Президент Франції Еммануель Макрон планує відвідати Гренландію 15 червня. Він проведе переговори з місцевими чиновниками, включаючи голову уряду Гренландії та прем’єра Данії. Після цього візьме участь у саміті G7 в Канаді. Головні теми обговорення – безпека в регіоні Північної Атлантики та Арктики, зміни клімату, енергетичний перехід та корисні копалини. Мета візиту полягає в зміцненні співпраці з Гренландією та підтримці європейського суверенітету. Це буде перша поїздка іноземного лідера до Гренландії після заяви президента США Дональда Трампа про можливість приєднання острова до США.
Категорія: Новини світу
Канада передасть Україні броньовики і РЕБ
Уряд Канади вирішив виділити Україні новий пакет військової допомоги на суму 35 млн канадських доларів, що дорівнює понад $25 млн. Цей пакет включає в себе бронетранспортери та засоби радіоелектронної боротьби. Рішення про виділення допомоги було прийнято після участі міністра оборони Канади у засіданні Рамштайну. До пакета входять бронетранспортери Coyote та Bison, нове обладнання та боєприпаси на суму понад $22 млн. Це доповнення до попередньої передачі 64 бронемашин Coyote, які були доставлені в Україну у грудні 2024 року. Також понад $3 млн будуть витрачені на комплекти радіоелектронної боротьби від канадської оборонної промисловості. Раніше стало відомо, що канадський виробник бронемашин Roshel частково переніс своє виробництво в Україну, де підприємство вже успішно працює два місяці.
У Греції на горі Афон стався сильний землетрус
У північній частині Греції на горі Афон стався потужний землетрус магнітудою 5,3. Це сталося близько 16:00 за місцевим часом. Епіцентр землетрусу був зафіксований на глибині у 12,5 кілометрів та дев’ять кілометрів на північний захід від селища Карієса. Після першого поштовху стався ще один з магнітудою 3,8. Землетрус відчували в декількох районах північної Греції, але наразі інформації про постраждалих чи руйнування немає.
Канада продовжила безмитний режим для товарів з України
Міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань повідомив про те, що Канада продовжує звільнення українських товарів від мита до 9 червня 2026 року. Це рішення прийнято для підтримки економіки України, що бореться за свій суверенітет та демократію. Безмитний режим для українських товарів у Канаді було запроваджено у 2022 році і продовжується річно. За цей період Канада імпортувала товарів з України на суму понад 35 млн канадських доларів, що дозволило імпортерам заощадити 8,5 млн канадських доларів. Продовження дії указу очікується приноситиме ще 1,2 млн канадських доларів економії.
У Бельгії вбили дружину та 6-річну доньку українського військового – ЗМІ
У місті Хаасроде (Бельгія) сталася трагедія – вбили дружину та доньку українського військового. Будинок, де вони проживали, був підпалений. Рятувальники виявили тіло 46-річної жінки та шестирічної дівчинки з ножовими пораненнями. Жінка померла, а доньку намагалися врятувати. Правоохоронці розпочали розслідування за фактом подвійного вбивства, вважаючи, що будинок був підпалений навмисно. Сім’я з України жила в Бельгії вже 3 роки, батько воює на фронті в Україні, а у жінки є ще 16-річний син, який на момент трагедії був у школі.
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Парламентські комітети з закордонних справ країн Балтії – Естонії, Литви та Латвії – випустили спільне звернення, в якому закликають підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією та сприяти її вступу до Європейського Союзу та НАТО. Ця підтримка вважається ключовою для забезпечення миру в регіоні та збереження міжнародного порядку. Крім того, комітети обіцяють продовжувати підтримку України у звільненні окупованих територій, притягненні відповідальних за воєнні злочини осіб до відповідальності та прискоренні її шляху до членства в ЄС та НАТО. Також вони закликають учасників майбутнього саміту НАТО в 2025 році підтримати вступ України до Альянсу.
Більшість німців підтримує заборону на продаж зброї Ізраїлю
Переважна більшість німців підтримують ідею обмеження або повного припинення експорту зброї Ізраїлю на тлі гуманітарної ситуації в секторі Гази. Про це свідчать результати репрезентативного опитування, проведеного інститутом громадської думки Infratest dimap для телеканалу ARD.
В опитуванні взяли участь 1292 виборці в Німеччині. З них 43% висловилися за обмеження експорту зброї Ізраїлю, 30% – хочуть повного припинення експорту.
Водночас 17% німецьких респондентів хочуть, щоб експорт озброєння до Ізраїлю продовжувався без змін.
Згідно з даними Infratest dimap, майже дві третини (63%) опитаних у Німеччині вважають, що військова відповідь Ізраїлю на терористичний напад ХАМАС у жовтні 2023 року була надмірною.
Тільки 18% вважають дії ізраїльської армії адекватними.
Майже три чверті респондентів (73%) вважають невиправданим, що військові дії Ізраїлю проти ХАМАС також зачіпають палестинське цивільне населення.
