В НБУ пояснили пришвидшення інфляції в Україні

Інфляція в Україні пришвидшилася: за рік ціни зросли на 7,9%; за березень – на 1,7%. Головними причинами стали подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту. Про це свідчить відповідне повідомлення на сайті Національного банку.
Підвищення цін на пальне та нафту призвело до зростання вартості транспортних послуг.
Пальне подорожчало на 23,4% за рік. Ціни на заправках зросли – це прямий наслідок бойових дій на Близькому Сході, через які нафтопродукти та газ суттєво додали в ціні на світовому ринку.
Державні тарифи та проїзд зросли на 8,6%. Хоча темпи зростання тут трохи сповільнилися, ціни все одно виявилися вищими за очікування.
Основна причина – подорожчання проїзду в міських маршрутках, а також у міжміському транспорті, що знову ж таки пов’язано з дорогим пальним.
Річне зростання цін на свіжі продукти сповільнилося до 8,4%:

  • М’ясо: Свинина та курятина дорожчали не так швидко, бо на ринку стало більше імпортної продукції.
  • Овочі: Борщовий набір коштує вдвоє дешевше, ніж торік. Через теплу погоду запаси зі сховищ почали розпродавати швидше.
  • Яйця: Дорожчали повільніше, ніж минулого року.
  • Гречка: Навпаки, подорожчала сильніше, ніж сподівалися, через поганий урожай.
  • Базова інфляція підвищилася до 7,1%:
  • Олія: Подорожчала через дефіцит соняшника та зростання цін у світі.
  • Риба: Стала дорожчою через дорогий імпорт з ЄС та витрати на паливо.
  • Солодощі та напої: Ціни на них росли повільніше, бо цукор залишається відносно дешевим.
  • Послуги подорожчали на 12,8%:

  • Зв’язок: Тарифи зросли через складну ситуацію в енергетиці.
  • Побут та дозвілля: Через дорогу електрику для бізнесу підняли ціни ресторани, кінотеатри та сервісні центри.
  • Транспорт: Дороге пальне змусило підняти ціни на таксі, вантажні перевезення та курси водіння.
  • Непродовольчі товари (одяг, техніка тощо) стали єдиною категорією, де ціни продовжують знижуватися – на 0,5% за рік.
    Як ми вже писали, за підсумками березня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,7% з 1,0% у лютому та 0,7% в січні.
    НБУ пояснив, як війна на Близькому Сході вплине на ціни в Україні

    Співробітники посольства США в Іраку були атаковані дронами – CNN

    Співробітники посольства США в Багдаді в середу 8 квітня потрапили під атаки кількох безпілотників, здійснених іракським терористичним угрупованням поблизу Міжнародного аеропорту Багдада. Про це розповів представник Державного департаменту США, повідомляє CNN у п’ятницю, 10 квітня.
    Представник не уточнив, яке саме угруповання вважається відповідальним за напад, але запевнив, що “всі співробітники в безпеці та перебувають на місці”.
    З початку війни США та Ізраїлю проти Ірану відбулися десятки атак на американський персонал та об’єкти в Іраку з боку проіранських угруповань.
    Але інцидент у середу набув особливого значення, бо стався у перший повний день перемир’я, про яке домовилися США та Іран.
    “Ми висловили рішуче засудження іракському уряду та закликали провести повне розслідування та притягнути винних до відповідальності”, – заявив представник.
    Посольство США в повідомленні про загрозу безпеці в середу зазначило, що “іракські терористичні угруповання, пов’язані з Іраном, здійснили кілька атак з використанням безпілотників поблизу Центру дипломатичної підтримки та Міжнародного аеропорту Багдада”.

