Евакуація і хаос. Повторний удар по Туапсе

В ніч на 28 квітня українські безпілотники втретє за два тижні вдарили по нафтопереробному заводу в південноросійському місті Туапсе. На цей раз атака прийшлася не по резервуарному парку, а безпосередньо по потужностям НПЗ.
Зараз на підприємстві фіксують масштабні пожежі, через густий дим у місті настала ніч.
Як заявляють російські ЗМІ, у Туапсе фактично екологічна катастрофа – почалася евакуація мешканців, котрі проживають біля заводу, ситуація стрімко виходить з-під контролю. Що відомо про нічну атаку Групи безпілотників летіли з боку моря на низькій висоті, після чого було чути серію потужних вибухів. Очевидці кажуть, що було щонайменше 20 дронів, пишуть місцеві пабліки.
“У Туапсе стався ще один серйозний інцидент. На нафтопереробному заводі сталася масштабна пожежа після атаки дрона”, – пізніше підтвердив атаку губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв.
Над промисловою зоною НПЗ знаходяться житлові квартали міста, включаючи вулиці Пушкіна, Кошкіна та прилеглі провулки. Голова Туапсинського району Сергій Бойко наказав евакуювати мешканців цих вулиць через небезпеку поширення пожежі.
За інформацією OSINT-аналізу ASTRA, сьогоднішній удар прийшовся на резервуарний парк, розташований поруч з установкою первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-12.
Український паблік Кіберборошно додає, що в результаті атаки зафіксовано горіння щонайменше чотирьох резервуарів на території нафтопереробного заводу. Якщо в попередніх атаках під удар потрапляв резервуарний парк, то цього разу уражено безпосередньо виробничі потужності НПЗ, які дві попередні атаки 16 та 20 числа не торкнулися.
Одне з вогнищ знаходиться в безпосередній близькості від річки Туапсе. За опублікованими фото з міста видно, що нафтопродукти, що горять, з пошкодженого резервуару досягають прибережної зони.
Окрім Туапсинського нафтопереробного заводу мішенню дронів став і морський термінал. Екологічна катастрофа Місцеві мешканці в соцмережах згадали про попередні атаки на Туапсе, після яких стався розлив нафти, і звинувачують у бездіяльності владу.
За їхніми даними, нафтопродукти перевозять вантажівками, а в місті фіксують нафтові дощі. У річці Туапсе з’явилися чорні потоки із нафтопродуктів.
Нафту прибирають комунальні служби лопатами. Окрім цього, річка та міський пляж у мазуті, розлив пального вже загрожує морю.
Незважаючи на стримані реакції російської влади, пропагандистські ЗМІ стали писати про екологічну катастрофа в Туапсе, яка стрімко виходить з-під контролю.
Зазначимо, що 28 квітня відбулася третя атака на Туапсинський НПЗ за останні два тижні. Після удару 20 квітня на заводі виникла масштабна пожежа, яку вдалося повністю ліквідувати лише через чотри дні.
Після повторного удару Туапсинський НПЗ зупинив єдину установку переробки нафти, пише ASTRA. Об’єкт є одним із ключових підприємств Роснефті з потужністю переробки 12 мільйонів тонн нафти на рік. Далі буде Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді анонсував посилення атак на російські НПЗ.
“Якщо нафтопереробні заводи – це інструмент заробляння грошей, які використовують для війни, то вони є законною військовою ціллю і підлягають знищенню”, – сказав він у інтерв’ю ВВС.
За словами Бровді, підрозділи СБС становлять лише близько 2% української армії, але вже забезпечують третину всіх уражених цілей.
“Територія на відстані 1 500-2 000 км усередині Росії більше не є “мирним тилом””, – наголосив він.
Бровді також підкреслив, що “вільнолюбний український “птах” літає туди, коли і куди захоче”.
“Путін видобуває природні ресурси і перетворює їх на криваві долари, які потім спрямовує проти нас у вигляді “шахедів” і балістичних ракет”, – додав командувач СБС.

