Державний бюджет

“Податок на Google” приніс бюджету понад 4,2 млрд з початку року

За перші два місяці року до держбюджету надійшло понад 4,2 млрд грн так званого “податку на Google”, котрий сплачують іноземні компанії за надання електронних послуг українським користувачам. Про це повідомила тимчасова виконуюча обов’язки голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.

Це на 0,7 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як зазначила Карнаух, компанії-лідери зі сплати податку, як і раніше, Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy та Netflix.
На сьогодні платниками ПДВ вже зареєструвались 151 особа – нерезидент, котрі постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України.
“Сплата такого податку є важливим елементом справедливого оподаткування цифрової економіки та сприяє додатковому наповненню Державного бюджету України”, – додала Карнаух.

Свириденко виключила бюджетну “катастрофу” у квітні

Перший транш у межах європейського кредиту Україна очікує вже у квітні. Тоді як найближчим часом до бюджету надійдуть $1,5 млрд від МВФ для покриття дефіциту та збереження макрофінансової стабільності. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час “години запитань до уряду” у Раді в п’ятницю, 28 лютого.
“Рада директорів МВФ затвердила нову 4-річну програму з розширеного фінансування обсягом $8,1 млрд. Ми найближчими днями очікуємо, що перший транш близько $1,5 млрд надійде в державний бюджет і кошти будуть спрямовуватися якраз на бюджетну підтримку, на перекриття дефіциту бюджету і на підтримку макрофінансової стабільності”, – зазначила глава уряду.
Свириденко зауважили, що без програми МВФ не буде кредиту від Європейського Союзу на 90 млрд євро, перший транш якого очікується в квітні 2026 року.
“Жодної катастрофи в квітні ми не очікуємо, втім, нам необхідно виконати свою домашню роботу”, – додала премʼєрка.

Видатки держбюджету України зросли на початку року

За підсумками січня загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 243,8 млрд грн, що на 29,7 млрд грн або на 13,9% більше ніж за січень 2025 року. Про це повідомив Мінфін в середу, 18 лютого.
Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону становили 149,6 млрд грн або 61,4% від усіх видатків загального фонду.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше було спрямовано на оплату праці працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями (освітяни, науковці, працівники медицини, культури, соціальні працівники та ін.) – 126,2 млрд грн. Це 51,8% від загального обсягу видатків, витрачених за січень 2026 року (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 16,2 млрд грн або на 14,7%).
Ще 54,5 млрд грн спрямували на соцзабезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 22,4% від загального обсягу видатків, що на 4 млрд грн або на 6,9% менше проти аналогічного періоду минулого року.
Також 20,8 млрд грн спрямували на обслуговування державного боргу або 8,5% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 6,3 млрд грн або на 43,7%).
Ще 17,8 млрд грн – на трансферти місцевим бюджетам або 7,3% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 5,4 млрд грн або на 43%) та 12,4 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг або 5,1% від загального обсягу видатків.
Окрім того, 10,9 млрд грн спрямували на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) або 4,5% від загального обсягу видатків.

У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році

За підсумками 2025 року компанія Метінвест Ріната Ахметова сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Про це повідомила пресслужба холдингу у понеділок, 2 лютого.
Вказано, що ця сума включає відрахування усіх асоційованих компаній та спільних підприємств за минулий рік.
“Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб”, – йдеться у повідомленні.
За даними преслужби, також українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, а плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії. І ми не зупинимося – бо віримо в Україну й працюємо заради її майбутнього”, – заявив гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.

До бюджету торік надійшло понад 14,4 млрд грн “податку на Google”

У 2025 році “податок на Google” приніс до бюджету понад 14,4 млрд гривень. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
Зазначається, що сплачено 150,1 млн євро та 177,4 млн доларів США.
Найбільшими платниками податку залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
Як повідомляється, коло платників розширюється. У 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів. З початку 2026 року – ще 5 компаній. Загалом в Україні вже 150 нерезидентів – платників ПДВ у сфері електронних послуг.
У податковій службі нагадали, що обов’язок реєстрації платником ПДВ для нерезидентів виникає у разі, якщо протягом останніх 12 місяців обсяг постачання електронних послуг в Україні перевищує суму, еквівалентну 1 млн гривень.

Видатки держбюджету у 2025 році рекордно зросли

Видатки загального фонду державного бюджету в 2025 році становили 4,19 трлн гривень, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 21 січня.

