У російських регіонах починається бюджетна криза, оскільки багато з них зіткнулися зі зниженням податкових надходжень у 2025 році. Дані рейтингового агентства показують, що деякі регіони мають лише дуже обмежені грошові резерви. Наприклад, в Архангельській області лише 0,03% від річних витрат залишилося в резерві, у Калмикії – 0,1%, а в Волгоградській області – 0,04%. Це означає, що деякі регіони можуть стикнутися з труднощами у фінансуванні важливих програм і послуг для населення.
Позначка: Бюджет
-

Названо витрати України на оборону з початку року
Протягом січня-вересня поточного року касові видатки загального фонду державного бюджету України склали 2,82 трлн грн, що є на 20,2% більше, ніж у той же період минулого року. Найбільша частина цих коштів була спрямована на оборону, що становить 63,3% усіх видатків. За період дев’яти місяців найбільше коштів було витрачено на оплату праці з нарахуваннями, яка склала 40,1% від загального обсягу видатків. Крім того, значні кошти було спрямовано на оплату використання товарів і послуг, соціальне забезпечення, субсидії та поточні трансферти підприємствам, обслуговування держборгу та трансферти місцевим бюджетам. У порівнянні з попереднім роком, видатки на ці напрямки зросли на різну кількість грошей.
-

Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн
Бюджетний комітет Верховної Ради розглянув понад 3,3 тисячі поправок до проєкту державного бюджету на 2026 рік на суму понад 7,1 трлн гривень, що значно перевищує вже запланований обсяг бюджету. Голова комітету Роксолана Підласа зазначила, що загальна вартість пропозицій депутатів перевищує 7,1 трлн гривень, що еквівалентно півтора державних бюджетів на наступний рік. Депутати, які внесли поправки, часто не вказують джерела фінансування, але ті, які вказують, пропонують використовувати резервний фонд та кошти на обслуговування державного боргу. Бюджетний комітет має завдання зберегти баланс бюджету і не збільшувати дефіцит, тому лише реалістичні пропозиції будуть повністю розглянуті, а ідеї без явних джерел фінансування будуть передані уряду для подальшого аналізу.
-

Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія виділить Україні 1,1 мільярда крон (171 мільйон доларів) на підсилення обороноздатності. Ці кошти підуть на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що цей пакет включає фінансування різних ініціатив по всіх напрямках оборони, від морського забезпечення до тренувань для військовослужбовців. Ці заходи сприятимуть зміцненню бойового потенціалу України. Частина грошей буде витрачена на навчальне та тренувальне обладнання для українських сил, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. У цьому пакеті також передбачено фінансування програми НАТО з реабілітації та постачання пального. Данія також планує інвестувати ще 1,6 мільярда крон у безпілотники, боєприпаси та ракети, які будуть закуплені через українську оборонну промисловість. Загалом, пакет допомоги від Данії на 2025-2028 роки складає майже 2,7 мільярда крон. Також варто відзначити, що з 2022 року Данія вже ухвалила рішення про військову підтримку України на суму близько 70,3 мільярда крон через Фонд допомоги Україні.
-

Система автофіксації WIM забезпечила 95 млн надходжень до бюджету
У 2025 році система автофіксації WIM допомогла зберегти дороги, фіксуючи перевантажені вантажівки і принесла до бюджету понад 95 мільйонів гривень за дев’ять місяців. У цей період було складено 4 345 постанов на порушників, а найбільше порушень було зафіксовано в Київській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Загалом, протягом чотирьох років функціонування автофіксації до бюджету надійшло понад 591 мільйон гривень. Система WIM контролює перевищення допустимої ваги вантажівок за допомогою вмонтованих у дорожнє покриття датчиків, камер та Центру обробки даних Укртрансбезпеки.
-

Податок на Google поповнив бюджет на 10,6 млрд
За даними Державної податкової служби України, з початку цього року міжнародні компанії, які надають електронні послуги фізичним особам на території України, вже сплатили 10,6 млрд гривень “податку на Google”. Це відбулося в рамках нового закону про оподаткування електронних послуг, що вступив в силу з початку року. Зазначено, що кількість платників зросла, а сума сплачених податків збільшилася порівняно з попереднім роком. Серед найбільших платників “податку на Google” у цьому році – компанії Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay та інші. Усього в Україні зареєстровано 141 платника ПДВ серед іноземних компаній, які надають ці послуги. Згідно з раніше оприлюдненими даними, за перший квартал “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд гривень.
-