Гендиректор МАГАТЕ попередив про “найбільший” ризик ядерної катастрофи

Ризик ядерної катастрофи зріс до рівня, якого не було з часів Холодної війни. Водночас механізми із забезпечення миру та безпеки перебувають під тиском. Про це йшлося в заяві генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі під час 11-ї Конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї в Нью-Йорку, яку він опублікував в X.
Гендиректор МАГАТЕ наголосив, що ризик ядерної катастрофи зріс до рівня, якого не було з часів розпалу Холодної війни.
“Війна вернулася в Європу та Близький Схід, а багатосторонні механізми, що забезпечують мир і безпеку, перебувають під величезним тиском. У сучасному ядерному просторі ми стикаємося з непевною паузою, де є більше учасників, більше ризиків і менше ясності”, – сказав він.
Гроссі додав, що Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) діє вже понад п’ять десятиліть і має найширше коло учасників (191) серед усіх договорів у цій сфері. Він об’єднує країни, що володіють ядерною зброєю, та країни, що її не мають.
“В основі цих зусиль лежить система гарантій, яка завдяки надійній, справедливій та неупередженій системі перевірки забезпечує, щоб ядерні матеріали не використовувалися у військових цілях замість мирних”, – зазначив він.
Гендиректор МАГАТЕ підкреслив, що запобігання розповсюдженню ядерної зброї “відповідає нашим спільним інтересам.

Населення Китаю скоротиться на 60 млн упродовж десятиліття

Населення Китаю може скоротитися приблизно на 60 млн осіб упродовж наступного десятиліття, що створить ризики для економічної активності прибережних регіонів і посилить навантаження на пенсійну систему. Про це повідомляє South China Morning Post з посиланням на звіт дослідницької групи Rhodium Group.

За оцінками дослідників, масштаб скорочення є співставним із населенням Франції.

Демографічний спад уже впливає на економіку через зменшення народжуваності та старіння населення, що тисне на споживання, продуктивність праці та систему соціального забезпечення.

У 2025 році в Китаї народилося 7,92 млн дітей – це рекордно низький показник, на 17% менше, ніж роком раніше. Серед факторів називають зростання вартості життя та зміна настроїв у китайському суспільстві, де більшість сучасних родин вважають достатнім виховувати одну чи дві дитини.

Водночас бюджетні витрати на підтримку соціального забезпечення зростають: торік субсидії досягли 2,9 трлн юанів, або 10,1% видатків бюджету.

Аналітики зазначають, що демографічні тенденції можуть посилити дефляційний тиск, знизити інвестиції та вплинути на процентні ставки. Водночас зміни є нерівномірними: окремі регіони фіксують зростання населення, тоді як інші – скорочення.

Евакуація і хаос. Повний удар по Туапсе

В ніч на 28 квітня українські безпілотники втретє за два тижні вдарили по нафтопереробному заводу в південноросійському місті Туапсе. На цей раз атака прийшлася не по резервуарному парку, а безпосередньо по потужностям НПЗ.
Зараз на підприємстві фіксують масштабні пожежі, через густий дим у місті настала ніч.
Як заявляють російські ЗМІ, у Туапсе фактично екологічна катастрофа – почалася евакуація мешканців, котрі проживають біля заводу, ситуація стрімко виходить з-під контролю. Що відомо про нічну атаку Групи безпілотників летіли з боку моря на низькій висоті, після чого було чути серію потужних вибухів. Очевидці кажуть, що було щонайменше 20 дронів, пишуть місцеві пабліки.
“У Туапсе стався ще один серйозний інцидент. На нафтопереробному заводі сталася масштабна пожежа після атаки дрона”, – пізніше підтвердив атаку губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв.
Над промисловою зоною НПЗ знаходяться житлові квартали міста, включаючи вулиці Пушкіна, Кошкіна та прилеглі провулки. Голова Туапсинського району Сергій Бойко наказав евакуювати мешканців цих вулиць через небезпеку поширення пожежі.
За інформацією OSINT-аналізу ASTRA, сьогоднішній удар прийшовся на резервуарний парк, розташований поруч з установкою первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-12.
Український паблік Кіберборошно додає, що в результаті атаки зафіксовано горіння щонайменше чотирьох резервуарів на території нафтопереробного заводу. Якщо в попередніх атаках під удар потрапляв резервуарний парк, то цього разу уражено безпосередньо виробничі потужності НПЗ, які дві попередні атаки 16 та 20 числа не торкнулися.
Одне з вогнищ знаходиться в безпосередній близькості від річки Туапсе. За опублікованими фото з міста видно, що нафтопродукти, що горять, з пошкодженого резервуару досягають прибережної зони.
Окрім Туапсинського нафтопереробного заводу мішенню дронів став і морський термінал. Екологічна катастрофа Місцеві мешканці в соцмережах згадали про попередні атаки на Туапсе, після яких стався розлив нафти, і звинувачують у бездіяльності владу.
За їхніми даними, нафтопродукти перевозять вантажівками, а в місті фіксують нафтові дощі. У річці Туапсе з’явилися чорні потоки із нафтопродуктів.
Нафту прибирають комунальні служби лопатами. Окрім цього, річка та міський пляж у мазуті, розлив пального вже загрожує морю.
Незважаючи на стримані реакції російської влади, пропагандистські ЗМІ стали писати про екологічну катастрофа в Туапсе, яка стрімко виходить з-під контролю.
Зазначимо, що 28 квітня відбулася третя атака на Туапсинський НПЗ за останні два тижні. Після удару 20 квітня на заводі виникла масштабна пожежа, яку вдалося повністю ліквідувати лише через чотри дні.
Після повторного удару Туапсинський НПЗ зупинив єдину установку переробки нафти, пише ASTRA. Об’єкт є одним із ключових підприємств Роснефті з потужністю переробки 12 мільйонів тонн нафти на рік. Далі буде Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді анонсував посилення атак на російські НПЗ.
“Якщо нафтопереробні заводи – це інструмент заробляння грошей, які використовують для війни, то вони є законною військовою ціллю і підлягають знищенню”, – сказав він у інтерв’ю ВВС.
За словами Бровді, підрозділи СБС становлять лише близько 2% української армії, але вже забезпечують третину всіх уражених цілей.
“Територія на відстані 1 500-2 000 км усередині Росії більше не є “мирним тилом””, – наголосив він.
Бровді також підкреслив, що “вільнолюбний український “птах” літає туди, коли і куди захоче”.
“Путін видобуває природні ресурси і перетворює їх на криваві долари, які потім спрямовує проти нас у вигляді “шахедів” і балістичних ракет”, – додав командувач СБС.