    Стармер про вартість енергоносіїв: Мені “набрид” вплив Трампа та Путіна

    Британському прем’єр-міністру Кіру Стармеру набрид вплив президента США та російського диктатора на вартість енергоносіїв у Великій Британії. Про це урядовець заявив у розмові з Робертом Пестоном з телеканалу ITV, повідомляє видання The Guardian.
    За словами, голова британського уряду, йому “остогидло” те, як дії Дональда Трампа та Володимира Путіна впливають на британське суспільство.
    “Мені набридло, що рахунки сімей по всій країні за енергоносії то зростають, то зменшуються, і рахунки підприємств за енергоносії то зростають, то зменшуються через дії Путіна чи Трампа по всьому світу”, – сказав він.
    Прем’єр наголосив на необхідності стабілізувати ситуацію на Близькому Сході та відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку.
    За його словами, Британія разом з союзниками працює над практичним планом для якомога швидшого відновлення морської логістики після того, як буде досягнуто режиму припинення вогню.
    Стармер також розкритикував удари у регіоні, наголосивши, що вони “мають припинитися”, навіть попри невизначеність щодо деталей домовленостей про перемир’я.
    Раніше ми писали, що Кір Стармер, перебуваючи у Катарі, провів телефонну розмову з Дональдом Трампом.
    У Британії обговорять розблокування Ормузької протоки

    Стармер про вартість енергоносіїв: Мені набрид вплив Трампа та Путіна

    Британському прем’єр-міністру Кіру Стармеру набрид вплив президента США та російського диктатора на вартість енергоносіїв у Великій Британії. Про це урядовець заявив у розмові з Робертом Пестоном з телеканалу ITV, повідомляє видання The Guardian.
    За словами, голова британського уряду, йому “остогидло” те, як дії Дональда Трампа та Володимира Путіна впливають на британське суспільство.
    “Мені набридло, що рахунки сімей по всій країні за енергоносії то зростають, то зменшуються, і рахунки підприємств за енергоносії то зростають, то зменшуються через дії Путіна чи Трампа по всьому світу”, – сказав він.
    Прем’єр наголосив на необхідності стабілізувати ситуацію на Близькому Сході та відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку.
    За його словами, Британія разом з союзниками працює над практичним планом для якомога швидшого відновлення морської логістики після того, як буде досягнуто режиму припинення вогню.
    Стармер також розкритикував удари у регіоні, наголосивши, що вони “мають припинитися”, навіть попри невизначеність щодо деталей домовленостей про перемир’я.
    Раніше ми писали, що Кір Стармер, перебуваючи у Катарі, провів телефонну розмову з Дональдом Трампом.
    У Британії обговорять розблокування Ормузької протоки

    В одній із країн Африки виник дефіцит чистої води через війну в Ірані

    Війна США та Ізраїлю проти Ірану викликала зростання цін у всьому світі. У тому числі цін на чисту воду в Судані. Про це пише Bild у п’ятницю, 10 квітня.

    Водопостачання країни північному сході Африки залежить від глибоких свердловин видобутку грунтових вод. За допомогою дизельних генераторів воду перекачують в резервуари або трубопроводи, які забезпечують потреби людей і худоби. Особливо багато води потрібно зараз, під час сильної спеки. Однак після перекриття Ормузької протоки Іраном ціни на воду зросли на 30% через додаткові витрати на дизельне паливо.

    Багато суданських сімей більше не можуть дозволити собі чисту питну воду і змушені пити з небезпечних джерел. Це підвищує ризик захворювань, таких як тиф чи холера.

    ЗМІ назвали валюту, яка врятувала економіку Ірану від краху

    Іран активно використовує криптовалюти для обходу міжнародних санкцій та стабілізації економіки. Обсяг тіньової криптоекономіки країни вже сягнув 7,8 мільярда доларів. Про це йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal.

    Днями Іран офіційно підтвердив намір збирати мито з нафтових танкерів виключно у цифровій валюті. Тегеран встановив чіткий тариф за право проходу через Ормузьку протоку. Кожен танкер має сплатити 1 долар у “крипті” за кожен барель нафти на борту.
    Іран прагне отримувати платежі в криптовалюті, щоб гарантувати, що їх не можна буде відстежити або конфіскувати через санкції. Зазначається, що криптоекосистема Ірану стрімко зросла на тлі міжнародної ізоляції. Половину всієї криптоактивності країни контролює Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Структура використовує державні енергоресурси для майнінгу біткоїнів. Цифрові гроші витрачаються на закупівлю зброї та товарів в обхід санкцій.

