Франція ввела санкції проти дев’яти росіян, причетних до вбивств цивільного населення у місті Буча Київської області, та чотирьох російських пропагандистів, у тому числі Адрієна Боке, який має російське походження. Про це повідомив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
“Після того, як у суботу було продовжено дію 2600 санкцій, введених з 2022 року, сьогодні ми вводимо санкції проти 9 воєнних злочинців, відповідальних за різанину в Бучі, та 4 кремлівських пропагандистів, серед яких франко-росіянин Адрієн Боке, який фактично є вербувальником іноземних бойовиків на користь Володимира Путіна”, – зазначив він.
Категорія: Новини світу
Росіяни за місяць винесли з банків рекордну кількість готівки
Росіяни почали активно переходити на готівку через масові блокування банківських карток і регулярні відключення мобільного інтернету. У січні клієнти російських банків зняли з рахунків понад 1,6 трлн рублів, що стало рекордом з березня 2022 року. Про це пишуть росЗМІ.
Водночас на термінові депозити у січні повернули лише 468 млрд рублів, тобто менше третини від знятої суми.
Так, сумарний відтік готівки з банківської системи РФ у січні становив близько 1,1 трлн рублів. Повернення до паперових банкнот може свідчити про зростання недовіри до банківської та платіжної системи, зазначає завідувач лабораторії аналізу інститутів та фінансових ринків РАНХіГС Олександр Абрамов.
“Таких настрої в Росії практично не спостерігалися з середини 2000-х років”, – наголосив експерт.
Надалі, з урахуванням триваючих проблем зі зв’язком та інтернетом, попит населення на готівку може зростати, прогнозує завідувач лабораторії грошово-кредитної політики Інституту Гайдара Євген Горюнов. За його словами, якщо відтік коштів із банків стане тенденцією, це може загрожувати стабільності банківської системи. Крім того, “викид” понад 1 трлн рублів у грошовий обіг може вплинути на рівень інфляції та визначати подальшу політику Центрального банку РФ.
Раніше росіянам масово блокували картки та рахунки у межах боротьби з шахрайством. Під тимчасові блокування лише на початку січня могли потрапити 2–3 млн росіян, або 1-2% від усіх активних клієнтів банків. Водночас Центральний банк зафіксував, що росіяни стали частіше знімати готівку через регулярні відключення інтернету, які почалися у травні минулого року і щодня охоплюють десятки регіонів.
Крім того, з 1 липня 2025 року Федеральна податкова служба РФ підключилася до банківського контролю і проводить вибіркові перевірки карток у разі підозрілих операцій, зокрема виявляючи ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб та податку для самозайнятих.
Зауважимо, за оцінками BND, реальна “діра” в державній скарбниці РФ сягла 8,01 трлн рублів, а не 5,65 трлн, про як звітував мінфін РФ.
Дефіцит бюджету РФ майже наздогнав річний прогноз
Сіярто заявив про “зрив зустрічі” щодо Дружби
Українська сторона нібито відмовилася від тристоронньої зустрічі зі Словаччиною та Угорщиною щодо нафтопроводу Дружба. Про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто у соцмережі X в понеділок, 16 березня.
“На сьогодні було заплановано тристоронню консультацію за участю міністрів енергетики Словаччини та України, але українська сторона зрештою відмовилася брати в ній участь”, – написав він.
За словами Сіярто, “це сталося після того, як делегація міністерства енергетики Угорщини провела три з половиною дні в Києві, намагаючись налагодити діалог”.
“Усі запити про зустрічі були відхилені, а інспекторам ЄС також не дозволяють виїзд на об’єкт”, – додав він.
На думку угорського міністра, “очевидно, що Україна не відновлює роботу нафтопроводу Дружба виключно з політичних міркувань, хоча технічно він готовий до експлуатації”.
Українська сторона наразі не прокоментувала заяву Петера Сіярто.
Як відомо, наприкінці січня транспортування російської нафти по Дружбі через Україну було зупинено після масштабної атаки Росії. Але Угорщина і Словаччина чомусь вважають Київ винним у зупинці транспортування нафти.
На початку березня президент Володимир Зеленський повідомив, що нафтопровід Дружба може запрацювати через місяць-півтора. Зазначимо, що до того часу відбудуться вибори в Угорщині.
Єврокомісія запропонувала направити місію для перевірки стану Дружби
Росіяни за місяць винесли з банків більше трильйона рублів готівкою
Росіяни почали активно переходити на готівку через масові блокування банківських карток і регулярні відключення мобільного інтернету. У січні клієнти російських банків зняли з рахунків понад 1,6 трлн рублів, що стало рекордом з березня 2022 року. Про це пишуть росЗМІ.