У польському Вроцлаві українець отримав 14 ударів ножем – ЗМІ

Двоє поляків завдали ножових поранень українцю у місті Вроцлав під час продажу автомобіля. Про це напередодні повідомив портал InPoland.
“26 квітня у центрі Вроцлава 32-річний Дмитро отримав 14 ножових поранень від людей, які за декілька годин до нападу хотіли придбати авто українця. Дмитро виставив свій автомобіль на продаж. Бажання подивитися авто виявили двоє поляків”, – йдеться у повідомленні.
За інформацією видання, під час огляду поляків все влаштувало, тому українець поїхав додому по документи.
Постраждалий розповів, що покупці попросили підвезти їх до банкомату, щоб зняти кошти. Однак, у жодному з 15 банкоматів, до яких Дмитро підвозив пасажирів, вони так і не змогли зняти кошти. Потім чоловіки попросили поїхати до одного з магазинів Zabka. Проте готівки не вдалося зняти і там – за словами одного з покупців, там була велика черга.
“Дмитро вже почав заповнювати умову купівлі-продажу, як раптом на нього напали. Чоловіки… почали завдавати йому удари ножем. Він ледве встиг відстебнути пасок безпеки та вибігти на вулицю з автівки. Дмитро відразу почав кричати, щоб нападників затримали. Загалом зловмисники встигли завдати українцю 14 ножових поранень”, – вказано в публікації.
Вказано, що після нападу нападники почали тікати, один з них під час втечі втратив свій телефон. Дмитро зміг домовитися про допомогу на автозаправці, туди ж викликали поліцію та швидку.
“Він подзвонив до своєї дівчини та домовився з нею про зустріч на АЗС. Туди ж, на АЗС, викликали швидку та поліцію. Дмитро самотужки зміг дістатися до АЗС. Першу допомогу йому надали українці. Постраждалий ще встиг розповісти поліції про напад, а вже у швидкій втратив свідомість”, – пишуть журналісти.
Медики надали українцю усю необхідну допомогу, наклали понад 50 швів. Його життю нічого не загрожує.
Обох нападників затримали.
Раніше в квітні двоє поляків з мачете напали на двох громадян України в польському місті Пшасниш. Причиною нападу стала українська національність потерпілих.
У Польщі українець став жертвою нападу через національність – посол

Військові кораблі Китаю наблизилися до Тайваню

Тайвань перебуває у повній бойовій готовності через дев’ять китайських військових кораблів та 22 військові літаки, помічних поблизу острова. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 28 квітня.
Зокрема Тайвань зафіксував наближення двох китайських військових кораблів до району островів Пенху у Тайванській протоці та скерував для спостереження власні військово-морські та повітряні сили.
За даними Міноборони країни, мовиться про китайський есмінець і фрегат, які зайшли у води на південний захід від архіпелагу Пенху, де розташовані важливі бази ВМС і ВПС Тайваню.
Хоча Міністерство оборони Тайваню щодня оновлює інформацію про місцезнаходження китайських військових літаків, воно рідко надає детальну інформацію про те, де діють китайські військові кораблі, зазвичай лише тоді, коли виявляє авіаносці.
Китай, котрий вважає Тайвань своєю територією, регулярно направляє військові кораблі та літаки у район острова, що в Тайбеї розцінюють як спробу тиску без прямого військового конфлікту.
За даними тайванського Міноборони, протягом минулої доби навколо острова фіксували 22 китайські військові літаки та дев’ять кораблів.

