Православие – Антикор

Храм Гробу Господнього вперше в історії повністю закрили

У Єрусалимі вже майже три тижні зачинений Храм Гробу Господнього. З 28 лютого там не проводять богослужінь, а вірянам заборонено відвідувати святиню, повідомляє католицький портал Aleteia.

Причиною стала напружена ситуація на Близькому Сході. Поліція Ізраїлю повідомляла про падіння уламків поруч із храмом. Через постійні загрози та нестабільність доступ до храму Гробу Господнього обмежили на невизначений час.

За словами представників церкви, навіть під час воєн, криз чи пандемії святиню ніколи не закривали так надовго. Особливе занепокоєння викликає те, що це сталося саме у період Великого посту. І є ризик, що святиня залишиться закритою на Пасху. Зазвичай у храмі панує майже безперервний ритм молитви, яку ведуть три громади, які спільно управляють церквою – Грецька православна, Вірменська апостольська та Римо-католицька церкви.

Наразі тривають переговори з владою Ізраїлю, щоб дозволити хоча б часткове проведення служб під час Страсного тижня. Зокрема, йдеться про можливість молитися біля Голготи та Гробу Господнього. Виникають питання про сходження Благодатного вогню у 2026 році.

Для християн Храм Гробу Господнього є центром визначальної історії віри. В його стінах знаходяться і Голгофа, де був розіп’ятий Ісус Христос, і гробниця, він він похований і на третій день воскрес. Тривале закриття храму викликає занепокоєння у всьому християнському світі.

Вселенський Патріарх зустрівся з з делегацією українських громад

Вселенський Патріарх Варфоломій зустрівся у Константинополі з делегацією благодійників та представників українських громад, які допомагають православним парафіям у Центральній Європі. На зустрічі обговорили діяльність українських парафій, підтримку біженців та роботу нового Архієрейського округу. Делегацію очолив митрополит Австрійський Арсеній, серед учасників були благодійники, які допомагають у розвитку українських громад. Під час зустрічі висловили подяку Патріарху за підтримку українських біженців та розвиток церковної інфраструктури. Патріарх підкреслив важливість допомоги Україні та роль українських парафій у збереженні духовного життя громади за кордоном. В Австрії та Угорщині діють 8 парафій, де проводяться богослужіння, гуманітарні та освітні проєкти.

Папа Лев XIV і патріарх Варфоломій закликали до сопричастя церков

Під час третього дня апостольського візиту Папи Римського Лева XIV до Туреччини, він зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломіеєм. Церковні ієррархи підписали спільну декларацію, у якій висловили бажання відновити “повне сопричастя” між Католицькою та Православною церквами, а також відкинули “будь-яке використання релігії для виправдання насильства”, повідомляє Vatican News.
Як зазначається, Папа Лев XIV відвідав кафедральний собор Вселенського патріархату у Стамбулі.
У підписаній декларації, присвяченій 1700-річчю першого Вселенського Нікейського собору, лідери обох церков закликали “представити світові оновлене свідчення миру, примирення та єдності”.
“Ми відкидаємо будь-яке використання релігії та імені Бога для виправдання насильства”, – йдеться у документі.
Мета християнської єдності, – зазначається у декларації, – включає мету зробити фундаментальний та життєдайний внесок у мир між усіма народами.
Зазначаючи, що в багатьох регіонах світу конфлікти та насильство продовжують руйнувати життя багатьох людей, Папа та Патріарх звернулися із закликом “до тих, хто має громадянську та політичну відповідальність, зробити все можливе, щоб трагедія війни негайно припинилася”.
Окрім того, лідери обох церков зауважили, що цьогоріч відзначалася 60 річниця з моменту підписання декларації між Папою Павлом VI та Вселенським патріархом Афінагором I, що скасувала взаємне відлучення після церковного розколу 1054 року.
Зустріч між двома лідерами церков відбулася напередодні свята Святого Андрія, Первозванного Апостола та покровителя Вселенського Патріархату.

На Рівненщині припинять діяльність монастиря, який є частиною РПЦ

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті виявила ознаки афілійованості Корецького Свято-Троїцького жіночого ставропігійного монастиря (Московського патріархату) у місті Корець Рівненської області з Російською православною церквою. Про це повідомила пресслужба ДЕСС у п’ятницю, 24 жовтня.

За результатами дослідження встановлено низку ознак афілійованості монастиря із Російською православною церквою, діяльність якої в Україні заборонено. Зокрема, встановлено, що Корецький монастир є структурною частиною Російської православної церкви: у статуті монастиря наявні положення про підлеглість та входження до структури РПЦ.

Крім того, у рішеннях керівних органів РПЦ чітко визначено канонічну та організаційну залежність монастиря. Російська православна церква також призначає керівницю монастиря та затверджує його статут.

“На підставі отриманих висновків ДЕСС наказала вжити заходів щодо припинення діяльності Корецького монастиря, керівний центр якого розташований на території держави-агресора, та який належить до забороненої законом РПЦ”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що рішення було ухвалено виключно в межах чинного законодавства України, з метою захисту національної безпеки, конституційного ладу та релігійної свободи громадян.

Вселенський патріарх засудив РПЦ за підтримку вбивств українців

Патріарх Варфоломій виступив на засіданні Ради з міжнародних відносин у Нью-Йорку та засудив дії Російської православної церкви, яка, на його думку, підтримує вбивства українців. Він вважає війну в Україні незаконною та величезною трагедією. Патріарх звинуватив Московський патріархат у слідуванні застарілій імперській доктрині “руського міра” та назвав РПЦ інструментом держави. Це стало однією з причин, чому Константинопольський патріархат підтримав створення самостійної української Церкви.

Українські суди зупинили 7 тис. кримінальних проваджень через мобілізацію

Українські суди призупинили розгляд понад 7 тисяч кримінальних справ через мобілізацію обвинувачених. У першому році війни суди прийняли 858 рішень про зупинення розгляду справ через цю причину, а вже в поточному році цифра склала 1 973. Найбільше рішень про зупинення ухвалили суди Київської, Львівської та Дніпропетровської областей. Експерти застерігають, що такі паузи можуть ускладнити збирання доказів і вплинути на якість правосуддя, особливо у випадках, коли учасники справи змушені чекати довгий час.