Президент США Дональд Трамп анонсував принаймні часткове зняття санкцій з російської нафти для стабілізації цін на світовому ринку. Про це він сказав під час спілкування з пресою у понеділок, 9 березня.
“Ми скасовуємо певні санкції, пов’язані з нафтою, щоб знизити ціни. У нас є санкції щодо деяких країн, але ми знімаємо ці санкції, поки це не вирівняється”, – сказав Трамп.
При цьому він не виключив, що назад санкції запроваджені не будуть.
“Хто знає, можливо, нам не доведеться їх знову запроваджувати”, – додав Трамп.
Також він пообіцяв забезпечити безпеку для судоходства в Ормузькій протоці.
“Коли настане час, ВМС США та їхні партнери супроводжуватимуть танкери через протоку, якщо буде потрібно. Сподіваюся, що це не знадобиться, але якщо буде, ми супроводжуватимемо їх повністю”, – зазначив глава Білого дому.
При цьому він додав, що на США скачок цін на нафту не вплинув.
“Це впливає на інші країни набагато більше, ніж на нас. Сполучені Штати насправді не постраждали. У нас так багато нафти!”, сказав Трамп, додавши, що запаси нафти та газу у США набагато більші, ніж країні потрібно.
Категорія: Новини світу
Путін і Трамп провели телефонну розмову
Правитель Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Про це повідомив помічник глави Кремля Юрій Ушаков, передають росЗМІ в понеділок, 9 березня.
За його словами, розмова відбулася з ініціативи американського лідера. Під час бесіди сторони зосередилися на конфлікті навколо Ірану, а також обговорили переговори щодо врегулювання війни Росії проти України.
Ушаков зазначив, що Путін висловив “низку міркувань”, спрямованих на швидке політико-дипломатичне врегулювання ситуації навколо Ірану.
Також очільник Кремля позитивно оцінив посередницькі зусилля США та особисто Трампа щодо врегулювання війни РФ проти України.
“(Американцям – ред.) було дано характеристику того, що відбувається нині на лінії зіткнення, де російські війська “просуваються досить успішно”. Це є фактором, який має спонукати “режим у Києві” піти шляхом переговорного врегулювання конфлікту”, – заявив помічник Путіна. Ушаков додав, що розмова була “діловою, відвертою і конструктивною”. Це перша розмова Путіна з Трампом із кінця 2025 року. Вона тривала близько години.
США перекинули до Британії стратегічні бомбардувальники B-52H
Група з трьох стратегічних бомбардувальників ВПС США B-52H Stratofortress прибула на британську авіабазу Ферфорд у Великій Британії для використання в операції з завдання ударів по іранським цілям. Про це повідомляє BBC у понеділок, 9 березня.
Бомбардувальники було перекинуто з авіабази Майнот у штаті Північна Дакота. Вони поповнять оперативно-тактичну групу з восьми американських важких бомбардувальників B-1B Lancer, яка вже знаходиться в Англії.
“Сполучені Штати почали використовувати британські бази для проведення спеціальних оборонних операцій, щоб запобігти запуску Іраном ракет у регіоні, які ставлять під загрозу життю британців”, – повідомило міністерство оборони Великої Британії.
Для завдання ударів по Ірану британський уряд дав дозвіл США використовувати авіабази Ферфорд в Англії та на острові Дієго-Гарсія.
Стратегічні бомбардувальники B-52H Stratofortress з початку операції проти Ірану вже щонайменше сім разів використовувалися для завдання ударів по захищених об’єктах розміщення та зберігання іранських балістичних ракет. Раніше літаки виконували безпосадкові 37-годинні місії з континентальної частини США до Ірану та назад. Використання британських баз дозволить їм значно економити час підльоту до іранських цілей.
Нагадаємо, перед початком операції США проти Ірану Велика Британія відмовила Вашингтону в дозволі на проведення ударів з таких баз, як Дієго-Гарсія та Ферфорд, посилаючись на міжнародне право. Згодом прем’єр-міністр Кір Стармер погодився дозволити США використовувати британські бази. Президент США Дональд Трамп заявив, що “відчуває сум” через відносини з Великою Британією. Згодом американський лідер розкритикував Велику Британію за нібито запізнілі дії. За його словами, США та Ізраїль майже завершили війну з Іраном, тому “нам не потрібні люди, які приєднуються до воєн після того, як ми вже перемогли!” У британському парламенті закликають скасувати візит короля до США
Хаменеї 2.0. Новий верховний лідер Ірану
Моджтаба Хаменеї, який народився 8 вересня 1969 року в Мешхеді, є другим сином Алі Хаменеї – колишнього верховного лідера Ірану. Асамблея експертів іранського режиму, що складається з 88 членів, 8 березня, оголосила його новим верховним лідером країни.