Перший СПГ-танкер пройшов Ормузькою протокою

Через Ормузьку протоку вперше з початку війни пройшло судно з вантажем скрапленого природного газу. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані моніторингових ресурсів.
Танкер-газовоз Mubaraz був завантажений на підприємстві державної компанії ОАЕ Abu Dhabi National Oil Co на острові Дас на початку березня. 31 березня судно припинило передавати сигнали, тоді як 27 квітня знову вийшло на зв’язок поблизу узбережжя Індії.
Екіпаж повідомив, що кінцевим пунктом призначення є Китай, куди судно має прибути до 15 травня.
Bloomberg зазначає, що вимкнення транспондерів під час проходження Ормузької протоки є поширеною практикою для уникнення виявлення. Водночас дані суден можуть змінюватися або передача інформації може перериватися через засоби радіоелектронної боротьби.
Також повідомляється, що на початку квітня інший СПГ-танкер вийшов із Ормузької протоки без вантажу. Декілька суден із катарським СПГ наближалися до протоки, але не наважилися її перетнути.
До початку конфлікту в середньому через Ормузьку протоку проходило три судна зі СПГ на добу. Загалом через цей маршрут транспортується близько 20% світових постачань скрапленого природного газу.
Як відомо, в березні ЗМІ писали, що Іран збирається стягувати “плату за безпеку” з нафтових танкерів і комерційних суден у Перській затоці, які належать країнам-союзникам США.
Згодом стало відомо, що Іран може стягувати до 2 млн доларів в криптовалюті за проходження одного корабля через протоку. Однак тоді було невідомо, чи погодилися оператори суден платити.
Іран підтвердив отримання грошей за прохід суден через Ормуз

На будинок у Кишиневі впав об’єкт, схожий на дрон

У Кишиневі на дах житлового будинку впав об’єкт, схожий на безпілотник. Про це повідомдяє NewsMaker.

За даними правоохоронців, інцидент стався в ніч на 28 квітня в центрі міста. Об’єкт виявив мешканець будинку, після чого на місце прибули поліція та сапери. Правоохоронці оцінили ситуацію та оточили територію.

З міркувань безпеки мешканців під’їзду тимчасово евакуювали до завершення перевірки та вилучення об’єкта.

Правоохоронці закликали громадян не торкатися невідомих або підозрілих предметів і повідомляти про них за номером 112.

Нагадаємо, неподалік кордону з Україною прикордонники Молдови знайшли уламки безпілотника, ймовірно, російського “Шахеда”.
У Молдові в полі виявили дрон Gerbera

Латвія заборонила в’їзд дочці Лаврова

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже ухвалила рішення включити трьох громадян Росії до списку осіб, яким заборонено в’їзд до Республіки. Про це повідомила пресслужба МЗС.
Відповідне рішення ухвалили на підставі пункту 2 статті 61 Закону про імміграції.
Крім ексміністра культури РФ Михайла Швидкого, до списку небажаних осіб внесли Анастасію Карнєєву – дочку заступника генерального директора Ростеху Ніколая Волобуєва та доньку глави МЗС РФ Сергія Лаврова Катерину Вінокурову.
Заборону на в’їзд до Латвії для цих осіб встановлено на невизначений термін.

Засуджений за теракти Брейвік змінив ім’я

Норвезький терорист Андерс Брейвік, засуджений за атаки 22 липня 2011 року, знову отримав схвалення на зміну імені в офіційному реєстрі населення. Про це повідомляє Aftenposten.

Нині його звуть Ян Йохансен – це найпоширеніша комбінація імені та прізвища в Норвегії

У матеріалі зазначається, що раніше 47-річний засуджений носив ім’я Фар Скалдігрімм Раускьолдр аф Нортрік, а до того – як Фйотольф Хансен.

Тепер же він отримав нову, значно поширенішу в Норвегії комбінацію імені та прізвища.

22 липня 2011 року Андерс Брейвік здійснив два теракти, жертвами яких стали 77 людей. Суд засудив його до 21 року в’язниці – це максимальне покарання, але судді зможуть продовжувати його.

З того часу засуджений перебуває в ізоляції. Йому двічі відмовляли у достроковому звільненні, а також він програв два позови проти держави, у яких стверджував про порушення прав людини під час відбування покарання.

Нагадаємо, у 2016 році Брейвік на суді, який розглядав його скаргу з приводу негуманних умов у в’язниці, привітав присутніх нацистським жестом – піднятою догори рукою.
Терорист Брейвік виголив на голові літери Z на знак підтримки Росії