Федеральний бюджет Росії у січні-березні було зведено з дефіцитом 4 трлн 576 млрд рублів. Про це напередоні повідомив російський мінфін.
При доходах в 8 трлн 309 млрд рублів уряд витратив в 1,5 рази більше – 12 трлн 885 млрд рублів. У результаті без забезпечення податковою виручкою в бюджеті залишився кожен третій рубль видатків, а “дірка” у скарбниці порівняно з тим же періодом минулого року збільшилася на 133% і на 700 млрд рублів перевищила план на весь рік – 3 трлн 790 млрд рублів, або 1,6% ВВП.
При цьому нафтогазові доходи бюджету впали на 45% і стали найнижчими з пандемії – 1 трлн 445 млрд рублів. Збори з несировинних секторів економіки, попри підвищення податків, збільшилися лише з 7,1%, до 6 трлн 866 млрд рублів. В результаті загальні доходи бюджету просіли на 8,2%. При цьому витрати підскочили на 17%.
Російське податкове законодавство влаштоване так, що нафтогазові доходи зростають або знижуються з лагом щодо змін у цінах на нафту, нагадує економіст Сергій Алексашенко. Тому ефект від нафтових цін, що злетіли, бюджет відчує тільки в квітні. Середня ціна Urals у березні (за нею будуть рахуватися квітневі податки) склала $77 за барель, а це принесе 215-220 млрд рублів додаткового податку на видобуток корисних копалин (ПДПД), оцінює Алексашенко.
У квітні бюджет збере близько 1 трлн рублів нафтогазових доходів – удвічі більше, ніж у середньому в січні-березні, прогнозує гендиректор Арікапітал Олексій Третьяков. Через приплив нафтових грошей уряд РФ відклав плани скоротити витрати і може збільшити витрати на війну, розповідали раніше близькі до Кремля джерела Bloomberg.
На початку квітня котирування Urals сягали $116 за барель – рекорду з 2012-13 рр., а в індійських портах російська нафта коштувала майже $150. Збереження ціни Urals вище за $110 навіть на кілька тижнів може помітно підтримати нафтогазові надходження у другому кварталі і тимчасово послабити тиск на бюджет, розмірковує Володимир Чернов, аналітик Freedom Finance Global.
Втім, якщо угода щодо Ірану буде досягнута і нафта впаде нижче за $100, цей ефект виявиться коротким, а тема дефіциту знову повернеться в центр уваги вже до літа поточного року, попереджає він.
Понад 250 людей загинули внаслідок удару Ізраїлю по Лівану
Внаслідок наймасовіших від початку війни з Хезболлою авіаударів Ізраїлю по Лівану загинули щонайменше 254 людини, ще понад 1100 осіб зазнали поранень. Про це повідомляє Reuters.
Удари відбулися 8 квітня, коли було погоджено перемир’я між США та Іраном, яке, за словами Тегерану, мало поширюватися і на Ліван.
Бейрут сколихнули щонайменше п’ять послідовних ударів. У столиці Ливану загинула 91 людина. Загалом у країні загинуло 254 особи та понад 1100 людей зазнали поранень. “Масштаби вбивств і руйнувань у Лівані сьогодні просто жахливі”, – заявив верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк.
Зазначається, що це найсмертоносніший день війни, яка спалахнула 2 березня, коли Хезболла обстріляла Ізраїль на підтримку Ірану після американо-ізраїльського нападу 28 лютого. Ізраїль у відповідь розпочав повноцінну повітряну та наземну кампанію в Лівані. За словами джерел Reuters, Хезболла припинила обстріли ізраїльських цілей рано-вранці 8 квітня, бо її поінформували, що група є частиною перемир’я. Однак після ізраїльських ударів Хезболла відновила ракетні атаки і рано-вранці 9 квітня обстріляла Ізраїль.
Нагадаємо, США, Ізраїль та Іран погодилися на двотижневе взаємне припинення вогню та відкриття руху Ормузькою протокою. Водночас, за словами прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, припинення вогню не поширюється на Ліван.