Водночас на термінові депозити у січні повернули лише 468 млрд рублів, тобто менше третини від знятої суми.
Так, сумарний відтік готівки з банківської системи РФ у січні становив близько 1,1 трлн рублів. Повернення до паперових банкнот може свідчити про зростання недовіри до банківської та платіжної системи, зазначає завідувач лабораторії аналізу інститутів та фінансових ринків РАНХіГС Олександр Абрамов.
“Таких настрої в Росії практично не спостерігалися з середини 2000-х років”, – наголосив експерт.
Надалі, з урахуванням триваючих проблем зі зв’язком та інтернетом, попит населення на готівку може зростати, прогнозує завідувач лабораторії грошово-кредитної політики Інституту Гайдара Євген Горюнов. За його словами, якщо відтік коштів із банків стане тенденцією, це може загрожувати стабільності банківської системи. Крім того, “викид” понад 1 трлн рублів у грошовий обіг може вплинути на рівень інфляції та визначати подальшу політику Центрального банку РФ.
Раніше росіянам масово блокували картки та рахунки у межах боротьби з шахрайством. Під тимчасові блокування лише на початку січня могли потрапити 2–3 млн росіян, або 1-2% від усіх активних клієнтів банків. Водночас Центральний банк зафіксував, що росіяни стали частіше знімати готівку через регулярні відключення інтернету, які почалися у травні минулого року і щодня охоплюють десятки регіонів.
Крім того, з 1 липня 2025 року Федеральна податкова служба РФ підключилася до банківського контролю і проводить вибіркові перевірки карток у разі підозрілих операцій, зокрема виявляючи ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб та податку для самозайнятих.
Зауважимо, за оцінками BND, реальна “діра” в державній скарбниці РФ сягла 8,01 трлн рублів, а не 5,65 трлн, про як звітував мінфін РФ.
Дефіцит бюджету РФ майже наздогнав річний прогноз
Швеція переносить роботу свого посольства з Тегерана до Баку
Персонал дипломатичної представництва Швеції в Тегерані з Ірану переміщують до Азербайджану, посилаючись на погіршення ситуації з безпекою. Про це заявила міністерка закордонних справ Марія Мальмер-Стенергард, повідомляє Sweden Herald.
За її словами, переміщення є тимчасовим, і посольство продовжує працювати з Баку.
“Ситуація з безпекою в Тегерані залишається дуже невизначеною. Міністерство закордонних справ з 2022 року рекомендує утриматися від будь-яких поїздок до Ірану та закликає шведів залишити країну”, – зазначила Марія Мальмер-Стенергард.
Каллас закликала “дотиснути” Угорщину щодо кредиту Україні
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас закликала Угорщину виконати узгоджені раніше домовленості щодо кредитної підтримки України на 2026-2027 роки, попри вето Будапешта на запуск 90-мільярдного кредиту. Про це повідомляє Укрінформ у понеділок, 16 березня.
“Мова про впровадження рішень, котрі вже були схвалені усіма лідерами, зокрема й Угорщини”, – наголосила вона, відповідаючи на запитання, як ЄС планує діяти на тлі вето Угорщини на запуск кредиту для України у 90 млрд євро.
Дипломат додала, що лідери ЄС – президент Євроради Антоніу Кошта та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн – займаються цим питанням.
“Наприкінці тижня відбудеться засідання Європейської ради. Є надія, що ми дотиснемо Угорщину, щоб та дотрималася угод, на які вона погодилася”, – додала Каллас.
Нагадємо, Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не відновиться транзит російської нафти до Угорщини трубопроводом Дружба.
Раніше Сіярто заявив, що Україна нібито втручається в майбутні парламентські вибори в Угорщині, не дозволяючи відновити постачання нафтопроводом Дружба.
Прапор України на мітингу опозиції Угорщини спричинив скандал
Лідер угорської опозиційної партії Тиса Петер Мадяр назвав “провокацією” появу великого українського прапора під час вчорашньої демонстрації у Будапешті, організованої його партією. Про це політик написав у Facebook у понеділок, 16 березня.
За словами Мадяра, розгортання прапора було спробою провладних активістів “дискредитувати марш”.
“Керівна партія буквально організувала провокацію з фейковим (українським) прапором за допомогою молоді, яка тісно пов’язана з ними. Чи може ця підла влада опуститися ще нижче? Може”, – написав лідер Тиси.
Видання Telex пише, що близько 8-9 людей “раптово забігли” в натовп і “за командою” розгорнули прапор завдовжки 4-5 метрів. Одночасно з появою прапора з’явилися люди з камерами, які знімали подію. Учасники мітингу нібито зустріли акцію обуренням, намагалися витіснити групу з ходи. Через 1-2 хвилини за спеціальним сигналом свистка група згорнула прапор і залишила місце події.