    Окрім державних структур, криптовалюта стала популярною серед населення. Через інфляцію та падіння національної валюти іранці масово переходять на стейблкоїни, зокрема Tether, щоб зберегти заощадження.
    Найбільша місцева біржа Nobitex має понад 11 мільйонів користувачів. Під час авіаударів наприкінці лютого люди панічно виводили кошти. За лічені хвилини відтік з біржі сягнув понад 10 мільйонів доларів.
    Видання пише, що судноплавні компанії стикаються з технічними та юридичними труднощами через необхідність здійснювати криптоплатежі за прохід Ормузькою протокою у стислі терміни та зберігати цифрові активи. Крім того, США вже посилюють тиск на криптоінфраструктуру Ірану. Під санкції також потрапили дві британські біржі – Zedcex та Zedxion, які допомогли КВІР провести транзакції на суму близько 1 млрд доларів. Міністерство фінансів США обіцяє посилити тиск. Штати розглядають перехід Ірану на криптоплатежі як виклик глобальній фінансовій системі та домінуванню долара.
    Нагадємо, Іран вимагає оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті. Тариф становить 1 долар за барель нафти. Тим часом президент США Дональд Трамп застеріг Іран від введення плати в Ормузькій протоці.

    Зеленський оцінив роботу військових експертів України на Близькому Сході

    Українські експерти збили іранські дрони, у тому числі з реактивними двигунами, у кількох країнах Близького Сходу. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, передає Укрінформ у п’ятницю, 10 квітня.

    “Ми направили на Близький Схід наших військових експертів, зокрема експертів із дронів-перехоплювачів та експертів із радіоелектронної боротьби. І деяким країнам ми демонстрували, як працювати з перехоплювачами. Чи знищували ми? Так, знищували. Чи знищували ми в одній країні? Ні, в кількох. І це, на мою думку, успіх. Мова не про навчальну місію, не про тренування, а про підтримку у створенні сучасної системи захисту неба, яка справді може спрацювати. Так, вони збивали “Шахеди”, – розповів глава дердави.

    Зеленський відзначив, що тим країнам, які відкрили для України свою систему ППО, наші експерти змогли дуже швидко порадити, як зробити їхню систему сильнішою.

    “А десь ми передали їм свій досвід безпосередньо в захисті. Тож у будь-якому разі все це мало дуже позитивний результат, і це додає поваги Україні. Ми також збивали дрони з реактивними двигунами. Це дуже хороший сигнал, я думаю. Ми показали, що це працює. Тепер це питання часу, коли ми будемо масово виробляти перехоплювачі, які знищуватимуть дрони з реактивними двигунами”, – додав президент.

    Відкриття Ормузької протоки: Стармер і Трамп обговорили нагальні завдання

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, перебуваючи у Катарі, провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Про це повідомила пресслужба британського уряду.

    “Прем’єр-міністр ввечері 9 квітня розмовляв із Катару з президентом Трампом. Прем’єр розповів про свої обговорення з лідерами країн Перської затоки та військовими планувальниками в регіоні щодо необхідності відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, а також про зусилля Великої Британії щодо узгодження життєздатного плану між партнерами”, – йдеться в повідомленні.

    Зазначається, що сторони погодилися, що тепер, коли діє припинення вогню та домовленість про відкриття Ормузької протоки, “ми знаходимося на наступному етапі з пошуку вирішення питання”.

    “Лідери обговорили необхідність практичного плану для якомога швидшого відновлення судноплавства”, – розповіли у британському уряді.

    ЗМІ розкрили мотив Китаю у врегулюванні війни в Ірані

    Китай стає ключовим дипломатичним гравцем у процесі врегулювання конфлікту між США та Іраном, який супроводжується нестабільним перемир’ям. Завдяки своїй ролі найбільшого покупця іранської нафти Пекін використовує економічний вплив для тиску на Іран із метою припинення вогню. Такий крок не лише сприяє захисту власних інтересів КНР, але й підсилює позицію республіки як стабілізуючої сили на геополітичній арені, що забезпечує їй перевагу перед Сполученими Штатами. Про це в п’ятницю, 10 квітня, повідомляє Associated Press.

