Блокада – Сторінка 3

Трамп готовий згортати кампанія в Ірані навіть без відкриття протоки – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп заявив помічникам, що він готовий припинити військову кампанію США проти Ірану, навіть якщо Ормузька протока залишиться здебільшого закритою. Про це пише Wall Street Journal із посиланням на неназваних представників адміністрації США.
Видання зазначає, що такий крок, ймовірно, продовжить міцний контроль Тегерана над водним шляхом і залишить складну операцію з його повторного відкриття на пізніший термін.
Зазначається, що Трамп та його помічники оцінили, що місія з розкриття вузького місця протоки затягне конфлікт за межі його терміну, що становить чотири-шість тижнів. Через це Трамп вирішив, що США повинні досягти своїх головних цілей – ослабити військово-морський флот Ірану та його ракетні запаси. Після цього США згорнуть поточні воєнні дії, одночасно чинячи дипломатичний тиск на Тегеран, щоб той відновив вільний торговельний потік.
Співрозмовники видання заявили, що якщо таким чином зняти іранську блокаду не вдасться, Вашингтон тиснутиме на союзників у Європі та Перській затоці, щоб ті взяли на себе ініціативу щодо відновлення протоки.

Саудівська нафта прорвалася через Ормузьку протоку

Невелика партія саудівської нафти прямує до Пакистану після проходження Ормузької протоки уздовж узбережжя Ірану. Про це свідчать дані відстеження суден, зібрані Bloomberg.

Загалом у суботу з Перської затоки вийшли сім суден: нафтовий танкер, два танкери зі скрапленим нафтовим газом та чотири балкери. Усі вони рухалися північним маршрутом через вузьку ділянку між іранськими островами Ларак і Кешм. На цьому тлі Тегеран посилює контроль над протокою та розглядає можливість запровадження збору за безпечний прохід суден.

Обсяги судноплавства через Ормузьку протоку залишаються значно нижчими за довоєнний рівень. Водночас пов’язані з Іраном танкери для перевезення нафти продовжують ходити Ормузькою протокою з вимкненими транспондерами. Середній потік перевезень становив близько 1,6 мільйона барелів за добу за перші 23 дні березня.

За оцінками Tankertrackers.com, пов’язані з Іраном танкери продовжують проходити протоку з вимкненими сигналами, тоді як середній обсяг перевезень у перші 23 дні березня становив близько 1,6 млн барелів на добу.

Найпомітнішим рейсом став вихід нафтового танкера P. Aliki, який транспортує приблизно 650 тис. барелів саудівської нафти до Пакистану. Окрім цього, два газовози прямують до Індії, чотири балкери також залишили Перську затоку.

Паралельно Іран дозволив низці іноземних суден покинути регіон. Зокрема, мова про сім малайзійських танкерів, а також ще 20 суден під пакистанським прапором, яким погоджено прохід.

Експерти зазначають, що реальні масштаби судноплавства можуть бути вищими, ніж показують нинішні дані, оскільки частина суден навмисно вимикає системи ідентифікації в умовах підвищеного ризику.

На Кубі заявили, що готуються до війни зі США

Армія Куби готується до “можливої військової агресії” з боку США. Про це у неділю, 22 березня, заявив заступник міністра закордонних справ Куби Карлос Фернандес де Коссіо в інтерв’ю телеканалу NBC News.
“Наші військові завжди готові, і насправді вони готуються в ці дні до можливості військової агресії”, – сказав де Коссіо.
За його словами, керівництво країни не може “бути наївними” та нехтувати загрозою збройного конфлікту, особливо зважаючи на “те, що відбувається у всьому світі”.
“Лідери країни справді сподіваються, що цього не станеться. Ми не бачимо, чому це має статися, і ми взагалі не знаходимо виправдання”, – зазначив посадовець.
Крім того, де Коссіо зауважив, що посилення економічного тиску, зокрема обмеження постачання нафти, є “результатом агресії” США проти Куби. Оскільки країна значною мірою залежить від цієї сировини у виробництві електроенергії, це спричиняє регулярні перебої зі світлом. Так, у березні на острові вже тричі фіксували повний блекаут.
“Те, що відбувається сьогодні, полягає в тому, що США погрожують примусовими заходами країнам, які можуть експортувати паливо на Кубу, і саме тому Куба довгий час не отримувала паливо. Це дуже серйозно, і ми діємо так активно, як тільки можемо, щоб впоратися з ситуацією”, – зазначив заступник міністра закордонних справ Куби.
Він висловив сподівання, що паливо так чи інакше досягне Куби, і що ця блокада, не триватиме вічно.

