Позначка: Блокада

Пакистанський танкер пройшов Ормузьку протоку

Танкер із сирою нафтою, під прапором Пакистану, пройшов Ормузьку протоку та прямує до Пакистану, свідчать дані відстеження суден. Це один із небагатьох танкерів, які залишили Перську затоку після ударів США та Ізраїлю по Ірану. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 16 березня.

Судно Karachi, що належить Національній судноплавній корпорації Пакистану, здійснило небезпечний рейс у неділю. Станом на понеділок воно перебувало у водах біля порту Сохар в Омані.

Дані відстеження засвідчили, що танкер пройшов протоку вздовж узбережжя Ірану, обійшов острів Ларак і далі рухався на схід. Інші судна, що залишали протоку, також обрали маршрут по іранській стороні.

Танкер завантажували нафтою в ОАЕ, але не повністю заповнили його обсяг.
Напередодні глава іранського МЗС Аббас Аракчі сказав, що влада Ірану контактує з деякими країнами з питання безпечного використання Ормузької протоки.

Ормузька протока зазвичай забезпечує проходження близько п’ятої частини світового обсягу нафти, проте з початку війни на Близькому Сході судноплавство тут майже зупинилося.

Постачання нафти через Ормузьку протоку обвалилося на 97%

Потоки нафти через Ормузьку протоку обвалилися на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході, водночас постачання нині значно нижчі за нормальні рівні. Про це мовиться у новому звіті Goldman Sachs.

Банк оцінює, що середньодобові потоки через Ормузьку протоку зменшилися на 97% від звичайного рівня. Минулими днями обсяги постачання стабілізувалися на рівні приблизно 0,6 мільйона барелів на добу.

Ці перебої завдали значного удару по експорту з Перської затоки. За оцінками Goldman Sachs, загальне скорочення потоків із регіону становить близько 16 мільйонів барелів на добу навіть з урахуванням часткового перенаправлення через альтернативні порти.

Зупинки видобутку та переробки також посилюють шок пропозиції. За оцінкою МЕА, станом на 10 березня втрати видобутку сирої нафти та конденсату становлять щонайменше 10 мільйонів барелів на добу.

Уряди починають реагувати на шок пропозиції, хоча в Goldman Sachs очікують, що ці заходи компенсують лише частину втрат. Країни-члени МЕА погодилися надати ринку 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів, що передбачає потенційний темп вивільнення приблизно 3,3 мільйона барелів на добу.

Аналітики припускають, що учасники випустять 213 мільйонів барелів з SPR із середньою швидкістю 2,4 мільйона барелів на день протягом наступних 90 днів, якщо потоки через Ормузьку протоку почнуть відновлюватися з 21 березня.

Вони оцінюють, що скоординоване вивільнення нафти з глобальних резервів та інші політичні заходи можуть приблизно наполовину пом’якшити удар по світових комерційних запасах.

Ринки дедалі більше закладають у ціни можливість триваліших перебоїв. Нафта марки Brent зросла з рівня трохи нижче $90 до понад $100 за барель від початку тижня.

Ринки прогнозів також припускають, що конфлікт може затягнутися: імовірність завершення війни в березні знизилася приблизно до 19%, хоча найбільш імовірний сценарій усе ще передбачає врегулювання між початком квітня та серединою травня.

Спрогнозовано термін повної зупинки видобутку нафти на Близькому Сході

Основні виробники нафти на Близькому Сході підтримуватимуть видобуток максимум 25 днів, якщо рух через Ормузьку протоку буде повністю зупинений. Про це йдеться в аналізі JPMorgan Chase & Co, пише Bloomberg у понеділок, 2 березня.
Зазначається, що сім основних виробників у регіоні – Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Катар, Оман, Ірак та Іран – мають загальну ємність для зберігання на березі приблизно 343 млн барелів. Ця ємність означає, що якщо поставки припиняться, нафту можна буде зберігати лише 22 дні.

Близько 60 порожніх танкерів можуть забезпечити ще 50 млн барелів, завдяки чому загальний час до зупинки виробництва може бути продовжено максимум до 25 днів.

“Після перевищення порогу фізичні обмеження на зберігання неминуче змусять виробників припинити виробництво”, – йдеться в аналізі. Водночас зазначається, що Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати мають трубопроводи для обходу Ормузької протоки та виходу на альтернативні маршрути. Їхня потужність буде обмежена для досягнення загального експорту в 19 млн барелів на день.

Станом на 28 лютого транзит через Ормузьку протоку скоротився до 4 млн барелів на день, що становить лише чверть від нормального рівня. Після операцій США та Ізраїлю проти Ірану та атак Ірану власники суден зупинили поставки через безпекову ситуацію.

