Антикор

Позначка: Давання

  • Зеленський зустрівся з лідерами Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії

    Зеленський зустрівся з лідерами Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії

    У Гаазі президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом, прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 25 червня.

    Український лідер подякував лідерам країн Північної Європи за тісну координацію та відданість зусиллям для досягнення справедливого і сталого миру.

    Серед ключових тем зустрічі – збільшення військової підтримки України, передусім посилення ППО для захисту життів. Лідери обговорили потреби українських воїнів для формування наступних оборонних пакетів. Крім того, йшлося про розвиток спільного оборонного виробництва України та країн Північної Європи.

    За словами Зеленського, українськими пріоритетами є виробництво далекобійних безпілотників і ракет в Україні, яке вже фінансово підтримують північноєвропейські партнери.

  • ОП: Данія виділить €1,26 млрд на далекобійні дрони

    ОП: Данія виділить €1,26 млрд на далекобійні дрони

    Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України. Про це сказав український президент Володимир Зеленський під час зустрічі з данським прем’єр-міністером Метте Фредеріксен, повідомила преслужба ОП в середу, 25 червня.
    “Лідери приділили особливу увагу поглибленню оборонної співпраці та виробництву зброї і в Україні, і в Данії. Окремо йшлося про розвиток данської моделі, яка довела свою ефективність. Цьогоріч Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії”, – йдеться у повідомленні.
    Зеленський підкреслив, що “Данія стане першою країною, з якою ми запустимо спільне виробництво далекобійних безпілотників і ракет за межами України”.
    Крім того, Зеленський і Фредеріксен обговорили актуальні потреби ЗСУ і можливості для збільшення допомоги в цьому напрямі.
    Також вони обмінялися думками щодо планів на данське головування в Раді ЄС, яке розпочнеться вже з 1 липня. Головний фокус – швидке просування на євроінтеграційному треку та відкриття всіх переговорних кластерів. Зеленський наголосив, що Україна готова до цього та розраховує на данське лідерство, підтримку й хороші результати.
    “Дякуємо вам за оборонну та політичну підтримку. За прихисток для наших людей. Ми дуже розраховуємо на ваше головування в ЄС”, – зазначив він.
    Метте Фредеріксен запевнила в продовженні підтримки України та наголосила, що важливо координувати спільні дії для досягнення максимальних результатів під час данського головування в Раді ЄС.
    Напередодні стало відомо, що Данія першою долучається до ініціативи Build with Ukraine. У Гаазі глави оборонних відомств двох країн підписали документ про запуск спільного оборонного виробництва з Україною. Данія вже виділила 500 млн крон (понад 67 млн євро – ред.) для запуску українського оборонного виробництва на своїй території.
    Данія виділяє майже $1 млрд на озброєння України

  • Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території

    Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території

    Данія приєдналася до ініціативи Build with Ukraine і підписала документ про спільне оборонне виробництво з Україною. Міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що у Гаазі був підписаний Лист про наміри з колегою з Данії, що відкриває шлях до створення українського озброєння на території Данії. Данія вже виділила 500 мільйонів крон для цієї ініціативи та обіцяє, що всі створені потужності будуть спрямовані на підтримку українських Збройних Сил. Цей крок має зміцнити спільну обороноздатність обох країн і розвивати партнерство між ними. Данія також вкладає значні кошти у виробництво української оборонної продукції, виділивши майже $1 млрд на озброєння України.

  • Данські лоцмани допомагають “тіньовому флоту” РФ – ЗМІ

    Данські лоцмани допомагають “тіньовому флоту” РФ – ЗМІ

    Данські лоцмани супроводжують танкери так званого “тіньового флоту” РФ через протоки між Північним і Балтійським морями. Про це у суботу, 21 червня, повідомляє DW із посиланням на матеріалі німецького телеканалу Norddeutscher Rundfunk (NDR) та данського порталу Danwatch.
    За даними телеканалу, танкери “тіньового флоту” щодня проходять повз береги Німеччини та Данії. “Хоча лоцманський супровід у транзиті через данські води не є обов’язковим, більшість суден користується цією допомогою, оскільки протоки вузькі, мілководні та перевантажені”, – повідомляє телеканал.
    Наразі робота лоцманів не підпадає під західні санкції, тому вони працюють, щоб запобігти морській катастрофі біля берегів Данії.
    Зазначається, що данські лоцмани – практично єдині представники Заходу, які знають, що відбувається на борту таких суден. Помаранчеві катери DanPilot підходять до танкерів, лоцман підіймається на борт по мотузяній драбині та допомагає пройти через протоки.
    “Технічний стан суден, гігієнічні умови на борту й те, як працює команда, – буває таке, що я сам себе запитую: як вони взагалі безпечно доходять до кінцевої точки маршруту?” – розповів журналістам датський лоцман Бйорн Цезар Скіннеруп.
    За його словами, часто команда “недостатньо кваліфікована”, не здатна до навігації, і їй “все байдуже”. Лоцман також зазначив, що донедавна в Балтійському морі не було жодного танкера старше 20 років, а тепер такі заходять щодня.
    Анонімне джерело NDR у сфері судноплавства повідомило, що одне судно може заробити $30–40 млн на рік на перевезенні російської нафти. Купити старий танкер можна приблизно за $12 млн – здебільшого в країнах Близького Сходу чи Південної Азії, наприклад, в Індії.
    Щоб мінімізувати вплив санкцій, кожен танкер реєструють на окрему юридичну особу. Наразі обмежувальні заходи ЄС поширюються на 342 судна “тіньового флоту” Росії.

