Премʼєр-міністр Бельгія Барт де Вевер заявив, що його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”. Але для цього Євросоюз має виконати три умови. Про це Де Вевер у четвер, 4 грудня, заявив у соцмережі X.
“Поширюється багато неправдивих інсинуацій, щоб чинити на нас тиск, але наші умови є розумними та конструктивними. Ми не збираємося обтяжувати себе безвідповідальними ризиками”, – написав політик.
Де Вевер наголошує, що використання активів, які знаходяться в депозитарії Euroclear, може мати потенційно негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи. Тому однією з умов для підтримки виділення “репараційного кредиту” він називає забезпечення “повної взаємної відповідальності за ризики”.
“Відповідно до чинних двосторонніх угод про захист інвестицій, компенсації за незаконну експропріацію можуть значно перевищувати вартість самих активів і включати складні відсотки, а також нереалізований прибуток. Тому, з нашої точки зору, гарантії повинні з першого ж дня покривати всі потенційні фінансові зобов’язання”, – пояснив бельгійський політик.
Другою умовою де Вевера є “забезпечення ліквідності та захисту від ризиків”. Бельгія хоче запевнитися, що депозитарій Euroclear матиме необхідні ресурси у разі потреби. До прикладу, якщо депозитарій підпаде під російські санкції чи Центробанк РФ вимагатиме компенсації.
Третя умова полягає в тому, що Брюссель очікує справедливого розподілу витрат. За словами де Вевера, участь в операції мають брати всі держави-члени ЄС, які мають на зберіганні російські активи:
“І ми повинні вимагати ці кошти пропорційно і рівномірно від усіх установ, які перебувають на території Європи, і, в ідеалі, навіть ширше, ніж територія Європи – включно з країнами, що входять до “коаліції рішучих”.
При цьому премʼєр Бельгії запевняє, що його країна “повністю підтримує Україну”.
“Ми лояльні до України. Ми завжди обиратимемо мир, свободу і демократію. Ми готові йти на жертви, але не можна вимагати неможливого від нашої країни. Це позиція уряду, і я сподіваюся отримати підтримку парламенту”, – йдеться в заяві Барта де Вевера.
Категорія: Новини світу
-
Бельгія назвала умови щодо передачі активів РФ
-
У Вільнюсі біля аеропорту затримали оператора дрона
Поблизу аеропорту Вільнюса в Литві затримали чоловіка, який керував дроном у забороненій зоні. Про це у четвер, 4 грудня, повідомила Служба громадської безпеки (VST) Литви.
Зазначається, що інцидент стався о 15:41 – у системі польотів Fly Safe було помічено рух невідомого дрона поруч з інфраструктурою аеропорту. На місце прибула бригада Служби громадської безпеки, яка вже о 15:54 затримала чоловіка 1991 року народження.
За словами затриманого, його безпілотний апарат важить 249 грамів, а отже, він нібито міг літати в забороненій зоні, оскільки вага невелика. При цьому будь-якого дозволу на польоти у нього не було.
О 17:10 на місце прибули співробітники військової поліції, які взяли затриманого під варту і порушили адміністративну справу. Роботу аеропорту порушено не було, рейси не скасовували. -
Скандал на Євробаченні: низка країн бойкотуватимуть конкурс
Низка країн відмовилася брати участь у конкурсі Євробачення наступного року після того, як Європейська мовна спілка (EBU) дозволила участь Ізраїлю. Зокрема про відмову від участі повідомили мовники Нідерландів, Іспанії та Ірландії та Словенії.
Іспанській та нідерландський мовники заявили, що не лише не надішлють свого представника на конкурс, але й не транслюватимуть його.
Ісландія та Бельгія ще вагаються та опубілкують свої рішення пізніше. Португалія, яка спочатку розудумувала над участю, все ж візьме участь у конкурсі.
Серед найбільш активних публічних прихильників участі Ізраїлю виділяють Німеччину, яка є одним із головних спонсорів конкурсу, та країну-господарку конкурсу – Австрію. Німецький мовник ARD займав жорстку позицію, натякаючи на можливий власний бойкот у разі виключення Ізраїлю на знак солідарності.
Австрія, яка прийматиме Євробачення цього року у Відні, також виступала за збереження конкурсу у повному складі, намагаючись уникнути політичного розколу.
Національні мовники низки країн ще раніше погрожували бойкотувати захід, якщо Ізраїлю дозволять брати участь, посилаючись на кількість загиблих у секторі Гази та звинувачуючи Ізраїль у порушенні правил, покликаних забезпечити нейтралітет конкурсу. Також Ізраїль звинуватили у тому, що він надавав надмірну підтримку співачці Юваль Рафаель, яка цьогоріч представляла країну на конкурсі.
Як відомо, 70-й пісенний конкурс Євробачення відбудеться у столиці Австрії Відні. Півфінали відбудуться 12 та 14 травня, гранд-фінал – 16 травня на Wiener Stadthalle, найбільшій критій арені країни. -
Ризик зради України? Нові переговори про мир
Президент України Володимир Зеленський повідомив 4 грудня, що українські представники продовжують розмову у США з командою Дональда Трампа. Лідери Франції та Німеччини у телефонній розмові, що відбулася на початку цього тижня за участю ключових європейських країн та України, висловлювали прямі побоювання, що Сполучені Штати можуть “зрадити Україну та Європу” у переговорах, які ведуть з Кремлем про потенційну мирну угоду.