У РФ очікують різке зростання цін на товари – ЦПД
У Росії очікується зростання цін через підвищення ставки податку на додану вартість. За повідомленням Центру протидії дезінформації при РНБО України, податок на додану вартість збільшиться з 20% до 22%, а також буде знижено поріг доходу для його сплати. Це викличе значне подорожчання товарів на маркетплейсах, зокрема від 10% до 25%.
Також буде зафіксовано ланцюгове зростання цін у різних секторах – від логістики до сировини. Аналітики зазначають, що бізнес прогнозує скорочення продажів і можливе закриття до 20% пунктів видачі замовлень до 2026 року.
“Підвищення податку на додану вартість (ПДВ) із 20% до 22% та зниження порогу доходу для його сплати призведуть до різкого подорожчання товарів на маркетплейсах – від 10% до 25%. Зростання податків спричинить ланцюгове підвищення цін – від логістики до сировини. Бізнес уже прогнозує скорочення продажів і закриття до 20% пунктів видачі замовлень у 2026 році», – йдеться в повідомленні.
Експерти наголошують, що таким чином Кремль перекладає фінансовий тягар війни на населення, змушуючи громадян платити більше за звичайні товари замість спрямування ресурсів на розвиток економіки.
Раніше повідомлялося, що у 2026 році російська влада планує залучити додаткові 2,3 трлн рублів – майже $27,4 млрд – шляхом збільшення ставки ПДВ, що торкнеться як населення, так і бізнесу.
До того ж утримання російського диктатора Володимира Путіна та його адміністрації у 2026 році знову подорожчає для російських платників податків.
-

Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок
До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.
“В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.
Серед політичних сил найбільше правок подали:
- Європейська солідарність – 910 штук,
- Слуга народу – 652 штук,
- Міжфракційне об’єднання Розумна політика – 470 штук,
- Голос – 437 штук.
Серед депутатів найбільше правок подали:
- Артур Герасимов (Євросолідарність) – 662 правок,
- Ярослав Железняк (Голос) – 254 правки,
- Дмитро Разумков – 254 правки.
“Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.
Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.
-

Витрати бюджету на утримання Путіна збільшать до нового рекорду
Утримання російського диктатора Володимира Путіна та його адміністрації у 2026 році знову подорожчає для російських платників податків. Про це свідчить проекту закону про бюджет, який опубліковано в єдиній базі Держдуми.
Згідно з документом, витрати за статтею “функціонування президента та його адміністрації” становитимуть 32,917 млрд рублів – тобто в середньому 2,74 млрд рублів на місяць, 633 млн рублів на тиждень, або 90 млн рублів на день.
Порівняно з поточним роком (30,926 млрд рублів) утримання Путіна стане дорожчим майже на 2 млрд рублів і обійдеться у суму, що перевищує річні бюджети бідних російських регіонів (28,8 млрд рублів у Калмикії, 24,2 млрд рублів у Єврейському автономному окрузі).
У 2027 році фінансування президента і АП виросте на додаткові 809 млн. рублів, до 33,726 млрд.; а 2028-го – ще на 906 млн рублів, до 34,632 млрд.
Три чверті додаткового фінансування – 1,511 млрд рублів у 2026 році – піде на підвищення зарплат для працівників АП. Залишок – близько 500 млн рублів – закладено на додаткові “закупівлі товарів, робіт та послуг” для потреб Кремля.
Слідом за президентом подорожчає для бюджету зміст Думи та Ради Федерації. Витрати на нижню палату парламенту в 2026 році планується збільшити на 2,3 млрд рублів – до 17,648 млрд. При цьому більше половини нових грошей – 1,265 млрд рублів – піде на зарплати в Думі, які в сумі коштуватимуть бюджету 11,257 млрд рублів на рік.
Рада Федерації отримає 373 млн рублів додаткового фінансування наступного року і коштуватиме скарбниці 8,622 млрд рублів.
Витрати на апарат уряду, прем’єра Михайла Мішустіна та його заступників збільшаться майже на 1 млрд рублів наступного року, до 13 млрд рублів, а потім ще на стільки ж наступні два роки – до 13,48 млрд 2027-го і 13,95 млрд 2028-го.
Загальні витрати бюджету, згідно з проектом, зростуть наступного року на 1,2 трлн. рублів, до 44 трлн. При цьому доходи становитимуть 40,3 трлн. В результаті в скарбниці утворюється «дірка» на 3700000000000 рублів.
Щоб покрити дефіцит, який цього року в номінальному вираженні поб’є рекорд пандемії, влада планує збільшити ПДВ з 20 до 22%, а також провести радикальну податкову реформу для малого бізнесу, знизивши поріг для спрощеної системи оподаткування з 60 млн. до 10 млн. рублів щорічного доходу. -

Кабмін схвалив законопроєкт про збільшення видатків на 317 млрд грн
Уряд ухвалив законопроєкт про збільшення загальних видатків у 2025 році на 317 млрд грн, зокрема на потреби сектору безпеки та оборони. За інформацією Ярослава Железняка, планується збільшити планові видатки з 4,337 трлн грн до 4,654 трлн грн. Додаткові кошти також можуть бути виділені на сектор безпеки та оборони за рахунок скорочення фінансування інших програм. Законопроєкт також передбачає зростання планових доходів на 20 млрд грн та граничного обсягу дефіциту бюджету на 294 млрд грн.