Політики правлячої партії Фідес також поділилися цим інцидентом у соцмережах. Глава МЗС Петер Сійярто написав у Facebook, що “все говорить само за себе”. Він протиставив фото з мітингу партії прем’єра Віктора Орбана, де був розгорнутий великий прапор Угорщини, з фотографією із маршу Тиси з прапором України.
У неділю, 15 березня, у Будапешті відбулися дві паралельні демонстрації – партії влади Фідес і опозиційної Тиси.
ЄС обговорює варіанти стримування цін на енергоносії
Міністри країн Євросоюзу в понеділок обговорюють, як зупинити стрімке зростання цін на енергоносії. Водночас, за словами обізнаних посадовців блоку, Єврокомісія розробляє надзвичайні заходи для захисту споживачів від подорожчання енергії та може скористатися майбутнім переглядом правил європейського ринку вуглецю для збільшення квот на викиди CO₂. Про це повідомляє Reuters 16 березня.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн 11 березня повідомила, що Брюссель також розглядає можливість обмеження цін на газ.
“Існують структурні причини, через які ціни на енергоносії в Європі високі”, – зазначила Йоанна Пандера з Forum Energii, додавши, що ціни суттєво відрізняються у різних країнах ЄС через відмінності в енергетичному балансі та податковій політиці.
Оптові ціни на газ в Європі зросли більш ніж на 50% від початку війни в Ірані.
Один із дипломатів ЄС зазначив, що частина урядів очікує від Брюсселя зосередження зусиль на національних податкових пільгах або внутрішніх субсидіях.
Проте опора на національні субсидії може поглибити нерівність між країнами-членами ЄС.
“Не всі можуть дозволити собі державну допомогу – у цьому і полягає проблема. Це зручно для тих, у кого глибокі кишені”, – пояснив високопоставлений дипломат ЄС.
За даними аналітичного центру Bruegel, із понад 500 млрд євро ($571 млрд), витрачених урядами ЄС на заходи підтримки під час енергетичної кризи 2022 року, 158 млрд євро припало на частку Німеччини – найбільшої економіки Європи.
Фон дер Ляєн цього тижня направить главам держав ЄС перелік варіантів надзвичайних заходів напередодні саміту Євросоюзу, котрий відбудеться у четвер.
Нагадаємо, ціна на газ у Європі впала на 16% після відкриття торгів зранку у вівторок – до 567 доларів за 1 тис. кубометрів. Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне
За якої умови Україна увімкне друкарський станок
Через те що Угорщина заблокувала кредит ЄС для України у розмірі 90 млрд євро, узгоджений у грудні, в НБУ не виключають того, що будуть змушені увімкнути друкарський станок. Чим це загрожує та чи ще є час, аби цього уникнути? Два шляхи для фінансування дефіциту коштів Голова НБУ Андрій Пишний очікує на надходження грошей ЄС у перші тижні квітня. Про це він сказав в інтерв’ю виданню Bloomberg. Водночас, якщо цього не станеться Україна може увімкнути друкарський станок.
Пишний зазначив, що зрештою мало що можна зробити для заміни фінансування в такому масштабі. За його словами у такому випадку є два шляхи для фінансування дефіциту коштів: ринок внутрішнього боргу та монетизація бюджетних потреб. “Якщо припустити, що Україна з якихось причин не отримає доступ до цієї кредитної підтримки, то існують два основні джерела фінансування цього дефіциту: внутрішній ринок боргових зобов’язань та монетизація бюджетних потреб”, – сказав голова НБУ. Мова йде про позики всередині країни через ОВДП і друк коштів для фінансування державних видатків, який називається монетизацією бюджету.
Наразі, за словами заступниці міністра фінансів Ольги Зикової, внутрішній ринок держоблігацій залишається одним із найбільших джерел фінансування держбюджету. У 2025 р. на аукціонах з розміщення ОВДП до державного бюджету було залучено 13,7 млрд дол. А вже з початку 2026 р. вдалося мобілізувати 3,2 млрд дол. за рахунок ОВДП.