Моджтабу часто описують як загадкову та водночас одну з найвпливовіших фігур у владних коридорах Ірану. Відомо, що він підтримував тісні зв’язки з Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР).
Асамблея експертів закликала іранський народ підтримати новообраного лідера та “зберігати єдність”, незвачаючи на те, що Моджтаба вважається продовжувачем жорсткого правління свого батька.
Президент США Дональд Трамп раніше заявив, що обрання сина Хаменеї буде “неприйнятним”, додавши, що новий лідер Ірану “недовго протримається”, якщо призначення не буде узгоджено з Вашингтоном. А міністр оборони Ізраїлю минулого тижня заявив, що той, кого оберуть наступником Алі Хаменеї, стане “мішенню для знищення”. Як Моджтаба Хаменеї прийшов до влади Хоча 56-річний викладач у впливових шиїтських духовних семінаріях здебільшого тримався в тіні та ніколи не обіймав державних посад, відомо, що Мешхеді має значний вплив у складній структурі влади Ірану, зокрема у КВІР.
Значний рух Моджтаби в політиці був зафіксований в середині 1990-х років. Його бачили в оточенні бійців та командирів КВІР, які повернулися з ірано-іракської війни (1980-1988).
Пізніше Моджтаба Хаменеї опинився в центрі уваги під час президентських виборів 2005 року, які, за словами експертів, він спланував сам. Новий верховний лідер Ірану нібито допоміг відносно невідомій фігурі з КВІР Махмуду Ахмадінежаду виграти перегони. Getty Images Вибори 2005 року залишили колишнього президента Акбара Хашемі Рафсанджані “політично пораненим” і він зайняв мовчазну позицію. Водночас Мехді Каррубі, інший кандидат у президенти, написав відкритого листа, звинувативши Моджтабу у втручанні у вибори та сприянні приходу Ахмадінежада до влади.
Чотири роки по тому Моджтаба знову зіткнувся з тим самим звинуваченням. Цього разу переобрання Ахмадінежада викликало масові протести по всьому Ірану. Деякі протестувальники, які виступали проти ідеї того, щоб Моджтаба став наступником свого батька на посаді верховного лідера, навіть скандували “смерть Моджтабі” під час демонстрацій.
Протягом тих бурхливих місяців з’явилися численні повідомлення про зростаючу роль Моджтаби у придушенні так званого “зеленого руху”. Фінансові активи Західні ЗМІ неодноразово повідомляли про хабарництво Моджтаби. За словами урядових джерел, щонайменше 60% економіки Ірану управляється холдинговими компаніями та установами, що знаходяться під контролем Алі Хаменеї. Серед них Фонд Мостазафана, Комітет допомоги Імама Хомейні та Штаб-квартира будівництва Хатам аль-Анбія, а також Астан Кудс Разаві.
Згідно з розслідуванням Bloomberg за 2026 рік, активи Моджтаби включають дорогоцінну нерухомість у Лондоні та Дубаї, а також частки, пов’язані з активами судноплавства, банківської справи та готельного бізнесу в Європі.
Журналісти вважають, що активи не оформлені на його ім’я, але він має посередників та багаторівневі корпоративні структури в кількох юрисдикціях. Дитинство та освіта Моджтаби Державні іранські ЗМІ зображують Моджтабу як людину, яка живе простим життям. Після завершення середньої освіти в школі Алаві Моджтаба Хаменеї вступив до семінарії Кум, де відвідував лекції впливових священнослужителів.
У дитинстві його батько, Алі Хаменеї, став видатною фігурою в боротьбі проти монархії шаха Мохаммеда Рези Пехлеві. Він провів сім років у містах Сардашт і Махабад на північному заході Ірану та здобув початкову освіту. Хаменеї-молодший вступив до лав КВІР у 1987 році після закінчення середньої школи.
У 1999 році Моджтаба продовжив навчання за ісламом у місті Кум, щоб стати священнослужителем.
Джерела, близькі до КВІР та іранських силових структур, опублікували звіти та спогади про участь Моджтаби в ірано-іракській війні 1980-х років.
Згідно з цими свідченнями, Моджтабі було близько 17 років, коли він пішов на фронт і приєднався до батальйону. Кілька членів цього батальйону пізніше стали одними з найважливіших фігур розвідки та безпеки в Ісламській Республіці та часто збиралися навколо Моджтаби.
Небагато людей в Ірані, включаючи його батька Алі Хаменеї, думали, що Моджтаба колись стане верховним лідером країни.
Путін закликав енергокомпанії РФ скористатися зростанням цін
Глава РФ Володимир Путін вважає, що видобуток нафти у низці країн Близького Сходу може повністю зупинитися вже протягом найближчого місяця через неможливість її експорту внаслідок блокади Ормузької протоки. Про це поінформували росЗМІ у понеділок, 9 березня.
