Позначка: Державний бюджет

Держбюджет-2026: чому обурились військові

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:
Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.

Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:

мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.

Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців:

04.12.2025

Зеленський назвав пріоритети держбюджету-2026

Президент України Володимир Зеленський висловив подяку всім народним депутатам, які підтримали бюджет на 2026 рік. У своєму повідомленні у Telegram він підкреслив, що це важливий крок для забезпечення стійкості країни та фінансової підтримки соціальних програм та оборони. Зазначивши пріоритети, Зеленський також наголосив на співпраці з партнерами для залучення необхідних фінансових ресурсів. Президент підкреслив, що Україна відсутність внутрішніх причин для нестабільності, що є важливим сигналом для міжнародних партнерів. Закон про державний бюджет на 2026 рік був ухвалений у другому читанні та в цілому Верховною Радою.

Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026

Бюджетний комітет Верховної Ради України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер народні депутати повинні проголосувати за цей документ. Нардепи Ярослав Железняк та Данило Гетманцев повідомили, що на розгляд бюджету буде відведено до 75 хвилин, причому більшість часу буде витрачено на обговорення та прийняття рішення. У новому бюджеті передбачено підвищення мінімальної зарплати вчителям до 36 тисяч гривень без збільшення їх навантаження. Також ухвалено рішення щодо частки ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах – це становитиме 64% від суми сплаченого податку і дозволить залишити ці кошти у громадських бюджетах.

У Раді не домовилися про голосування Бюджету-2026

Парламентарі не можуть домовитися про ухвалення бюджету на наступний рік через розбіжності в позиціях. Деякі депутати підтримують запропонований проєкт, а інші вимагають додаткові умови, такі як перезавантаження у владі, покращення роботи правоохоронних органів та бюджетні правки. Затримка ухвалення бюджету може вплинути на переговори з МВФ, оскільки це є важливою умовою для отримання нової кредитної програми. Доходи держбюджету зростають на 40%.

Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків

У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5.

Надходження від “податку на Google” перевищили 13 млрд гривень

З початку року в Україні міжнародні компанії вже сплатили 13,2 млрд гриень так званого “податку на Google”. Про це напередодні повідомила Державна податкова служба.
“За 10 місяців 2025 року компаніями-нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого “податку на Google”. У гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільші суми податку сплатили Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.
З початку року платниками податку зареєструвалися ім осіб-нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи-нерезиденти.
Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий цифровий ринок, – заявили у відомстві.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року.

Доходи держбюджету України підскочили на 40%

У жовтні надходження податків та платежів до держбюджету України зросли на 41,6% порівняно з минулим роком, досягнувши 181,8 млрд гривень. За цей період Україна отримала 38 млрд грн грантової допомоги. Найбільше надходжень було з Державної податкової служби та Держмитслужби. Усього до держбюджету надійшло 251,7 млрд грн. Також Нацбанк попередив, що дефіцит електроенергії може сповільнити економічне зростання, а уряд РФ зафіксував уповільнення економіки вже третій квартал поспіль.

Депутати підтримали бюджет-2026 у першому читанні

У середу, 22 жовтня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2026 рік. За рішенням проголосували 256 народних депутатів. Згідно з документом, доходи державного бюджету складуть 2,4 трлн грн, що на 18,8% більше, ніж у 2025 році. Видатки будуть становити 4,8 трлн грн, що на 415 млрд більше, ніж у попередньому році. Заплановано значний зріст видатків на оборону та безпеку, а також на соціальні сфери, такі як соціальний захист, охорона здоров’я, освіта, наука, ветеранська політика та підтримка економіки. На засіданні також була підтримана поправка про продовження пільг на електромобілі до 2027 року. Всього було опрацьовано понад 3,3 тисячі поправок до проєкту бюджету на загальну суму понад 7,1 трлн грн.

Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону

У Верховній Раді знову збільшили видатки на оборону на 324,7 мільярди гривень. Депутати підтримали проєкт закону, який передбачає спрямування коштів на Збройні Сили, виробництво та закупівлю зброї, Національну гвардію, Службу безпеки та інші військові потреби. Також відомо, що Україна отримає 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine. У липні цього року було прийнято рішення про збільшення видатків на оборону на 412 мільярдів гривень. Таким чином, Україна продовжує зміцнювати свою оборону та безпеку.

Названо витрати України на оборону з початку року

Протягом січня-вересня поточного року касові видатки загального фонду державного бюджету України склали 2,82 трлн грн, що є на 20,2% більше, ніж у той же період минулого року. Найбільша частина цих коштів була спрямована на оборону, що становить 63,3% усіх видатків. За період дев’яти місяців найбільше коштів було витрачено на оплату праці з нарахуваннями, яка склала 40,1% від загального обсягу видатків. Крім того, значні кошти було спрямовано на оплату використання товарів і послуг, соціальне забезпечення, субсидії та поточні трансферти підприємствам, обслуговування держборгу та трансферти місцевим бюджетам. У порівнянні з попереднім роком, видатки на ці напрямки зросли на різну кількість грошей.