аукціони або конкурси.
На Полтавщині посадовці незаконно видобули води на 450 млн
У Полтавській області виявили двох посадовців, які завдали державі понад 450 мільйонів гривень збитків через незаконне видобування підземних вод. Ці посадовці, які керували комунальним підприємством у Новооржицькій територіальній громаді, підозрюються у порушенні правил використання надр та незаконному видобуванні води без необхідних дозволів. Вони використали 23 артезіанські свердловини для видобутку понад 300 тисяч кубометрів води. Посадовцям інкримінували незаконне видобування корисних копалин державного значення, і зараз розглядається питання про запобіжні заходи для них.
На Кіровоградщині викрили схему з видобутку піску за участю депутата ОПЗЖ
На Кіровоградщині виявили велике незаконне видобування піску, яке завдало збитків державі на суму понад 53 мільйони гривень через екологічні проблеми. До цієї схеми був причетний депутат обласної ради від ОПЗЖ та деякі керівники підприємств. Їм пред’явили звинувачення у незаконному видобуванні корисних копалин у складі організованої групи, за що передбачена відповідальність до восьми років ув’язнення. У результаті цієї діяльності було видобуто велику кількість піску, що спричинило значні збитки. Подібні випадки незаконного видобування піску вже раніше виявлялись на Київщині, що може призвести до серйозних екологічних проблем.
Екокода на 6 млн: на Київщині викрили незаконний видобуток піску з Десни
Працівників спеціалізованого підприємства судитимуть за незаконний видобуток 8 тис. тонн піску з річки Десна на Київщині. Збитки довкіллю перевищили 6 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у понеділок, 28 липня.
Прокурори вже скерували до суду обвинувальний акт стосовно трьох працівників підприємства за фактом незаконного видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі за ч. 4 ст. 240 КК України.
Підприємство, котре займається видобуванням піску та має у власності спеціалізовану техніку, надаючи послуги іншому підприємству, протягом 2023 року видобувало пісок з річки Десна у Київській області в межах Осещинського та Деснянського-верхнього родовищ.
Встановлено, що в серпні 2023 року обвинувачені незаконно видобули з річки Десна 8 тис тон піску за межами Деснянського-верхнього родовища, на підставі складених актів завантажили на баржі та перемістили до місця зберігання у м. Києві.
Такими діями завдано шкоду довкіллю на суму понад 6 млн грн.
Представники потерпілого у межах кримінального провадження заявили цивільний позов про стягнення завданої довкіллю шкоди. З цією метою прокурори наклали арешт на майно обвинувачених та підприємства.
Раніше Нацполіція викрила масштабну схему незаконного видобутку піску на Київщині, яка могла призвести до екологічної катастрофи.
Також повідомлялося, що викрито злочинну схему видобутку дорогоцінного каміння. Фігурантам загрожує до восьми років ув’язнення.
На Харківщині викрили незаконний видобуток піску на мільярд