“Минулого року через Ормузьку протоку пройшло близько третини світового морського експорту нафти, а це приблизно 14 млн барелів на добу. Із них близько 80% прямували до країн Тихоокеанського регіону. Зараз цей маршрут фактично закритий”, – заявив він під час наради щодо ситуації на світовому ринку нафти і газу.
За словами російського диктатора, на ринку вуглеводнів вже виникли логістичні проблеми, через що країни Близького Сходу почали скорочувати видобуток на тлі переповненості нафтових сховищ.
За його словами, повністю переорієнтувати постачання близькосхідної нафти без використання Ормузької протоки наразі нереально, мовляв, “зміна логістики не лише займе тривалий час, а й потребуватиме значних витрат на інфраструктуру, розширення морських терміналів тощо”.
“Звичайно, це буде пов’язано й із високими політичними ризиками, які нікуди не зникли”, – додав він.
Втім, Путін визнав, що в умовах конфлікту на Близькому Сході глобальна логістика у паливно-енергетичному комплексі змінюватиметься, як і те, що нинішні високі ціни на сировинні товари мають, “тимчасовий характер”.
Тому, він закликав російські енергетичні компані “використати поточний момент, зокрема для того, щоб додаткову експортну виручку спрямувати на зниження свого боргового навантаження, заборгованості перед вітчизняними банками”.
Нагадаємо, Саудівська Аравія змушена почати знижувати обсяги видобутку нафти. раніше Іран заявив, що не вживав заходів щодо перекриття Ормузької протоки, але може зробити це в майбутньому. У МЗС країни сказали, що “танкери побоюються через неї проходити”. Нафта стрімко дорожчає: як це вплине на Україну
У Фінляндії розмістять третій штаб НАТО
Міністр оборони Антті Хяккянен заявив, що розміщення підрозділу систем управління в Рііхімякі посилить спроможність НАТО захищати Фінляндію та всю північну територію альянсу. Це також зміцнить позицію гарнізону Рііхімякі як значного центру компетенції систем управління. Про це інформує Yle у понеділок, 9 березня.
“Моє рішення про місце розташування базується на загальній оцінці національної оборони. Я врахував вимоги НАТО та перспективи оборони Фінляндії”, – пояснив міністр.
Завданням підрозділу в Рііхімякі буде надавати телекомунікаційні та інформаційні системні послуги для підтримки управління військами та командними рівнями НАТО у Фінляндії та країнах НАТО.
На практиці підрозділ будуватиме різні комунікаційні системи, котрі за потреби можна запакувати, наприклад, у мобільний контейнер.
У підрозділі працюватиме 60 осіб. Він є частиною командної структури НАТО. НАТО оплачує частину будівництва, створення та утримання підрозділу систем управління.
У Фінляндії вже є два штаби НАТО – в Рованіємі та Міккелі.
Діяльність на території гарнізону Рііхімякі почнеться наступного року в тимчасових приміщеннях. Будівельні роботи для постійного місця на території гарнізону якраз починаються. Рованіємі – багатонаціональний штабний елемент (Multinational Staff Element, MNSE) передових сухопутних сил НАТО (Forward Land Forces, FLF). Бойова група діє в районах Рованіємі та Соданкюля. Більшість з приблизно 50 офіцерів – шведи та фіни.
Міккелі – штаб сухопутних військ НАТО Північної Європи, тобто північне командування сухопутних військ (Multi-Corps Land Component Command, MCLCC), розпочало діяльність у зв’язку зі штабом Сухопутних військ 1.9.2025. 45–50 офіцерів з семи країн: Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії, Нідерландів, США та Великої Британії.
Рііхімякі – телекомунікаційні та інформаційні системні послуги на підтримку управління військами та командними рівнями НАТО. Діє під керівництвом NATO Communications and Information systems Group, NCISG. У підрозділі працюватиме 60 фінів з початку 2027 року.
Литва закупила партію боєприпасів на €5,7 млн
Литва закупила та вже постачила для армії велику партію ракет та інших боєприпасів. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони країни у понеділок, 9 березня.
Так, Збройні сили Литви поповнили свій арсенал ракетами AMRAAM 120B, ракетами SPIKE LR2 та боєприпасами калібру 5,56×45 мм NATO BALL. Загальна вартість закуплених боєприпасів становить понад 5,7 мільйона євро.
“Ми продовжуємо зміцнювати можливості протиповітряної оборони та інвестуємо у поповнення запасів боєприпасів. Ракети AMRAAM призначені для протиповітряної оборони середньої дальності й використовуються у складі систем NASAMS, парк яких цього року буде поповнено новою батареєю”, – зазначив міністр національної оборони Литви Робертас Каунас.