США готують операцію в Ормузькій протоці – ЗМІ

Представники Білого дому повідомили ізраїльській стороні, що потенційна операція США з відновлення судноплавства в Ормузькій протоці може тривати кілька тижнів. Про це повідомляє Channel 12.

За даними телеканалу, якщо Іран не виконає 48-годинний ультиматум президента США Дональда Трампа щодо відкриття ключового морського шляху, війну можуть продовжити, щоб дати час на проведення цієї операції.

Американські посадовці також заявили ізраїльській стороні про необхідність зміни стратегії та наголосили, що Вашингтон не дозволить Ірану контролювати Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових постачань нафти.

“Ми використаємо це, щоб змусити їх впасти зсередини”, – цитує телеканал американських посадовців.

Україна навчає світ, як під час війни живуть порти

Голова Асоціації українських портів Дмитро Баринов заявив про унікальність досвіду України в забезпеченні роботи морських портів під час війни, що стало предметом вивчення держав Перської затоки. Про це повідомляє Der Spiegel.

Попри виклики, пов’язані з блокадою Чорного моря, обстрілами, мінною небезпекою та кібератаками, Україна змогла підтримати роботу своїх портів у період війни. Цей успішний приклад привернув увагу країн Перської затоки, які зацікавлені в навчанні стратегій, спрямованих на забезпечення стабільної морської торгівлі в умовах загроз.

Дмитро Баринов зазначив, що набуті в Україні знання є унікальними. Він підкреслив це під час виступу на засіданні Міжнародної асоціації портів і гаваней в Одесі.

Як зазначає видання, на початкових етапах конфлікту українські сили відтіснили російський флот від узбережжя, що дозволило встановити контроль над частиною Чорного моря. Згодом було створено безпечний морський коридор, максимально наближений до берегової зони. Цим коридором почали транспортувати зерно, незважаючи на загрози для судноплавства.

Операція портів відбувається за встановленим графіком: рух суден чітко регулюється, включаючи обов’язкову перевірку кораблів ще до їхнього входу до портових вод.

Задля зменшення ризиків тривале перебування суден у портах заборонено. У водах розмістили плавучі бар’єри для нейтралізації мін, а портову інфраструктуру доповнили мобільними бетонними укриттями для персоналу у разі повітряних тривог.

Координацію діяльності портів постійно здійснюють разом із підрозділами ППО. Після серії кібератак було прийнято рішення перевести частину процесів комунікації на аналогові засоби, такі як факсимільний зв’язок, щоб знизити залежність від цифрових технологій.

Такий комплексний підхід до управління морськими портами викликає значний інтерес у міжнародній спільноті. На тлі подій в Ормузькій протоці, де іранські сили обмежили рух нафтових танкерів, країни Перської затоки детально аналізують український досвід.

Нагадаємо, війська РФ 12 березня атакували ударними безпілотниками портову інфраструктуру Одеської області, пошкоджень зазнав продуктовий склад на території порту.

ЗМІ дізнались, як Україна “потопила” фрегат НАТО

Росія відправила до Куби нафту та газ всуперед вимогам США

Росія направила до Куби два танкери з нафтою та скрапленим газом на тлі енергетичної блокади острова зі сторони США. Про це повідомляє Financial Times.

Зокрема танкер Sea Horse під прапором Гонконгу, що перевозить близько 27 тис. тонн російського газу, змінив курс минулого місяця і зараз прямує до Куби. За даними співзасновника TankerTrackers Саміра Мадані, судно має прибути на острів найближчими днями.

Другий корабель – російський танкер Анатолий Колодкин, що перевозить 728 тис. барелів нафти. Його прибуття на Кубу очікується на початку квітня.

Через нафтову блокаду запаси палива на Кубі стрімко скорочуються, і країна переживає одну з найглибших криз у своїй історії.

Регулярні відключення електроенергії стали нормою. Так, ввечері 16 березня на Кубі стався збій у роботі національної енергосистеми країни, внаслідок чого близько 10 мільйонів людей залишилися без електропостачання. На Кубі заявляли про неможливість проводити медичні операції та в чергах на них десятки тисяч кубинців. Нагадаємо, що крім припинення поставок нафти на Кубу президент США Дональд Трамп посилив свою риторику щодо острова. Зокрема, американський лідер заявив, що “може робити з країною все, що захоче”.
Президент Куби відповів на погрози Трампа

У Трампа висунули ключову умову Кубі

Адміністрація Дональда Трампа висунула вимогу про відставку президента Куби Мігеля Діаса-Канеля як одну з основних умов для укладення домовленостей між США та Кубою. Ця інформація з’явилася під час конфіденційних переговорів між Вашингтоном і Гаваною, про що повідомляє The New York Times у вівторок, 17 березня.