“За 2025 рік загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 4,19 трлн гривень, що на 697,2 млрд гривень, або на 20% більше ніж за минулий рік. У тому числі у грудні було витрачено 649,9 млрд гривень”, – йдеться в повідомленні.

Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за 2025 рік становили 2,67 трлн гривень або 63,8% від усіх видатків загального фонду. Із них у грудні було витрачено 445,7 млрд гривень.

У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:

1,55 трлн гривень – на оплату праці працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями (освітяни, науковці, працівники медицини, культури, соціальні працівники та ін.). У тому числі у грудні – 152,2 млрд гривень (36,9%) від загального обсягу видатків, витрачених за 2025 рік (проти минулого року зросли на 256,4 млрд гривень, або на 19,9%);

659,6 млрд гривень – на соціальне забезпечення (зокрема, виплату пенсій і допомоги, стипендій, допомоги сім’ям з дітьми та ін.) (у грудні – 76,9 млрд гривень) або 15,7% від загального обсягу видатків, що на 89,5 млрд гривень або на 15,7% більше проти минулого року;

677,1 млрд гривень – на оплату використання товарів і послуг (у грудні – 158,6 млрд гривень) або 16,2% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів та перерахування Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;

594,8 млрд гривень – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (у грудні – 160,7 млрд гривень) або 14,2% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на: придбання товарів для задоволення потреб ЗСУ; забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва; забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру;

361,6 млрд гривень – на обслуговування державного боргу (у грудні – 41,7 млрд гривень) або 8,6% від загального обсягу (проти минулого року зросли на 53,2 млрд гривень, або на 17,3%);

188,2 млрд гривень – на трансферти місцевим бюджетам (у грудні – 15,2 млрд гривень) або 4,5% від загального обсягу (проти минулого року зросли на 10,8 млрд гривень, або на 6,1%).

Зазначається, що всі пріоритетні видатки України, включаючи оборону, безпеку та соціальні зобов’язання, були повністю профінансовані на кінець 2025 року.

Державі повернули 114 млн у справі про закупівлю вугілля для Центренерго

У зв’язку з розслідуванням закупівлі вугілля для Центренерго, державному бюджету було повернуто понад 114 мільйонів гривень авансових коштів. За даними слідства, у 2024 році Центренерго уклало договори на поставку вугілля з кількома приватними компаніями на суму понад 380 мільйонів гривень. Частина продукції не була поставлена, але кошти були вже авансово перераховані. Один з постачальників добровільно повернув понад 114 мільйонів гривень, які він отримав без підтвердження фактичної поставки. Також ведеться перевірка інших договорів з компаніями, якими було перераховано понад 260 мільйонів гривень авансу, але зобов’язання не були виконані повністю. Раніше було оголошено підозру учасникам схеми з незаконного заволодіння електроенергією, через яку було завдано збитків на суму понад 168 мільйонів гривень ПрАТ НЕК Укренерго. Також розкрили схему на 700 мільйонів гривень, де електроенергію продавали реальним учасникам ринку, а отримані кошти виводили на закордонні рахунки. Організатор цієї схеми був арештований заочно.

Видатки держбюджету в грудні рекордно зросли

У грудні 2025 року видатки державного бюджету України сягнули рекордних 910 млрд грн, що є значним зростанням порівняно з попереднім місяцем і попереднім роком. Міністерство фінансів повідомило, що доходи бюджету також значно зросли завдяки зовнішній допомозі. За весь 2025 рік доходи держбюджету становили 3,82 трлн грн, що перевищує показник попереднього року. У той же час видатки бюджету зросли на 21,7% порівняно з 2024 роком. Значна частина грошей йшла на міжнародну фінансову допомогу у вигляді грантів.

Держбюджет-2026: чому обурились військові

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:

Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).

Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).

Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.

Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:

мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;

прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;

для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;

для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.

Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців:

Зеленський назвав пріоритети держбюджету-2026

Президент України Володимир Зеленський висловив подяку всім народним депутатам, які підтримали бюджет на 2026 рік. У своєму повідомленні у Telegram він підкреслив, що це важливий крок для забезпечення стійкості країни та фінансової підтримки соціальних програм та оборони. Зазначивши пріоритети, Зеленський також наголосив на співпраці з партнерами для залучення необхідних фінансових ресурсів. Президент підкреслив, що Україна відсутність внутрішніх причин для нестабільності, що є важливим сигналом для міжнародних партнерів. Закон про державний бюджет на 2026 рік був ухвалений у другому читанні та в цілому Верховною Радою.