Іран заявив, що відмовиться від перемир’я, якщо удари Ізраїлю по Лівану триватимуть. Тегеран також зупинив проходження нафтових танкерів через Ормузьку протоку. Щонайменше п’ять послідовних ударів
Ексзірка російського кіно втратила кар’єру, але обрала життя в Україні
Російська акторка Олена Великанова, відома за ролями у фільмах 2000-х, після початку повномасштабного вторгнення РФ вирішила залишитися в Україні, попри втрату кар’єри, фінансові труднощі та розрив із частиною родини. Як розповіла акторка в інтерв’ю медіа Настоящее время, вона не змогла залишити Київ у складний період, адже вважає це питанням принципу.
Після 24 лютого 2022 року Великанова фактично втратила можливість працювати в кадрі через російське громадянство та обмеження під час війни. Вона також зіткнулася з проблемами документів, відсутністю стабільного доходу та доступу до власних коштів.
У перші місяці війни акторка залишилася майже без грошей і була змушена продавати особисті речі, щоб вижити. Деякий час вона жила у переповнених будинках разом з іншими людьми, які евакуювалися із зон бойових дій.
Згодом Великанова почала шукати будь-яку роботу: працювала з дітьми, займалася переробкою одягу, продавала речі із секонд-хенду. Зрештою вона повернулася до кіносфери, але вже не як акторка – нині працює адміністраторкою на знімальному майданчику та виконує технічні функції.
Паралельно вона займається волонтерством: допомагає збирати кошти для військових, долучається до гуманітарних ініціатив і проводить творчі заняття для дітей. Також Великанова активно вивчає українську мову та намагається використовувати її у повсякденному житті.
Складним випробуванням для акторки став і розрив із родиною в Росії, яка не підтримує її позицію. Особливо болісною є розлука з 16-річним сином, який перебуває за межами України, однак підтримує рішення матері.
Попри всі труднощі, Великанова наголошує, що не шкодує про свій вибір і не планує повертатися до Росії, вважаючи це питанням особистої відповідальності та цінностей.
Росіяни поцілили у АЗС на Сумщині, постраждали двоє людей
Внаслідок атаки росіян по автозаправній станції у Глухівській громаді вранці 9 квітня постраждали двоє людей. Про це повідомив голова Сумської ОВА.
За його словами, працівники цієї АЗС, 37-річний чоловік та 53-річна жінка, отримали необхідну медичну допомогу, лікуватимуться амбулаторно.
Внаслідок удару російського БпЛА пошкоджено будівлю та щонайменше один цивільний автомобіль. Усі наслідки атаки уточнюються.
Литва переносить від кордону з Білоруссю стратегічні запаси
Литва до 2027 року планує перенести склади, на яких зберігаються аварійні запаси продовольства, палива та інших товарів подалі від кордону з Білоруссю. Про це повідомив Національний центр з управління кризовими ситуаціями (NKVC) Литви, передає LRT.
За словами керівника Бюро планування NKVC Аурімаса Гушчюса, NKVC вивезе склади з прикордонних районів.
“Звичайно, процеси будівництва та проєктування тривають роками, але 2027 рік – це вже фінальний етап перенесення запасів із небезпечних зон”, – зазначив він.
За його словами, 60% запасів, що зберігаються на складах поблизу білоруського кордону, вже перевезено до центральної частини Литви.
“Запаси цивільного захисту, якими управляє Департамент пожежної та рятувальної служби, будуть перевезені у 2027 році, після того, як у центральній та північній частині Литви будуть побудовані два нові склади”, – заявив NKVC Аурімас Гушчюс.
Державний резерв використовується у надзвичайних ситуаціях або кризових ситуаціях, а також у разі мобілізації або оголошення надзвичайного стану чи війни.
За даними Державної аудиторської служби, у період з 2022 по 2025 рік на накопичення та управління запасами було витрачено 12,6 млн євро. Сума коштів у запасі, а також види, кількість та місця зберігання запасів є секретною інформацією.
Сирський оцінив ситуацію під Покровськом
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський здійснив чергову робочу поїздку до району відповідальності 7 корпусу швидкого реагування ДШВ на Покровському напрямку. Про це він повідомив у Телеграм в четвер, 9 квітня.
“На Покровському напрямку активність російських окупаційних військ особливо висока. Протягом минулого тижня Сили оборони України відбивали тут загалом 260 ворожих атак”, – написав головком.
Сирський зустрівся з командирами 155 окремої механізованої бригади Анна Київська, 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади і штурмових підрозділів.