  • Данія запустила морські дрони на Балтиці

    Данія запустила морські дрони на Балтиці

    Данські військові встановили в Балтійському морі плавучі безпілотні апарати, які призначені для захисту підводної інфраструктури та підвищення рівня спостереження за “тіньовим флотом” Росії. Ці дрони розроблені компанією Saildrone з США і можуть працювати автономно протягом тривалого часу. Вони використовують штучний інтелект для збору даних за допомогою різних сенсорів, камер та радарів, що дозволяє отримувати більш детальну інформацію про морську діяльність, ніж це можуть зробити супутники. Наразі для тестування вони розмістили чотири таких безпілотника на Балтійському морі. Це допоможе збільшити можливості датських ВМС у морському спостереженні та зборі розвідки. Для охоплення всієї акваторії потрібно від 10 до 20 таких безпілотників. Також згадується про те, що Росія розпочала супроводжувати свої танкери з “тіньового флоту” у Фінській затоці військовими кораблями.

  • Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів

    Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів

    Четверо скандинавських країн – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo з метою підвищення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності Північного регіону. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік відзначив, що безпека країн Північної Європи тісно пов’язана, і посилення оборони стає дедалі важливішим. Угода передбачає спільні закупівлі боєприпасів, розширення виробничих потужностей, спільне накопичення запасів та полегшення координації підтримки України. Ця угода є ще одним кроком до створення ще більш згуртованого та стійкого Північного регіону.

  • Данія витратить майже $1 млрд на посилення ППО

    Данія витратить майже $1 млрд на посилення ППО

    Данія прийняла рішення купити три системи протиповітряної оборони малої дальності за понад 6 мільярдів крон. Цю закупівлю фінансуватиме Фонд прискорення. Нові комплекси мають бути готові використовуватися до 2026 року. Данія провела конкурс серед постачальників і отримала 10 пропозицій. Німецька компанія Diehl Defence, французька MBDA France та норвезька Kongsberg постачатимуть по одній системі. Ці системи будуть розміщені в стратегічних місцях у Данії. Цей крок є першим етапом посилення протиповітряної оборони країни. Деталі щодо конкретних комплексів не уточнюються, але відомо, що компанія Diehl Defence виготовляє зенітні ракетні комплекси IRIS-T і IRIS-T SLS, Kongsberg має системи NASAMS, а MBDA France виробляє комплекси і ракети для різних діапазонів дії.

  • Макрон зібрався відвідати Гренландію

    Макрон зібрався відвідати Гренландію

    Президент Франції Еммануель Макрон планує відвідати Гренландію 15 червня. Він проведе переговори з місцевими чиновниками, включаючи голову уряду Гренландії та прем’єра Данії. Після цього візьме участь у саміті G7 в Канаді. Головні теми обговорення – безпека в регіоні Північної Атлантики та Арктики, зміни клімату, енергетичний перехід та корисні копалини. Мета візиту полягає в зміцненні співпраці з Гренландією та підтримці європейського суверенітету. Це буде перша поїздка іноземного лідера до Гренландії після заяви президента США Дональда Трампа про можливість приєднання острова до США.

  • Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії

    Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії

    Міністр внутрішніх справ Німеччини оголосив про намір посилити міграційну політику у країні, взявши за приклад Данію. Данія вдалося зменшити кількість заяв на отримання притулку завдяки жорстким заходам, таким як тимчасові дозволи, мінімальні виплати та жорстка реєстрація. Крім того, Данія акцентує увагу на працевлаштуванні для інтеграції переселенців. Німеччина та Данія пропонують прискорити процедури надання притулку та перенести їх за межі Євросоюзу. Данія не критикує Німеччину за посилення контролю на кордоні.

  • У Данія пенсійний вік підвищили до 70 років

    У Данія пенсійний вік підвищили до 70 років

    Пенсійний вік у Данії у 2040 році збільшиться до 70 років. Парламент у 2 травня ухвалив відповідний план. Про це повідомляє The Local.
    Зазначається, що люди, які народилися після 31 грудня 1970 року, повинні будуть працювати на рік довше, ніж ті, хто народився до цієї дати, перш ніж отримати право на державну пенсію.
    Наразі вік виходу на державну пенсію в Данії становить 67 років. У 2030 році він зросте до 68 років, а у 2035 році – до 69 років.
    Голосування підтвердило, що він зросте у 2040 році до 70 років – коли люди, народжені після 1970 року, повинні будуть вийти на пенсію.
    Як відомо, поступове підвищення є результатом довготривалої угоди про соціальне забезпечення від 2006 року, яка прив’язала пенсійний вік до зростання тривалості життя. Угода передбачала підвищення пенсійного віку на один рік кожні п’ять років.
    Торік прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її Соціал-демократична партія хоче переглянути автоматичний механізм, який залежить від схвалення парламенту, як тільки пенсійний вік досягне 70 років. Фредеріксен не виключила подальшого підвищення пенсійного віку після 70 років у майбутньому, але зазначила, що темпи підвищення повинні відрізнятися від нинішньої системи.
    Урядова комісія запропонувала у 2022 році модель, яка зменшує зв’язок між очікуваною тривалістю життя та пенсійним віком, щоб збільшення тривалості життя не призводило автоматично до еквівалентного збільшення права на пенсію.