Розблокування Ормузької протоки: Макрон розповів, що планується

Франція ініціює переговори на рівні ООН, щоб відновити судноплавство через Ормузьку протоку. Про це заявив президент Еммануель Макрон після саміту ЄС у Брюсселі 19 березня.

За його словами, Франція розпочала консультації з ключовими партнерами. Країна планує обговорити з постійними членами Ради Безпеки ООН можливість створення міжнародних рамок для гарантування безпеки судноплавства після завершення бойових дій.

“Ми розпочали попередній аналіз ситуації, і найближчими днями побачимо, чи є у нього шанси на успіх”, – сказав Макрон, не розкриваючи деталей плану.

Храм Гробу Господнього вперше в історії повністю закрили

У Єрусалимі вже майже три тижні зачинений Храм Гробу Господнього. З 28 лютого там не проводять богослужінь, а вірянам заборонено відвідувати святиню, повідомляє католицький портал Aleteia.

Причиною стала напружена ситуація на Близькому Сході. Поліція Ізраїлю повідомляла про падіння уламків поруч із храмом. Через постійні загрози та нестабільність доступ до храму Гробу Господнього обмежили на невизначений час.

За словами представників церкви, навіть під час воєн, криз чи пандемії святиню ніколи не закривали так надовго. Особливе занепокоєння викликає те, що це сталося саме у період Великого посту. І є ризик, що святиня залишиться закритою на Пасху. Зазвичай у храмі панує майже безперервний ритм молитви, яку ведуть три громади, які спільно управляють церквою – Грецька православна, Вірменська апостольська та Римо-католицька церкви.

Наразі тривають переговори з владою Ізраїлю, щоб дозволити хоча б часткове проведення служб під час Страсного тижня. Зокрема, йдеться про можливість молитися біля Голготи та Гробу Господнього. Виникають питання про сходження Благодатного вогню у 2026 році.

Для християн Храм Гробу Господнього є центром визначальної історії віри. В його стінах знаходяться і Голгофа, де був розіп’ятий Ісус Христос, і гробниця, він він похований і на третій день воскрес. Тривале закриття храму викликає занепокоєння у всьому християнському світі.

ОАЕ заявили про знищення угруповання, пов’язаного з Іраном і Хезболлою

В Об’єднаних Арабських Еміратах ліквідували терористичну мережу, що фінансувалась і керувалася Іраном і ліванською Хезболлою, та арештували її членів. Про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що викрита мережа причетна до відмивання грошей, фінансування тероризму та створення загроз національній безпеці ОАЕ. Правоохоронці ОАЕ зазначили, що угруповання діяло всередині країни під фіктивним комерційним прикриттям. Його учасники прагнули проникнути в національну економіку та реалізувати зовнішні схеми, що загрожували фінансовій стабільності країни.

Іран вдруге атакував найбільший НПЗ у Кувейті

Іранські дрони знову атакували нафтопереробний завод Міна Аль-Ахмаді в Кувейті, внаслідок чого на кількох його установках виникла пожежа. Про це повідомляє Associated Press у п’ятницю, 20 березня.

У Кувейті зазначили, що у результаті атаки Ірану ніхто не постраждав. Пожежники намагаються приборкати вогонь.

Нафтопереробний завод вже був атакований 19 березня, що також спричинило пожежу.

Іранська атака сталася під час відзначення Ід аль-Фітр у Кувейті – свята, яке знаменує закінчення священного мусульманського місяця посту Рамадан.

Війна з Іраном: відомо, скільки українців хочуть залишити Ізраїль

В Ізраїлі наразі немає масової паніки серед українців через війну. На виїзд через посольство України зареєструвалися лише близько 25 осіб. Про це повідомив посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук в інтерв’ю Главкому.

“Паніки немає, лише десь до 25 людей зареєструвалися у нас на виїзд”, – сказав дипломат.

Корнійчук розповів, що українці активно користуються альтернативними маршрутами для виїзду. Зокрема, через відкриті кордони з Єгиптом та Йорданією.

За словами посла, найпопулярніший шлях через Ейлат до єгипетської Таби, а далі до Шарм-ель-Шейха, звідки можна вилетіти в інші країни.

Дипломат зазначив, що посольство готове організувати евакуаційний рейс, однак для цього потрібна більша кількість заявок.