“Обговорили деталі оперативної обстановки та пропозиції командирів щодо підвищення ефективності бойової роботи, варіанти подальших дій. Приділили увагу шляхам протидії ворожим БпЛА, зокрема FPV-дронам”, – зазначив він і додав, що обговорив із командувачем Сил безпілотних систем ЗСУ майором Робертом Бровді низку ініціатив, які мають позначитись на скороченні кількості російських окупантів.
Також Сирський нагородив найкращих військовослужбовців.
Молодий український актор розповів про свої заробітки
Український актор Іван Довженко, син В’ячеслав Довженко, розповів про свої доходи на старті акторської кар’єри. Про це він сказав у програмі Ранок у великому місті.
За словами артиста, наразі його заробіток залишається доволі скромним і залежить від проєктів. Іван працює як у театрі, так і знімається в кіно, однак великі гонорари поки що не отримує.
“У мене звичайна зарплата актора. Це менше 20 тисяч гривень. А іноді буває і більше – залежно від проєкту чи вистави”, – поділився він.
Актор також згадав свій перший досвід роботи в індустрії. За один знімальний день тоді він отримав 4 тисячі гривень і зізнається, що був щиро щасливий навіть такому гонорару.
Наразі Іван Довженко поступово розвиває кар’єру та вже відомий за ролями у фільмах Мавка. Справжній міф та На драйві, поєднуючи роботу в кіно і театрі.
Чоловік Олі Полякової потрапив до лікарні
Чоловік української співачки Оля Полякова – бізнесмен Вадим Буряковський – поділився подробицями серйозного інциденту, який стався з ним після застілля з друзями. Про це він сказав в інтерв’ю Дмитру Гордону.
За словами Буряковського, після тривалої перерви він вирішив повернутися до звичних раніше страв і алкоголю. Це призвело до різкого погіршення самопочуття: вночі чоловік знепритомнів і сильно вдарився головою.
Отямившись, він покликав на допомогу дружину. Полякова одразу запідозрила серйозну проблему та наполягла на терміновій госпіталізації.
У лікарні медики діагностували у нього виразку шлунка, яка загострилася через алкоголь і жирну їжу. Стан був критичним, однак обійшлося без оперативного втручання – лікарям вдалося стабілізувати пацієнта.
Наразі Буряковський уже відновлюється, хоча наслідки інциденту ще відчутні – зокрема, у нього залишився шрам на голові після падіння.
Сам бізнесмен наголошує, що вдячний дружині за рішучість: якби не її наполягання їхати до лікарні, наслідки могли бути значно серйознішими.
Європейці вважають США більшою загрозою, ніж Китай – опитування
Населення шістьох країн Європейського Союзу сприймає США за часів президентства Дональда Трампа скоріше як загрозу, аніж союзника. Про це свідчать дані опитування Politico.
Зазначається, що лише 12% опитаних у березні в Польщі, Іспанії, Бельгії, Франції, Німеччині та Італії вважали США близьким союзником, тоді як 36% сприймали їх як загрозу.
При цьому Китай вважали загрозою 29% опитаних у цих шести країнах.
На національному рівні загроза з боку США випередила КНР у чотирьох країнах, і лише респонденти у Франції та Польщі сприймали загрозу з боку Китаю більшою.
Росія, як свідчить опитування, є очевидним ворогом – 70% усіх респондентів вважають її загрозою.
Найбільш негативно до США ставилися жителі Іспанії: 51% з них заявили, що Штати становлять загрозу для Європи, що є найвищим показником серед опитаних.
В Італії 46% опитаних заявили, що США становлять загрозу; цю позицію поділяють 42% бельгійців, 37% французів та 30% німців.
Винятком стала Польща, яка межує з Росією і розглядає союз із США як свою ключову гарантію безпеки: лише 13% опитаних заявили, що Штати становлять ризик.
Опитування проводили з 13 по 21 березня. Воно охопило 6 698 європейців у Іспанії, Німеччині, Франції, Італії, Польщі та Бельгії.
На рівні Мессі: ветеран Баварії вразив досягненням
Воротар Баварії Мануель Ноєр зміг повторити досягнення Ліонеля Мессі в Лізі чемпіонів. Зазначається, що німецький голкіпер зіграв 136-й поєдинок за мюнхенський клуб, стільки ж матчів також у Мессі.