За словами джерел, обізнаних із ходом переговорів, Сполучені Штати вбачають у відставці Діаса-Канеля перший крок до оновлення двосторонніх відносин і впровадження масштабних економічних реформ на острові. Однак, попри тиск на зміну керівництва, Америка поки готова визнати збереження комуністичної системи управління Кубою, роблячи акцент лише на заміні ключових фігур, без прагнення повного демонтажу чинного режиму.

Для Дональда Трампа ця ініціатива відкриває можливість здобути серйозну політичну перемогу, схожу на його жорстку політику стосовно Венесуели, зокрема спробу усунення Ніколаса Мадуро. За словами оглядачів, адміністрація президента США намагається посилити свій вплив у регіоні, готуючи основу для відкриття кубинського ринку та залучення туди американських компаній. Разом із тим Куба переживає глибоку гуманітарну кризу, до якої призвели жорсткі санкції США. Тривала блокада постачання пального погіршила економічну ситуацію в країні, призвівши до краху енергомережі.

Як зауважує медіа, Вашингтон не висуває претензій до родини Кастро, яка фактично зберігає владу в країні. Переговори зі США від імені Куби веде Рауль Гільєрмо Родрігес Кастро, онук Рауля Кастро, який тісно контактує з держсекретарем Марко Рубіо. Аналітики зазначають: якщо Діас-Канель буде усунутий із посади, реальна влада може сконцентруватися в руках Рауліто, а посаду президента займе особа, не пов’язана із родом Кастро.

Сам Мігель Діас-Канель у своєму недавньому зверненні визнав факт ведення переговорів із США, але поклав відповідальність за економічні труднощі Куби на “нафтову блокаду” з боку Вашингтона. Як компроміс американська адміністрація запропонувала приватизацію нафтового сектора Куби в обмін на послаблення економічного тиску. Проте кубинське керівництво побоюється, що такий крок посилить залежність від США та дасть їм надмірний контроль над внутрішніми справами держави. Водночас експерти вважають, що відставка Діаса-Канеля може стати розумним стратегічним ходом для збереження чинного режиму, адже його низька популярність робить президента зручною фігурою для політичної “жертви”, зазначає видання.

Раніше Дональд Трамп у своїх заявах зазначав, що серйозно розглядає можливість перетворення Куби на залежну від Вашингтона територію. У виступі з цієї теми в Білому домі він зробив заяву, що США мають потужні засоби впливу для зміни політичної ситуації на острові.

Слова Трампа прозвучали на тлі серйозної енергетичної кризи в країні: Куба повністю залишилася без електроенергії через припинення роботи національної енергосистеми. Міністерство енергетики та гірничодобувної промисловості країни підтвердило, що мережа була практично паралізована.

У Трампа висунули ключову умову для угоди з Кубою

Матиму честь взяти: Трамп зробив скандальну заяву щодо Куби

Під час виступу у Білому домі президент США Дональд Трамп висловив готовність розглянути можливість розширення впливу Вашингтона на ситуацію на Кубі. Про це в ніч проти вівторка, 17 березня, повідомляє Clash Report.

Лідер Америки підкреслив, що Сполучені Штати мають достатньо ресурсів і важелів для сприяння зміні політичного укладу на острові.

“Я думаю, що матиму честь взяти Кубу. Це було б добре… Я можу звільнити її або взяти її, думаю, що можу зробити з нею все, що захочу”, – заявив президент США.

Президент відзначив, що його адміністрація бачить потенціал для серйозного впливу на розвиток ситуації. Він зауважив, що Куба зараз переживає “останні моменти свого існування в нинішньому вигляді”, натякаючи на глибоку кризу, яку він пов’язує з тривалою нафтовою блокадою та іншими обмеженнями, запровадженими його урядом.

Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп допустив можливість захоплення Куби, яке він назвав “дружнім”. Згодом сенатор-республіканець Ліндсі Гремс заявив, що наступною ціллю для Сполучених Штатів стане Куба: чинний режим у цій країні впаде слідом за іранським.

Кубу поглинув повний блекаут

Повний збій у роботі енергосистеми стався на Кубі 16 березня. Це перше масштабне відключення світла після фактичного припинення постачання нафти на острів. Про це повідомляє американський телеканал CNN.
За словами державного оператора енергомереж, тепер тривають роботи з відновлення електропостачання на всій території країни.
Слід зауважити, що загалом це черговий випадок масштабного відключення електроенергії на острові за останні роки. Проте він став першим після фактичного припинення постачання нафти на Кубу.
Кубинська влада раніше неодноразово пов’язувала перебої з електропостачанням із економічними санкціями США.
Але критики наголошують, що причиною проблем є також тривалий брак інвестицій у занедбану енергетичну інфраструктуру країни.