    Основна мотивація діяльності Китаю зосереджена навколо економічної безпеки. Блокування Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти, створює значні ризики для китайської економіки, яка вже демонструє найнижчі темпи росту з 1991 року (прогноз 4,5-5%). Закриття протоки не лише обмежує імпорт енергоресурсів, але й суттєво ускладнює експорт китайських товарів до країн Близького Сходу. Для вирішення цієї кризи Китай активно консультувався з Пакистаном, щоб досягти тимчасового двотижневого перемир’я.

    Однак Пекін, попри заклики Тегерана, уникає прямої військової підтримки Ірану та надання йому прямих військових гарантій безпеки. Натомість закликає до мирного діалогу. У цей непростий момент китайське керівництво прагне зміцнити свої дипломатичні позиції перед майбутньою зустріччю Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна. Китай планує використати цю ситуацію для тиску на Вашингтон у питанні скасування санкцій проти китайських компаній, які співпрацюють з іранським бізнесом, представляючи свої миротворчі зусилля як “послугу”, за яку США повинні будуть віддячити.

    Серед китайських стратегів та у соціальних мережах (зокрема під популярним хештегом #HeChickenedOut) поширюються оцінки слабкості Дональда Трампа, який, згідно з думками деяких аналітиків, не зміг реалізувати жорсткий сценарій проти іранської інфраструктури. Вразливе становище президента США, посилене внутрішнім політичним тиском і високими цінами на енергоносії, розцінюється в Пекіні як черговий важіль впливу для дипломатичних переговорів.

    У Вашингтоні також визнають ключову роль Китаю у забезпеченні тривалого миру. Навіть такі відомі прихильники Трампа як Стів Беннон стверджують, що урегулювання конфлікту без участі Пекіна є неможливим. Китай зі свого боку прагне збалансувати власну стратегію: захищати енергетичні інтереси, уникати прямої конфронтації із США та зберігати міцні відносини з регіональними партнерами, такими як Саудівська Аравія і ОАЕ. У перспективі Пекін може стати гарантом виконання угод між сторонами конфлікту, адже його тиск на іранську економіку здатний змусити Тегеран дотримуватися своїх зобов’язань.

    Нагадаємо, введення Іраном плати за транзит нафтових танкерів викликало критичну реакцію президента США. Дональд Трамп у своїй заяві на платформі Truth Social назвав такі дії неприйнятними та вимагав їхнього негайного припинення.

    Іран вказав, від чого залежать переговори зі США

    Іран вказав, від чого залежать переговори зі США

    Представник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї повідомив, що проведення переговорів про припинення війни залежить від виконання Сполученими Штатами своїх зобов’язань, зокрема щодо припинення бойових дій у Лівані. Про це у п’ятницю, 10 квітня, пише CNN.

    За словами Есмаїла Багаї, ці зобов’язання включають припинення вогню на території Лівану, попри заперечення США та Ізраїлю, які вважають, що такі умови не входили до попередніх домовленостей.

    Як повідомляє видання, Багаї засудив інтенсивні ізраїльські удари по території Лівану, внаслідок яких, за даними Міністерства охорони здоров’я цієї країни, в середу загинули сотні людей.

    Ізраїль, зі свого боку, заявив, що атаки були спрямовані на понад 100 командних центрів та військові об’єкти організації “Хезболла”.

    Багаї зазначив, що припинення війни в Лівані є важливою частиною запропонованої Пакистаном угоди про перемир’я. Як підкреслив прем’єр-міністр Пакистану, США погодилися забезпечити припинення бойових дій на всіх фронтах, включно з Ліваном.

    Раніше президент США Дональд Трамп в розмові з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу висловив прохання послабити удари по Лівану й сприяти налагодженню дипломатичних переговорів.

    Європейські столиці також різко відреагували на останні атаки Ізраїлю в регіоні, які були спрямовані проти “Хезболи”, але призвели до загибелі сотень мирних жителів і поранення близько тисячі осіб. Зокремая, з різким осудом виступив лідер Франції.

    Раніше повідомлялося, що спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф назвав припинення вогню та переговори зі США безглуздими, оскільки Вашингтон, на його думку, порушив домовленості, викладені в іранських умовах для завершення конфлікту.