Побоювання Європи
Spiegel опублікував стенограму розмови канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, президента Франції Еммануеля Макрона та ще кількох європейських лідерів з Володимиром Зеленським, під час якої вони попередили, що США “можуть зрадити Україну та Європу”.
У розмові з президентом України брали участь президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр Польщі Дональд Туск, прем’єр Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре, прем’єр Італії Джорджа Мелоні, генсек НАТО Марк Рютте, а також лідери Євросоюзу – президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Євросовету Антоніу Кошта.
Макрон під час розмови нібито сказав про “ймовірність, що США зрадять Україну у питаннях територій, без ясності щодо гарантій безпеки”. Також, згідно з транскриптом, він додав, що бачить “велику загрозу” для Зеленського (у публікації не уточнюють, у якому конкретному контексті це звучало).
Мерц сказав, що Зеленському потрібно бути “дуже обережним у наступні дні”.
“Вони ведуть гру – і з вами, і з нами”, – сказав канцлер Німеччини.
Президент Фінляндії Александр Стубб в один із моментів розмови сказав, що “ми (європейці) не повинні залишати Україну і Володимира наодинці з цими хлопцями”.
“Погоджуюсь з Александром, ми повинні захищати Володимира”, – додав Рютте.
У пресслужбах президента Фінляндії та генсека НАТО не відповіли на запит Spiegel щодо коментаря стосовно правдивості їхньої інформації.
Кілька безпосередніх свідків розмови, які говорили на умовах анонімності, підтвердили виданню, що такий дзвінок був і зміст розмови передано точно, але відмовилися підтверджувати конкретні цитати. У Зеленського журналістам відповіли, що не будуть коментувати.
В Єлисейському палаці заперечують, що Макрон говорив про “загрозу зради” з боку США.
“Президент не висловлювався у таких формулюваннях”, – зазначили у відповіді, але не надали цитат, посилаючись на конфіденційність розмови лідерів. Водночас у пресслужбі нагадали публічні заяви Макрона, де той позитивно коментував роль США у переговорах.
У Мерца сказали, що не хочуть коментувати злиті фрагменти розмови.
Продовження переговорів
“Сьогодні українські представники продовжать розмову у Сполучених Штатах Америки з командою Президента Трампа. Наше завдання зараз – отримати повну інформацію про те, що прозвучало в Росії, які ще приводи знайшов Путін, щоб затягнути війну і щоб тиснути на Україну, на нас, на нашу незалежність.
Україна готова до будь-яких варіантів розвитку подій. Звичайно, ми будемо працювати максимально конструктивно з усіма нашими партнерами, щоб мир все ж був і щоб це був гідний мир. Лише гідний мир означає реальну безпеку, ми цілком усвідомлюємо, що для цього і зараз потрібна, і буде потрібна підтримка партнерів”, – заявив Володимир Зеленський.
Раніше радник голови Офісу президента України і член української делегації Олександр Бевз повідомив, що 4 грудня секретар РНБО Рустем Умеров і начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов зустрінуться з представниками США у Флориді. -
Президент Чехії погодився призначити Бабіша прем’єром
Президент Чехії Петр Павел погодився призначити Андрея Бабіша премʼєр-міністром Чехії. Про це Павел у четвер, 4 грудня, написав на своїй сторінці у соцмережі X.
“Я ціную чіткий та зрозумілий спосіб, у який Андрей Бабіш виконав нашу домовленість та публічно оголосив про те, як він вирішить свій конфлікт інтересів”, – написав Павел.
Він уточнив, що призначить Бабіша на посаду 9 грудня о 9:00.
“Роблячи це, я поважаю результати виборів до Палати депутатів Парламенту та прогрес, досягнутий на сьогодні в переговорах щодо формування коаліційного уряду”, – наголосив чеський президент. -
Трамп “помирив” ДР Конго та Руанду
Руанада і Демократична республіка Конго підписали мирну угоду за посередництва президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє інформаційне агентство Вloomberg.
Дональд Трамп назвав підписання угоди “великим днем для Африки”. За його словами, лідери двох країн демонструють взаємну готовність до співпраці.
Мирна угода, відома як “Вашингтонські угоди”, готувалася кілька місяців після того, як США втрутилися у конфлікт, що загрожував уряду президента Конго Фелікса Чісекеді через наступ повстанців, підтримуваних Руандою. Проте на сході Конго ситуація залишається напруженою: повстанці M23 досі контролюють великі території та захоплюють нові міста і села.
Адміністрація Трампа розраховує, що публічне підписання угоди та супутні економічні й гірничо-видобувні пакти привернуть інвесторів до регіону й спонукатимуть обидві сторони дотримуватися миру.
Також планується підписання угоди про економічну інтеграцію Руанди та ДР Конго.