Водночас, на її думку масштаб викликів є безпрецедентним. За її словами, з огляду на те, що загальні потреби у відновленні та реконструкції на 2026-2035 рр. становлять майже 588 млрд дол. а пріоритетні потреби лише на 2026 р. оцінюються у 15,25 млрд дол. при наявному дефіциті фінансування близько 9,5 млрд дол., масштаб викликів є безпрецедентним. “За таких умов Україні критично необхідно залучати подальшу консолідовану підтримку міжнародних партнерів для забезпечення стійкого відновлення та економічної трансформації”, – заявила Зикова. Чим загрожує увімкнення друкарського верстату? Емісійне фінансування дефіциту бюджету, яке часто називають увімкненням друкарського верстата, є вимушеним кроком із серйозними макроекономічними наслідками. Коли держава створює додаткову грошову масу, що не підкріплена зростанням виробництва товарів чи послуг, порушується фундаментальний баланс ринку. Першим і найбільш помітним результатом стає прискорення інфляції. Велика кількість грошей у обігу починає “полювати” на обмежений обсяг ресурсів, що неминуче штовхає ціни вгору. Це б’є по купівельній спроможності громадян, фактично виступаючи прихованим податком, який найбільше відчувають вразливі верстви населення з фіксованими доходами. “Індекс споживчих цін в Україні, який у лютому зріс більше, ніж очікувалося – до 7,6% у річному обчисленні – може зрости на цілих 0,9 процентних пунктів на тлі кризи”, – зазначає Пишний. Окрім внутрішнього зростання цін, надмірна емісія створює колосальний тиск на національну валюту. Надлишок гривневої ліквідності на ринку стимулює попит на іноземну валюту, що призводить до девальвації. Знецінення гривні автоматично здорожує критичний імпорт, зокрема енергоносії та медикаменти, що запускає нову хвилю інфляційної спіралі. “Головна загроза полягає в тому, що емісійна гривня моментально опиниться на валютному ринку. Це спровокує ланцюгову реакцію: різкий стрибок курсу, паніку серед населення та неконтрольоване зростання цін на базові товари.”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. На міжнародному рівні неконтрольована монетизація дефіциту сприймається як ознака глибокої фінансової нестабільності. Це підриває довіру іноземних інвесторів, оскільки стабільність грошової системи є ключовою вимогою для отримання пільгових кредитів.
Зрештою, тривале використання емісії як основного джерела фінансування витрат створює ілюзію вирішення проблем, тоді як насправді вона лише накопичує структурні дисбаланси, які згодом вимагатимуть значно болючіших методів стабілізації економіки. Можуть допомогти країни Балтії та Північної Європи Єврокомісія продовжує шукати рішення для виділення Україні заблокованого Угорщиною кредиту, водночас поки що результатів немає.
За словами офіційної речниці Єврокомісії Паули Пінью робота триває для того, щоб знайти рішення для розблокування цієї позики.
Проте в ЄС є альтернативний план, на випадок, якщо не вдасться переконати Орбана. Є варіант, що Україна може отримати фінансову допомогу від окремих країн ЄЄ. Зокрема мова йде про допомогу з боку країн Балтії та Північної Європи
Якщо Орбан і Фіцо не змінять позицію, країни Балтії та Північної Європи підготували свій план. Він передбачає близько 30 млрд євро двосторонніх позик, які не потребують схвалення всіх країн ЄС. Цієї суми має вистачити Україні на забезпечення своїх потреб протягом першої половини 2026 р.
Окремо міністр фінансів Нідерландів Елко Гейнен заявив, що його уряд готовий надавати Україні 3,5 млрд євро щороку до 2029 р. у вигляді двосторонньої підтримки. “Уряд Нідерландів підтверджує свою непохитну відданість Україні та готовий забезпечити стабільну двосторонню підтримку в розмірі 3,5 млрд євро щорічно на період до 2029 р. включно”, – сказав він. Вікторія Хаджирадєва
Пакистанський танкер пройшов Ормузьку протоку
Танкер із сирою нафтою, під прапором Пакистану, пройшов Ормузьку протоку та прямує до Пакистану, свідчать дані відстеження суден. Це один із небагатьох танкерів, які залишили Перську затоку після ударів США та Ізраїлю по Ірану. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 16 березня.
Судно Karachi, що належить Національній судноплавній корпорації Пакистану, здійснило небезпечний рейс у неділю. Станом на понеділок воно перебувало у водах біля порту Сохар в Омані.
Дані відстеження засвідчили, що танкер пройшов протоку вздовж узбережжя Ірану, обійшов острів Ларак і далі рухався на схід. Інші судна, що залишали протоку, також обрали маршрут по іранській стороні.
Танкер завантажували нафтою в ОАЕ, але не повністю заповнили його обсяг.
Напередодні глава іранського МЗС Аббас Аракчі сказав, що влада Ірану контактує з деякими країнами з питання безпечного використання Ормузької протоки.
Ормузька протока зазвичай забезпечує проходження близько п’ятої частини світового обсягу нафти, проте з початку війни на Близькому Сході судноплавство тут майже зупинилося.