В останні дні представники уряду Німеччини все частіше критично висловлювалися щодо дій Ізраїлю в секторі Гази.
Росіяни знайшли нового “ворога” замість США – опитування
Більшість громадян Росії виступає за “налагодження” відносин із країнами Заходу. Про це свідчать опитування Левади-центру.
Зокрема, такої позиції додержують практично 80% опитаних. Це на 28% росіян більше в порівнянні з торішнім опитуванням, що є максимальним показником за весь час спостережень.
Водночас проти того, що покращувати відносини із Заходом виступили 14% респондентів. Це рекордно низьке значення, принаймні з 2015 року.
На додачу до цього, росіяни вперше за 13 років перестали вважати США головним ворогом країни, свідчить травневе опитування Левада-Центру.
Згідно з дослідженням, 40% респондентів назвали Штати в числі “найворожіше налаштованих” до Росії країн світу. Частка таких відповідей за рік звалилася практично вдвічі — на 36 процентних пунктів.
Востаннє США поступалися лідерством у переліку “ворогів” у 2012 році: тоді найбільш “недружньою” країною росіяни називали Грузію. У 2006 році США поступалися першим місцем країнам Балтії.
Тепер найбільш “недружньою” стала Німеччина: її назвали 56% респондентів, хоча в передвоєнні роки таких було 16%, а в 2010-х — лишень 5%.
Друге місце з результатом 49% посіла Великобританія. Попри війну Росії з Україною, наша держава, згідно з цим опитуванням, опинилася на третьому місці серед “ворожих держав”. За неї “віддали голос” 43% росіян. Водночас слід зауважити, що за три роки війни кількість тих, хто вважає Україну «ворогом», збільшилася на 13 процентних пунктів, та залишається нижчою, ніж у 2015-18 рр., коли досягала 50%.
“Друзями” РФ росіяни вважають Білорусь (80%), Китай (64%) та Казахстан (36%). На четвертому місці (32%) опинилася Індія, що стала після початку війни великим покупцем російської нафти. В топ-5 “друзів” Росія потрапила й Північна Корея. Так вважають 30% опитаних – в 10 разів більше, ніж до війни з Україною.
Як ми вже писали в березні, підтримка війни проти України серед жителів Росії зросла до максимуму. На думку росіян, так звані “мирні” переговори та закінчення війни мають відбутися на умовах Кремля.
Росіяни сподіваються на зближення з Заходом – опитування
В Росатомі зробили заяву про Запорізьку АЕС
Росатом стверджує, що він нібито “дійшов спільної думки” з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) стосовно “безпечних умов” експлуатації Запорізької АЕС. Про це заявив голова Росатома Олексій Лихачов в коментарі російським пропагандистам, про це повідомляє провладне інформагентство РФ Интерфакс.
Російський чиновник стверджує, що буцімто “всі параметри станції знаходяться під контролем” і що “жодних побоювань за стан справ на ЗАЕС на сьогоднішній день нема”.
За його словами, чергова місія МАГАТЕ, що прибула на ЗАЕС, “здійснює свою діяльність у взаємодії із Ростехнаглядом та співробітниками атомного об’єкта”.
Попередній раунд консультацій Росатому та МАГАТЕ проходив у Москві 7 лютого.
Як відомо, 3 червня, генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі побував в Україні та зустрівся міністром енергетики Германом Галущенко в Києві.
МАГАТЕ повідомила про вибухи поблизу ЗАЕС
У Швеції пошкодили понад 30 веж зв’язку, підозрюють диверсії
У Швеції поліція розслідує близько 30 випадків диверсій проти телекомунікаційних веж, що сталися вздовж траси E22 на східному узбережжі країни. Про це повідомляє SVT із посиланням на документи та коментарі правоохоронців.
Невідомі зловмисники не крали обладнання, але навмисно пошкоджували техніку – різали кабелі та виводили з ладу запобіжники. За словами очільника безпекового відділу шведської державної Служби з поштового зв’язку і телекомунікацій (PTS) Роджера Густафссона, випадки сталися у чітко окресленому географічному регіоні та є аномальними за масштабами.
Більшість інцидентів зафіксовано під час великодніх свят. Подекуди мобільний зв’язок ставав недоступним, однак суттєвих перебоїв в роботі мережі не було. У PTS навіть створили кризовий штаб для координації дій.
Правоохоронці вивчають версію про те, що за більшістю випадків стоїть один і той самий зловмисник або група осіб.
“Є обставини, що вказують на зв’язок між інцидентами, однак остаточні висновки зробить слідство”, – пояснила прокурорка Мішель Стейн.
Служба безпеки Швеції (Säpo) також стежить за розслідуванням. У поліції не виключають жодної версії, зокрема зі спробами розвідки або перевірки готовності до кризових ситуацій.
Раніше європейські розвідувальні служби попередили свої уряди про те, що Росія готує акти насильства і диверсій по всьому континенту.
У Польщі каратимуть за фотографування критичної інфраструктури