Танкер з російською нафтою зупинився на шляху до Куби

Судно Sea Horse, яке, як вважається, перевозило російську нафту для потреб кубинської енергетики, припинило рух до пункту призначення та наразі дрейфує в акваторії Північної Атлантики. Про це у четвер, 26 лютого, повідомило Bloomberg.
Зазначається, що раптова зміна маршруту нафтового танкера загрожує поглибленням дефіциту пального на карибському острові, де ситуація з електропостачанням уже досягла катастрофічних масштабів.
За даними аналітичної компанії Kpler Ltd., судно транспортує близько 200 000 барелів російського палива, який було перевантажено з іншого танкера поблизу Кіпру.
Моніторингові сервіси відстеження суден зафіксували зупинку рейсу в середу, проте офіційних причин зміни курсу наразі не повідомляється. Враховуючи складну логістику російського експорту в умовах міжнародних санкцій, будь-яка затримка такого обсягу палива є критичною для країн, що залежать від прямих енергетичних дотацій Росії. Загострення паливної кризи фактично зупинило нормальне життя країни з 10-мільйонним населенням. Через відсутність авіаційного палива скасовано рейси до Куби з Росії та Канади, а Велика Британія і Канада закликали своїх громадян утриматися від поїздок на острів.

Куба вперше з 2015 року залишилися без імпорту нафти

Куба вперше за десять років провела місяць без імпорту нафти. Країна стикається з дефіцитом усього, від газу для приготування їжі до води та електроенергії. Про це пише Bloomberg.

Рішення Мексики припинити всі поставки нафти на Кубу стало новим ударом для Куби. Мексика була головним постачальником нафти для Гавани після того, як у січні президент США Дональд Трамп наказав заарештувати лідера Венесуели Ніколаса Мадуро і припинив постачання палива з країни.

Щомісячні поставки сирої нафти з Мексики допомагали Кубі виробляти достатню кількість бензину, щоб задовольнити попит приблизно на місяць. У січні імпорт нафти на острів вперше з 2015 року досяг нульового рівня.

Обсяги поставок перебували під загрозою з грудня 2025 року, коли США розпочали морську блокаду з метою переслідування “тіньових флотів”, що транспортують нафту з Венесуели та Росії. Минулого року майже 80% потреб Куби в імпортованій нафті задовольняли Мексика і Венесуела.

Нагадаємо, через дефіцит авіаційного палива Куба повідомила авіакомпаніям, що вони не зможуть заправлятися на острові протягом наступного місяця. Паливна криза на Кубі призвела до проблем у російських туристів. Деяких із них почали переселяти з п’ятизіркових готелів.

Трамп зробив нову заяву про Кубу

США розпочали переговори з керівництвом Куби. Про це повідомив американський президент Дональд Трам, передає Associated Press.

“Ми розпочинаємо розмовляти з Кубою”, – заявив президент США.

Минулого тижня Трамп підписав указ про введення мита на будь-які товари з країн, які продають або постачають нафту Кубі. Цей крок чинить тиск на Мексику, від нафти якої Куба стала залежна.

Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум попередила, що це може спричинити гуманітарну кризу. Вона заявила, що шукатиме альтернативи для продовження допомоги Кубі.

“Це не обов’язково має бути гуманітарна криза. Я думаю, що вони, ймовірно, прийдуть до нас і захочуть укласти угоду. Тож Куба знову буде вільною. Я думаю, знаєте, ми будемо добрими”, – заявив Трамп.

Як відомо, лідер США звернув більше уваги на Кубу після того, як на початку січня американські військові захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро.

Ескалація США: Куба оголосила міжнародний надзвичайний стан

Глава кубинського МЗС Бруно Родрігес оголосив “міжнародний надзвичайний стан” через напруження у відносинах зі Сполученими Штатами. Про це свідчить допис Родрігеса у соцмережі X.

Родрігес наголосив, що кубинський народ разом із міжнародною спільнотою розглядає політику США як серйозну загрозу:

“Народ Куби, за солідарності міжнародної спільноти, вважає, що ситуація щодо уряду США становить “загрозу”, й тому влада країни оголошує “міжнародний надзвичайний стан” у зв’язку з цим”.

На думку чиновника, поточна ситуація є результатом дій “антикубинської неофашистської правої фракції” у США. Він також підкреслив, що відносини між країнами створюють “загрозу національній безпеці та зовнішній політиці всіх країн, міжнародному миру та безпеці, а також виживанню людства перед обличчям ядерної загрози та зміни клімату”.

Раніше, 30 січня, президент США Дональд Трамп видав указ про оголошення надзвичайного стану щодо Куби. Це дає змогу Вашингтону запровадити мита проти країн, які продають або постачають нафту на Кубу.

Нагадаємо, у Куби запасів нафти залишалося лише на 15-20 днів після того, як США заблокувала поставки з Венесуели та тисне на Мексику – останнього постачальника енергоресурсів на острів.

Куба відреагувала на надзвичайний стан, запроваджений США

Куба звинуватила США у підготовці нової хвилі економічного тиску та можливій повній блокаді постачання палива на острів. Про це заявив міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес у соцмережі Х в п’ятницю, 30 січня.

“Ми засуджуємо перед усім світом цей брутальний акт агресії проти Куби та її народу, який уже понад 65 років зазнає найтривалішої й найжорстокішої економічної блокади, що будь-коли застосовувалася проти цілої нації”, – написав він.