“Якщо буде звернення хоча б 100 осіб, то ми зможемо зробити чартер, і люди полетять по собівартості, приблизно 300-400 доларів до Кишинева”, – сказав він, додавши, що наразі такої кількості охочих немає.

ЗМІ: США скеровують десантні кораблі і морпіхів на Близький Схід

Сполучені Штати Америки перекидають тисячі морських піхотинців і десантні кораблі у напрямку Близького Сходу, готуючись до можливої висадки в Ірані. Про це повідомляє Newsmax, яке посилається на чотирьох американських високопосадовців.

Згідно з джерелами видання, США активізували розгортання своїх військ. Зокрема, оперативна група, очолювана десантним кораблем USS Boxer, разом з 11-м експедиційним підрозділом морської піхоти вирушає із Західного узбережжя США з випередженням запланованого графіка. До цієї групи входять також десантні транспортні кораблі USS Portland та USS Comstock.

На борту цих суден перебуває приблизно 4 тисячі військових, включаючи 2 500 морських піхотинців. Кораблі оснащені винищувачами F-35, ракетами та обладнанням для висадки десанту.

Очікується, що флотилія пройде через Індо-Тихоокеанський регіон до Близького Сходу, де з’єднається з десантним кораблем USS Tripoli. Пізніше до операції долучаться крейсер USS New Orleans та корабель-док USS Rushmore.

Загальна кількість особового складу, який планується перекинути до зони конфлікту, може скласти близько 8 тисяч військових, з яких до 5 тисяч – морські піхотинці.

Нагадаємо, про “готовність зробити свій внесок” у зусилля для забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку заявили Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди та Японія. Про це йдеться у спільній заяві лідерів країн, опублікованій на сайті британського уряду.

Раныше президент США Дональд Трамп заявив, що “не боїться повторення “в’єтнамського сценарію” у разі початку наземної військової операції в Ірані. Такаїті пояснила Трампу, що їм заважає приєднатися до його війни з Іраном

ЗМІ: США скеровують десантні кораблі і морських піхотинців на Близький Схід

Сполучені Штати Америки перекидають тисячі морських піхотинців і десантні кораблі у напрямку Близького Сходу, готуючись до можливої висадки в Ірані. Про це повідомляє Newsmax, яке посилається на чотирьох американських високопосадовців.

Згідно з джерелами видання, США активізували розгортання своїх військ. Зокрема, оперативна група, очолювана десантним кораблем USS Boxer, разом з 11-м експедиційним підрозділом морської піхоти вирушає із Західного узбережжя США з випередженням запланованого графіка. До цієї групи входять також десантні транспортні кораблі USS Portland та USS Comstock.

На борту цих суден перебуває приблизно 4 тисячі військових, включаючи 2 500 морських піхотинців. Кораблі оснащені винищувачами F-35, ракетами та обладнанням для висадки десанту.

Очікується, що флотилія пройде через Індо-Тихоокеанський регіон до Близького Сходу, де з’єднається з десантним кораблем USS Tripoli. Пізніше до операції долучаться крейсер USS New Orleans та корабель-док USS Rushmore.

Загальна кількість особового складу, який планується перекинути до зони конфлікту, може скласти близько 8 тисяч військових, з яких до 5 тисяч – морські піхотинці.

Нагадаємо, про “готовність зробити свій внесок” у зусилля для забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку заявили Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди та Японія. Про це йдеться у спільній заяві лідерів країн, опублікованій на сайті британського уряду.

Раныше президент США Дональд Трамп “не боїться повторення “в’єтнамського сценарію” у разі початку наземної військової операції в Ірані. Такаїті пояснила Трампу, що їм заважає приєднатися до його війни з Іраном

Такаїті пояснила Трампу, що їм заважає приєднатися до його війни з Іраном

Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїті відмовила президенту США Дональду Трампу в проханні направити японський флот для участі у конфлікті з Іраном, наголосивши, що японська конституція не дозволяє таких дій. Про це повідомляє The Guardian.

За даними видання, відповідаючи на запитання журналістів щодо того, чи звертався Трамп із проханням надіслати японські військові кораблі для сприяння в розблокуванні Ормузької протоки, Такаїті зазначила, що надала йому вичерпні пояснення.

Зокрема, вона пояснила, що можливості Японії розгортати війська за кордоном досі обмежені конституцією, яка була розроблена для Японії Сполученими Штатами після Другої світової війни.