SPIKE LR2 – це ракети, призначені для знищення танків, бронетехніки, укріплень та інших цілей. У Збройних силах Литви ці ракети інтегровані у бойові машини піхоти Vilkas.
Раніше Міністерство національної оборони Литви підписало контракт на 252 млн євро з лідером французької оборонної промисловості KNDS France на придбання колісних гаубиць Caesar Mk II.
Розвідка Литви назвала терміни готовності РФ до війни з НАТО
Біля синагоги в Осло затримали двох чоловіків зі зброєю
У Норвегії висунули звинувачення двом затриманим біля синагоги в Осло, пов’язані з незаконним поводженням зі зброєю та вибухівкою. Про це повідомляє NRK у понеділок, 9 березня.
Чоловікам віком за 40 років, яких затримали 6 березня біля синагоги, інкримінують незаконне поводження з вогнепальною зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами.
Які конкретні їхні дії стали причиною затримання, досі не повідомляли. Чоловіки перебувають під вартою.
Нагадаємо, у ніч проти 8 березня біля входу до консульського відділу посольства США в Осло стався вибух. Норвезька поліція не виключає версію теракту, оскільки інцидент може бути пов’язаним із діями США й Ізраїлю проти Ірану. Сьогодні зранку в бельгійському місті Льєж стався вибух під синагогою. Внаслідок інциденту будівлі було завдано значних матеріальних збитків.
Російські хакери атакують Signal і WhatsApp – спецслужби Нідерландів
Російські хакери почали глобальну кіберкампанію, спрямовану на злом акаунтів у месенджерах Signal і WhatsApp. Про це йдеться в спільній заяві генеральної служби розвідки і військової розвідки Нідерландів, пише Reuters у понеділок, 9 березня.
За даними спецслужб, цілями і жертвами російських хакерів є співробітники голландського уряду та журналісти. Злочинці, ймовірно, отримали доступ до конфіденційної інформації.
Основна тактика полягає у виманюванні кодів перевірки безпеки та PIN-кодів:
Ознаки злому акаунта:
Незважаючи на наявність наскрізного шифрування, месенджери на кшталт Signal і WhatsApp не слід використовувати для передавання таємної, конфіденційної або чутливої інформації, заявили в розвідці. Тим часом у WhatsApp застерегли користувачів, заявивши, що компанія ніколи не намагається коди перевірки через чати.
В Орбана готуються надовго “затримати” викрадені гроші Ощадбанку
Лідер угорської партії влади Фідес Мате Кочіш подав проєкт закону про захоплених коштів і цінностей українського Ощадбанку. Він передбачає їхній арешт до кінця розслідування в Угорщині. Про це йдеться в тексті законопроєкту розміщений на сайті парламенту.
Кочіш запропонував вважати викрадені на тому тижні активи конфіскованими до закінчення процедури, розпочатої Національною податковою та митною адміністрацією (NAV).
Член комітету від партії Фідес зазначив, що влада розслідує, як мета та використання перевезених активів впливають на національну безпеку. Однак він заявив, що спосіб перевезення та особи перевізників начебто “можуть становити загрозу національній безпеці Угорщини”.
Кочіш додав, що багато речей щодо справи “скандального українського золотого конвою” й досі залишаються незрозумілими.
Видання Telex завляє, цей законопроєкт буде обговорено в парламенті в порядку виняткової процедури, як було оголошено під час відкритої частини засідання Комітету з національної безпеки.
Член опозиційної MSZP Жолт Молнар висловив сумнів, чому Мате Кочіш виніс пропозицію саме тепер, перед виборами, і чому він подав її так швидко. Голова комітету від партії Йоббік Золтан Сас також заперечив проти того, щоб пропозиція була винесена так швидко, тому що не було часу ознайомитися з нею детально.
За словами Саса, існує занепокоєння щодо ретроактивного законодавства у зв’язку з цією пропозицією. Однак вони також погодилися, що це питання може становити загрозу національній безпеці.
Мате Кочіши заявив, що пропозиція стосується саме цього конкретного питання, яке вимагає законодавчого врегулювання.
Комітет проголосував чотирма голосами за пропозицію Кочіша і двома утрималися, причому утрималися Золтан Сас з партії Йоббік і Жолт Молнар з партії MSZP.
Члени комітету також проголосували таким же чином, щоб рекомендувати Національній асамблеї обговорити пропозицію як виняток.
Як відомо, в Угорщині затримали два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які перевозили готівку та банківські метали – 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Також затримано сімох працівників інкасації.
Угорська влада заявила, що підозрює українців у “відмиванні грошей”, проте згодом, попри так зване розслідування затриманих інкасаторів передали Україні.
Ощадбанк вимагає від Угорщини повернення майна