За словами глава МЗС Куби, нині США розглядають можливість запровадження повної блокади постачання палива до країни. Для виправдання таких кроків, зазначив Родрігес, використовується “довгий список брехні, покликаний представити Кубу як загрозу, якою вона не є”.

“Єдиний зловмисний вплив у Нашій Америці – це вплив уряду США, який намагається підкорити народи та країни своїй волі, позбавити їх ресурсів, суверенітету та незалежності”, – заявив очільник МЗС Куби.

Родрігес додав, що “США вдаються до шантажу та примусу” інших держав, змушуючи їх приєднуватися до політики блокади проти Куби. Країнам, які відмовляються підтримувати ці обмеження, погрожують запровадженням мит.

Блокада, якої не було: чому її варто було би ввести у Придністров’ї

Українське та молдовське уряди активізували контроль за Придністров’ям, зокрема, шляхом посилення прикордонного контролю, введення жорсткого митного режиму та блокування повітряного сполучення. Ці заходи спрямовані на ізоляцію російського військового контингенту, який дислокований у цій зоні. Це може призвести до зменшення впливу Росії у Східній Європі та зниження загрози для України та Молдови. Проте, деякі експерти наголошують, що ізоляція Придністров’я може бути реалізована і через військове втручання чи посилення тиску з боку України та Молдови. Є також зауваження щодо того, що офіційних заяв про повну блокаду не було, і деякі інформаційні джерела можуть перебільшувати ситуацію. У будь-якому випадку, контроль за Придністров’ям залишається актуальним питанням для забезпечення безпеки в регіоні.

Репетиція захоплення. Провокаційні навчання Китаю

У вівторок розпочався другий день військових навчань Китаю навколо Тайваню. Це вже шості великі маневри, проведені Пекіном поблизу острова за останні роки.
До теперішніх маневрів залучені сухопутні війська, військово-морські сили, повітряні сили та ракетні війська. В рамках навчань Пекін вже відпрацював бойові стрільби. Що відомо про маневри Китайська влада опублікувала карту, на якій позначено кілька великих зон навколо Тайваню, де проводяться операції. Навчання мають кодову назву Місія справедливості-2025. Китайські ЗМІ/Карта навчань За словами представника китайських військових та державних ЗМІ, вони імітують блокаду ключових тайванських портів, а також зосереджуються на бойовій готовності патрулювання на морі та в повітрі.
Пекін називає навчання “суворим застереженням” проти тайванських “сепаратистських сил і зовнішнього втручання”.
Китай стверджує, що розгорнув есмінці, фрегати, винищувачі та бомбардувальники для імітації ударів та штурмів морських цілей. Водночас Тайбей виявив 130 китайських військових літаків поблизу острова протягом 24 годин від старту навчань. За той самий період було виявлено 14 кораблів китайського військово-морського флоту та вісім невизначених урядових суден. Як відреагував Тайвань Тайвань засудив “нехтування Китаєм міжнародними нормами та використання військового залякування”. Його військові розгорнули “відповідні сили” та “провели навчання швидкого реагування”.
Президент Лай Цзін-де заявив, що китайські маневри “абсолютно не є діями, які повинна вживати відповідальна велика держава”. Водночас пообіцяв, що Тайбей “діятиме відповідально, не загострюючи конфлікту та не провокуючи суперечок”. Getty Images/ Китайські військові запускають ракету в повітря під час проведення військових навчань на острові Пінгтань 30 грудня Президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбують ці навчання. Варто зазначити, що маневри розпочалися відразу після того, як Вашингтон оголосив про продаж Тайваню одного з найбільших пакетів озброєнь на суму 11 млрд доларів. У відповідь Пекін запровадив санкції проти американських оборонних компаній. Наскільки поширені ці тренування Це вже шості великі навчання Китаю з 2022 року, коли візит на Тайвань тодішньої спікера Палати представників США Ненсі Пелосі розлютив Пекін.
До цього така діяльність була рідкістю, але Китай і Тайвань протягом багатьох років були близькі до війни, зокрема у 1958 році.
Китай востаннє проводив масштабні тренування з бойовими стрільбами у квітні, які насторожили весь світ.
Цього разу Пекін наголошує на тому, що маневри покликані “тримати іноземні сили, які можуть втрутитися, на відстані від Тайваню”. Що кажуть аналітики “Головне послання Китаю – це попередження Сполученим Штатам та Японії не намагатися втрутитися, якщо КПК (Комуністична партія Китаю) застосує силу проти Тайваню”, – сказав Чже Чун, військовий експерт Тамканського університету острова, агентству AFP.
Але часові рамки, зазначені Пекіном, “передбачають обмежений спектр діяльності”, додав Джа Ян Чонг, доцент Національного університету Сінгапуру.
За його словами, падіння підтримки дружніх до Китаю партій на Тайвані, чистки в армії та уповільнення економічного зростання в Пекіні також могли бути причиною навчань.
Водночас основною метою все ще є “залякати Тайвань та будь-яких інших, хто міг би їх підтримувати, продемонструвавши, що зусилля Пекіна щодо контролю над Тайванем непереборні”.