Такаїті зазначила, що під час переговорів сторони дійшли згоди щодо важливості забезпечення безпеки Ормузької протоки. Вона підкреслила, що Японія має законодавчі рамки, які визначають спектр можливих дій країни у військовій сфері. За її словами, Японія може використовувати Морські сили самооборони для правоохоронних місій, таких як боротьба з піратством, як це було в рамках операції поблизу берегів Сомалі у 2009 році.

Водночас японське законодавство прямо забороняє направлення військових кораблів для участі в бойових діях за межами країни. Такаїті утрималася від коментарів щодо того, чи оцінює Японія дії США проти Ірану як такі, що відповідають нормам міжнародного права.

Нагадаємо, про “готовність зробити свій внесок” у зусилля для забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку заявили Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди та Японія. Про це йдеться у спільній заяві лідерів країн, опублікованій на сайті британського уряду. Трамп нагадав про Перл-Гарбор під час зустрічі із прем’єркою Японії

США розглядають зняття санкцій з іранської нафти

Сполучені Штати можуть скасувати санкції, пов’язані із нафтою іранського походження, яка вже перебуває у транзиті. Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент в ефірі Fox Business.

Ця заява прозвучала на фоні зростання цін на енергоносії, викликаного військовими діями США та Ізраїлю проти Ірану. За словами Бессента, такий крок може додати на ринок близько 140 мільйонів барелів нафти.

“Це приблизно від 10 днів до двох тижнів поставок, які іранці виштовхували на ринок і які б усі пішли до Китаю. По суті, ми будемо використовувати іранські барелі проти іранців, щоб утримати ціни на низькому рівні протягом наступних 10 або 14 днів, поки ми продовжуємо цю кампанію”, – зазначив міністр фінансів США.

Під час свого виступу Бессент також нагадав, що Китай протягом дії санкцій купував понад 90% іранської нафти зі значними знижками.

“Коли ми, як і плануємо, скасуємо санкції щодо іранської нафти, її ціна підніметься до ринкового рівня, і вона потрапить не лише до Китаю. Вона може надійти до Малайзії, Сінгапуру, Індонезії, Японії та Індії, які поводилися в цьому питанні відповідально”, – сказав Бессент.

Однак такі кроки американської адміністрації викликали критику серед політиків. Сенатор-демократ Енді Кім, що займає високий пост у підкомітеті Сенату із питань безпеки, торгівлі та фінансів, гостро засудив рішення адміністрації Дональда Трампа.

“Трамп активно наповнює кишені Путіна та іранського режиму, але забирає гроші в американських сімей через підвищення цін на бензин та продукти харчування. Який же це абсолютний безлад”.

Раніше цього місяця США також ухвалили рішення про тимчасове зняття деяких санкцій із російської нафти. Завдяки цьому до 11 квітня було дозволено продаж нафти російського походження, що вже перевозилася морем. За оцінками міністра фінансів США, це дозволило поставити на світовий ринок додаткові 130 мільйонів барелів.

Також Міністерство фінансів США пом’якшило санкції щодо експорту венесуельської нафти. Цей крок пояснили прагненням адміністрації Трампа знайти способи збільшити обсяги поставок нафти на світові ринки у зв’язку зі зростанням напруженості у відносинах з Іраном.

Пораховано удари Ізраїлю та США по Ірану з початку війни

За три тижні від початку війни проти Ірану Сполучені Штати та Ізраїль завдали понад 16 тис. ударів по цілях іранського режиму. Про це увечері в четвер, 19 березня, повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані американського командування та ізраїльських військових.

Згідно з інформацією WSJ, американські сили завдали як мінімум 7800 ударів, при цьому знищивши або пошкодивши понад 120 суден, що належать Ірану. У свою чергу, ізраїльські військові провели близько 8500 атак, використавши для цього понад 12 тисяч боєприпасів.

Також повідомляється, що Ізраїль атакував приблизно 2000 цілей у Лівані, які мали зв’язок із іранськими союзниками. За даними ізраїльської сторони, їхні системи протиповітряної оборони перехоплюють понад 90% загроз із повітря.

Раніше зазначалося, що початок операції проти Ірану було спочатку заплановано на тиждень раніше, але її відклали через розвідувальні та оперативні фактори, зокрема через несприятливі погодні умови.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що очікував різкішого зростання цін на нафту та погіршення стану економіки, перш ніж санкціонувати удари США по Ірану.