Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево виступив проти плану Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів через “репараційний кредит”. Він вважає цей план неприйнятним і ризикованим, наголошуючи на необхідності шукати альтернативні варіанти фінансування для України. Бельгійський уряд наполягає на запозиченні необхідних коштів на ринку ЄС, вважаючи його більш безпечним і ефективним. Також міністр звинуватив Європу у недооцінці становища і думок Бельгії з цього питання.
Позначка: Активи
-
США обговорювали з ЄС повернення активів Росії – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа має намір повернути Росії заморожені активи після укладення мирної угоди та завершення війни проти України. Повідомляється, що американські посадовці повідомили про це представника ЄС з питань санкцій Девіда О’Саллівана. У мирному плані, який США представили, передбачалося використати російські активи на відновлення України. Європі також пропонувалося додаткові інвестиції в українську економіку. Однак пізніше цей пункт було виключено. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пропонувала надати Україні “репараційний кредит” на 140 млрд євро під заставу заморожених російських активів, але Європейський центральний банк відмовився надавати гарантії для цього кредиту. Бельгія також проти виділення кредиту коштом російських активів і вимагає фінансові гарантії від ЄС на випадок судових позовів з боку Росії. Після початку війни США та ЄС заморозили активи Центробанку Росії на суму близько 260 млрд євро, з яких більшість знаходиться в Бельгії. Дискусії щодо використання цих активів для допомоги Україні тривають вже чотири роки.
-
ЄЦБ не підтримав “репараційний кредит” Україні під активи РФ – ЗМІ
Європейський центральний банк відмовився підтримати пропозицію Єврокомісії щодо надання Україні гарантій на суму 140 млрд євро під заставу російських активів, що знаходяться у бельгійському депозитарії Euroclear. ЄЦБ вважає, що ця пропозиція порушує його мандат, оскільки еквівалентна наданню прямого фінансування урядам. Також Бельгія виступає проти використання заморожених російських активів для позики Україні, вважаючи цю схему неправильною. Тепер Єврокомісія працює над альтернативними пропозиціями для надання тимчасової ліквідності Україні.
-
Москва погрожує ЄС через конфіскацію російських активів
Російський банкір Андрій Костін заявив, що Росія готується до вжиття заходів, якщо її заморожені активи будуть використані для фінансування репарацій чи допомоги Україні. Костін вважає, що Росія може ініціювати довготривалі судові процеси, які можуть тривати до півстоліття. Він стверджує, що Європа прагне вести війну за рахунок чужих фінансів і вважає такі дії безпідставними. У відповідь на це, Росія може конфісковувати активи європейських інвесторів у себе. Костін також пропонує активно судитися з Європейським Союзом та іншими сторонами щодо заморожених активів у російських та міжнародних судах. Раніше він підтримував ідею розподілу суверенних активів Росії для мирного врегулювання в Україні, але остання редакція мирного плану США була скорочена. Костін також висловлював готовність Росії до переговорів і пошуку компромісів у двосторонньому форматі.
-
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ -
До АРМА передали активи бойовиків приватних військових компаній
В управління АРМА передали майно осіб, пов’язаних із діяльністю ПВК Редут. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 28 листопада.
Мова про комерційне приміщення площею 500 м² та земельну ділянку вартістю понад 2 млн грн.
У межах цього ж кримінального провадження встановлено інше майно учасників ПВК Вагнер – квартири, житлові будинки та земельні ділянки в Одеській і Харківській областях. За клопотанням прокурорів накладено обтяження на об’єкти нерухомості, що належать особам, причетним до діяльності бойовиків приватної військової компанії.
Заходи з арешту майна виконували слідчі Головного слідчого управління та оперативники Департаменту карного розшуку НПУ.
Наразі досудове розслідування триває.
Раніше Офіс генерального прокурора забезпечив у суді арешт грошових коштів та цінних паперів на понад $35 млн колишнього народного депутата у межах розслідування ухилення від сплати податків у великому розмірі.
Розкрадання ₴75 млн: АРМА знайшло активи злочинного угруповання -
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
З посадовця Мін’юсту стягнули понад три мільйони гривень
Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованими активи на майже 3,3 млн грн начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мінюсту. Про це повідомляє Нацагентство з питань запобігання корупції, а також ДБР.
Йдеться про активи, якими користується начальник Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, та стягнення його вартості в дохід держави.
“Підставою для рішення стали результати моніторингу способу життя посадовця, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), а також матеріали Державного бюро розслідувань (ДБР) та докази, самостійно отримані Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП)”, – мовиться у повідомленні.
Встановлено, що у 2023 році донька посадовця придбала автомобіль LAND ROVER модель RANGE ROVER VOQUE, 2021 року випуску. Втім, фактичним розпорядником і користувачем транспортного засобу був сам декларант – посадовець Міністерства юстиції.
НАЗК проаналізувало доходи та видатки посадовця та його сім’ї і прийшло до висновку щодо неможливості набути зазначене майно за рахунок законних доходів.
Суд погодився з доводами прокурора та відмовив відповідачу в задоволенні апеляційної скарги. Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту проголошення.
За даними ЕП, йдеться про начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мінюсту Вадима Кірієнка. -
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи працюють над “планом Б” у разі невдачі у узгодженні використання російських заморожених активів для надання Україні репараційного кредиту на початку 2026 року. Ця інформація походить з матеріалу Politico. Європейські лідери розглядають варіанти, як допомогти Україні у разі невирішення питання з репараційним кредитом, включаючи можливість надання “перехідного” кредиту коштом запозичень ЄС. Це дозволить виділити час на підготовку повноцінного репараційного кредиту. Деякі країни, такі як Франція, Німеччина, Нідерланди, Литва і Люксембург, закликали Європейську комісію продовжити працю над фінансуванням України. Однак Бельгія висловлює застереження, оскільки саме на її території зберігається більшість російських активів. Угорщина також виступає проти нових заходів щодо фінансування України.
-
Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд
Співзасновник російського нафтового гіганта Лукойл, Леонід Федун, продав назад компанії свою частку у 10% за близько $7 млрд. Це сталося після того, як Лукойл почав втрачати активи через санкції Заходу. Федун, який зараз проживає в Монако, повернув свою частку у компанію на початку 2025 року. Незважаючи на те, що інші співвласники Лукойлу продовжують активну участь у діяльності компанії, Федун вирішив відступити. Вартість його частки оцінюється приблизно в $7 млрд, але неясно, чи отримав він цю суму. США продовжили термін до початку санкцій проти Лукойлу, щоб компанія могла продати свої міжнародні активи.