Паралельно уряд ДР Конго планує окремий двосторонній пакт з США щодо співпраці у сфері енергетики, видобутку корисних копалин та розвитку інфраструктури. Довідка
Схід Конго багатий на корисні копалини, зокрема золото, олово, вольфрам, тантал, кобальт і мідь.
Згідно із даними Геологічної служби США, ДР Конго та Руанда видобули у 2024 році близько 2 500 тонн танталу, що становить майже 60% світового виробництва. -
Генштаб підтвердив ураження хімзаводу в Росії
Сили оборони уразили Невинномиський Азот у Ставропольському краї РФ в ніч на 4 грудня. Атаковане російське підприємство займається виробництвом базових компонентів для вибухових речовин. Про це повідомив Генштаб ЗСУ.
“У ніч на 4 грудня підрозділи Сил оборони України вразили одне з найбільших хімічних підприємств агресора – Невинномиський Азот у Ставропольському краї РФ”, – ідеться в повідомленні.
Генштаб зазначає, що було уражено один із цехів виробництва, на об’єкті зафіксовано пожежу.
Завод є критично важливою складовою військово-промислового комплексу ворога з потужністю виробництва більше ніж 1 млн тонн аміаку і до 1,4 млн тонн аміачної селітри на рік. Такі показники роблять його одним із ключових постачальників базових компонентів для вибухових речовин і виробництва боєприпасів.
Об’єкт на постійній основі забезпечує кілька підприємств ВПК РФ і виконує функції хімічного хаба в системі технічного забезпечення бойових дій.
Також підтверджено результати ураження 4 грудня по скупченню живої сили противника на полігоні поблизу Докучаєвська (тимчасово окупована територія Донецької області). За підтвердженими даними втрати противника склали 60 військовослужбовців убитими та пораненими.
“Сили оборони продовжують вживати всіх заходів, щоб підірвати військово– економічний потенціал російських окупантів і змусити РФ припинити збройну агресію проти України”, – мовиться в повідомленні. Раніше було підтверджено ураження 2 грудня нафтобази Лівни в Орловській області РФ, з подальшим горінням двох резервуарів РВ-5000 внаслідок влучання ударних дронів.Додамо, що в ніч проти 28 листопада Сили оборони України здійснили удар по Саратовському нафтопереробному заводу.
-
Литва заявила, що не має засобів для збиття метеозондів з Білорусі
Литва не має доступних засобів для збиття метеозондів з Білорусі. Про це заявив начальник Генерального штабу Литви Раймундас Вайкшнорас, повідомляє литовський мовник LRT.
Хоч військові випробовують рішення від вітчизняних та міжнародних виробників, нинішні заходи є або неефективними, або надто дорогими.
“Білоруський режим, підтримуючи контрабандистів, користується тим, що наразі немає чіткої протиотрути від контрабандних балонів”, – сказав Вайкшнорас.
Прототипи, в тому числі деякі з України, були випробувані в реальних умовах, але поки що виявилися в основному неефективними.
Вайкшнорас наголосив на високій вартості та потенційному ризику використання звичайної зброї, призначеної для винищувачів або дронів, для знищення повітряних куль, попередивши, що це може становити небезпеку для цивільного населення та вичерпати ресурси протиповітряної оборони Литви. -
В НАТО закликали готуватися до зростання гібридних загроз
НАТО має бути готове реагувати на зростаючі гібридні загрози, щоб захистити територію своїх держав-членів. Про це заявив верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, повідомляє Reuters.
За його словами, гібридні загрози є реальною проблемою.
“Я дійсно вважаю, що ми можемо очікувати на їх подальше зростання”, – заявив він.
Гринкевич зазначив, що деякі з них були необдуманими, а деякі – навмисними.
Військовий зазначив, що важливо встановити, хто стоїть за гібридними інцидентами, і що НАТО знає, що за деякими з них стоїть Росія.
“Ми також думаємо про те, щоб діяти проактивно. Якщо Росія намагається поставити нас перед дилемою, то, можливо, є способи, як ми можемо поставити дилему перед ними”, – додав він.
Як ми вже писали, російський диктатор Володимир Путін заявив, що Європа “заважає мирним зусиллям” американського президента Дональда Трампа. Очільник Кремля наголосив, що Росія “готова до війни” проти Європи, за умови, якщо “Європа розпочне війну проти Росії”.
У НАТО відповіли на погрози Путіна воювати з Європою -
Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів
Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. Загальна сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Це є найбільшими екологічними втратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:- 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
- 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
- 117,8 млрд грн – забруднення та засмічення водних ресурсів;
- 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.
Пожежі, вибухи та токсичні викиди
Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
Руйнування водних екосистем
Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
Під ударом природоохоронні території
Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території Кінбурнська коса, Олешківські піски, Каховське водосховище, Нижній Дніпро, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник.
Забруднення ґрунтів
Також суттєво постраждали українські ґрунти. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільськогосподарської продукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
Водночас екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив – унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі – на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах – спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
Раніше повідомляли, що внаслідок агресії Росії проти України зафіксовано понад 9000 випадків руйнування довкілля, а сукупні екологічні збитки сягнули 108 мільярдів євро.
В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки